Білорусь Економіко-географічна характеристика 2

Реферат

на тему:

Б і л о р у с ь

Площа - 207,6 тис. км². Населення - близько 10 млн чоловік. Столиця - Мінськ.

Білорусь - одна з пострадянських країн, що знаходилася на крайньому заході колишнього СРСР, перебуваючи в центрі Європи. Білорусь протягом історії свого розвитку була ареною військових змагань між Росією та іншими великими державами. Сучасна територія країни сформувалася в основному в 1939 p., коли Польща змушена була повернути західні білоруські землі. Країна не має виходу до моря знаходиться на перехресті транзитних шляхів Центральної і Східної Європи

Природно-ресурсний потенціал. Природні умови Білорусі в цілому сприяють розвитку господарства. Рівнинний рельєф, помірний клімат, хоч у країні багато над­міру зволожених і заболочених площ, особливо на півдні, дерново-підзолисті мало­родючі грунти сприяють розвиткові сільськогосподарської діяльності. Під сільсько­господарськими угіддями знаходиться половина площі країни, значні витрати йдуть на меліоративні роботи. Корисні копалини країни не мають великого різноманіття і значних запасів. Є поклади калійної і кухонної солей, нафти і торфу, будівельних матеріалів, бурого вугілля, горючих сланців. Лісові ресурси, що є базою для лісової та деревообробної промисловості, значно вичерпані. Країна не відчуває дефіциту вод­них ресурсів. Судноплавними є окремі ділянки Дніпра, Прип'яті та Західної Двини.

Населення. Білорусь - високоурбанізована країна. Міське населення стано­вить 62 % населення країни.

Зростання кількості міських жителів відбулося у другій половині XX ст. за рахунок відтоку селян до міст, у зв'язку з індустріалізацією виробництва. Найбільше зосередження міських жителів спостерігається у великих містах. 12 міст з населен­ням понад 100 тис. чоловік кожне концентрують 70 % всіх міських жителів. Тільки у столиці проживає 27 %.

Під час Другої світової війни загинуло 25 % населення Білорусі. Кількість дово­єнного населення була відновлена тільки в 1959 р. переважно за рахунок міграції з Інших союзних республік СРСР. Тому сучасний національний склад населення різноманітний - поряд з білорусами проживають українці, росіяни, литовці, поля­ки, євреї та ін.

Господарство Білорусі, як і інших пострадянських країн, тривалий час розви­валось як складова частина єдиного народногосподарського комплексу СРСР. Зокре­ма постачання сировини здійснювалося з Росії (енергоносії) та України (метали). На території Білорусі розміщені переважно виробництва завершувальної виробничої стадії, де використовуються кваліфіковані робітничі кадри. Сучасні проблеми господарського розвитку країни багато в чому полягають у тому, що білоруська продукція конкурентоспроможною тільки у пострадянських країнах, продаватися в інших регіонах світу може вибірково. Тому розрив виробничих зв'язків з пострадянськими країнами болісно позначається на розвитку господарства Білорусі. Особливо відчутною була залежність від економіки Росії. Тому врешті-решт обидві держави, залишаючись суверенними, підписали союзну угоду про всебічне співробітництво в економічній, політичній, гуманітарній сферах тощо.

Галузева структура господарства країни характеризується такими показниками: промисловість розвинута значно краще за сільське господарство; розвиток багатьох галузей промисловості спирається на імпортну сировину та власні трудові ресурси; сільськогосподарське виробництво тільки частково задовольняє власні потреби у сільськогосподарській продукції, транспортна система має ознаки транзитного типу, тобто сполучає західні та східні регіони через мережу залізниць та трубопроводів. Становлення промисловості як провідної галузі господарства країни відбувалося впродовж перебування Білорусі у складі СРСР, особливо в 1956-1957 pp. Галузями спеціалізації, що склались за цей період, є машинобудування, хімія, нафтохімія. Саме вони визначали профіль Білорусі у складі СРСР. Білорусь постачала колишні радянські республіки вантажні автомобілі, трактори, комбайни, верстати, прилади, обчислювальну техніку, мінеральні добрива, хімічні волокна, пластмаси, шини, годинники. З-поміж товарів широкого вжитку користувалися попитом шерстяні тканини, шкіряно-взуттєві вироби, трикотаж. З продукції харчової промисловості - м'ясо та молочні продукти, плодоовочеві консерви, крохмаль.

У сільському господарстві Білорусі тваринництво набагато перевищує рослинництво, оскільки дає 80 % вартості продукції сільського господарства. Його галузі виробляють м'ясні і молочні продукти, плодоовочеві вироби. У рослинництві сировинну базу для галузей харчової і легкої промисловості становить картопля та льон. інші сільськогосподарські рослини - жито, ячмінь, овес, гречка, цукрові буряки - відіграють допоміжну роль і використовуються населенням для задоволення власних потреб. Розвиток рослинництва дещо гальмується надмірною зволоженістю грунтів. Транспортна система Білорусі представлена залізницями, автомобільними шляхами, трубопроводами, авіалініями. Переважає широтний напрям перевезен­ня вантажів. На крайньому заході країни знаходиться потужний транспортний вузол - Брест. Зовнішньоекономічна діяльність Білорусі за наявністю розвинутої транспортної системи дає змогу сполучати пострадянські країни із центральне - та західно­європейськими державами. Зручне розташування країни, насичена інфраструкту­ра, наявність обробних галузей промисловості та кваліфіковані кадри сприяють участі Білорусі в міжнародному поділі праці.