Азербайджан економіко-географічний огляд країни

Реферат на тему:

“Азербайджан”

(економіко-географічний огляд країни”

Офіційна назва - Азербайджанська Республіка.

Державний устрій. Азербайджан - демократична, правова, світська, унітарна республіка, що розвивається на засадах економічних ринкових відносин. Глава держави - президент. Найвищий законодавчий орган - парламент (Міллі Меджліс), що обирається на 5 років.

Географічне розташування - країна знаходиться у східній частині Закавказзя. Зі сходу омивається Каспійським морем. Межує з Грузією (кордон 480 км), Росією (390 км), Іраном (756 км), Вірменією (1007 км) і Туреччиною (13 км). Загальна довжина кордонів - 2849 км.

Площа території - 86,6 тис. кв. км.

Адміністративний поділ - країна поділяється на 65 районів.

Чисельність населення - 8,1414 млн. осіб (на 1 січня 2002р.), за переписом 1989р. національний склад населення: 90% - азербайджанці, 3,2% - гірські народи (лезгини, аварці, курди, удіни тощо), 2,5% - росіяни, 2,3% - вірмени, 2% - інші народності.

Столиця - Баку (1,817 млн. мешканців).

Інші великі міста - Гянджа (301,4 тис. мешканців), Сумгаїт (288,4 тис.).

Державна мова - азербайджанська, що належить до тюркської мовної групи.

Релігія - незважаючи на те, що релігія відділена від держави, більша частина населення - віруючі, в основному мусульмани.

Державне свято - 18 жовтня - День Державної Незалежностi (1991 р.).

Державний прапор - верхня смуга прапора - блакитна (означає славу, честь, вірність, щирість, а також це колір древнього Хазара (Каспійського моря)); середня смуга - червона (право, сила, мужність, любов, хоробрість, крім того, це пам'ять про героїчну боротьбу народу під проводом Бабека проти гніту загарбників; колір революції, звитяжної війни; колір вогню і пшеничних зерен); внизу прапора - зелена смуга (свобода, радість (тріумф), надія, здоров'я). У середині червоної смуги зображений півмісяць, праворуч від нього - восьмикутна зірка.

Державний герб - на щиті у формі кола синя окружність символізує тюркство, червона - сучасність, зелена - ідеологію ісламу. Поверх окружностей зображений символ райської сфери - восьмикутна зірка. В середині зірки вміщений символ Країни Вогнів - полум'я, символ героїчної боротьби азербайджанського народу. Щит знизу обрамлений колоссям і гілкою лавра, які перев'язані стрічкою.

Грошова одиниця - азербайджанський манат (введений в обіг 1 лютого 1993 року).

Членство в міжнародних організаціях - ООН (2 березня 1992 р.), Рада Європи (17 січня 2001 р.), ОБСЄ (30 січня 1992 р.), СНД (вересень 1993 р.), Організація Ісламська Конференція (з 1992 р.), Організація економічного співробітництва (з 1996 р.), Організація Чорноморського економічного співробітництва (з 1992 р.), ЄБРР (з 1992 р.), Світовий банк (з 1992 р.), ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ВООЗ, Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МФЧХіЧП), Інтерпол, Міжнародний олімпійський комітет тощо. Крім того, існує Угода про партнерство і співробітництво Азербайджану з Європейським Союзом від 1996 р.

Структура господарства

Економіка Азербайджану протягом майже 70 років розвивалася як частина економіки СРСР і орієнтувалася головним чином на російський ринок. Основними галузями господарства були нафтовидобувна, нафтопереробна промисловість і сільське господарство. У 1960-1980-ті роки в республіці розвивалися машинобудування, хімічна, текстильна, харчова й інші галузі промисловості. Війна у Нагірному Карабасі і політична нестабільність призвели до значного падіння виробництва протягом 1988-1994 рр. Після підписання вірмено-азербайджанської угоди про припинення вогню у зоні конфлікту в травні 1994 р. і стабілізації політичної обстановки економічний спад був зупинений.

З 1997 р. відбувся швидкий зріст ВВП (5,8%, у 1999 - 7,2%, у 2000 - 11,3%, у 2001 - 9,9%), що забезпечувався в основному сектором послуг на тлі незначного підйому промисловості і скорочення сільськогосподарського виробництва. Однак частка тіньової економіки оцінюється у 25% ВВП.

