Парило звичайне папороть чоловіча паслін солодко-гіркий 2

Назва реферату: Парило звичайне, папороть чоловіча, паслін солодко-гіркий
Розділ: Біологія

Парило звичайне, папороть чоловіча, паслін солодко-гіркий

ПАРИЛО ЗВИЧАЙНЕ
(глекопар, грудник, золотник, зрад - зiлля,
серпник, реп'ях жовтий, реп'яшки польовi, яблун)
Agrimonia eupatoria

Багаторiчна трав'яниста рослина родини розових. Має повзуче просте або розгалужене кореневище. Стебло - до 100 см заввишки, прямостояче, просте, густо вкрите, як i черешки листкiв, довгими жорсткими волосками. Листки черговi, перервчасті непарноперистi, зверху темно-зеленi, зiсподу - бiлуватi. Квiтки п'ятипелюсткові, правильнi, двостатевi, запашнi, зiбранi колосоподібною китицею, оранжево-жовтi. Цвіте у червні - серпні. Плід складається з 1 - 2 горiшкiв, вмiщених у гiпантiй.
Росте у свiтлих лiсах, на узлiссях, серед чагарникiв, на схилах, край дорiг.
Для виготовлення галенових препаратiв траву заготовляють рослини пiд час цвiтiння.
Трава парила мiстить алкалоїди, кумарини, дубильнi i мiнеральнi речовини, сапонiни, стероїди, гiркоти, вiтамiни, органiчнi кислоти, кремнезем.
Галеновi препарати парила звичайного володіють сечогiнними, антимікробними, в'яжучими, жовчогiнними, противiрусними, гепатопротекторними, антитоксичними, кровоспинними властивостями, стимулюють апетит.
Застосовують при проносах, набряках, iнфекцiйних i вiрусних захворюваннях (грип, стрептококовi i стафiлококовi зараження), холецисті, гепатиті, отруєннях солями важких металiв та алкалоїдами, гiпоацидних гастритах.
Внутрiшньо - настiй трави (10 г сировини на 400 мл окропу, настоювати 2 год) вживати по 50 мл 4 рази на день до їди.
Зовнiшньо - настiй трави (20 г сировини на 400 мл окропу) служить для промивання ран, компресiв, примочок.

ПАПОРОТЬ ЧОЛОВІЧА
(блошник, брониця, глистник, іванове зiлля, дрiоптерис,
орляк, папоротник чоловічий, щитник чоловiчий)
Dryopteris filix-max

Багаторiчна трав'яниста спорова рослина родини папоротникових. Має сильне товсте кореневище. Листки великi, двоякоперисторозсiченi. На нижньому боцi листка в кiнцi лiта розвиваються спорагiї.
У народі про цю рослину кажуть "Папороть, що росте в лісі, тільки раз на рік цвіте. Не кожному щастить бачити цвіт папороті, але хто вже побачить, той щасливим буде все життя. Цвіте папороть на свято Іван-день - 6 липня опівночі. Щоб зібрати цвіт, під папороть потрібно простелити скатертину, на якій 12 разів святили паску. О 12 годині ночі на ній потрібно запалити свічку, яка 12 разів горіла на святі Пасхи. Як тільки з'явиться і опаде цвіт, скатертину з цвітом швидко згорнути і на жодні таємничі голоси не відповідати. Людина, яка стала власником цвіту папороті, буде все знати і бачити, тобто стане ясновидцем".
Росте в вологих i тiнистих мiсцях, пiд кронами дерев.
Кореневище папоротi мiстить фiлiксову кислоту, аспідинол i фiльмарон.
Напровесні молодi пагiнцi збирають, вiдповiдним чином обробляють i маринують. Застосовують як приправа до м'ясних i рибних страв.
Препарати папоротi мають мiсцеву подразнювальну дiю. При всмоктуванні в кров розвиваються загальні токсичні ефекти - психотропний, нейротоксичний, гепатотоксичний - внаслідок збудження, а потiм пригнiчення центральної нервової системи.
Застосовують препарати чоловічої папороті при цестодозах. Лiкування здійснювати тільки у стацiонарi, у зв'язку з високою отруйнiстю рослини.
Симптоми отруєння: При самолiкуваннi можуть розвиватись нудота, блювання, проноси, болi в животi, головокружiння, головнi болi, пiдвищення температури тiла, тахiкардiя, задишка, втрата свiдомостi, епiлептиформнi припадки, психози, коматозний стан, звуження зiницi ока, атрофiя зорового нерва, токсична гепатопатiя, зниження артерiального тиску, сонливість, у дітей можливі збудження і галюцинації, марення.
Лiкування: промивання шлунка водою з додаванням активованого вугiлля, сольовi послаблюючi (натрiю або магнiю сульфат 30 г на 200 мл води), очисна клiзма, сечогiннi, серцево-судиннi засоби (строфантин, камфора, кордiамiн, новокаїнамiд), при судомах барбамiл 10% - 10 мл , сибазон 0,5% - 2 мл, гепатопротектори (токоферолу ацетат, натрiю селенiт, "карсил", "вiтогепат", унiтiол).

