Основні принципи догляду за хворими дітьми

Реферат на тему:

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ

ДОГЛЯДУ

ЗА ХВОРИМИ ДІТЬМИ
ДОГЛЯД ЗА ШКІРОЮ

Гігієнічні ванни чи душ проводять дітям старшого віку щоденно, дітям від 3 до 7 р. – 2-3 р. в тиждень і дітям до 3 р. щоденно (t води – 35-37^оС). Для миття використовується дитяче мило. Не можна використовувати шампуні (може бути алергія. Миття проводять з допомогою індивідуальної мочалки чи фланелевої рукавички. Для догляду за шкірою важкохворих користуються обтиранням спиртом, тройним одеколоном.

Дитину перших років життя щоденно вмивають, а діти старшого віку вмиваються самостійно. Один раз в тиждень миють голову з милом. Після миття голови волосся просушують полотенцем.

Вуха протирають вологим рушничком. Не можна чистити вуха з допомогою твердих предметів (шпильок). Туалет зовнішнього слухового проходу здійснюється з допомогою марлевих чи ватних тампонів, а при утворенні в ньому сірчаних пробок викликають лікаря – отоларинголога.

Під час вмивання старанно промиваються водою очі. При попаданні в них пилвих частинок видалення їх проводиться рухами від зовнішнього кута ока до внутрішнього.

Перед їдою хворі діти миють руки з милом. Два рази в тиждень м/с провіряє стан нігтів. Довгі обов’язкового підстригти.

Дівчаткам щоденно ранком і вечором проводять підмивання зовнішніх статевих органів і промежини теплою кип’яченою водою.

ДОГЛЯД ЗА ПОРОЖНИНОЮ РОТА

Догляд за порожниною рота передбачає полоскання рота після кожного прийому їжі і миття зубів два рази в день (ранком і перед сном). Полоскання краще проводити кип’яченою водою з декількома краплями зубного еліксиру.

Для миття зубів використовують зубні щітки, виготовлені із щетини, а не з синтетичного матеріалу. Зуби чистять не тільки в поперечному, а й поздовжньому (вздовж зубів) напрямі.

При такому способі чистки одночасно проводиться і масаж ясен.

Важкохворим дітям всі гігієнічні міроприємства проводяться в ліжку, максимально обережно.

ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРУ ПУЛЬСУ

Пульс ритмічне хвилеподібне поливання стінок артерій після кожного скорочення серця.

Місце прощупування – променева артерія трохи вище променево-зап’ясного суглоба.

Частоту і характер пульсу визначають на двох руках і обов’язково в стані спокою, коли на хворого не діють ніякі зовнішні подразники. Краще це робити під час сну. У дітей перших місяців життя пульс можна визначити на скроневій артерії; підраховуючи число пульсових хвиль на протязі 30 с і множити його на 2.

ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТОТИ ДИХАННЯ

Підрахунок проводиться по кількості коливань грудної клітки чи передньої стінки живота дитини в період повного спокою її на протязі 1 хв. Підрахунок проводиться шляхом прикладання долоні до передньої стінки.

ТЕРМОМЕТРІЯ

Термометрія проводиться з допомогою мед термометра, шкала якого градуйована від 34^о до 41^оС. Вимірювання температури проводиться в підм’язових впадинах, поперечно насухо витертих. Перед вимірюванням температури термометр дезінфікують спиртом і насухо витирають.

Термометр в підм’язевій впадині розміщують так, щоб резервуар із ртуттю доторкався до шкіри з усіх сторін.

Вимірюється температура у положенні хворого сидячи чи лежачи на протязі 8-10 хв. Результати температури записуються в температурний лист.

Не дозволяється вимірювання температуру у сплячих хворих із-за можливості, вискользнення термометра і його роздавлення.

При вимірюванні температури у прямій кишці хв. укладають на бік, а термометр, ртутний резервуар, якого змазують вазеліном вводять в анальний отвір на 2-3 см. Ягодиці притримують в зімкнутому положенні. Час вимірювання температури – 5 хв. По закінченні процедури термоментр старанно витирають і дезінфікують.

