Міфи стародавності про походження світу і людей Особливості міфологічнихих уявленнь про суспіль

Львівський державний університет ім. І.Франка

Реферат

МІФИ СТАРОДАВНОСТІ ПРО ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ. ОСОБЛИВОСТІ МІФОЛОГІЧНИХИХ УЯВЛЕННЬ ПРО СУСПІЛЬСТВО І ЛЮДИНУ.

Виконав: студент

Львів – 1998

Зміст:

1) Що таке міф? Походження міфу.

2) Основні тематичні цикли міфів і їхній зміст.

3) Особливості міфологічного уявлення.

1) Що таке міф? Походження міфу.

Що таке міфи? В повсякденному розумінні- це передусім античні, біблійні і інші старовинні 'казки' про створення світу і людини, оповідання про вчинки давніх богов і героїв Зевса, Апполона, Діоніса, Геракла, аргонавтах, що викрали 'золоте руно', Троянську війну і пригоди Одіссея.

Саме слово 'міф' має давньогрецьке походження і означає саме 'віддання', 'сказання'. Європейським народам аж до XVI-XVII ст. були відомі лише знамениті і досі грецькі і римські міфи, пізніше їм стало відомо про арабські, індіанські, германські, слов'янські, індійські сказання і їхні герої. З часом спочатку ученим, а потім і більш широкій публіці виявилися доступні міфи народів Австралії, Океанії, Африки. З'ясувалося, що в основі священних книг християн, мусульман, буддистів також лежать різноманітні, перероблені міфологічні виддання.

Що цікаво: виявилося, що на певній стадії історичного розвитку більш-менш розвинена міфологія існувала практично у всіх відомих науці народів, що деякі сюжети і оповідання в тій або іншій мірі повторюються в міфологічних циклах різних народів. Так постало питання про походження міфа. Сьогодні більшість учених схиляються до тієї думки, що секрет походження міфа слід шукати в тому, що міфологічне уявлення є найдавнішою формою розуміння і осмислення світу, розуміння природи, суспільства і людини.

Міф виник з потреби давніх людей в усвідомленні оточуючої його природної і соціальної стихії, суттєвості людини.

Про особливості цього засобу осмислення світу буде сказано нижче, після того, як ми розглянемо питання про зміст міфів.

2)Основні тематичні цикли міфів і їхній зміст.

Серед всієї безлічі міфичних оповідань прийнято виділяти декілька найважливіших циклів. Назвемо їх: космогонічні міфи - міфи про походження світу і всесвіту, антропогонічні міфи - міфи про походження людини і людського суспільства, міфи про культурні героїв - міфи про походження і вступ тих або інших культурних благ, есхатологічні міфи - міфи про 'кінець світу', кінець часів. Космогонічні міфи, як правило діляться на дві групи:

Міфи розвитку|міфи творіння|

В міфах розвитку походження міфів.В міфах творіння акцент робиться на Всесвіті пояснюється эволюційні твердження про те, що світ створенний перетворенням деякого безформеного первинногостану(вогню, води, повітря, землі) що передує світу і Всесвіту.

Дуже часто ці мотиви співіснують в одному міфі: докладний опис первинного стану завершується докладним оповіданням про обставини творіння Всесвіту.

Антропогонічні міфи є складником міфів космогонічних. Згідно багатьом міфам, людина створюєтся з самих різноманітних матеріалів: горіхів, дерева, пороху, глини. Найчастіше, творець створює спочатку чоловіка, потім жінку. Перша людина звичайно наділена даром безсмерття, але він втрачає його і стає у витоків смертного людства (такий біблійний Адам, вкусивший плодів з древа пізнання добра і зла). У деяких народів існувало твердження про походження людини від предка - тварини (мавпи, медведя, ворони, лебедя).

Міфи про культурних героїв розповідають про те, як людство оволодівало секретами ремесла, хліборобства, осілого життя, користування вогнем - інакше кажучи, як в його життя впроваджувалися ті або інші культурні блага. Самий знаменитий міф подібного роду - давньогрецьке сказання про Прометея, двоюрідного брата Зевса. Прометей (в дослівному перекладі - думаючий раніше', 'що передбачає') наділив разумом жалюгідних людей, навчив їх будувати будинки, кораблі, займатися ремеслами, носити одяг, писати і читати, розрізняти часи року, приносити жертви богам, гадати, впровадив державні начала і правила спільного життя. Прометей дав людині вогонь, за що і був покараний Зевсом: прикутий до гір Кавказу, він терпить страшні муки - орел виїдає йому печінкущодня що, зростає знов.

Есхатологічні міфи розповідають про долю людства, про пришесття 'кінця світу' і настання 'кінця часів'. Найбільше значення в культурно-історичному процесі зіграли есхатологічні подання, що сформулювалися в знаменитому біблійному 'Апокаліпсисі': гряде друге пришесття Христа - Він прийде не як жертва, а як Страшний Суддя, що виводить на Суд живих і мертвих. Настане 'кінець часів', і праведники будуть жити вічно, грішники ж вічно мучатись.

3) Особливості міфологічної свідомості.

Сказаного достатньо, щоб підтвердити що сформулювана вище думка: міфи виникли з настійної потреби людей пояснити походження, природу людей, влаштування світу, завбачити долю людства. Сам засіб пояснення має специфічний характер і докорінно відрізняється від наукової форми роз'яснення і аналізу світу. Які ж особливості відрізняють міфологічне уявлення? В міфі людина і суспільство не виділяють себе з навколишньої природної стихії: природа, суспільство і людина слиты в єдине ціле, нерозривне, єдине.

В міфі немає абстрактних понять, в ньому все - дуже конкретно, персоні фіковано,міфологічна свідомість мислить символами. Міф живе в своєму, особливому часі - часі 'першопочатку','першотворення', до якого неприкладні людські виміри течії часу,міф мислить образами, живе емоціями, йому незрозумілі докази розуму, він пояснює світ, виходячи не з знання, а з віри.

Яку же роль грали міфи і міфотворення в історії людського суспільства і людської культури? Вони по своєму пояснювали світ, природу, суспільство, людину. Вони в своєрідній, дуже конкретній формі встановлювали зв'язок між минулим,теперішнім і майбутнім людства, вони є каналом, по яким одна ґенерація передавала іншій накопичений досвід, знання, цінності, культурні блага.

Список використаної літератури:

1.Беленький М.С. О мифологии и философии Библии. – М.:Наука,1977

2. Введение в философию.-М.Политиздат,1990.-306 с.

3. Философский словарь. – М.:Политиздат,1987.-590с.