Суть і зміст методичних прийомів та контрольно-аудиторських процедур

Тернопільська

сільськогосподарська академія

Реферат

на тему:

Суть і зміст методичних прийомів та контрольно-аудиторських процедур

Виконав: студент

Смалянінов М.С.

Контроль виконує свої функції за допомогою власного методу, який є системою методичних прийомів і конкрет­них методик. Реалізація будь-якого методу управління, в тому числі і фінансово-господарського контролю і аудиту, здій­снюється за допомогою певних процедур.

Процедура (від лат. ргосесіо — проходжу, відбуваюсь) — поняття, яке встановлює виконання певних дій засобами праці над предметами праці з метою пізнання, перетворення або удосконалення їх для досягнення оптимуму.

Контрольні функції в господарському механізмі здійсню­ються за допомогою контрольно-аудиторських процедур, вироблених наукою і практикою.

Контрольно-аудиторські процедури — це система мето­дичних дій на суб'єкти і об'єкти процесу розширеного від­творення суспільне необхідного продукту, які здійснюються аудиторами при проведенні контрольних функцій. Як суб'єкт (від лат. 8иЬ]есіит — лежить в основі) виступають носії прав і обов'язків підприємців, а об'єктами є предмети, на які спря­мована їхня діяльність. У процесі господарської діяльності суб'єктами права можуть бути особи фізичні — конкретні громадяни і особи; юридичні — об'єднання, підприємства, кооперативи, організації, установи. Вони виступають як носії й учасники господарських прав і обов'язків, здійснюють гос­подарську діяльність і керують нею згідно із законами і нор­мативно-правовими актами держави.

Контрольно-аудиторські процедури реалізують методичні прийоми контролю і аудиту, тому їх характеризують за тими функціями, які вони виконують у контрольно-аудиторсько­му процесі.

Кожний методичний прийом у системі фінансово-госпо­дарського контролю передбачає використання певних конт­рольно-ревізійних процедур.

Контрольно-аудиторські процедури за призначенням у застосуванні прийомів контролю можна поділити на органі­заційні, моделюючі, нормативно-правові, аналітичні, розра­хункові, лічильно-обчислювальні, логічні, порівняльно-зіс-тавні та ін.

Організаційні — вибір спеціалістів для виконання конт­рольних функцій, оформлення організаційно-розпорядчої документації (накази, розпорядження, графіки тощо), вста­новлення об'єктів і вибір методики контролю.

Моделюючі — побудова організаційних та інформаційних моделей об'єктів контролю, які дають змогу оптимізувати проведення контролю за часом і якісними характеристика­ми із застосуванням обчислювальної техніки. Модель залежно від контролю групи економічно однорідних об'єктів конкре­тизують у частині диференціації об'єктів та їхніх структур­них елементів, джерел інформації і методичних прийомів проведення контролю й узагальнення його результатів. Спо­собом моделювання, наприклад, встановлюють нормативно-правову і фактографічну інформацію, яка стосується об'єк­та контролю, створюють інформаційний образ.

Нормативно-правові — перевірка відповідності функціо­нування об'єкта контролю правилам, передбаченим норма­тивно-правовими актами, наприклад, додержання трудового законодавства у трудових відносинах на підприємствах, про­ведення інвентаризації цінностей і додержання Основних положень з інвентаризації основних фондів, товарно-матері­альних цінностей, коштів і розрахунків.

Аналітичні — розчленування об'єкта контролю на складові елементи і дослідження їх із застосуванням спеціальних ме­тодик. Так аналізують виконання державного замовлення з випуску найважливіших видів продукції в асортименті; про­вадять технологічний і хіміко-лабораторний контроль якості виробів тощо.

Розрахункові — перевіряють достовірність кількісних і вар­тісних вимірників господарських операцій, розраховують узагальнюючі показники, які характеризують об'єкт контро­лю (показники продуктивності праці, виконання плану реа­лізації продукції тощо).

Лічильно-обчислювальні — застосовуються під час пере­вірки кількісної характеристики об'єктів контролю. До них відносять — встановлення вартості товарів відповідно до ринкових цін, перевірку правильності нарахування заробіт­ної плати робітникам, розрахункових відносин тощо. Крім того, їх використовують при інвентаризації, дослідженні документів, економічному аналізі, статистичних розрахун­ках, економіко-математичних методах, інших методичних прийомах контролю.

Логічні — грунтуються на застосуванні прийомів логіки у процесі контролю. Використовують їх у поєднанні з іншими контрольно-аудиторськими процедурами (наприклад, при перевірці документів, економіко-математичних розрахунках, економічному аналізі).

Порівняльно-зіставні — передбачають порівняння і зіс­тавлення об'єкта з його аналогом, затвердженими зразками, нормативно-правовими актами для виявлення відхилень від них. Слід зазначити, що причини відхилень досліджують за допомогою інших контрольно-аудиторських процедур. По-рівняльно-зіставні процедури широко використовують ра­зом з іншими методичними прийомами контролю, але особ­ливо важливу роль вони відіграють при дослідженні доку­ментів.

Отже, контрольно-аудиторські процедури — це дії, які конкретизують застосування методичних прийомів контро­лю процесу розширеного відтворення суспільна необхідного продукту, забезпечують виявлення конфліктних ситуацій з метою їх своєчасного усунення.