ЗБИРАННЯ МОКРОТИ

Дитині фіксують руки, частіше всього загортаючи її в пеленку, одіяло. Після цього одна людина бере дитину на руки чи кладе її на бік на стіл, а інша шпателем, вводячи його до кореня язика, викликає кашель. Виділену при кашелі мокроту збирають на стерильний тампон, який поміщають в стер. пробірку чи банку. Можна зразу після цього зробити мазок на склі. Взяту мокроту відправляють в лабораторію.

ЗБИРАННЯ БЛЮВОТНИХ МАС

Лабораторне дослідження блювотних мас проводять зразу після їх збирання. Так як швидко змінюється їх склад при зберіганні. Матеріал збирають в банку з широким горлом ємністю не менше 1 л. Перед тим, як відправити блювотні маси в лабораторію, медсестра глядач їх оглядаючи звертаючи увагу на наявність крові.

ЗБИРАННЯ СЕЧІ

Перед збиранням сечі дітей підмивають. У хлопчиків грудного віку сечу збирають з допомогою добре вимитої і висушеної товстостінної пробірки, прикріпленої до тіла полосками мірного пластиру, а у дівчат – з допомогою широкогорлої колби. У дітей старшого віку – в нічні горшки. М/с спостерігає за кількістю сечовипусканні на добу, в нічний час і в день, а по призначенню лікаря враховує об’єм сечі, виділеної вдень, вночі і на протязі доби.

В лабораторію відправляють свіжу сечу.

Довгий об’єм виділеної сечі проводиться з допомогою градуйованої чашки чи мензурки.

ЗБИРАННЯ КАЛУ

Збирання калу здійснюється у дітей з метою виявлення яєць глистів, визначення степені перетравлення і засвоєння їжі, наявність патологічних ознак.

У дітей грудного віку кусочки калу беруть з пеленки, а більш старших кал збирають в нічні горшки чи спеціальну посудину. Для лабораторного дослідження кал необхідно брати із різних місць фекальних мас. Зібраний матеріал посилають в лабораторію обов’язково в добре вимитій і просушеній скляній посудині.

Для бактеріологічних досліджень використовують стерильну посудину.

Направлення:

Мазок із зіва на ВZ

Прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, адрес, колект.

Діагноз (фолікул, лакун, ангіна)

Дата.

Підпис.

ПРОМИВАННЯ ШЛУНКА

Промивання шлунка у дітей старшого віку проводиться через шлунковий зонд, а у дітей молодшого віку – через катетер, які проводять по задній стінці глотки. Дітям грудного віку катетер вводять через ніс. При просування зонда чи катетера не допускається ніяких зусиль. У вільний кінець зонда чи катетера встановляють скляну воронку. Рідину для промивання (0,9% NaCl, р-н Зінгера, кип’ячена вода, 0,5-1% р-н гідрокарбонату натрію і ін. в кількості 0,5-1 л наливають у воронку із ковшину. Воронку поступово піднімають приблизно на 25 см вище рота хворого. При цьому рідина поступає в шлунок. Коли рідина із воронки опуститься до рівня зонда чи катетера, воронку плавно опускають вниз, тримаючи її широкою стороною доверху. Так повторюють декілька раз.

Рідина то поступає в шлунок, то виходить з нього, здійснюючи ефект промивання. В кінці промивання в шлунку залишають до 100 мл рідини.

Взяття зіскрібу із складок шкіри навколо заднього проходу (для виявлення яєць гостриків)

Дитину укладають на бік. Верхню ногу, зігнуту в колінному суглобі, відводять вперед. Невеликого розміру деревяна палочка відточується у вигляді лопатки. Цим кінцем попередньо змоченим в 50% р-ну гліцерину, обережно лоскочучи в глибині шкурних складок. Зіскоб занурюють в каплю 50% р-ну гліцерину, яка знаходиться на предметному склі. Каплю накривають другим предметним склом. Даний препарат відправляють в лабораторію.

