Судово-економічні дослідження

Контрольна робота з криміналістики на тему:

„Судово-економічні дослідження”

План

Вступ

1. Криміналістичне дослідження документів, як основного джерела матеріалів розслідування злочинів у сфері економічних відносин.

2. Судово-бухгалтерська експертиза як етап розслідування.

А)судово-економічна експертиза

3. Злочини у сфері кредитних відносин.

4. Податкові злочини.

5. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті.

Висновок

* * *

Дослідження в криміналістиці складають основний плацдарм для розслідування злочинів. Говорячи про економічні злочини слід звернутися до дослідження документів, які стають, як правило, джерелом економічних або господарчих злочинів. Поряд з дослідженням документів джерелом розслідування можуть стати сліди-ознаки, огляд, обшук, допит, виїмка. Слід розкрити питання судово-економічної експертизи. До злочинів у сфері економіки література зараховує злочини, вчинені шляхом кредитно-фінансових операцій, податкові злочини, ухилення від повернення виручки в іноземній валюті. Ці злочини відбуваються у господарчих відносинах і носять корисливий, як правило, характер об’єктом цих злочинів є фінанси.

Отже сутністю судово-економічного дослідження є досить широке поняття. Це поняття включає всі види досліджень необхідних для розслідування. Це, як зазначалось, документальні дослідження в першу чергу, питання про які слід розкрити.

На допомогу прийдуть думки вчених, які звертались до даних питань, це М.В. Салтевский та В.Ю. Шепітько. Деяку інформацію судово-економічні дослідження черпають з судової бухгалтерії, конкретніше з судово-бухгалтерської експертизи.

1. Огляд документів – це слідча дія, яка полягає у їх вивченні та дослідженні з метою виявлення і фіксації ознак, що надають документам значення речових доказів.

Ст. 190, 191, 195 КПК регламентує подібний огляд, де на слідчого покладається вирішення таких питань:

- визначення характеру і призначення документа;

- аналіз зовнішнього вигляду і стану документа;

- вивчення змісту;

- аналіз його реквізитів;

- вивчення матеріалів документу;

- виявлення ознак підробки документів.

Під час слідчого огляду документів необхідно звертати увагу на відповідність форми документа та його змісту. Окремі суперечності встановлюються шляхом зіставлення певних реквізитів. При цьому застосовується огляд у косопадаючому та проникаючому світлі за допомогою оптичних та ультрафіолетових приладів, інфрачервоних, за допомогою електронно-оптичного перетворювача.

Технічне дослідження документів здійснюється під час проведення технічної експертизи – техніко-криміналістичного дослідження. Об’єктами дослідження є зміст документа, матеріали та знаряддя письма. Технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів і експертизи матеріалів.

Експертиза реквізитів документа вирішує такі основні питання:

1) встановлення особливостей виготовлення друкарських засобів і їх відбитків;

2) встановлення факту і способу внесення змін до документа;

3) виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабко видимих або невидимих текстів(зображень) на різних матеріалах, а також текстів на обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони виготовлені, не перетворився на попіл;

4) встановлення типу, системи, марки, моделі та інших кваліфікаційних категорій друкарської техніки, а також ідентифікація цих засобів за відбитками їх знаків;

5) ідентифікація печаток, штампів, факсиміле за їхніми відбитками;

6) ідентифікація засобів розмножувальної техніки за їхніми відбитками;

7) компостерні знаки;

8) письмове приладдя за штрихами;

9) ідентифікація особи, яка написала текст або намалювала зображення;

10) встановлення належності літер певному комплекту шрифту;

11) визначення відносної давності виконання документу.

Експертизою матеріалів документів встановлюються рід, вид матеріалів, на яких і за допомогою яких виконувався документ(папір, барвники, тощо), а також їх спільна родова належність.

