Психологічні передумови вивчення української літератури п ятикласниками

Психологічні передумови вивчення

української літератури п¢ятикласниками

Усі вчителі знають, що працювати з учнями 5-го класу важко. Трапляється, що в п¢ятикласників знижується успішність, вони нібито починають гірше вчитися. Це відчувається часом і на уроках літератури: учні читають недостатньо виразно, слабо усвідомлюють зміст прочитаного, не вміють виділити в ньому основне, відчувають труднощі при переказуванні. У цих недоліках звинувачують звичайно вчителя початкових класів, та, по суті, вину треба покласти на вчителя 5-го класу, який не зважив на психологічні особливості учнів і на рівень їх підготовки.

П¢ятикласники мало здатні до тривалого зосередження. У них переважає мимовільна увага, схильність легко перекидатися думкою від одного предмета до іншого, що випадково впав у вічі. Щоб змусити дітей працювати весь урок, ми намагаємося викликати в них активний інтерес до предмета: вводимо різноманітні заняття, пропонуємо почитати вголос, послухати, як читають інші учні, продекламувати вірш напам¢ять, ведемо бесіду, задаємо самостійну роботу тощо.

Якщо п¢ятикласник на уроці відволікається від занять, захоплюється сторонніми справами, розмовляє із сусідами,- значить, робота не привертає його уваги: може, він не розуміє змісту прочитаного або його бентежать якісь важливіші, з його погляду, справи. Менш за все допомагають тут окрики чи нотації. Повернути учня до роботи на уроці можна, тільки зацікавивши його новим прийомом занять чи якимсь дорученням йому особисто. У дітей цього віку розвинута уява, образне мислення. Прочитане вони конкретизують в образах і картинках, зміст яких відповідає їхньому попередньому досвіду. Тому й трапляється часом, що п¢ятикласник уявляє літературного героя в теперішній обстановці, співчуває матері-кріпачці (Т.Шевченко ²На панщині пшеницю жала...²), що вона змушена була брати дитину із собою на роботу, а не залишити в дитячому садку.

Щоб не траплялося такого ²осучаснення² чи інших перекручень у сприйнятті змісту прочитаних творів учнями, ми намагаємося унаочнювати викладання і збагачувати запас уявлень, що є в дітей (їх попередній досвід). Тому потрібно показувати репродукції і діафільми, розглядати ілюстрації у підручнику, вести бесіди про те, що бачили й знають учні, організовувати різного роду екскурсії.

Проте спиратися лише на мимовільну увагу учнів, розважати їх надто частою зміною занять і демонстрацією багатьох наочних посібників не варто. В учнів 5-го класу вже є деякі навички логічного (понятійного) мислення: вони вміють відокремити головне від другорядного, встановити причину й наслідки події, елементарно поєднати між собою предмети в групи (береза, дуб, верба-дерева). Ці елементарні навички логічного мислення треба розвивати і на уроках літератури, ведучи учнів від окремих предметів і явищ до узагальнень, доступних дітям такого віку. В результаті систематичної роботи п¢ятикласники можуть оволодіти такими абстракціями як обов¢язок, почуття, думка, свідомість, характер людини, добро і зло, можуть засвоїти такі теоретичні поняття як казка, загадка, прислів¢я, оповідання, засоби художнього зображення тощо.

Розвиток понятійного мислення йде поступово, разом із прищепленням учням навичок тривалого зосередження, довільної уяви. П¢ятикласників треба вчити думати, оперувати не лише конкретними уявленнями, а й загальними поняттями. Це досягається в результаті планомірних і цілеспрямованих занять. Будь-який поспіх тут неприпустимий.

Коли п¢ятикласник читає книгу, він живе разом з її персонажами, хвилюється за улюбленого героя й ненавидить його ворогів. Мистецтво учень сприймає як безпосереднє життя, герої твору для нього-живі люди, що жили, чи живуть і зараз, художній твір-розповідь про них. Від п¢ятикласника часто чуємо запитання : ²А що потім було?² і подібні.

Цим наївно-реалістичним характером сприйманням літератури пояснюється й помітна байдужість п¢ятикласників до художньої форми твору. Сяк-так проглядаючи пейзажі й міркування автора або й зовсім їх пропускаючи, діти поспішають довідатися, що далі сталося з героєм, чим усе закінчилося. Увагу п¢ятикласника приваблюють події, сюжет твору в його оголеному вигляді.

Саме в цьому віці цікавлять школярів пригодницькі повісті й оповідання, фантастика, розповіді про подорожі, ²зоряні війни²,- взагалі твори з гострим і чітко вираженим сюжетом.

П¢ятикласники сприймають явища насамперед почуттям. Тому, зокрема, багато важить емоційність уроку. Інтерес і любов до літератури, закладені в цьому віці, залишаються в душі учнів на все життя. І навпаки, на жаль, саме тут, біля початку літературної освіти учнів, найлегше назавжди відвернути їх від літератури. Усе в руках вчителя. Про це ми повинні пам¢ятати, розпочинаючи уроки в 5-му класі.