КЛІЗМИ

Для перших років життя клізми робляться з допомогою резинового балончика з м’яким наконечником, дітям старшого вік – з допомогою кружки Есмарха чи груш з твердим наконечником. Рідина повинна бути підігріта до 30^оС (крім жаропониж. Холодні клізми).

Види: 1. очисні (при запорах)

2. послаблюючі (регуляції перестальт.)

3. промивні (видалення токсичного гною..)

4. лікувальні (зменшення запальних процесів).

5. поживні (клізми для всмоктування).

Для очисних клізм використовують питтєву воду, мильну воду (1 ст. л мила на й л Н₂О, воду з гліцерином (2 ст л.). туалетні мила не використовують.

Балон з допомогою якого роблять клізму попередньо стерилізують,, а наконечник змазують вазеліном. Рідину набирають в балон після повного витіснення із нього повітря шляхом здавлювання.

Дитину укладають на лівий бік на клейонку чи пеленку. Ноги її підтягують до живота. Правою рукою вводять наконечник балону в пряму кишку на 4-5 см. Повільно зжимають балон вводять рідину. Після введення не розжимаючи балона, виймають його із прямої кишки. Для туримання рідини в кишечнику декілька хвилин ягодиці тримають зімкнутими. Дітям грудного віку клізми роблять на спині з припіднятими вверх ногами.

Якщо клізма робиться з допомогою кружки Есмарха, то в кружку наливають рідину, потім, відкривши кран витісняють повітря із трубок. Заповнивши таким чином трубку рідиною, кружку підвищують на штативі. Наконечник змазують вазеліном і вводять у пряму кишку на 4-5 см. Після введення наконечника кружку піднімають на 40-50 см і відкривають кран. Поступово віднімаючи кружку, добиваються введення потрібної кількості рідини.

Для розслаблюючих клізм використовують масляні і гіпертонічні.

При масляних вводять рослинні масла чи вазелінове масло в кількості 30-50 мл з допомогою груші. Масло вводять швидко. Звільнення кишечника через 10-11 год. Грушу після використання промивають гарячою водою з содою і кип’ятять.

Гіпертонічну клізму роблять при запорі атонічного походження.

Використовують 10% р-н хлориду натрію. Перед введенням розчин підігрівають і вводять 25-50 мм з допомогою грушевидного балона.

Лікувальні клізми для місцевої дії використовують для зменшення подразнення, запалення за живлення ерозій, знищення чи виведення паразитів.

З допомогою таких клізм вводять лужно-масляні розчини, буру, різні, медик.дезинфікуючі і в’яжучі речовини.

Ці клізми роблять через 20-30 хв. після дії очисної клізми. Об’єм лікарських речовин для місцевої дії – 50-100 мл. Проводяться вони з допомогою груші і великого шприца з резиновим наконечником. Лікарські р-ни вводять теплими. Після введення ягодиці тримають зімкнутими на протязі 10-15 хв.

З допомогою поживних клізм вводять р-ни амінокислот, глюкози. Перед поживною обов’язково проводять очисну клізму.

КОМПРЕСИ

В педіатричній практиці використовують місцеві компреси, які поділяються на холодні, гарячі, зігріваючі.

Холодні компреси знижують tтіла на місці прикладання зменшують кровотечі і біль. Використовують при забоях, місцевих гострих запальних процесах, планових крототечах, головному болю внаслідок інтоксикації.

Техніка накладання холодних компресів: марлеву тканину, зложену в декілька шарі, змочують в холодній воді, потім накладають на 3 хв. Не рекомендується притримувати руками, так як він нагрівається. Через 3 хв. покладають інший.

