Терміни подання декларації на прибуток підприємства особливості заповнення

Контрольна робота

на тему:

ТЕРМІНИ ПОДАННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ

НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА, ОСОБЛИВОСТІ ЗАПОВНЕННЯ

Загальні положення

Декларація з податку на прибуток підприємства та додатки до неї подаються платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобов'язання чи ні.

Декларація заповнюється в тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п.11.1 ст.11 і п.16.4 ст.16 Закону N 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов’язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

Декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється.

У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною.

Порядок виправлення самостійно виявлених помилок

Якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону N 2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний (податковий) період, то така звітна декларація не вважається уточнюючою, а штрафи, визначені в пункті 17.2 статті 17 Закону N 2181, не застосовуються.

Платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181. Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.

Порядок заповнення декларації

Декларація складається із заголовної та двох основних частин і одинадцяти додатків, з яких сім (К1-К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а чотири (Р1-Р4) подаються виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин – К1/1 та К1/2. Частина К1/2 заповнюється платниками податку, які нараховують амортизаційні відрахування на суму витрат, пов’язаних із видобутком корисних копалин. У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки.

У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса - за бажанням). В основній частині та в додатках показники відображаються на підставі норм, установлених Законом N 334.

Порядок заповнення додатків К2, К4, К5, К6, К7, Р1, Р2, Р3, Р4 визначаються формами цих додатків. Показники, відображені в декларації та у відповідних додатках з однаковим кодом рядків, повинні співпадати. Особливості використання показників додатка К1 визначено в рядках таблиці цього розділу з кодами 01.2, 04.2, 04.10, 07, а додатка К3 у рядку з кодом 01.4.

Строки подання декларації та сплати податку

Декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Сплата податку здійснюється:

до дати подання уточнюючого розрахунку згідно з п.17.2 статті 17 Закону N 2181;

в інших випадках – у строки, визначені пунктом 5.3 статті 5 Закону N 2181.

Якщо останній день строку подання декларації (сплати податку) припадає на вихідний (святковий) день, останнім днем такого строку вважається наступний за вихідним (святковим) операційний (банківський) день.

ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ДОХОДИ ФІЗИНЧИХ ОСІБ. ТЕРМІНИ ЇЇ ПОДАННЯ

До 1 квітня кожний сумлінний платник податків, що підробляв минулого року не за основним місцем роботи, просто зобов’язаний завітати до рідної податкової інспекції, отримати, заповнити і віддати податківцям декларацію про свої доходи.

Протягом січня-березня 2004 року органи державної податкової служби приймають декларації про сукупний річний дохід громадян, одержаний у 2003 році. І хоча порядок подання громадянами до органів державної податкової служби декларацій про сукупний річний дохід в Україні діє вже з 1993 року, питаннь не меншає.

Декларування доходів – є конституційним обов’язком кожного громадянина. Ст. 67 Конституції України передбачає подання громадянами до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у законодавчо встановленому порядку. Порядок подання таких декларацій встановлено статтями 12 та 19 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 “Про прибутковий податок з громадян” (зі змінами та доповненнями).

З 1 січня 2004 року набув чинності новий Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року (№ 889-IV), який вносить суттєві зміни до порядку оподаткування та декларування доходів громадян. Цей Закон замінив Декрет Кабінету Міністрыв України “Про прибутковий податок з громадян” (далі – Декрет). Однак, враховуючи те, що минулого року ще діяв зазначений Декрет, громадяни повинні декларувати свої доходи згідно з його вимогами.

Декларацію про доходи подають:

- Громадяни, які мали постійне проживання в Україні, тобто проживали на території України більше 183 днів протягом календарного року та які протягом 2003 року одержали доходи не за місцем основної роботи, служби, навчання.

- Громадяни, які мали постійне проживання в Україні, і які, поряд з доходами із джерел в Україні за основним чи не основним місцем роботи або за основним місцем роботи разом з неосновним місцем роботи, одержували доходи за межами України.

- Громадяни, які протягом календарного року не мали місця основної роботи, але одержували доходи з різних джерел як в Україні, так і за її межами:

- одержували несистематичні доходи від здавання вторинної сировини;

- матеріальну допомогу;

- доходи від продажу лому дорогоцінних металів;

- доходи у вигляді авторської винагороди (гонорари за публікацію статей у пресі);

- доходи від операцій купівлі-продажу акцій та інших корпоративних прав незалежно від обсягів таких операцій та від того, здійснювались ці операції за основним чи не за основним місцем роботи;

- отримували винагороду за кордоном, тощо.

За бажаннім подають декларацію громадяни, які протягом 2003 року одержували доходи не за основним місцем роботи у розмірі, що не перевищує 1 тис. 95 грн. на рік.

Відповідно до пп. “в” п. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” до сукупного оподатковуваного доходу не включаються державні пенсії, а також додаткові пенсії, що виплачуються за умови добровільного страхування пенсій.

Якщо громадянин протягом календарного року одержував пенсію і доходи тільки за основним місцем роботи (де ведеться трудова книжка), то декларацію про доходи подавати до податкової інспекції не потрібно.

Декларація про доходи подається громадянами особисто або надсилається поштою до районної податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації).