Органи дізнання

.

План.

1. Загальне поняття про дізнання.

2. Система органів дізнання в Україні.

3. Повноваження органів дізнання.

1. Попереднє розслідування – це діяльність спеціально уповноважених органів держави по виявленні злочинів і осіб, які їх вчинили, збору, перевірці, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні і оцінці доказів, виявленню причин і умов вчинення злочинів, притягненню винного до відповідальності.

Правову основу попереднього розслідування кримінальної справи становлять Конституція України, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси, Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність”, інші нормативно-правові акти.

Попереднє розслідування поділяється на два види – дізнання і попереднє слідство. Дізнання – це сукупність оперативно-розшукових і процесуальних (слідчих) дій, які здійснюються спеціально уповноваженими на це органами і посадовими особами з метою своєчасного виявлення і фіксації слідів злочину та встановлення осіб, які його вчинили, а також для попередження і ліквідації суспільно-небезпечного діяння.

2. Органами дізнання є: міліція; податкова міліція; органи безпеки; командири військових частин, з’єднань, начальники військових установ; митні органи; начальники установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, ЛТП і ВТП; органи державного пожежного нагляду; органи прикордонної охорони; капітани морських суден, що знаходяться в далекому плаванні.

Командири військових частин, з’єднань, начальники військових установ проводять дізнання у справах про злочини, вчинені військовослужбовцями і військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил в зв’язку з виконанням службових обов’язків в розташуванні частини, з’єднання, установи.

Органи безпеки проводять дізнання у справах про особливо небезпечні державні та інші злочини, віднесені законом до їх відання.

Начальники установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, ЛТП і ВТП уповноважені проводити дізнання по злочинах, вчинених у ВТУ засудженими та іншими особами, а також по злочинах проти встановленого порядку несення служби, вчинених працівниками ВТУ як у межах, так і поза межами установи.

Митні органи проводять дізнання в справах про контрабанду.

Органи державного пожежного нагляду проводять дізнання у справах про пожежі і порушення правил пожежної безпеки.

Органи прикордонної охорони – це підрозділи прикордонних військ, які мають завданням охорону державного кордону України, проводять дізнання у справах про порушення державного кордону.

Капітани морських суден, що знаходяться в далекому плаванні, проводять дізнання у справах про злочини, вчинені на судні.

Податкова міліція проводить дізнання у справах про ухилення від сплати податків, у справах про приховування валютної виручки.

Найбільший об’єм роботи по розслідуванні злочинів серед інших органів дізнання виконує міліція. Вона проводить дізнання у справах про будь-які злочини, якщо їх розслідування не віднесено до компетенції іншого органу дізнання.

3. При наявності ознак злочину, який не є тяжким, орган дізнання порушує кримінальну справу і, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії до встановлення особи, яка його вчинила. Після цього орган дізнання, дотримуючись строків, не більше 10 днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка вчинила злочин, складає постанову про передачу справи слідчому, яку затверджує прокурор. Якщо така особа не встановлена, дізнання призупиняється тільки після проведення всіх необхідних і можливих дій для встановлення особи злочинця.

У випадку порушення справи про важкий злочин, орган дізнання повинен передати її слідчому через прокурора, після виконання всіх невідкладних слідчих дій, в строк не більше 10 днів з моменту порушення справи. Якщо особа злочинця не встановлена, орган дізнання продовжує проводити оперативно-розшукові дії і повідомляє слідчого про їх результати.

Орган дізнання має право затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі лише при наявності однієї з таких підстав:

- коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;

- коли очевидці, в т.ч. потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;

- коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.

Затримання підозрюваного можливе лише після порушення кримінальної справи. Затримання проводиться з метою з’ясування причетності особи до злочину і вирішення питання про застосування до неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Нагляд за діяльністю органів дізнання і осіб, які проводять дізнання здійснює прокуратура.

При здійсненні слідчих дій по встановленні і фіксації слідів злочину, орган дізнання проводить: огляд, обшук, виїмку, затримання і допит підозрюваних, допит потерпілих і свідків в суворій відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Що таке попереднє розслідування?

2. Що таке дізнання?

3. Які є органи дізнання?

4. В які строки проводиться дізнання?

5. Хто виконує найбільший об’єм роботи по розслідуванні злочинів?

В яких випадках може бути затримана особа, підозрювана у вчиненні злочину?