видобуток нафти.

Ключовим сектором економіки залишається нафтогазовий (58% від ВВП). У 1997 р. було добуто 9 млн. т нафти (99,2% від рівня 1996 р.) і 6 млрд. куб. м природного газу (95% від рівня 1996 р.). Збільшилося на 20% виробництво бензину і дизельного палива, а також його експорт у країни СНД.

Нафтогазові запаси Азербайджану привабливі для іноземних нафтових компаній. Азербайджан лідирує серед країн СНД за темпами росту іноземних інвестицій (від 10% до 50% на рік). Можливі маршрути транспортування азербайджанської нафти - по Північному Кавказу або Закавказзю до Чорного або Середземного морів.

Сільське господарство

Другим важливим сектором азербайджанської економіки є сільське господарство. На сільськогосподарські землі приходиться 46% (приблизно 4 млн. га) від загальної площі країни, причому половину з них займають пасовища. Вирощують зернові, технічні (бавовна, тютюн), субтропічні (гранат, чай, цитрусові, хурма) культури, виноград. Виробляється натуральний шовк.

У 2000 р. виробництво зерна збільшилося на 40,7% і досягло 1538,8 тис. т, картоплі було зібрано 468,6 тис. т, фруктів і ягід 407,9 тис. т, баштанних 260 тис. т, винограду 75,6 тис. т, тютюну 13,8 тис. т, зеленого чайного листа 625 т, бавовни 90,5 тис. т. Скорочуючи виробництво деяких культур (бавовни, винограду, зеленого чайного листа) загальний обсяг продукції рослинництва у 2000 р. збільшився на 18,6% порівняно з попереднім роком.

У 2000 р. виробництво м'яса склало 195 тис. т у живій вазі, молока - 1070 тис. т, яєць - понад 550 млн. штук, вовни - 12 тис. т, коконів шовковичного хробака - 70 т. Виробництво продукції тваринництва зросло на 3,7%, а в цілому сільськогосподарської продукції на 12%.

Економічні реформи

З другої половини 1990-х років відбувається ріст капіталовкладень у різні галузі економіки (у 1996 р. він збільшився на 65%, у 1997 - на 67%, у 1998 - на 45%), насамперед за рахунок позабюджетних засобів. За період з 1996 по 2000 рр. сума іноземних інвестицій склала 5 млрд. дол. США.

За оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ), падіння виробництва в Азербайджані за період після проголошення незалежності з 1991 по 1995 рр. склало приблизно 60%. Однак вже у 1996 р. з'явилися ознаки економічного підйому.

Мірою здійснення програми реформ, уже до кінця 1997 р. інфляція була знижена до мінімуму і в даний час складає 1-2% на рік (у 1994 - 1600%, у 1995 - 85%, у 1996 - 28%), зміцнився манат (девальвація 2-3% на рік), а сумарний ріст ВВП протягом 1995-2001 рр. склав 40%. При цьому активізуються зусилля, спрямовані на зниження безробіття й усунення кризи в галузях економіки, не пов'язаних з нафтою. Важливим кроком на шляху економічних перетворень стало прийняття закону про земельну реформу, що ввів приватну власність на землю для громадян країни. Після 1995 р. було ліквідовано понад 1300 колгоспів та радгоспів і створено приблизно 35 тис. фермерських господарств. Для підтримки реформ у сільському господарстві у 1999 р. прийнятий закон про звільнення на 5 років виробників сільськогосподарської продукції від податків, про списання боргів по податках у бюджет і про продаж за пільговими цінами палива.

Після проголошення незалежності була проведена приватизація торгівлі. У даний час у приватному секторі зосереджена більша частина роздрібної торгівлі, об'єкти громадського харчування і служби побуту. Розпочато приватизацію середніх і великих промислових підприємств. Ведеться підготовча робота з приватизації важливих об'єктів стратегічного значення (металургії, машинобудування, паливної галузі, нафтохімічної промисловості).

До 50% закордонних інвестицій надходить на розвиток машинобудування, засобів зв'язку, у харчову промисловість, сектор послуг тощо.