Вирішення проблем безпеки праці користувачів ПК в різних країнах світу

Державна податкова адміністрація України

Національний університет державної податкової служби України

Реферат

з курсу: «Основи охорони праці»

на тему:

«Вирішення проблем безпеки праці

користувачів ПК в різних країнах світу»

Виконав:

Цуваловський Андрій,

студент групи ФБ-27

Перевірив:

Авраменко Н. Л.

Ірпінь-2006

Зміст

Вступ .................................................................................................................... 3

1. Охорона праці користувачів ПК в Україні ................................................... 4

2. Охорона праці користувачів ПК в РФ .......................................................... 8

3. Охорона праці користувачів ПК в ЄС ......................................................... 10

Висновки ............................................................................................................ 12

Список використаних джерел .......................................................................... 13

Вступ

В наш час всебічної інформатизації потрібно частково відійти від поняття комп’ютер = добре, і частково замислитись якою ціною дається нам це добро, тобто як комп’ютер впливає на організм людини і наскільки жорсткі рамки в роботі з ним треба встановити, щоб негативні наслідки роботи з ПК не давали про себе знати.

Законодавством кожної країни встановлено ряд нормативно-правових актів, які регламентують, в першу чергу для працедавців, заходи, що до безпеки праці з персональним комп’ютером. Саме порівняння встановлених норм безпеки користувачів ПК у різних країнах лежить в основі нашої роботи.

1. Охорона праці користувачів ПК в Україні

Широке промислове та побутове використання ПК актуалізувало питання охорони праці їхніх користувачів. Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є "Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин" ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Дотримання вимог цих правил може значно знизити наслідки несприятливої дії на працівників шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують роботу з відеодисплейними матеріалами, зокрема можливість зорових, нервово-емоційних переживань, серцево-судинних захворювань. Виходячи з цього, роботодавець повинен забезпечити гігієнічні й ергономічні вимоги щодо організації робочих приміщень для експлуатації ВДТ, робочого середовища, робочих місць з ВДТ, режиму праці і відпочинку при роботі з ВДТ тощо, які викладені у Правилах.

Відповідно до встановлених гігієнічно-санітарних вимог (ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86) роботодавець зобов'язаний забезпечити в приміщеннях з ВДТ оптимальні параметри виробничого середовища (табл. 3.9).

Таблиця 1.

Норми мікроклімату для приміщень з ВТД

Природне освітлення в приміщеннях з ВДТ має здійснюватися через вікна, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче ніж 1,5 %. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски з поверхні екранів ПК і клавіатури повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, вікна повинні мати жалюзі або штори.

Основні вимоги до виробничого приміщення для експлуатації ВДТ

- воно не може бути розміщено у підвалах та цокольних поверхах;

- площа на одне робоче місце в такому приміщенні повинна становити не менше 6,0м², а об'єм не менше 20,0 м³;

- воно повинно мати природне та штучне освітлення відповідно до СНіПП-4-79;

- в ньому мають бути шафи для зберігання документів, магнітних дисків, полиці, стелажі, тумби тощо, з урахуванням вимог до площі приміщення;

- щоденно проводити вологе прибирання;

- поруч з приміщенням для роботи з ВДТ мають бути обладнані:

• побутова кімната для відпочинку під час роботи;

• кімната психологічного розвантаження.

Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ

Штучне освітлення в приміщеннях з робочим місцем, обладнаним ВДТ, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. Як джерело штучного освітлення мають застосовуватись люмінесцентні лампи ЛБ.

Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць під час роботи з ВДТ:

• освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення - найменшим розміром об'єкта, що розглядається на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і фону;

• необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;

• на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

• в полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);

• величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

• слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих гратів заборонено.

Щодо допустимих рівнів звуку та електромагнітних випромінювань і електричного поля в приміщеннях під час роботи з ВДТ, то вони вказані в табл. 2

Гігієнічні норми до організації і обладнання робочих місць з ВДТ. При розташуванні елементів робочого місця користувача ВДТ слід враховувати:

- робочу позу користувача;

- простір для розміщення користувача;

- можливість огляду елементів робочого місця;

- можливість ведення захистів;

- розміщення документації і матеріалів, які використовуються користувачем.

