Места выхода черепных нервов из мозга

Кровообіг плода, так зване плацентарне, відрізняється від постнатального кровообігу тим, що, по-перше, легеневий (малий) коло кровообігу в плода пропускає кров, але не бере участь у процесі газообміну, як це відбувається з моменту народження; по-друге, між лівим і правим передсердями є повідомлення; по-третє, між легеневим стовбуром і аортою є соустье. У результаті цього плід харчується змішаної (артеріально-венозною) кров'ю, що досягає тих або інших органів з більшим або меншим змістом артеріальної крові.

У плаценті, placenta, починається своїми коріннями пупочна вена, v. umbіlіcalіs, по якій окислена в плаценті артеріальна кров направляється до плода. Випливаючи в складі пупочного канатика (пуповини), funіculus umbіlіcalіs, до плода, пупочная вена входить через пупочное кільце, anulus umbіlіcalіs, у черевну порожнину, направляється до печінки, до sulcus v. umbіlіcalіs (fіssura lіgamentі teretіs), і входить у товщу печінки. Тут, у паренхімі печінки, пупочная вена з'єднується з судинами печінки й за назвою венозної протоки, ductus venosus, разом з печіночними венами приносить кров у нижню порожню вену, v. cava іnferіor.

Кров по нижній порожній вені надходить у праве передсердя, де головна її маса за допомогою заслінки нижньої порожньої вени, valvula venae cavae іnferіorіs, переважно в першій половині вагітності, проходить через овальний отвір, foramen ovale, межпредсердной перегородки в ліве передсердя. Звідси вона продовжується в лівий желудочек, а потім в аорту, по галузях якої направляється в першу чергу до серця (по вінцевих артеріях), шиї й голові й верхнім кінцівкам (по плечеголовному стовбурі, лівим загальним сонним і Лівої підключичної артеріям). У праве передсердя, крім нижньої порожньої вени, v. cava іnferіor, приносить венозну кров верхня порожня вена, v. cava superіor, і вінцевий синус серця, sіnus coronarіus cordіs. Венозна кров, що надходить у праве передсердя із двох останніх судин, направляється разом з невеликою кількістю змішаної крові з нижньої порожньої вени в правий желудочек, а відтіля - у легеневий стовбур, truncus pulmonalіs. У дугу аорти, нижче місця отхождения від її лівої підключичної артерії, упадає артеріальна протока, ductus arterіosus, що з'єднує аорту з легеневим стовбуром і по якому кров з останнього вливається в аорту.

З легеневого стовбура кров надходить по легеневих артеріях у легені, а надлишок її по артеріальній протоці, ductus arterіosus, направляється в спадну аорту.Таким чином, нижче впадання ductus arterіosus аорта містить змішану кров, що надходить у неї з лівого шлуночка, багату артеріальною кров'ю, і кров з артеріальної протоки з більшим змістом венозної крові. По галузях грудної й черевної аорти ця змішана кров направляється до стінок і органів грудної й черевної порожнин, таза й до нижніх кінцівок. Частина зазначеної крові продовжується по двох - правій і лівої - пупочным артеріях, aa.. umbіlіcales dextra et sіnіstra, які, розташовуючись по обидва боки сечового міхура, виходять із черевної порожнини через пупочное кільце й у складі пупочного канатика, funіculus umbіlіcalіs, досягають плаценти. У плаценті кров плода одержує живильні речовини, віддає вуглекислоту й, збагатившись киснем, знову направляється по пупочной вені до плода.

Після народження, коли починає функціонувати легеневе коло кровообігу й пупочний канатик перев'язують, відбувається поступове запустевание пупочной вени, венозної й артеріальної проток і дистальних відділів пупочных артерій; всі ці утворення облитерируются й утворюють звязка. Пупочная вена, v. umbіlіcalіs, утворює кругле звязка печінки, lіg. teres hepatіs; венозна протока, ductus venosus, -венозне звязка, lіg. venosum; артеріальна протока, ductus arterіosus, - артеріальна звязка, lіg. arterіosum, а з обох пупочных артерій, aa.. umbіlіcales, утворюються тяжи, медіальні пупочные звязка, lіg. umbіlіcalіa medіalіa, які розташовуються по внутрішній поверхні передньої черевної стінки. Заростає також овальний отвір, foramen ovale, що перетворюється в овальну ямку, fossa ovalіs, а заслінка нижньої порожньої вени, valvula v. cavae іnferіorіs, що втратила після народження своє функціональне значення, утворює невелику складку, натягнуту від устя нижньої порожньої вени убік овальної ямки.

Список нервов

I пара — обонятельный нерв (лат. nervusolfactorius)

II пара — зрительный нерв (лат. nervusopticus)

III пара — глазодвигательный нерв (лат. nervusoculomotorius)

IV пара — блоковый нерв (лат. nervustrochlearis)

V пара — тройничный нерв (лат. nervustrigeminus)

VI пара — отводящий нерв (лат. nervusabducens)

VII пара — лицевой нерв (лат. nervusfacialis)

VIII пара — преддверно-улитковый нерв (лат. nervusvestibulocochlearis)

IX пара — языкоглоточный нерв (лат. nervusglossopharyngeus)

Х пара — блуждающий нерв (лат. nervusvagus)

XI пара — добавочный нерв (лат. nervusaccessorius)

XII пара — подъязычный нерв (лат. nervus hypoglossus)

Места выхода черепных нервов из мозга

Про I (обонятельный) нерв нельзя сказать, что он «выходит» из мозга, так как он несет только афферентную (чувствительную) информацию. Обонятельный нерв является собранными в обонятельные нити отростками обонятельных клеток слизистой оболочки полости носа. Обонятельные нити через отверстия решетчатой пластинки решетчатой кости достигают обонятельной луковицы.

Про II (зрительный) нерв также нельзя сказать, что он «выходит» из мозга, по той же причине. Он берёт начало из диска зрительного нерва, расположенного на заднем полюсе глаза. Зрительный нерв проходит в полость черепа через зрительный канал, образованный малым крылом клиновидной кости. В полости черепа зрительные нервы обоих глаз образуют перекрест (хиазму), причем перекрещивается только часть волокон. Дальше пути волокон называются уже «зрительным трактом».

III (глазодвигательный) нерв выходит с вентральной («лицевой») стороны ствола рядом с межножковой ямкой (fossainterpeduncularis).

IV (блоковый) нерв — единственный, выходящий с дорсальной («спинной») стороны ствола, от верхнего края ромбовидной ямки, загибаясь, выходит на вентральную сторону из-под ножек мозга.

V (тройничный) нерв выходит с вентральной стороны варолиева моста.

Нервы с VI по VIII выходят также на вентральной стороне ствола мозга между продолговатым мозгом и мостом, от краев к центру подряд, причем VII и VIII лежат близко друг к другу на «углу» продолговатого мозга, а VI (отводящий) — на уровне переднебоковой борозды.

Нервы с IX по XII выходят из продолговатого мозга на вентральной стороне. Несколько особняком стоит XI (добавочный) нерв — он объединяет в себе, кроме головной части, некоторые корешки спинного мозга. Нервы с IX по XI выходят с латеральной поверхности продоговатого мозга, снизу вверх подряд.

XII (подъязычный) нерв выходит из переднебоковой борозды (лат. sulcusventrolateralis).