2. Проведення судово-бухгалтерської експертизи здійснює бюро державної бухгалтерської експертизи Міністерства Юстиції України. Судово-бухгалтерські експертизи проводяться за завданням органів дізнання, слідства, прокуратури, судів, господарських судів у зв’язку з розслідуванням та розглядом кримінальних справ, цивільних, та вирішення господарських спорів. Для теми судово-економічні дослідження важливим буде розгляд судово-бухгалтерської експертизи з приводу економічних злочинів.

Підставою для проведення судово-бухгалтерської експертизи є вмотивована постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, ухвала суду. В процесі дослідження можуть використовуватися висновки аудиту, неофіційна документація, висновки експертів, свідків. В процесі експертизи вирішуються питання встановлення наявності чи відсутності, нестачі або лишків матеріалів і цінностей, період та місце їх утворення, а також розміру завданої шкоди. Експертиза визначає відповідність господарсько-фінансових операцій діючим правовим актам.

Судово-бухгалтерська експертиза є одним з важливих етапів дослідження економічних злочинів, назначається не в обов’язковому порядку, а лише за наявністю достатніх підстав.

Під час проведення досудового слідства призначення та проведення судово-економічної експертизи здійснюється з метою:

1) з’ясування суперечностей між матеріалами документальної перевірки та матеріалами кримінальної справи;

2) усунення суперечностей між результатами первинної та наступними документальними перевірками;

3) підтвердження розміру матеріальної шкоди, встановленого за матеріалами документальної перевірки;

4) встановлення фактів порушення господарського законодавства, що призвели до приховування валютних цінностей;

5) встановлення правильності оформлення фінансово-господарчих операцій, руху грошових коштів та їх відповідності встановленим вимогам щодо ведення бухгалтерського обліку, звітності та чинних нормативних актів;

6) перевірки правильності методів дослідження при проведенні документальних перевірок і об’єктивності правильних висновків;

7) встановлення фінансових підстав правильності відмови ревізуючих осіб у прийнятті від осіб суб’єкта підприємницької діяльності, що перевіряється, документів, наданих для пояснення виявлених порушень господарського законодавства;

8) встановлення стану бухгалтерського обліку та звітності на підприємстві, що перевіряється, та відповідності його у встановленому порядку;

9) встановлення обставин, пов’язаних з бухгалтерським обліком, що сприяли приховуванню валютних цінностей, а також формулювання пропозицій щодо їх усунення;

10) встановлення кола осіб, відповідальних за повноту та правильність дотримання валютного законодавства, і тих, які припустились вказаних порушень;

11) встановлення бухгалтерських способів приховування валютної виручки.

Питання судової експертизи є суттєвим етапом в дослідженні матеріалів в справах економічних злочинів.

3. Насамперед дамо коротку характеристику злочинам, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій. В умовах формування ринкових відносин кредитно-фінансова діяльність є однією з найважливіших у сфері економіки. Особливу роль відіграє кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян. Кредиторами можуть бути банки, кредитні спілки, фонди, асоціації, ломбарди, тощо.

Маючи великі можливості позитивного впливу на розвиток економіки, кредитна система водночас на собі негативний вплив неврегульованих певних правових положень, недоліків технологій, документообігу, недостатнього професійного рівня працівників кредитної галузі, а також існування можливості зловживань як з боку працівників кредитно-фінансових установ, так і позичальників.

Існує певна класифікація даних злочинів за способом їх вчинення:

- посягання позичальника на фінансові ресурси кредитно-фінансових установ;

- посягання працівників кредитно-фінансових установ на фінансові ресурси, що зберігаються в цих установах на рахунках клієнтів;

- посягання на кредитно-фінансові ресурси, пов’язані зі злочинною змовою представників кредитора та позичальника.

Одним із важливих компонентів наслідків кредитно-фінансових злочинів є їх сліди-наслідки, що відображаються в діях, у сталих зв’язках між учасниками кредитних операцій і особливо в документах. Такі сліди як факти створюються на стадіях:

1) видача та одержання кредиту;

2) його використання;

3) повернення кредиту.

