Тенденції розвитку таособливості предмета міжнародного приватного права зарубіжних держав

Тенденції розвитку таособливості предмета міжнародного приватного права зарубіжних держав

У зарубіжних державах, як і в Україні, міжнародне при­ватне право регламентує майнові та немайнові відносини. Проте для цієї галузі характерними є певні тенденції та особ­ливості, зумовлені історичним розвитком держав. Зокрема, Велика французька революція створила багатьом країнам не­обхідні умови для розвитку приватної ініціативи, капіталіс­тичних відносин. Це виразилося, зокрема, в недоторканності необмеженої приватної власності, свободі договору. Створю­валися правові умови регламентації міжнародних приватно­правових відносин у цивільному й торговельному обігу.

Починаючи з XIX ст. у торговельному праві зарубіжних держав виявилися нові тенденції, наприклад, розширення пра­воздатності торгових товариств. У XX ст. суттєво змінюється призначення деяких інститутів торговельного права. Так, ін­ститут банкрутства, який традиційно застосовувався для стяг­нення боргів, набув нових функцій, спрямованих на збережен­ня діяльності та рентабельності підприємств.

Вказані та інші аспекти розвитку цивільного й торговель­ного, а нині переважно комерційного права викликають уніфі-каційні процеси як у внутрідержавному законодавстві, так і в міжнародних угодах. Ці процеси відображають інтеграцію гос­подарства зарубіжних держав (наприклад, у межах Європей­ського Союзу). Вказані тенденції є загальними для іноземних правових систем.

Предмет міжнародного приватного права іноземних держав, на відміну від вітчизняної концепції в цій галузі права, має особливості. Так, французька доктрина (А. Батіффоль, П. Са-ватьє), яка вплинула й на формування деяких інщих правових систем, передовсім зосереджує увагу на вченні про громадянство та питаннях правового статусу іноземців (у широкому розумінні слова). Тобто, йдеться не тільки про питання ци­вільної правосуб'єктності, а й про візд, виїзд, вільне пересу­вання у межах іноземної держави, вільний вибір професії тощо. Тільки після цього розглядаються питання колізії зако­нів та міжнародного цивільного процесу.

Вчені Польщі (К Пшибиловський, М. Сосняк, В. Валашек) вважають, що міжнародне приватне право повинно включати колізійні норми та норми міжнародного цивільного процесу. Цю думку поділяють і угорські вчені (Л. Рецеї, І. Сассі).

Німецька доктрина (Л. Раапе, Г. Кегель) обмежує предмет міжнародного приватного права колізійним правом. Німецькі правники Г.-А. Любхен та М. Пош уважають колізійне право (згідно з їхньою термінологією — "право застосування права") самостійною правовою матерією з власними загальними пра­вовими принципами та узагальнюючими визначеннями, тобто з відособленою Загальною частиною¹. Деякі інші вчені (Бар, Нуссбаум) включають до міжнародного приватного права й питання міжнародного цивільного процесу.

У болгарській доктрині (В. Кутиков, І. Алтинов) вважаєть­ся, що міжнародне приватне право охоплює матеріально-пра­вові та колізійні норми. Ці ж погляди поділяють учені Китаю.

Англо-американська доктрина (А. Дайсі, Дж. Чешир, Д. Біль, Г. Гудрич) уважають міжнародне приватне право колізійним і таким, що включає вирішення питань підсудності.