Таблиця 2.

Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот

Конструкція робочого місця користувача ВДТ має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця з ВДТ слід так розташувати відносно вікон, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

Робочі місця з ВДТ повинні бути розташовані від стіни з вікнами на відстані не менше 1,5м, від інших стін — на відстані 1 м, відстань між собою - не менше ніж 1,5 м.

Таблиця 3.

Допустимі параметри електромагнітних випромінювань і електричного поля

Для забезпечення точного та швидкого зчитування інформації в зоні найкращого бачення площина екрана монітора повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. При цьому повинна бути передбачена можливість переміщення монітора навколо вертикальної осі в межах ±30° (справа наліво) та нахилу вперед до 85° і назад до 105° з фіксацією в цьому положенні.

Клавіатура повинна бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома руками. Клавіатуру слід розміщати на поверхні столу на відстані 100...300 мм від краю. Кут нахилу клавіатури до столу повинен бути в межах від 5 до 15°, зап'ястя на долонях рук повинні розташовуватись горизонтально до площини столу (рис. 3.9).

Принтер повинен бути розміщений у зручному для користувача положенні, так, що максимальна відстань від користувача до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки користувача.

Конструкція робочого стола повинна забезпечувати можливість оптимального роміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з врахуванням його кількості та конструктивних особливостей (розмір монітора, клавіатури, принтера, ПК та ін.) і документів, а також враховувати характер роботи, що виконується.

Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ. Під час роботи з ВДТ для збереження здоров'я працівників, запобігання профзахворюванням і підтримки працездатності встановлюються внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку.

Тривалість регламентованих перерв під час роботи з ЕОМ за 8-годинної денної робочої зміни залежно від характеру праці: 15 хвилин через кожну годину роботи - для розробників програм зі застосуванням ЕОМ; 15 хвилин через кожні дві години - операторів із застосуванням ЕОМ; 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ для операторів комп'ютерного набору.

У випадках, коли виробничі обставини не дозволяють стосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 годин.

Для зниження нервово-емоційного напруження, втомленості зорового аналізатора, для поліпшення мозкового кровообігу і запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, які передбачені ДСанПіН 3.3.2.007-98, в тому числі і для сеансів психологічного розвантаження у кімнаті з відповідним інтер'єром та кольоровим оформленням.

Ігнорування санітарних правил і норм роботи з ВДТ може викликати у осіб, які з ними професійно працюють, загальну втому, зорову втому, болі та відчуття піску в очах, відчуття засміченості та свербіння очей, болі в хребті, закам'янілість та оніміння м'язів шиї та плечового поясу, пошкодження дисків хребта, порушення постави, судоми м'язів ніг, синдром RSI хронічний розтяг зв'язок, синдром тунелю Карпаля, головні болі, поганий сон, депресивні стани тощо.

Виконання вимог ДСанПіН 3.3.2.007-98 повинне стати нормою всіх користувачів, які професійно працюють з ВДТ.

2. Охорона праці користувачів ПК в РФ

Що до охорони праці користувачів ПК в Російській Федерації, то встановлені норми мало чим відрізняються від українських і приводити в данній роботі ще стільки ж інформаційного матеріалу без суттєвих відмінностей було б недоцільно. Для прикладу охорони праці в Росії наведемо інструкцію, видану одним з міністерств уряду РФ, що до правил експлуатації і роботи з ПК на усіх державних і недержавних підприємствах.

Правила встановлення ПК в приміщеннях:

У приміщенні ЕОМ повинна бути прокладена шина захисного заземлення діаметром не менше 120 мм2. Ділянки шин повинні зварюватися внахлест на довжині не менш подвійної ширини шини. Корпуси всіх пристроїв ЕОМ повинні мати надійне електричне з'єднання з шиною захисного заземлення в машинному залі. При експлуатації ЕОМ забороняється:

-включати ЕОМ при несправному захисті електроживлення;

-підключати і відключати роз'єми кабелів електроживлення і блоків вентиляції при поданому напруги електромережі;

-знімати кришки, щити, що закривають доступи до частин, які проводять струм.