Серед питань розслідування злочинів, що розглядаються, слід відокремити питання, які необхідно з’ясувати під час розслідування, та види документів, що місять інформацію про кредитні операції. Важливим джерелом свідчень про вчинені кредитні операції є працівники кредитно-фінансових установ і представники позичальника.

Документи, що містять інформацію про кредитні операції, можна поділити на дві основні групи:

1. ті, що вилучаються під час вирішення питання про порушення кримінальної справи;

а) документи безпосередньо пов’язані зі злочинною подією(фальшиві, виправлені, тощо)

б) документи, що встановлюють певні обставини

в) матеріали перевірок

2.ті, що містять певну інформацію про кредитно-фінансові операції.

а) документи для відкриття розрахункового рахунку в банку;

б) документи позичальника, надані в банку для одержання кредиту;

в)документи і свідчення, що підтверджують забезпечення повернення кредиту і платоспроможність позичальника;

г) документи про використання кредиту;

ґ) документи на повернення кредиту.

Примітка ст.200 КК України під документами розуміє також документи, що є засобом доступу до банківських рахунків у електронному вигляді.

4. Розслідування податкових злочинів, як одного з видів економічних злочинів. Склад вказаного виду злочину вказаний у ст. 212 КК (ухилення від сплати податків, зборів інших обов’язкових платежів). Об’єктом посягання цього злочину є податкові відносини, що виникають у процесі економічної діяльності і покликані сприяти нормальному функціонуванню податкової системи держави. Згідно з чинним законодавством об’єктами оподаткування є доходи, додана вартість, вартість продукції, майно фіз. та юридичних осіб.

Ухилення від сплати податків як корисливий злочин характеризується наявністю взаємопов’язаних ознак:

1) діяння у вигляді ухилення від сплати податків

2) злочинними наслідками

3) наявністю прямого причинного зв’язку між діянням і наслідками.

У системі елементів криміналістичної характеристики слід виділити елементи способи ухилення від сплати податків. У практиці розслідування і криміналістичних публікаціях визначилось понад п’ятдесят способів вчинення таких злочинів. Однак вони недостатньо систематизовані за видами податків, суб’єктами злочину та іншими підставами, що дозволяють більш ефективно використовувати відомості про способи вчинення злочинів у їх розслідуванні. Критерієм систематизації таких способів є особливості виду податку, пов’язаного з певною сферою діяльності, типовою обстановкою та умовами досягнення злочинного результату.

При порушенні справ про ухилення від сплати податків можливі дві групи слідчих ситуацій, при яких початкові дані про вчинений злочин отримані внаслідок проведеної документальної перевірки працівниками територіальної податкової адміністрації, або спільно з оперативно-розшуковими заходами підрозділів податкової міліції.

До комплексу слідчих дій та оперативно-розшукових заходів входять наступні елементи:

- допит ревізора, що проводив документальну перевірку

- виїмка та огляд документів(письмових, інформації на магнітних носіях);

- допит службових осіб

- обшук за місцем проживання

- арешт майна, та ін.

Ці дані ще раз підтверджують, що документи є основним витоком і першоджерелом матеріалів для розслідування.

5. До злочинів в сфері господарської діяльності слід внести ухилення від повернення виручки в іноземній валюті. Для економіки держави, що розвивається, велику небезпеку становить ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей. Криміногенна обстановка у цій сфері потребує прийняття відповідних заходів захисту зовнішньоекономічної діяльності, інтересів держави, господарюючих суб’єктів і перш за все заходів правового характеру, встановлення ефективної системи валютного контролю.

Кримінально-правовий захист валютних інтересів держави здійснюється нормами про відповідальність за ухилення від повернення виручки у іноземній валюті (ст. 207 КК) або використання за межами України валютних рахунків (ст. 208 КК).

