Виховання інтересу до вивчення світової літератури

ВИХОВАННЯ ІНТЕРЕСУ

ДО ВИВЧЕННЯ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Уроки світової літератури мають великий виховний потенціал. Саме цей курс дав можливість прилучити учнів до фундаментальних цінностей слов’янського та західного світу. Першим етапом роботи на уроці світової літератури є пробудження цікавості до читання. Необхідно надихнути учнів на читання, зацікавити учнів книгою, зробити книгу духовною потребою. Як же привчити учнів до самостійного читання, зважаючи на те, що хрестоматії пропонують вивчати твір в уривках? У своїй роботі вчитель використовує досвід талановитого філолога, педагога, міністра освіти, ректора університету, митрополита Огієнка. Адже він ще на початку нашого сторіччя запропонував вести учням спеціальні зошити “для літературного разбора и записивания прочитанних книг". Починаючи а 5-того класу Світлана Харлампіївна ознайомлює уч­нів з дванадцятьма огієнківськими правилами читания (ж. “Відродження", п.4, 1996, с.19-20). Ці правила навчають культурі читання, сприяють вихованню поваги до праці письменника, показують велике значення книги в житті людини, вчать дотримуватись культурно-гігієнічних вимог під час читання. Користуючись методикою Огієнка, вона запровадила подібні зошити з 7-го класу. Заздалегідь пропонує вчитель список програмних творів у травні (кінці навчального року.) Учні в зошиті записують назви творів і питання, на які треба відповісти. Питання умовно можна поділити на три блоки: біографічний, аналіз змісту і системи образів, аналіз мови твору.

Отож, відповідаючи на запропоновані витання, учні набувають необхідних знань про твір, висловлюють свої думки про героїв, вчаться писати твори.

Бажання прочитати книжку часто з’являється вже від первого погляду на портрет автора. Для зацікавлення учнів творчістю і особистістю пись­менника Світлана Харлампіївна використовує спогади друзів, рідних, сучасників, висловлювання про письменника, літературні портрети. 3 цією ме­тою вона впроваджує рівні методичні прийоми, наприклад: уявна подорож до музею С. Єсеніна в с. Константиново, заочна екскурсія до пам’ятника О.С. Пушкіна в Санкт-Петербурзі, інтерв’ю з письменником, виставка портретів, ілюстрацій. Навіть, якщо діти прочитали самостійно твір, вчитель намагається, щоб на уроці звучало слово. Для цього використовує рівні прийоми іметоди творчого читання: читання вголос, читання "про себе", читання разом, читання за дійовими особами, читання від музику, читання напам’ять, коментоване читання. Світлана Харлампіївна намагається розвивати асоціативне і образне мислення дітей, розкрити їхні творчі здібності. У цьому допомагають такі завдання: прослухавши епізод, усно намалювати ілюстрацію, “записати імена дійових осіб, записати незрозумілі слова, висловити свій настрій, почуття, замислитися над позицією автора, і т.д.

Для активізації розумової діяльності учнів на уроці використовує проблемні питання, створює проблемні ситуації. Так, наприклад, у 7 класі на уроках, присвячених вивченню повісті М.В. Гоголя "Тарас Бульба", учні отримують такі питання:

1. Чи мав право Тарас Бульба вбити свого сина?

2. Хто такий Тарас Бульба: народний герой чи розбійник?

На уроці, присвяченому вивченню оповідання А. Чехова “Хамелеон”, звучать такі питання:

1. Чому А.П. Чехов назвав одне із своїх оповідань "Хамелеон"?

2. У чому полягає Людська гідність?

3. Що таке “хамелеонство”? Чи зустрічались ви з таким явищем у житті?

У процесі вирішення проблемних завдань учні вчаться встановлювати зв’язки між подіями у творі, зіставляти героїв різних творів, виявляти автор­ське ставлення до зображеного, висловлювати своє бачення вирішення тієї чи іншої проблеми.

З метою інтенсифікації навчального процесу, підвищення коефіцієнту корисної дії уроку вчитель зарубіжної літератури використовує опорні сигнальні схеми, що допомагають аналізу художніх творів зі окладною композицією, оригінальним сюжетом. За допомогою ООС учні швидше схоплюють матеріал, чіткіше уявляють, хто є хто втворі, в чому полягає життєва драма основних персонажів твору. Також пропоную учням самим моделювати опорні сигнальні схеми.

Пакети ключових слів (ПКС) слугують учням опорою для побудови власної відповіді, розширюють словниковий запас учнів. Так, наприклад, у 5 кл. при вивченні міфу “Дедал та Ікар" пропонує учням ПКС7.