Забезпечення пожежної безпеки

До приміщень для ЕОМ пред'являються наступні вимоги пожежної безпеки:

-необхідно мати 2 вогнегасники;

-матеріали для акустичної обробки стін і стель повинні бути негорючими;

-деревостружкові і деревоволокнисті плити повинні застосовуватися тільки при їх глибокому просоченні вогнезахисними складами;

-сталеві несучі і захищаючі конструкції повинні бути захищені вогнезахисними матеріалами і фарбами;

-плити знімної підлоги повинні бути виконані з тих, що не згорають або важко горючих матеріалів;

-різні приміщення повинні відділятися один від одного протипожежними стінами і перегородками;

-у приміщеннях, де немає постійної присутності персоналу, необхідно встановлювати автоматичну систему пожежного захисту;

-машинні зали площею більш 250м2 повинні мати не більше двох виходів;

-не можна залишати без спостереження включену в мережу електронну машину;

-не можна залишати на пристроях залишки проводів, вату, марлю і інший обтиральний матеріал;

Заходи безпеки при роботі з ПК

Основні проблеми виникають із-за моніторів. Вони є джерелами найбільш шкідливих випромінювань, що несприятливо впливають на здоров'ї людини. Певні рекомендації для користувачів ПК з погляду охорони їх праці:

-при розміщенні в одній кімнаті декілька ПК відстань від робочого місця кожного оператора до задніх і бічних стінок сусідніх ПК повинно складати не менше 1,2м (саме через ці стінки має місце найбільш сильне випромінювання від блоків розгортки зображення);

-при звичайній роботі з комп'ютером необхідно робити 15-хвилинні перерви через кожні дві години, а при інтенсивній роботі - через кожну годину;

-робоче місце повинне бути обладнане так, щоб виключати незручні пози і тривалу напругу тіла;

-при введенні даних з клавіатури рекомендується не затискати телефонну трубку між плечем і вухом, а також кинути палити (що шкідливо як для користувача, так і для комп'ютера);

У жодному випадку не можна загороджувати задню стінку системного блоку або ставити ПК впритул до стіни - це приводить до порушення охолоджування системного блоку і його перегріву. Теж саме відноситься до дисплея - не можна класти на нього папери, книги і взагалі все, що може закрити його вентиляційні отвори. Нарешті, така дрібниця, про яку прийнято забувати щодня: пил і електроніка погано сумісні один з одним, тому потрібно як можна частіше протирати основні пристрої системи ПК (протирати пил слід протирати сухою ганчіркою), закривати їх поліетиленовими чохлами після закінчення роботи і взагалі стежити за товщиною шаруючи пил в робочому приміщенні.

Рекомендації по організації робочого місця:

-положення тіла повинне відповідати напряму погляду. Дисплеї, розташовані дуже низько або під неправильним кутом, є основними причинами появи сутулості;

-нижній рівень екрану повинен знаходитися на 20см нижче за рівень очей;

-екран комп'ютера - на відстані 75-120см від очей;

-рівень верхньої кромки екрану повинен бути на висоті лоба;

-висоту клавіатури відрегулювати так, щоб гроно користувача розташовувалося прямо;

-спинка стільця повинна підтримувати спину користувача;

-крісло і клавіатуру встановлюють так, щоб не треба було далеко тягнутися;

-якщо при роботі доводиться дивитися на документи, підставку з оригіналом документа слід встановити на одній площині з екраном і на одній з ним висоті;

-екран комп'ютера повинен розташовуватися під прямим кутом по відношенню до вікон, а не прямо перед ними або позаду них. Вікна доцільно завісити або перекрити жалюзі;

-збільшити вологість в приміщенні: розмістити квіти, акваріум в радіусі 1,5м від комп'ютера;

3. Охорона праці користувачів ПК в ЄС

В країнах Європейського Союзу питання про безпеку праці користувачів ПК порушувалося вже досить давно. В доповіді Всесвітньої організації охорони здоров'я (Женева, 1987), відмічається "Люди, що працюють за екраном монітора знаходяться в зоні підвищених навантажень". Стандарти, що діють у розвинених країнах, не рекомендують, наприклад, жінкам репродуктивного віку працювати за комп'ютером більше 4-х годин на день. Вагітним жінкам взагалі не рекомендовано працювати з цією технікою. В Швеції вагітна жінка може відмовитися від роботи за комп'ютером і законодавство цієї країни в даному випадку буде на її боці.