Серед способів вчинення подібних злочинів можна виділити наступні такі, як неповернення валютної виручки за послуги або товари, приховування п-ством-резидентом валютної виручки та її використання у особистих цілях, відкриття рахунків за участю іноземних юридичних осіб та інші способи.

Під час розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті слідчий ознайомлює з відповідними документами, багато з яких потребують вивчення за допомогою засобів криміналістичної техніки, в необхідних випадках – участі спеціалістів. До цих об’єктів належать такі види документів:

1) установчі, що підтверджують факт створення та реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності(статут, установчий договір, протокол установчих зборів, свідоцтво про державну реєстрацію, договір пор оренду приміщення, договір на банківське обслуговування);

2) документи, що відображають законодавчі, нормативно-розпорядчі норми, регламентують зовнішньоекономічну діяльність і пов’язані з нею інші види діяльності суб’єкта підприємницької діяльності(ліцензії, дозволи на вивезення товарів, дозволи на здійснення інвестицій за кордон, дозволи на відкриття банківських рахунків за кордоном та ін.);

3) бухгалтерсько-облікові та банківські документи;

4) договірні (внутрішні та зовнішні договори та контракти);

5) документи, що свідчать про конкретну господарські операції(рахунки-фактури, акти приймання-передачі, накладні, тощо);

6) документи державного відомчого контролю (митні декларації, банківські витяги та ін);

7) документи ”чорнової бухгалтерії”.

Особливістю огляду, обшуку та виїмки при розслідуванні справ подібної категорії справ є те, що вони здебільшого здійснюються „документальним” способом, у зв’язку з чим великого значення набуває відшукання, вилучення і огляд відповідних бухгалтерських та банківських документів, які відображають зовнішньоекономічну діяльність. Доцільним є залучення спеціалістів – економістів, бухгалтерів, аудиторів, митних брокерів та ін. У випадку, коли трапляються іноземні документи до справи залучаються іноземні правоохоронні органи через дипломатичні представництва.

Висновок

У висновках слід підсумувати вищесказане та закріпити найважливіші моменти. Злочини в сфері господарчих відносин відрізняються за своєю суттю та предметом розслідування від злочинів, на приклад, посягання на чуже майно, яке теж відноситься до злочинів з корисливим мотивом. Отже особливістю розслідування злочинів у сфері економічних відносин, є те, що основним матеріалом дослідження являються документи. Слід розуміти, що під документами розуміються як цінні папери, бланки, рахунки, фактури, накладні, угоди, так і записи, чорнова бухгалтері, документи в електронному форматі.

Для судово-економічного дослідження матеріалів часто залучаються спеціалісти та експерти, в окремих випадках іноземні. Залучається також криміналістична техніка, без якої при сьогоднішніх можливостях злочинних структур, не обійтись. Це може бути, як звичайна лупа, так і інфрачервоні та ультрафіолетові лампи, або пристосування для термообробки паперу.

Економічні злочини становлять досить велику загрозу для інтересів держави, а це ставить серйозне завдання перед Українським законодавством. На щастя новий Кримінально-процесуальний кодекс від 1.06.2004 р. В досить повному обсязі охоплює обшук та виїмку(Глава 16), проведення експертизи (Глава 18). Кримінальний кодекс містить також диспозиції про конкретні злочини у сфері господарської діяльності(розділ 7), та санкції щодо їх порушників; слід зауважити, що покарання є досить суворими (наприклад за контрабанду передбачено позбавлення волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди).

Розглянувши тему судово-економічне дослідження треба дати визначення даному терміну: інститут криміналістичної техніки, що вивчає матеріали кримінальних справ у сфері економічних або господарських злочинів під час досудового і судового процесу.

Список використаних джерел:

1. В.Ю. Шепітько

„Криміналістика” 2003 р.

2. Салтевсий М.В.

„Криминалистика” 1997 р.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України

4. Кримінальний кодекс України