Ластоногі і щитовидні ссавці Мавпи Як вищий клас ссавців

реферат

на тему:

1. Ластоногі і щитовидні ссавці.

2. Мавпи. Як вищий клас ссавців.

3. Ссавці і екологія навколишнього середовища.

4. Тваринний світ і екологія навколишнього середовища.

Ссавці, що мешкають у водоймах, переважно морських, передні кінцівки перетворені на ласти, задніх немає, є рудимент тазового поясу. Хвіст складається з товстої шкіри, м'язів і жиру, в ньому немає хребців і розташований він горизонтально. Вушної раковини немає. Товстий підшкірний шар жиру захищає тварину від переохо­лодження. Шерстяний покрив повністю редукований. Кити здатні створювати звуки високої частоти (ультразвуки), які, відбиваючись від підводних предметів, потрапляють до органів слуху і дають змогу тваринам орієнтуватись у повній темряві глибоко під водою, а також спілкуватись між собою.

Зубасті кити (дельфіни, кашалоти) мають багато зубів однакової форми; живляться рибою, великими головоногими молюсками то­що. Беззубі кити (синій кит, гренландський та ін.) не мають зубів. З верхньої щелепи в них звисають рогові пластинки — китовий вус. Кит набирає воду до ротової порожнини і випорскує її через ці «вуса». При цьому затримується їжа (переважно планктонні рако­подібні), яку кит язиком спрямовує в глотку. Китоподібних нещо­давно добували заради жиру та інших цінних речовин; зараз їх про­мисел заборонений, а більшість видів занесено до Міжнародної та регіональних Червоних книг.

Ряд ластоногі: характеристика, представники.

Виключно морські тварини; більшу частину життя вони проводять у воді, на сушу виходять лише в період розмноження. Кінцівки перетворились на ласти, хвіст короткий; зуби погано диференці­йовані. Є товстий шар підшкірного жиру; вушні раковини відсутні або погано розвинені. Живляться рибою, молюсками та іншими морськими тваринами. Серед них є цінні хутрові звірі (морський котик); у різних морях широко розповсюджені тюлені. Поблизу чорноморських берегів мешкає занесений до «Червоної книги Ук­раїни» тюлень-монах. Найбільші з ластоногих — арктичні моржі, що досягають 4 м завдовжки і маси 1,5 т.

Ряд примати: характеристика, представники.

У приматів дуже розвинені великі півкулі головного мозку з числен­ними звивинами. Пальці замість кігтів несуть плескаті нігті. Лицьо­ва частина черепа збудована так, що очі спрямовані вперед для визначення відстані до предметів. Це наслідок первинного способу життя на деревах і необхідно для стрибків з гілки на гілку. Грудних сосків одна пара; великий палець кінцівок протиставлений іншим (пристосування для хапання).

Широконосі мавпи водяться в Південній Америці. У них є широка перетинка між носовими отворами, хвіст завжди довгий і здатний чіплятися за гілки. Представники: мавпа-павук, ігрунки.

Вузьконосі мавпи поширені в Африці й тропічній Азії. Носова пере­тинка в них вузька, хвіст не чіпкий або його зовсім немає. Поділя­ються на мартишкових та людиноподібних.

Мартишкові мають сідничні мозолі (рогові потовщення сідничних півкуль) та защічні мішки, де зберігають їжу — горіхи тощо. Це мартишки, макаки павіани, мандрили.

Людиноподібні мавпи мають дуже розвинену кору великих півкуль. Сідничні мозолі, защічні мішки і хвіст у них відсутні. Шимпанзе та горили водяться в Африці, гібони та орангутани — в Азії.

ОХОРОНА ФАУНИ

Вирішення проблеми покращення екологічного стану біосфери вимагає нового підходу до тваринного світу — фауни. Нині налічується близько 2 млн видів тварин.

