Бразилія 2

Бразилія

Бразилія займає центральну та східну частину Південної Америки. Із півдня вона має спільні кордони з Венесуелою, Суринамом, Гаяною та Гвіаною; східна, північно- та південно-східна частини Бразилії мають вихід до Атлантичного окену; західними сусідами Бразилії є Перу та Болівія; з південного-сходу Бразилія межує з Парагваєм, із півдня – з Уругваєм та Аргентиною. Північний та західний кордони пролягають малоосвоєними територіями.

Територія держави - 8,5 км² . Задля розвитку малоосвоєних районів столиця була перенесена із Ріо-де-Жанейро у місто Бразиліа. У теперішній столиці мешкає 1,6 млн. жителів.

За формою державного ладу Бразилія — президентсько-парламентська республіка. Провідними політичними партіями у Бразилії є: Партія бразильської соціал-демократії, Партія бразильського демократичного руху, партія ліберального фротну, Демократична тарабальїстська партія.

За формою адміністративно-політичного устрою Бразилія – федерація. Держава поділяється на 26 штатів та 1 федеральний округ, де знаходиться столиця.

Офіційною мовою в країні вважається португальська. Офіційною релігією — християнство католицького зразку.

Грошова одиниця Бразилії — крузейро, яка дорівнює 100 сантимам.

На величезній території Бразилії природа досить різноманітна, але всі її природні комплекси можна об‘єднати у дві природних області: Амазонію та Бразильське плоскогір‘я. Країна достатньо забезпечена природними ресурсами.

У Бразилії існують дві основні форми рельєфу: Амазонська низовина, що на півночі та Бразильське плоскогір‘я в центральній, східній та південній частинах країни. На крайній півночі країни розташоване Гвіанське нагір‘я. Через країну на південному заході протікає акумулятивна річка Парагвай та її приток, тут утворилася низовина. Найвища точка бразильського нагір‘я — гора Бандейра (2890 м) здіймається на південному сході країни, поблизу узбережжя Атлантичного океану.

Бразилія лежить у чотирьох кліматичних поясах: екваторіальному, субекваторіальному, тропічному та субтопічному. Останній охоплює лише незначну територію (найвужчу крайню південну частину країни). Загалом тут переважає жаркий клімат із середньомісячними температурами від +16 до +29 °С. В Амазонії, здебільшого у західній її частині — екваторіальний клімат. Середньомісячні температури перевищують +24 °С. На більшій частині Бразильського нагір‘я клімат субекваторіальний з вологим та сухим періодами. На крайньому сході та південному сході країни – жаркий та вологий тропічний пасатний клімат, що зумовлено близьким знаходженням екватора.

Країна має величезні водні ресурси, про що свідчить наявність на її території найповноводнішої річки світу — Амазонки, повноводної та довгої річки Сан-Франциску, акумулятивної річки Парагвай та їх численних приток та ін.

Великий гідроенергетичний потенціал мають річки Бразильського плоскогір‘я, що пояснюється наявністю багатьох порогів та водоспадів.

Річкова мережа Бразилії надзвичайно густа. Вся північна і частково центральна частина країни зрошується системою річок басейну Амазонки. На півдні та південному заході річки несуть свої води до Парагваю та Парани. На сході Бразилії тече річка сан-Франциску. Великих озер у країні немає.

Бразилія досить забезпечена земельними ресурсами. Третю частину всієї площі Бразилії займають грунти ферралліти. У басейні Амазонки переважають червоно-жовті латеритні грунти. На південь та схід від них простяглися червоні латеритні грунти високотравних саван. На крайньому півдні — червонувато-чорні грунти прерій.

Країна достатньо забезпечена лісовими ресурсами.За запасами твердої деревини Бразилія посідає перше місце в світі.

Північна й західна частина країни вкриті екваторіальними вічнозеленими лісами. На Бразильському плоскогір‘ї поширені листопадно-вічнозелені ліси. У центральній частині плоскогір‘я розташована савана з дрібними деревами та чагарниками. На півдні завдяки рівномірному зволоженню ростуть вічнозелені листяні та мішані ліси.

Багатий та унікальний тваринний світ Бразилі зазнав великого негативного впливу людини.

У лісах Амазонії водиться багато видів мавп, лінивці, ягуари, оцелоти, анаконди. У річці Амазонці — знамениті риби-хижаки піраньї. Також багато різноманітних видів птахів: папуги, тукани, найдрібніші птиці — колібрі. Флора Бразильського плоскогір‘я відрізняється від флори лісів Амазонії. Тут водяться здебільшого свині-пекарі, тапіри, хижі пуми, броненосці, мурахоїди, гривасті вовки, страуси нанду тощо.

В осадових породах Амазонії знайдено великі запаси нафти, природного газу, кольорових металів.

