Звірочник середній золототисячник малий

Реферат на тему:

ЗІРОЧНИК СЕРЕДНІЙ

ЗОЛОТОТИСЯЧНИК МАЛИЙ

Дворiчна трав'яниста рослина родини гвоздикових. Стебло лежаче, до 30 см заввишки, цилiндричне, розгалужене. Листки супротивнi, цiлiснi, цiлокраї, бiля основи вiйчастi. Квiтки правильнi, двостатевi, дрiбнi, на довгих квiтконіжках, пелюстки бiлi. Цвiте у березнi - жовтнi. Плід - коробочка.
Росте на засмiчених мiсцях, бiля жител, як бур'ян у городах i садах.
Для виготовлення лiкарських форм використовують траву, яку збирають протягом усього часу цвiтiння.

Трава зiрочника середнього мiстить вiтамiни, дубильнi речовини, сапонiни, флавоноїди, мінеральні речовини.

Галеновi препарати зiрочника середнього покращують роботу серця i нервової системи, зменшують больовi вiдчуття, мають кровоспинну, протизапальну, антисептичну дiю.

Застосовують при хворобах селезінки, печiнки, жовчного мiхура, пневмонiї, бронхiтi, геморої, кровотечах, тиреотоксикозi, катарактi.
Мiсцево - примочки настою зірочника середнього при вуграх, висипах на шкiрi, тривалонезаживаючих гнiйних ранах, пухлинах.

Внутрiшньо - настiй трави зiрочника середнього (1:10) приймати по 1 ст ложцi тричі на день за 15 хв до їди. Сік iз свiжої трави з медом (50 мл соку i 10 г меду) розмiшати i вживати по 2 ст ложки на прийом.
Зовнiшньо - настiй трави зiрочника (10 г сировини на 1 л окропу, кип'ятити 5 хв, настоювати 4 год) служить для компресiв, примочок i промивань.

ЗОЛОТОТИСЯЧНИК МАЛИЙ
(золототисячник зонтичний, сердечник, трава золототисячна,
цвинтурія, центурія, центоврiя, цинторiя)
Centaurium erythrаea

Дворiчна трав'яниста рослина родини тирличевих. Стебло пряме, чотиригранне, до 30 см заввишки, у верхнiй частинi розгалужене. Листки супротивнi, цiлокраї; нижнi - зiбранi приземною розеткою, видовженооберненояйцеподібнi, стеблові - напівстеблооб горнутi, довгастоовальнi. Квiтки правильнi двостатевi, зiбранi у верхнiй частинi стебла в щиткоподібну волоть; вiночок рожевий, з тонкою цилiндричною трубочкою i п'ятироздідбним вiдгином. Цвiте у липнi - серпнi. Плід - коробочка.

Росте на лiсових галявинах, узлiссях, на сухих луках.

Назва золототисячника або центаурiум - дана давно, ще у стародавнiй Грецiї на честь мудрого кентавра Хiрома, який був вiдомим лiкарем, лiкував соком цiєї рослини рани i навчв синiв богiв i героїв розпiзнавати лiкарськi трави й застосувати їх.

У середнi вiки, коли лiкування перейшло в руки монахiв, вони придумали iнше пояснення назви цiєї рослини аби підвищити її цiну. Вони склали легенду про чудодiйне зцілення одного багача за допомогою цiєї трави. Багач страждав на важку недугу, i лiкарi не могли йому допомогти. Втративши надiю повернути здоров'я, хворий багач поклявся пожертвувати на користь бiднякiв сто золотих, якщо його вилікує вилiкує. Уві снi до нього з'явився ангел, дав пучечок трави i нагадав про обiцянку дати бiдним сто золотих. Хворий послухав, почав пити настiй трави, принесеної ангелом, вилiкувався i виконав обiцянку. Рослину ж назвали "центавриум", що з латинської означає "сто золотих".

Для збереження секрету нерiдко назви рослин позначали цифрами. Одного разу переписува медичних рецептiв помилково додав один нуль. Помилка залишилась непомiченою, i коли пiзнiше в Нiмеччинi назви трав записали словами, то вийшло "Tausendguldenkrauft", що в перекладi означає "золототисячник". Так ця рослина i отримала свою назву.
Для виготовлення лiкарських препаратiв використовують траву золототисячника, зібрану на початку цвiтiння.

Трава золототисячника мiстить алкалоїди (генцiанiн), глікозиди (еритаурин), ефiрна олiя, флавоноїди (анiїн, анiгенiн, астрагалiн, кемпферол, кверцетин, лютеолiн), фiтостерини, макро- та мiкроелементи, вiтамiни, гiркi речовини.

Галеновi препарати золототисячника стимулюють секрецiю залоз шлунково-кишкового тракту, посилюють жовчовидiлення, перистальтику кишечника i скорочення м'язiв матки, мають протизапальну, кровоспинну, болетамувальну дiю, посилюють апетит.

Застосовують при гiпоацидних гастритах, диспепсiї, метеоризмi, при захворюваннях печiнки, селезiнки, жовчного і сечового мiхурів та нирок, при алкоголiзмi, цукровому дiабетi, раку шлунка, лейкозах, анемiї, нервових розладах. Золототисячник використовують як народний засіб при зниженому апетиті, розладі травлення, шлункових кровотечах, туберкульозі легень і периферичних лімфатичних вузлів. Препарати золототисячника використовують при захворюваннях шкіри, для відновлення сил після захворювань з тривалим важким гарячковим станом та при грипі. Трава золототисячника входить до складу апетитних чаїв, шлункових чаїв та гіркої настоянки.

В акушерсько-гінекологічній практиці препарати золоттисячника призначають для прискорення скорочення матки в пiсляпологовий перiод, для зупинки маткових кровотеч після аборту, при запальних процесах жiночих статевих органiв,

Мiсцево - для лiкування опiкiв, виразок (настій трави або настоянка золототисячника).

Внутрiшньо - настiй трави золототисячника (20 г сировини залити 200 мл окропу, настоювати 50 хв) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день. Настоянку трави (10 г сировини залити 100 мл 70% розчину спирту, настоювати 15 днiв) приймати по 20 крапель 4 рази на день за 15 хв до їди.
Зовнiшньо - настоянку трави на оливковiй олiї (10 г сировини, настоювати 20 днiв) служить для змащування виразок, ран. Настій трави золототисячника 20 г сировини на 200 мл окропу настояти 2 год для обробки ран.