Руйнування людиною місць мешкання тварин (біотопів), як і рослин, стає надто небезпечним. Сьогодні під загрозою знищення знаходиться вже близько 600 видів птахів і 120 видів ссавців, багато риб, земноводних, молюсків, комах. А за останні тисячі років, на Землі зникло понад 100 видів звірів, 140 видів птахів. У всіх куточках Землі на всіх континентах нині загострюється проблема знищення місць існування, тварин. Найактуальнішою вона є для, волого- тропічних лісів, але вже відомо багато районів в інших зонах, які за станом тваринного світу можна назвати районами екологічного лиха.

Нині вони — тисячами гинуть у каналах зрошення, на колючих дротах огорож, трубах нафтопроводів, що тягнуться за сотні кілометрів.

Скорочуються ареали слонів і носорогів в Африці. Великої шкоди тваринам завдають не лише антропогенні забруднення та пожежі, але й бурхлива активність, браконьєрів (за останні роки ціна на слонові бивні зросла в десять разів, на ріг носорога — в 21 раз), які за рік вбивають від 65 до 75 тис. слонів (Танзанія, Кенія, Замбія, Заїр, Конго, Судан).

Є великі регіони Світового океану, де останнім, часом через деградацію середовища й хижацький вилов риб майже повністю зникли 25 видів найбільш цінних промислових риб, де щорічно знищують до 250 тис. особин фінів, сотні тисяч акул, а кити давно знаходяться під загрозою вимирання.

Річки й річечки Тюмені за­бруднені нафтою так, що вся ри­ба давно вимерла . Азовське море, колись найбагатше в світі ри­бою, нині перезабруднене, його екосистема на грані повної деградації.

У 1988 р. через забруднення нафтопродуктами в Північному морі загинуло близько 3 тис. тюленів (усього їх там 75 тис.). А скільки тисяч птахів, риби загинуло після аварій танкерів-нафтовозів у океанах! Все скрутніше диким тваринам і в наших краях.

Тому останні десятиріччя під тиском передових науковців та громадськості питанням охорони тварин і рослин почали приділяти більше уваги.

Дуже важливу роль у охороні диких тварин могли б відіграти мисливські господарства, якби сотні тисяч їх членів-мисливців суворо дотримуватися правил.

Але, на жаль, у всьому світі ще процвітає браконьєрство.

Таке ж становище характерне й для України. через велику щільність населення тут ще в ХVІ ст. були винищені кулани, в ХVІІІ-ХІХ ст. - сайгаки, тури, тарпани, степові орли, дрофи, олені. Дуже рідкими стали лебеді, летючі миші, корсаки, соколи, деякі види раків і риб.

1981 р. в Україні було прийнято Закон «Про охорону й використання тваринного світу», який передбачає збереження середовища мешкання тварин, умов розмноження й шляхів міграції під час виконання різних робіт. Над питанням охорони тварин нині активно працюють фахівці в кількох науково-дослідних установах АН України, галузевих інститутах, вузах. В Україну були завезені зубр, лань, муфлон, кеклик, деякі види риб і птахів, переселенні зайці, косулі, олені (в райони, де дичини не було), взяті під охорону мурашники, бджоли-опилювачі.

З метою контролю за рідкісними й вимираючими видами тварин, як уже згадувалося, в нас як і в усьому світі, видається Червона книга.

У Міжнародну Червону книгу включено 292 види й підвиди савці, 341- птахів, 36 – земноводних, 119 видів плазунів.

Серед найважливіших заходів, щодо охорони тварин слід назвати такі: по-перше, виховання природоохоронної свідомості у людей з дитинства до похилого віку всіма можливими сучасними засобами; по-друге - найсуворіша боротьба з браконьєрством, посилення інспекторського контролю в лісах, степах, на водоймах і річках; по-третє — допомога звірям: підгодівля їх у скрутні періоди, охорона від епідемій і антропогенних забруднень, розселення в зручних для існування місцях, контроль за кількістю хижаків.