Короткий економіко-географічний огляд Вінницької області

Короткий економіко-географічний огляд

Вінницької області

Площа – 26,5 тис. кв. км.

Населення – 2055,1 тис. чоловік.

Обласний центр – м.Вінниця.

Вінницька область – є у складі Української РСР. Утворена 27.2.1932 р. Розташована в центральній частині Правобережної України. Поділяється на 25 районів, 621 сільраду, має 10 міст, 29 селищ міського типу. В 1958 р. область нагороджено орденом Леніна.

Природа. За характером рельєфу Вінницька область – хвиляста рівнина, що поступово знижується з Північного-Заходу на Південний-Схід. На Південному-Заході області – Подільська височина (висотою до 362 м), на Північному-Сході – Придніпровська височина (висота до 322 м). Поверхня розчленована глибокими долинами річок, подекуди – ярами та балками. Корисні копалини: граніти, гнейси, мігматити, пісковики, вапняки, глини, каолін, кварцові піски, фосфорити, торф. Є мінеральні джерела.

Клімат. Клімат області помірно-континентальний з м’якою зимою і теплим літом. Пересічна температура січня –4^о, -6^о; липня +18,6^о, +20,5^о. Період температури понад +10^о становить 155-180 днів, вегетаційний період – близько 200 днів. Річна кількість опадів 480-590 мм, з них за теплий період випадає 375-400 мм.

2. У Вінницькій області – густа мережа річок, що належить до басейнів Пд.Бугу. У місцях перетину кристалічних порід долини вузькі, з крутими схилами, в руслах є пороги. Річки Вінницької області використовують для одержання електроенергії та зрошування, Дністер і Пд.Буг – для лісу судноплавства. В межах області близько 2600 ставків, їх використовують для риборозведення. Грунти області переважно опідзолені. На Північний Схід переважають чорноземи, є лучні грунти. Грунтово-кліматичні умови Вінницької області сприяють для вирощуванню овочівництва, садівництва й виноградництва.

Вінницька область розташована в лісостеповій зоні. На території Вінницької області водяться різні тварини і птахи. Для охорони природи в області утворено 7 державних заказників. На околиці Вінниці на р.Вишні утворено ботанічний сад “Поділля”.

Населення. Основне населення – українці, живуть також росіяни, євреї, поляки та інші.

Населення – 2055,1 тис. чол. (1977).

Промисловість. Провідне місце в промисловому виробництві належить харчовій промисловості, яка розвинулася на базі сільськогосподарської сировини, проте питома вага її серед галузей промисловості зменшилась з 66,7% 1965 р. до 46,6% 1976 р. Швидкими темпами зростало за цей час виробництво електроенергії. Вінниччина – один з найбільших в Україні районів цукроваріння. В області діє 39 цукрових заводів. Відходи цукроваріння використовує спиртова промисловість. Потужні консервні заводи і комбінати, а також птахокомбінати та молочна промисловість використовують в Вінниці. Найбільшим підприємством по виробництві жирів та олії є олійно-жировий комбінат. Також серед галузей легкої промисловості провідною є швейна – це виробничі швейні об'єднання. Розвинуті також взуттєва, бавовняна, трикотажна, хутрова галузі промисловості.

4. Сільське господарство.

Високо розвинутою галуззю економіки області є сільське господарство, що спеціалізується на землеробстві: зерново-буряківничого, тваринницького і м'ясо-молочних напрямів.

В області на кінці 1976 р. налічувалося 8869 підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування.

Охорона і здоров’я. У 1976 р. в області налічувалося 24,7 тисяч лікарів, а меддопомогу подавало понад 5,5 тис. лікарів.

Культура. В 1976/77 навчальних років в області було 1268 загальноосвітніх шкіл, серед них було 27 спеціальних навчальних закладів, 28 професійних-технічних училищ.

Краєзнавча сторінка

Вінниччина – батьківщина письменників С.Руданського, М.Коцюбинського, А.Свидницького, М.Стельмаха, М.Трублаїні, поета-борця за незалежність України В.Стуса, українських композиторів М.Леонтовича, П.Ніщинського, художника-графіка А.Базидевича, селянського борця проти кріпацтва Устима Кармелюка, вченого-мікробіолога Д.Заболотного, героя французького Руху Опору В.Порика, вченого-геолога і географа П.Турковського.

У Вінниці знаходиться літературно-меморіальний музей М.Коцюбинського. У с.Марківка Теплицького району – музей М.Леонтовича і його могила. У с.Черемошне Тиврівського району похований герой визвольної війни 1648 р. під проводом Б.Хмельницького брацлавський полковник Д.Нечай.