Зубр

Таксономічна характеристика. Один з 2 видів роду; єдиний вид роду у фауні України. Переважну більшість поголів`я виду становлять тварини т. з. кавказько-біловезької форми.

Статус. VI категорія.

Поширення. На тер. України зубрiв розселяють з 1965 р. У природних умовах утримуються 10 популяцiй та груп (Волинська, Київська, Чернiгiвська, Сумська, Львiвська, Iвано-Франкiвська, Чернiвецька та Вiнницька областi). У давнину був поширений у лiсах Європи. В Українi зубри зникли в 16 - 17 столiттях. У 1902 р. їх завезли в Асканiю-Нову, 1913 р.- у царськi мисливськi угiддя в Криму (нинi Кримський природний заповiдник). Пiд час громадянської вiйни обидвi групи тварин загинули. Така ж доля спiткала пiд час Великої Вiтчизняної вiйни 1941 - 45 рр. зубрiв, завезених у Крим 1937 року. На поч. 20 ст. популяцiї виду iснували у природному станi лише в Бiловезькiй Пущi та на Кавказi, проте пiд час тривалих воєнних конфлiктiв вони були майже повнiстю винищенi. На основi тварин, що збереглися лише у зоологiчних парках i приватних угiддях, здiйснювалося вiдновлення виду. В результатi складної роботи по загiнному та напiввiльному розведенню стало можливим вiльне утримання цих тварин.

Місця перебування. Рівнинні та гірські ліси (переважно листяні і мішані, з вирубками, луками та болотами). Виходить на сінокоси та ін. сільськогосподарські угіддя.

Чисельність. У вільних популяціях на тер. України на 1. 1. 1988 р. налічувалося бл. 440 зубрів (не враховуючи тварин, яких утримують у вольєрах), з них: у Цуманському мисливському господарстві (Волинська обл.) - бл. 150, Конотопському (Сумська обл.) і Данівському (Чернігівська обл.) відповідно 16 і 50, Майдан і Лопатинське (Львівська обл.) - 50 і 9, Буковинському та Зубровиця (Чернівецька обл.) - 70 і 40, на тер. Надвірнянського лісокомбінату (Івано-Франківська обл.) - бл. 20, в Уладівському лісництві Хмільникського лісгоспзагу (Вінницька обл.) - 40. Кількість зубрів поступово збільшується. Чисельність їх зросла за рахунок розмноження за час розселення (з 1965 р.) більш як на 350 голів.

Причини зміни чисельності. Винищення виду внаслідок надмірного промислу в умовах господарської діяльності людини, що призвела до істотної перебудови ландшафтів, скорочення площ, деградації та зникнення лісів - основних стацій звіра. Головними причинами смертності в наш час є хвороби та зіткнення з транспортними засобами.

Особливості біології. Тримається звичайно невеликими сім`ями або стадами (до 50 особин). Старі самці живуть поодинці, пристають до гурту лише під час гону. Живиться травою, листям, пагонами і гілками дерев та чагарників, корою, а також добре їсть сіно. Статевої зрілості самець досягає у 2 - 3-річному віці, а самка у 2-річному. Гін у серпні - вересні. Самка раз на рік після 9-місячної вагітності народжує одне, рідко двоє малят. Лактація триває 8 - 10 місяців.

Розмноження у неволі. Розмножується добре. Практично все сучасне поголів`я зубрів походить від тварин, яких розводили в неволі з 1929 р., коли в Польщі було створено перший зубровий розплідник під егідою Міжнародного товариства збереження зубра. У 1946 р. створено зубровий розплідник у білоруській частині Біловезької Пущі.

Заходи охорони. Занесено до Червоної книги Української РСР (1980), Червоної книги МСОП та Європейського Червоного списку (1991). Полювання на зубра заборонено з 1923 р., відстріл тварин провадиться лише з метою селекції за спеціальним дозволом. Слід створювати нові осередки реакліматизації зубрів у лісовій, лісостеповій та степовій зонах, невеликі (25 - 50 голів) популяції в мисливських господарствах.