ПАСЛІН СОЛОДКО-ГІРКИЙ
(паслін-глисник, підтинник)
Solanum dulcamara

Напівкущова, з повзучим кореневищем рослина родини паальонових. Стебло висхідне, витке, до 3 м завдовжки, розгалужене, голе або негусто опушене. Листки чергові, черешкові, видовженояйцеподібні, цілокраї, на верхівці загострені. Квітки двостатеві, правильні, зібрані півзонтиком, які утворюють у свою чергуволотеподібне суцвіття; віночок фіолетовий, п'ятироздільний, з довгастими частками. Цвіте з травня по серпень. Плід - яйцеподібна червона ягода.
Росте по вологих місцях, серед чагарників, по берегах річок і струмків.
Для виготовлення галенових препаратів використовують траву пасльону солодкого, яку заготовляють піл час цвітіння рослини і використовують свіжу або висушену.
Трава пасльону солодкого містить стероїдні алкалоїди солацеїн, соланеїн, соламаргін, соласолін, дубильні речовини, сапонінові кислоти, мінеральні речовини та інші.
У народній медицині відомі відхаркувальні, знеболюючі, потогонні, протизапальні властивості, покращують обмін речовин, послаблюють статеву збудливість (анафродіазична дія). Усередину галенові препарати пасльону солодкого вживають при захворюваннях шкіри (сверблячка, дерматит, хронічна екзема, лишай, псоріаз та різні запальні процеси шкіри). Добрий ефект спостерігається при вживанні препаратів пасльону солодкого при захворюваннях дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, нирок, подагрі, ревматизмі, невралгії.
Внутрішньо - відвар пагонів пасльону солодко-гаркого (5 г сировини на 400 мл окропу) пити по 50 мл тричі на день після їди. Настоянку пагонів (10 г сировини на 100 мл горілки, настояти протягом 10 днів) приймати по 10 крапель тричі на день після їди.
Зовнішньо - настій пагонів (10 г сировини на 200 мл окропу) для ванночок, обмивань, компресів і примочок. Настій пагонів пасльону на олії (10 г свіжої сировини на 100 мл оливкової олії, настояти протягом 21 дня) для змащування ран, фурункулів, гемороїдальних вузлів.
Тривале і надмірне вживання препаратів пасльону солодко-гірького небезпечене.
Симптоми отруєння: нудота, блювання, болi в животi, дряпання та біль в горлi, утруднене ковтання, водянисті випорожнення з кров'ю, зниження артерiального тиску, аритмiї, олігурія, зниження тонусу мускулатури, а також температури тiла, пригнiчене дихання, галюцинацiї.
Лiкування: промивання шлунка водою з додаванням активованого вугiлля, або промивання розчином калiю перманганату 0,05% - 500 мл, внутрiшньовенно вводять розчин глюкози, iзотонiчний розчин хлориду натрiю, мезатон 1%-1 мл, пiд шкiру вводять розчин атропiну сульфат 0,1%-1 мл, вдихання кисню.