В країнах ЄС створено спеціальний Комітет по безпеці, гігієні та охороні здоров'я на робочому місці. Однією з перших директив Комітету була саме Директива про екрани відеотерміналів. Значна увага була приділена питанням ергономічності технічних засобів та робочих місць. Існує спеціальна Директива, що стосується захисту прав вагітних жінок та жінок репродуктивного віку.

Захист здоров'я та забезпечення безпеки на робочих місцях знаходиться в зоні прискіпливої уваги профспілкових організацій розвинених країн. Профспілки не лише приймають участь у розробці законодавчих документів, як на національному так і законодавчому рівні, в питаннях соціального захисту працюючих, але й активно підтримують працівників небезпечних професій, і мають з цього приводу своє власне законодавство, розвинену сітку науково-дослідних організацій і проектів. В одній із публікацій з приводу шкідливих впливів на здоров'я користувачів відеотерміналів, навіть давалася така порада: "Якщо Ви дізнаєтесь, що на Вашому робочому місці передбачається розмістити комп'ютер, негайно біжіть у профспілку!"

Питаннями соціального захисту працівників опікуються і самі підприємці, зацікавлені в тому, щоб працюючі менше хворіли і мали високу продуктивність праці.

Все більшої популярності набуває саме такий підхід до захисту працюючого населення і все більше людей розуміють важливість цього. Адже, якщо працездатна частина населення виробляє більше продукції, менше хворіє, працює при сприятливих умовах праці, у неї стає кращою продуктивність, і, відповідно, збільшуються доходи держави та суспільства і зростає та частина ресурсів суспільства, які можуть витрачатися на підтримку пристарілих, інвалідів, малозабезпечених та інших незахищених верств населення.

Зведення до мінімуму всіх факторів ризику, що виникають при взаємодії людини з комп'ютером - головне завдання при організації комп'ютеризованих офісів, комп'ютерних класів та при обладнанні комп'ютерного місця у себе вдома. Сьогодні ми поговоримо про комп'ютерні випромінювання.

Відеотермінали, як про це вже неодноразово писалося, є джерелом різних випромінювань.

Людство знає кілька шляхів зниження рівнів комп'ютерних випромінювань, що впливають на користувача:

створення маловипромінюючих ВДТ;

застосування фільтрів;

застосування засобів, що запобігають поглинанню випромінювань тілом людини, наприклад, технології використання сумішей рідкоземельних елементів (BioShield, Apopi System,(A_NOX Computer).

В більшості країн існують національні стандарти, відповідно яких сертифікується вся комп'ютерна техніка. Найбільш жорстким вважається Шведський стандарт MPR-П. Міжнародним стандартом є стандарт ISO 9241 "Ерогономічні вимоги до роботи з відеодисплейними терміналами (ВДТ) у офісі". В цих стандартах приводяться припустимі значення напруги електростатичного та електромагнітного полів на відстані 50 см від екрану (рекомендована відстань користувача від екрану). У відповідності з цими стандартами розробляються і українські національні стандарти.

Однак, в останні роки з'ясувалося, що всі ці засоби не дозволяють до кінця вирішити проблему захисту здоров'я користувачів від комп'ютерних випромінювань.

Провідні світові фірми уважно слідкують за дослідженнями впливу комп'ютерних випромінювань на користувачів та за реакцією суспільства на небезпеку, яку породжує їх продукція. У звіті, складеному 11 провідними спеціалістами США з питань електромагнітного поля, автори рекомендують зробити ще більш жорсткими міжнародні допустимі норми напруженості електромагнітного поля у 5000 разів в порівнянні з існуючими.

