Держава - базовий інститут політичної системи суспільства

Тема. Держава – базовий інститут політичної

системи суспільства

Перш за все, слід звернути увагу на те, що питання походження держави є дискусійним. В різних теоріях висловлюються різні причини виникнення держави (божественна сила, сила розуму, психіка людини, біологічні фактори, соціально-економічні, військово-політичні, інші фактори).

Формування держави – тривалий процес, результат ускладнення соціально-економічного життя, інструмент загального задоволення інтересів суспільства, груп, окремих особистостей.

Термін «держава» в політології використовується в двох значеннях: в широкому розумінні, як країна, суспільство, народ і в вузькому (науковому) розумінні, як організація політичної влади в межах визначеної території.

Ознаки держави:

· наявність публічної влади;

· система податків, позик;

· територіальний поділ населення;

· суверенітет;

· право;

· монополія на застосування сили.

Функції держави: внутрішні та зовнішні.

Внутрішні:

· охорона прав і свобод людини;

· економічна функція;

· соціального захисту;

· екологічна;

· культурна.

Зовнішні:

· оборона країни;

· підтримка світового порядку;

· співдружність з іншими країнами.

Устрій сучасної держави характеризується формою правління і формою територіального державного устрою.

В залежності від положення глави держави, форми правління підрозділяються на монархії і республіки.

Ознаки монархії:

· влада передається спадкоємно;

· здійснюється безстроково;

· не залежить від волі населення.

Розрізняють необмежену (абсолютну) монархію і обмежену (конституційну) монархію.

Під час написання контрольних робіт по цій темі студенти повинні навести приклади держав з монархічною формою правління.

Республіка – форма правління, при якій вищі органи держави або вибираються або формуються загальнонаціональними представницькими установами.

Ознаки республіки:

· вибірність влади;

· терміновість;

· залежність від волі виборців.

Розділяють президентську, парламентську і змішану республіки.

Державний устрій характеризується і з точки зору розподілу влади в центрі і на місцях. Розділяють такі форми устрою держави: унітарна, федеративна, конфедерація. Крім названих форм, в історії мали місце і деякі інші специфічні форми – імперія, протекторати.

Слід запам’ятати, що суспільство і держава – це поняття, що не співпадають. Перше ширше, ніж друге. Держава є лише політичною частиною суспільства, його елементом. Однак, держава займає у суспільстві центральне положення й відіграє головну роль.

Громадянське суспільство – сукупність моральних, релігійних, національних, соціально-економічних, сімейних відносин і інститутів, за допомогою яких задовольняються інтереси індивідів і їх груп.

Правова держава – організація політичної влади, яка створює умови для повного забезпечення прав і свобод людини за допомогою права.

Рекомендована до вивчення література

1. Марченко М.Н. Теория государства и права. – М., 1996. – Гл. 5, 6.

2. Нерсесянц В.С. Философия права. – М., 1997. – Гл. 10.

3. Тихонравов Ю.В. Основы философии права. – М., 1997.

4. Козлихин И.Ю. Идея правового государства: история и современность. – С.-П., 1993.

5. Омельченко О.А. Идея правового государства: истоки, перспективы, причины. – М., 1994.

6. Пугачёв В.П., Соловьёв А.И. Введение в политодогию. – М., 1997. – С. 258 – 263.

7. Черниловский З.М. Гражданское общество: Опыт исследования // Государство и право, 1992, №6.

8. Игнатов А. Идолатрия государства // Вопросы философии, 1997, №7.

9. Рябов С. Державна влада: проблеми її легітимності. – К., 1996.