Необхідність та сутність і склад позабюджетних фондівУкраїни

Реферат

на тему:

Необхідність та сутність

і склад позабюджетних фондів України

Позабюджетний Національний фонд соціального захисту матерів і дітей "Україна—дітям" (далі — Фонд) створений у листопаді 1996 p. з метою поліпшення соціального захисту інтересів дітей, матерів та сім'ї, забезпечення гармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення ефективності заходів, передбачених національними програмами з питань материнства і дитинства та залучення для цього недержавних джерел
фінансування, тобто позабюджетних коштів.

Позабюджетний фонд створений Президентом України Л. Д. Кучмою на виконання Національної Програми "Діти України", яка є довгостроковим Державним документом, спрямованим на поліпшення всіх сторін життя дітей в нашій незалежній державі. У межах Національної програми "Діти України" введена в дію українська дитяча спеціалізована лікарня — унікальний заклад по наданню найвищого рівня спеціалізованої медичної допомоги, яка ще не надається в інших лікарнях нашої держави.

Мета створення фонду — поліпшення соціального
захисту інтересів дітей, матерів та сім'ї, забезпечення
гармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення ефективності заходів, передбачених національною програмою з питань материнства і дитинства.

Фонд створено для реалізації в Україні положень
Конвенції ООН про права дитини, в якій визначено
право на використання найбільш досконалих систем
охорони здоров'я, щоб жодна дитина в державі не була
позбавлена в разі потреби доступу до повноцінної медичної допомоги.

Фондом надається пріоритет дітям, що опинилися в
особливо тяжких умовах (діти-сироти, діти-інваліди, постраждалі від аварії на ЧАЕС), тобто єдиний критерій
його діяльності — пріоритет дітям.

Створення позабюджетного Фонду викликане значним дефіцитом коштів у бюджетах всіх рівнів, а тому
Фондом залучаються для розв'язання найнагальніших
проблем охорони материнства і дитинства позабюджетні
джерела фінансування, тобто підприємств, об'єднань і
організацій усіх форм власності та фізичних осіб.

Перехід до ринкових відносин викликав різку
зміну доходів бюджету і позабюджетних доходів.
Свідченням цього є утворення різних централізованих
позабюджетних фондів: пенсійного, зайнятості, соціального страхування, Чорнобильського тощо, які є споживачами коштів бюджету, їхня діяльність врегульована законодавством та іншими нормативними документами, але їхньою доходною базою є господарська діяльність підприємств та організацій усіх форм власності.

При дефіциті бюджету не обійтися без залучення
коштів підприємств для потреб міст і селищ. У зв'язку з
цим органи місцевого самоврядування формують позабюджетні і цільові фонди, які, поряд з іншими, залучають кошти фондів соціального розвитку підприємств, об'єднань, організацій та установ пропорційно кількості робітників і службовців, що постійно проживають умістах, селищах, селах, для розвитку їх житлово-
комунального господарства. На практиці формування
коштів породжує суперечності між підприємствами і ви-
конкомами з приводу обсягів відрахувань, оскільки ме-
ханізм розрахунків залишається невизначеним.

В умовах дефіциту бюджету органи влади і управлін-
ня залучають кошти підприємств для будівництва житла,
об'єктів соцкультпобуту тощо. На наш погляд, вирішен-
ня цієї проблеми залежить від: визначення суми коштів,
необхідних на ці цілі, — С; наявності бюджетних
коштів — Б; коштів, яких не вистачає, — Н; питомої
ваги робітників і службовців даного підприємства у за-
гальній кількості жителів міста, селища — У. Тоді визна-
чити суму коштів, необхідну для внесення до позабюд-
жетного фонду підприємством чи організацією, можна
за такою формулою:

При розробці програми, наприклад благоустрою
міста, без залучення бюджетних коштів формула матиме
вигляд:

В умовах кризових явищ підхід до формування позабюджетних коштів в рахунок дольової участі підприємства у благоустрої чи будівництві приміщень соціально-культурних установ або житла є
найперспективнішим. При стабілізації економіки формування позабюджетних коштів можна провадити і від чисельності робітників, що примусить підприємства вишукувати резерви підвищення рентабельності.

Практика роботи рад показує, що формування позабюджетних коштів провадиться за рахунок:

залучення коштів населення (будівництво водо-
провідних та газових мереж), добровільних внесків і по-
жертвувань;

доходів від місцевих позик, грошово-речових лоте-
рей та аукціонів;

плати за реєстрацію і перереєстрацію підприємств
усіх форм власності тощо;

штрафів за забруднення навколишнього середовища,
встановлюваних радами залежно від завданих збитків,
підприємствами усіх форм власності.

Цей захід спрямований, до того ж, на виховання у
трудових колективів відповідальності за збереження
природи, бо сплата штрафу сприяє розумінню того, що
забруднювати природу економічно невигідно. Нагро-
мадження коштів на позабюджетних фондах не тільки
розширює права рад усіх рівнів, а й дає необхідні засоби
для фінансування соціально-економічного розвитку районів, міст, областей.

Позабюджетні фонди формуються з використанням
таких методів: нормативного, коефіцієнтів, добровільних
інвестицій. Нормативний метод на практиці — це твердо
встановлені нормативи відрахувань у фонди — 88 % від
сум соціального страхування до Пенсійного фонду і
12 % — до фонду соцстраху, або ж, приміром, 3 % від
фонду заробітної плати до фонду зайнятості. Нормативи
змінюються з плином часу, але вони завжди виступають
як твердо встановлені відрахування до того чи іншого
позабюджетного фонду. Норматив може встановлюватись не тільки у відсотках, що зовсім не обов'язково, а й
у твердих грошових сумах.

Метод коефіцієнтів, як ми вже згадували, сприйнятливіший при дольовій участі підприємств усіх форм
власності у благоустрої міст і селищ, будівництві житла
та об'єктів соцкультпобуту.

Метод добровільних інвестицій об'єднує добровільні
пожертвування фізичних і юридичних осіб, коштів до
позабюджетних фондів на проведення соціально-
культурних заходів або інші адресні цілі — будівництво
школи, лікарні, дитячого садка, допомога на лікування
конкретної дитини або на інші цільові заходи, — рішен-
ням органів влади чи управління. Такі централізовані
державні фонди, як соціального страхування, пенсійний,
Чорнобильський, в умовах економічної кризи мають
цільову спрямованість на послаблення негативних явищ,
пов'язаних із скороченням виробництва, зростанням
цін, насамперед у соціально-культурній сфері, і захистом
малозабезпечених громадян. Тому вони розрахункове
повинні входити до складу Державного бюджету.