Гарячі компреси зігрівають тканини, покращують кровообіг на місці прикладання. Використовують при спазматичних болях в жовчних шляхах, кишечнику, при болі в м’язах, суглобах, по ходу великих нервових стовпців. Щільну тканину, змочену в гарячій воді (60-70^оС) відтискають і накладають на декілька хвилин на потрібне місце, зверху прикривають компресним папером чи клейонкою і витою або тепло непроникаючою тканиною.

Зігріваючі компресами зменшують тепловіддачу і випаровування на місці прикладання. Використають при гострих і хронічних запальних процесах. Протипоказання: ссадини, фурункули, карбункули на місці прикладання компресу. Не використовують на грудну клітку у дітей раннього віку (утруднюють дихальні рухи).

Зігріваючий компрес складається з 3 шарів: марші відповідно чи вощаного паперу і ще більшого розміру шматок погано проводячої тканини тепло. Перший шар змочують теплою водою чи етиловим спиртом, віджимають і акуратно покладають на потрібну ділянку тіла, зверху прикривають другим і третім шаром. Компрес прибинтовують.

Компрес на шию (горло) робиться при ларингітах, фарингітах, трахеїтах, ангінах, загостреннях хронічного тонзиліту. Компрес на вухо – при отитах. При цьому компресі вушну раковину не прикривають двома внутрішніми шарами, але закривають завнішнім шаром.

ГІРЧИЧНИКИ

Гірчичники використовують при гострих респіраторних захворюваннях. Накладаються на шкіру грудної клітки. Перед використанням їх змоклою водою і прикладають до шкіри стороною покритою гірчицею. Після рівномірного почервоніння шкіри їх знімають, шкіру протирають м’яким сухим полотенцем. У дітей першого року життя між гірчичниками і шкірою прокладають лист папірусного паперу, щоб не було сильного подразнення шкіри.

Гірчичні обгортання.

Основним показанням є пневмонія. Спочатку готують розчин гірчиці (2 ст. л. гірчиці розводять в стакані гарячої води і розмішують). Кусок пепінки змочують цим розчином, відтискають і накладають навколо навколо. Ці клітки чи на хвору сторону. Зверху дитину закутують в суху простинь чи одіяло. Через 5 хв. вугол пеленки при піднімають і в визначають реакцію шкіри. При рівномірному почервонінні її пеленку чи кусок тканини знімають, шкіру протирають вологим полотенцем. Змоченим теплою водою, після чого насухо витирають. Дитину добре закутують. Довжина гірчичного обгортання не більше 20 хв. в залежності від реактивності.

Ніжні гірчичні ванни.

Дані ванни використовують при гострих респіраторних захворюваннях з масивним виділенням слизу. У відро чи інший глибокий посуд наливають 10-12 л гарячої вони, в яких розчиняють 10-0 г сухого гірчичного порошу і добре розмішують. Процідивши воду до 40-30 хв. Після цього полощуть теплою водою і насухо витирають. Під час процедури дитина сидить, накрита одіялом.

БАНКИ

Дітям грудного віку ставити банки не ставити банки не рекомендується.

Показання: трахеронхіти, пневмонія, плеврити.

Протипоказання: захворювання шкіри в місцях примінення банок, гемероген діатез. Шкіра дитини повинна бути чистою, злегка змазаною вазеліном. Дитина знаходиться в ліжку. На дерев’яну палочку накручують вату, яку після цього змочують спиртом і злегка відтискають. Флакон зі спиртом відкладають в сторону, Змочену спиртом вату підпалюють. В ліву руку беруть банку. Швидким рухом полум’я вносять всередину банки, забирають і тут же щільно, всією поверхнею окружності банки прикладають до тіла.

При внесенні полум’я в банку не потрібно затримуватися в горловині банки, щоб не розігріти її краї і не викликати опік у дітей. Банки залишають не більше як 7 хв.

Знімають банк так, щоб не причинити болю. Для цього банку одною рукою злегка нахиляють в сторону, і другою з протилежної сторони надавлюють на шкіру у самого краю банки. В щілину, яка утворилась. Проникає повітря, і банка відстає від шкіри.