Дедал - великий митець, різбар, будівничий нащадок царського роду - великі палаци, храми-учень Талос - звинуватили Дедала - кинув майстерню - дістався до острова Криту. Мінос одружив Дедала – син Ікар-Сум за батьківщиною - єдина втіха мистецтво - звів Лабіринт - надумав повернутися додому - піднімусь у небесний простір - робив крила - не можна підніматися дуже високо - Ікар забув про батькову засторогу - мало не збожеволів з горя - оселився на острові Сицилії - людям лишилися прекрасні споруди і статуї.

Завдання для учнів:

Використовуючи ПКС, відповісти письмово на запитання:

1. Чим прославився Дедал в Афінах?

2. Де і в кого знайшов притулок Дедал після нещасного випадку з Талосом?

3. Чим Дедал уславив своє ім’я на Криті?

4. Що він надумав і зробив для того, щоб повернутися додому?

5. Чому загинув Ікар?

6. Чому люди й досі пам’ятають великого митця?

Для того щоби зацікавити учнів літературними творами, прилучити їх до читання, підвищити інтелектуальний та культурний рівень вчитель використовує на уроці різноманітний ігровий матеріал. Так, наприклад, опитування домашнього завдання у 5 кл. проводить за допомогою “чарівної торбинки” казкових героїв Незнайка, Буратіно. На уроці використовує кросворди, ребуси, головоломки, чайнворди. Крім традиційних форм розвитку зв’язного мовлення (твір, переказ, письмова відповідь на запитання. твір-мініатюра, реферат) впроваджує нетрадиційні (літературний диктант, контрольна робота за індивідуальними картками, тестування, опис картини). У своїй роботі Світлана Харлампіївна практикує проведення різних форм нестандартних уроків, наприклад: урок-подорож “В країні літературних казок” (5кл.), урок-КВК за творчістю М.В. Гоголя, (7 кл.), урок-гра “Чи знаєте ви роман?” О.С.Пушкіна “Капітанська дочка" (8кл.), (урок-інсценізації байок Езопа і Крилова (6 кл.), урок-прес-конференція (за творчістю Бальзака, 10 кл.), урок-конференція (за творчістю Гете, 9 кл.), урок-семІнар (11 кл.), урок-засідання прес-клубу “Хто ви Дон Кіхот Ламанчський?”, урок-інтелектуальна гра “Еврика”, “Байки, які вчать” і т.д.

Для підвищення інтересу до вивчення світової літератури вчитель провадить різноманітні позакласні заходи: виставку малюнків до улюблених тво­рів, літературні ігри: “Що?Де?Коли?", "Щасливий випадок", "Літературне лото", "Поле чудес", "КВК", турніри знавців світової літератури, різноманітні усні журнали, конкурси, вікторини. ("Краса поетичного слова - конкурс читців," “Лист улюбленому письменнику”, конкурс літературних ерудитів", "Назви справжнє ім’я письменника”, і т.д.)

Збирає цікавий додатковий матеріал та наочність. На уроках використовує де є можливість живопис та музику. Наприклад, вивчаючи тему “Біблія”, демонструє різноманітні видання, чудово ілюстровану “Біблію для дітей". Характеризуючи епоху Відродження, показує учням ілюстрації картин і скульптур Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Тіціана, Брейгеля та інших живописців і скульпторів. Намагається, щоб на уроках частіше звучала класична музика українських і зарубіжних композиторів (Лисенка, Глінки, Чайковського, Баха, Моцарта, Рахманінова, Мусоргського та ін.)

Автобіографія

Я, Дзьомбак Світлана Харлампіївна, народилась 22 жовтня 1961 року в селищі Кленове Ровенькського району Луганської області в сім'ї шахтаря. Після закінчення восьмирічної школи з 1976 по 1980 роки навчалася в Кагульському педагогічному училищі ім. А.С.Макаренка МРСР за спеціальністю “викладання в початкових класах загальноосвітньої школи”.

З 20.08.1980 р. по 29.06.1982 р. працювала вихователем групи продовженого дня в Кагульській СШ №1. У 1982 р. у зв'язку з переводом чоловіка на нове місце служби переїхала на постійне місце проживання у м. Коломия.

З 27.12.1982 р. по 28.07.1986 р. працювала вихователем у дитячому садку №19 м. Коломия.

З 1984 р. по 1989 р. навчалася в Івано-Франківському педагогічному інституті ім. В.Стефаника за спеціальністю “російська мова і література”.

З 15.08.1986 р. по 18.01.1987 р. працювала вихователем групи продовженого дня в Корницькій СШ.

З 19.01.1987 р. по 22.08.1987 р. працювала вчителем російської мови і літератури в Загайпільській ВШ.

З 1.09.1987 р. і по даний час працюю вчителем зарубіжної літератури в Корницькій ЗОШ І-ІІІ ст.

Вчитель вищої категорії.

Присвоєно звання “старший вчитель”.