Одним із важливих напрямків, в якому ведуться розробки та пошуки оптимальних рішень захисту користувача - є створення та використання спеціальних фільтрів. Необхідність використання фільтрів та підвищення їх ефективності входить в державну програму Швеції EL CONTORO "Санування приміщень з робочими місцями з ВДТ по рівню електромагнітних випромінювань". Захист людини - користувача спеціальними фільтрами достатньо ефективний, що стосується електростатичного поля та дозволяє використовувати монітори більш дешеві або продовжувати експлуатувати ВДТ з більш високим рівнем випромінювань. При виготовленні фільтрів використовуються скло, пластмаса, сітки, електроліти. Фільтри на базі цих матеріалів послаблюють електричне поле до 1% від початкового рівня. (Послаблення електричного поля на частоті 100Гц - 90%для сітчастих, 77% - для скляних, 1% - рідинних електролітичних. На частоті 20кГц - 99% -97% для скляних та пластмасових, 6% - для рідких електролітичних). Крім того, використання фільтрів створює психологічний комфорт. Важливо, щоб фільтр мав антиблікові властивості.

Та наряду з рядом позитивних моментів, при використанні фільтрів виникає і ряд проблем. В журналі Мас World наводяться дані використань шести захисних екранів різних фірм. Результати показали, що рівень електричного поля зменшується майже на 95%, проте жоден екран не забезпечує достатнього зниження інтенсивності слабких магнітних полів. Якщо блокуються електричні поля в діапазоні білянизьких частотах та надто низьких частотах, то при цьому не виявляється ніякого впливу на електромагнітні поля цих частот. Це саме спостерігається і в інших діапазонах частот. Виходить, що жодний захисний екран, що пропонується сьогодні, не гасить повністю обидва типи випромінювань - електричні і електромагнітні.

Як ми згадували, йдуть пошуки і в інших напрямках. Досліджуючи вплив комп'ютерних випромінювань та захисну ефективність технології Арорі System, (A_NOX Computer) на життя мушок дрозофіл, французька дослідниця Анна Марія Лявердюр одержала такі дані: контрольна популяція, що трималася далеко від випромінювань, смертність складала 14,7%; у популяції, яка перебувала на відстані 50 см від екрану монітора (тій самій, що і людина) смертність складала 32%, а у тих мушок, що перебували як і друга популяція перед екраном, але з застосуванням вказаних технологій, смертність складала лише 14,3%. Як бачимо, результати говорять самі за себе.

Ці засоби дуже прості у використанні і являють собою 2 мінісфери, які просто приклеюються по діагоналі екрану. Ці мінісфери містять розчин рідкоземельних елементів, які вступають в протифазний резонанс з випромінюваннями від дисплея і, таким чином, запобігають шкідливій дії на живі організми. Ці захисні засоби були перевірені спеціалістами -біологами, медиками та біофізиками як в лабораторних умовах, так і у польових умовах використання комп'ютерів.

Проводилося дослідження захисних засобів Арорі System(A- NOX/Computer) і представниками класичної медицини, які спеціалізуються в області енергетики і застосовують до своїх пацієнтів метод "кардіо-аурікулярного рефлексу Нож'є"(названого так за іменем його автора). Зміни енергетичного поля оператора, який працює за екраном монітора без захисних засобів, є достатньо значимі самі по собі (енергетичне поле значно зменшується), але вони стають ще красномовнішими після того, як результати дослідів показують, що організм потребує не менше 8-12 годин для регенерації цього поля. При застосуванні захисних засобів енергетичні поля операторів повністю зберігаються, навіть після 8 годин роботи за комп'ютером, обладнаним цим захисним засобом.

Висновки

Отже культура застосування нових інформаційних технологій потрібна зараз практично усім. Роботи по вдосконаленню та дослідженню захисних засобів у всіх напрямках продовжуються і сьогодні. Поєднання слів "людина" і "комп'ютер" стало звичним для нашого сприйняття. Хотілося б додати до цих слів ще одне: "людина" - "комп'ютер" -"безпека". Як швидко поєднання цих слів стане звичним, залежить від кожного з нас. Обладнуючи комп'ютеризовані місця в офісі або встановлюючи комп'ютер вдома - задумаймося про це.

Список використаних джерел

1. Я. І. Щедрій, Ю.Л., Дещинський, О.С. Мурін та ін. Основи охорони праці: Навчальний посібник/ За ред. Я.І. Бедрія. – 3-тє вид., переробл. і доп. – Львів: “Магнолія плюс”, видавець СПД ФО В.М. Піча, 2004.- 240с.

2. http://www.edu.ukrsat.com/

3. http://www.pmrt.narod.ru/