Продовольча проблема світу і її вирішення

Реферат на тему:

“Продовольча проблема світу і її вирішення”

Більш ніж очевидним є те, що навіть на фоні надзвичайно глибокого занепаду соціально-економічного розвитку, який охопив Україну в останні роки, особливо загрозивши стали втрати у сільському господарстві. Вони є настільки великими, що оцінити їх практично неможливо. Справа не лише в тому, що це спричинило незрівнянне з усіма попередніми історичними періодами зниження виробництва продукції сільського господарства. Набагато більшим і складнішим для подолання є втрати, які майже у всій їх повноті належать до не відновлюваних і надовго, навіть назавжди, залишать в історії України надзвичайно прикрі та згубні соціальні, демографічні та психологічні наслідки. Адже безпідставно було б заперечувати вдвічі швидші, порівняно з містами темпи вимирання сільського населення, викликані, в основному, умовами, в яких воно проживає останні 10 років; масовий виїзд хтозна куди, молоді, яка б мала становити соціальну основу села, без надії повернутися назад. Усе це, разом узяте, спричинило найнебезпечніше – надмірно велику втрату селом демографічно-відтворювальної функції, однак з наслідків цього стає безпосередня загроза генофонду української нації, який, як відомо, завжди найповніше зберігався і примножувався саме на селі. Очевидним є те, що, крім усього іншого, на переважну частину селянства не може справляти негативного впливу соціально-психологічна пригніченість, у якій вона безвинно спинилася, в тому числі – зневіра у краще своє майбутнє і майбутнє наступних поколінь.

Економічна криза останнього десятиліття минулого віку загрозливо загострила продовольчу проблему. Різке зменшення більшості населення відбилося на продовольчому споживанні трьома важливими наслідками:

1. Населення було змушене вдвічі збільшити частку продовольчих витрат у сімейному бюджеті.

2. Відбулася значна натуралізація продовольчого споживання.

3. Відносне збільшення продовольчих витрат у сімейних бюджетах і зростання виробництва для власних потреб не зможе вдержати Докризовий рівень продовольчого споживання.

Головна трудність подолання кризи продовольчого споживання – зростання оптових та роздрібних цін на продовольство. У 2000 році зростання цін на засоби виробництва для сільського господарства становило 37,4%, що зумовило інфекційне збільшення витрат сільськогосподарських підприємств приблизно на 15%. Ціни ж реалізації на сільськогосподарську продукцію зросли на 55,8%.

Справа зайшла далеко: дедалі частіше можна почути, що з часом ситуація в якій перебуває сучасне українське село, може стати в один ряд з найжахливішими сторінками його історії, у першу чергу – з тим, які йому вже кілька разів довелося пережити в ХХ ст.

Причин цього надзвичайно багато. Час примусить ще раз повертатись до цієї проблеми. Нині досить обмежитись тим, що однією з найважливіших причин сучасного становища у продовольчій галузі був її розвиток усі ці роки “всліпу”, без будь-яких більш-менш загальних політичних і соціально-економічних орієнтирів, щодо її майбутнього. Тому є підстави стверджувати, що відродження галузі у всій її великомасштабності має викликати всебічне опрацювання стратегії її розвитку.

Використана література:

1. Економіка України, 2001 (10).

2. Економіка України, 2001 (7)