Бразильське плоскогір‘я багате на рудні корисні копалини6 залізну руду, золото, олов‘яну та марганцеву руди, уран, цинкові руди. Є значні поклади вольфрамових руд, бокситів, алмазів, дорогоцінного каміння. На півдні розташовані родовища вугілля. Низовинні ділянки, а також узбережжя перспективні для видобутку нафти ти природного газу. Країна дуже багата на різноманітні поклади будівельних матеріалів.

Бразилія посідає перше місце серед країн Латинської Америки та п‘яте — у світі за кількістю населення. За даними 1996 року у Бразилії проживає 160,73 міліона осіб.

В країні переважає перший тип відтворення (природний приріст дорівнює +20).

Бразильська нація сформувалася внаслідок змішування аборигенів-індіанців, африканських негрів, завезених сюди в якості рабів, з європейськими імігрантами. Корінне індіанське населення було значною мірою винищене. Індіанські племена, що вціліли, проживають більшою мірою у глибинних областях басейну Амазонки та ведуть примітивне господарство. Етнічний склад населення: білі — 54,7%, негри — 5,89%, мулати — 38,45%. У країні більш як 3 міліони імігрантів: японці, італійці, німці, араби, іспанці, французи та ін.

Бразилія — високоурбанізована країна, де в містах проживає понад 70% населення. Проте регіональні контрасти великі: на південному сході в містах зосереджено більш як 75% жителів, у той час, як на північному сході — лише 42%, а на півдні — 50%.

Найбільшими містами Бразилії є Сан-Паулу(15,4 млн жителів), Ріо-де-Жанейро (9,8 млн), Белу-Орізонті (2,1 млн), Салвадор(2,1 млн), Форталеза (1,5 млн). Найбільшою міською агломерацією Латинської Америки є бразильський мегалополіс, утворений злиттям агломерацій Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу.

Бразилія досягла великих успіхів у створенні сучасного промислового виробництва, перетворилася з аграрної на індустріально-аграрну краіну. Згідно з класифікацією ООН вона належить до групи “нових індустріальних країн” та класифікується як країна з більш високим середнім доходом.За обсягом ВВП бразилія посідає 10-те місце в світі і 8-е серед країн ринкової економіки, за “сімкою”. Частка промисловості у ВВП сягає 43%, сільского господарства — 10%.

Провідна галузь промисловості Бразилії — обробна промисловість. Характерна територіальна концепція промисловості: лише штат Сан-Паулу (близько 3% площі Бразилії) виробляє понад 60% усієї продукції країни.

Найбільш розвинена галузь бразильської економіки — машинобудування, яке складає більш як 30% усієї продукції і представлене точним машинобудуванням, автомобіле-, літако-, суднобудуванням.

Одним із пріоритетних напрямів розвитку господарства є точне машинобудування, а саме — виробницто обчислювальної техніки. Національні підприємства забезпечують понад 50% потреб у засобах інформатики. За випуском міні- та мікрокомп‘ютерів Бразилія поступається лише США, Японії та ФРН.

Значного розвитку набуло автомобілебудування. Щорічно виробляється більше 1 млн автомобілів, а також літаки і трактори. Морські суда виробляють у бухті Гуанабара. Підприємства електротехніки знаходяться в Кампінасі (Сан-Паулу), Ріо-де-Жанейро, Сан-Жозе-дус-Кампус. Машинобудування концентрується переважно у двох головних промислових центрах країни — містах Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро.

Гірничодобувна промисловість представлена видобуванням залізної руди (Ітабіра, Каражас). На території Амапа, в штатах мінас-Жерайс, мату-Гросу експлуатуються родовища марганцю. У незначних кількостях видобувають також мідь, свинець, цинк, нікель, переважно для потреб внутрішнього ринку.

Бразилія — значний постачальник на світовий ринок стратегічної сировини: ніобою, берилію, танталу, цирконію, слюди. Зростає видобування радіоактивних матеріалів, що містять уран (Посус-ді-Калдас, Олніда в штаті Пернамбуку), торій (Арама, штат Мінас-Жерайс), монацитових пісків(штат Еспірінту-Санту). Видобуваються алмази, золото, дорогоцінне каміння.

Потреби держави у нафті забезпечуються на 50% за рахунок видобутку30 млн тон на родовищах морського шельфу. У містах Ріо-де-Жанейро та Кубатані працюють потужні нафтопереробні заводи.

У країні запроваджено технологію виробництва автомобільного пального з цукрової тростини.

Майже 90% усієї електроенергетики виробляють ГЕС. У Бразилії побудовано найпотужнішу в світі ГЕС “Ітайпу” на річці Парані.

Інтенсивно розвивається атомна енергетика.

У містах Волта-Редонда та Ріо-де-Жанейро збудовано металургійні заводи, в Ітабірі – завод з виробництва спеціальних сталей.

