Механізм дії перелитої крові

Чому завдячує кров своїми ліку­вальними властивостями? Щоб відпо­вісти на це запитання, треба охарак­теризувати ті функції, які кров вико­нує в організмі. Говорячи про них, треба зазначити, що саме крові нале­жить головна роль у забезпеченні жит­тєдіяльності організму. Як жодне інше біологічне середовище, вона має ба­гатий хімічний склад. Понад 200 різних речовин міститься в ній. З ве­ликою точністю виконує кров своє призначення: забезпечує дихальну функцію організму, сприяє виведен­ню з нього продуктів обміну, бере участь у перебігу в організмі багатьох хімічних процесів, регулює водний, електролітний баланс, температуру, захищає організм від мікробів і різних шкідливих чинників, підтримує ста­лість роботи всіх органів і систем, зв'я­зуючи їх у єдине ціле.

Виходячи із сказаного вище, мож­на зробити висновок, що кров вико­нує в організмі багато функцій.

Дихальна функція крові полягає в тому, що, проходячи через капіляри альвеол, вона захоплює з них кисень і забезпечує ним усі тканини організ­му. З тканин вона забирає вуглекис­лоту, несе її в легені, де через альве­оли та виводиться з організму.

Замісна функція особливо помітна у разі переливання крові після крово­втрати. Вона поповнює загальну масу ОЦК, збільшує в кровоносному руслі кількість еритроцитів, поліпшуючи тим самим перенесення кисню від легень до тканин, стимулює вихід крові з депо і включає її в загальну циркуляцію. В організмі хворого пе­релита кров знаходить нормальні умо­ви для існування. Підтверджується це тим, що перелиті еритроцити донора зберігають в організмі реципієнта свої фізіологічні властивості до ЗО діб, виконуючи важливу роль у кисневому обміні. Лейкоцити теж зберігають свої фізіологічні властивості, беручи участь у фагоцитозі.

Гемостатична функція перелитої крові пов'язана з наявністю в ній фак­торів, які беруть активну участь у згор­танні. Найкращий ефект щодо цього дає пряме переливання крові.

Стимулююча дія спрямована на низ­ку важливих функцій організму. Вона найскладніша, а тому, можливо, най­менш вивчена. Перелита кров полі­пшує функції серцево-судинної сис­теми, ЦНС та її периферичних відділів, гемодинаміку, активізує зовнішнє і внутрішнє дихання, підвищує опір­ність організму. Вважається, що пе­релита плазма крові, яка містить багато колоїдів, білків, продуктів роз­паду форменних елементів, солей тощо, подразнює кістковий мозок, ре-тикулоендотеліальний апарат, чим і досягається її терапевтичний ефект.

Дезінтоксикаційна функція крові полягає у значному зниженні інток­сикації у разі отруєння організму ек-зогенно чи ендогенно. Мабуть, це пов'язано з підвищеною адсорбцією токсинів перелитими еритроцитами і білками, розчиненням їх у крові і транспортуванням до органів виділен­ня. Дезінтоксикаційна дія перелитої крові особливо виражена у разі отруєн­ня, коли гемоглобін переходить у мет­гемоглобін або карбоксигемоглобін (це буває у разі інтоксикації фенолом, бертолетовою сіллю, чадним і світиль­ним газом, гемолітичними отрутами, зокрема миш'яком, зміїною отрутою, грибами та ін.).

Імунобіологічна функція перелитої крові пов'язана: з можливістю пере­несення під час переливання імунних тіл, що стимулює розвиток у орга­нізмі реципієнта пасивного імунітету; збільшенням фагоцитарної активності лейкоцитів; стимуляцією утворення антитіл; нормалізацією реактивності організму. Для підсилення імуно-стимулюючої дії іноді використовують кров донорів, які мають імунітет до тієї чи тієї інфекції.

Трофічна функція гемотрансфузії грунтується на тому, що в перелитій крові є низка енергетичних і пластич­них компонентів (білки, жири, вуг­леводи, вітаміни, електроліти, вода та ін.). Введені разом із кров'ю в організм реципієнта, вони включа­ються у загальний обмін речовин.

Терморегулююча функція полягає у тому, що кров переносить тепло від енергоємких органів та зігріває орга­ни, які втрачають його.

Гуморальна функція полягає в пе­ренесенні кров'ю гормонів та інших біологічно активних сполук від клітин, де вони утворюються, до інших органів і тканин. Цим самим забез­печується хімічна взаємодія між усі­ма частинами організму.

Розглядаючи механізм дії перелитої крові на організм, треба зазначити, що в останні роки беруться під сумнів її окремі функції. Так, деякі вчені вва­жають, що перелита кров не лише не має гемостатичної дії, але, навпаки, про­вокує кровотечу; живильним ефектом володіє не сама кров, а лише альбумін, і то він асимілюється організмом лише через 2 таж; гемотрансфузія не прояв­ляє стимулюючого впливу, а, навпаки, блокує кровотворення. І лише одна функція крові залишається поза сумні­вом — дихальна.