За виробництвом сталі Бразилія увійшла до провідної десятки світу.

Виробництво алюмінію зосереджено переважно в Сорокабі, посус-ді-Калдас, Сараманжі.

Хімічна промисловість Бразилії представлена виробництвом каустичної соди, різних кислот, барвників, азотних та фосфатних добрив, синтетичних волокон, синтетичного каучуку, різних пластмас тощо.

Серед галузей легкої промисловості найбільш розвинуті такі галузі: текстильна, шкіряно-взуттєва. Основними промисловими центрами названих галузей є Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро.

Харчова промисловість представлена цукровою, м‘ясною, олійною та тютюновою галузями. Значного розвитку набула кавова промисловість. Зараз Бразилія є одним із найбільших постачальників кави на світовий ринок.

У Бразилії сільске господарство — традиційна, а тому одна з найбільш розвинутих галузей економіки. Тут занято 30% населення (23 млн осіб).

Вирощують у Бразилії здебільшого рис, каву, цукрову тростину, кукурудзу, сою пшеницю, бавовник, какао та інші культури. Бразилія займає одне із перших місць у світі по вирощуванню технічних культур.

За обсягом сільськогосподарського експорту Бразилія поступається лише США та Франції. П‘ять основних експортних культур — кава, какао-боби, бавовна, цукрова тростина та соя — охоплюють більш як 30% посівних площ і складають понад 35% вартості продукції рослинництва. За виробництвом кави Бразилія посідає 1-ше місце у світі, 2-ге місце по виробництву какао, цукрової тростини, сої. Збір бананів та апельсинів — найбільший у світі.

Головні продовольчі культури, під якими 2/4 усіх посівних площ, — кукурудза, коричнева квасоля і маніока. Вони поширені по всій території держави.

Із зернових вирощують пшеницю, ячмінь, овес; але 60% потрібної пшениці країна все ж таки змушена імпортувати.

Тваринництво, переважно м‘ясного напряму, забезпечує майже 2/5 (за вартістю) усього сільського господарства. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, кіз. Деяка частина продукції експортується, переважно зі штату Ріу-Гранді-ду-Сул.

Лісом поросло понад 60% території Бразилії, яка за запасами цінних деревин посідає перше місце в світі. Найбільше значення у цій сфері господарювання мають збір латексу дикоростучих каучуконосців у лісах Амазонії, бразильськів горіхів, плодів пальми та олійного дерева (північний схід), парагвайського чаю та заготівлі хвойної деревини (південь). Значна частина продукції галузі експортується.

Основний вид транспорту — автомобільний. Автодоріг — 1,7 млн.км, із них 8%— асфальтовані. Довжина залізничних колій — 30 тис. Км. Протяжність річок, судноплавних протягом року, перевищує 31 тис. Км. Найзручніші водні шляхи (Амазонка з притоками, Сан-Франсиску, Парана, Парагвай) знаходяться далеко віл основних господарських центрів країни. Велике значення мають каботажні перевезенняя вздовж Атлантичного узбережжя. Основні морські порти: Сантус, Ріо-де-Жанейро, Ресіфі, Ріу-Гранді.

Основними товарами експорту є залізна руда, соя та продукти борошномельної промисловості, кава, какао, цукор, апельсиновий сік, боксити.

Зростає частка промислових виробів (автомобілі, судна, літаки, сталь).

Бразилія імпортує нафту, машини та устаткування, зерно, вугілля, кольорові метали та ін.

Основними торговими пертнерами Бразилії є країни-члени ЄС і США.

Щорічно Бразилія приймає до 1 млн. туристів. Найбільше відвідують Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу.

У зв‘язку з швидким розвитком електроенергетики, гірничодобувної та хімічної промисловості, машинобудування, екологія країни значно погіршилась, що спричинило зникання деяких рідкісних видів рослин та тварин. Тому останнім часом в країні впроваджуються заходи по охороні навколішнього середовища. Зараз на території Бразилії відкрито багато національних парків та заповідників із унікальними природними об‘єктами.

Отже, Бразилія — держава Латинської Америки із значним природним потенціалом (сприятливі для землеробства клімат та грунти, повне забезпечення водними та гідроенергетичними ресурсами, різноманітні мінеральні ресурси, багатий лісовий фонд тощо), яка з часів отримання незалежності змогла із аграрної держави стати індустріально-аграрною, інтегруватись у світове господарство (скласти тісні економічні зв‘язки США та країнами Західної Європи, знайти свою спеціалізацію на світовому ринку), стати новою індустріальною державою, випередивши у розвитку багато держав свого регіону.

Але все ж таки лишається іще багато значних проблем, які потребують негайного вирішення, зокрема бідність та неосвідченість населення, неповне освоєння деяких регіонів країни, несприятливий стан екології. Проте шляхи вирішення названих проблем уже проектуються!