Світові природні ресурси

Реферат на тему:

Світові природі ресурси

1. РесурсиСвітовогоокеану, їхрольужиттілюдства

Світовий океан має величезні біологічні, мінеральні й енергетичні ресурси.

Біологічні ресурси океану -— це живі організми, що їх людина вико­ристовує або може використовувати для власних потреб.

Живі організми підрозділяються на три основні групи:

— планктон — організми поверхневого шару, які переносяться теч­іями в товщі води (мікроскопічні водорості, медузи, дрібні рачки та ін.);

— нектон — організми, що живуть у товщі води і активно пересува­ються (риби, кальмари, восьминоги, дельфіни, кити);

— бентос — організми, що живуть на дні океану (водорості, коралові поліпи* губки, морські зірки, краби).

Мінеральні ресурси океану складають розчинені в морській воді речови­ни, а також розташовані на дні і під дном океану корисні копалини. Зараз на шельфі добувають нафту, газ, вугілля, янтар, залізну руду, золото, рідкоземельні метали тощо. З морської води видобувають бром, магній, солі та ін.

Енергетичні ресурси складають енергія припливів і відпливів, хвиль, морських течій. Працюють припливні електростанції — ПЕС. Повніше використання енергії морів і океанів — завдання майбутнього.

Розглянемо ресурси окремих океанів.

Тихий океан. На дні відкрито багатющі запаси залізомарганцевих конкрецій. На шельфі біля берегів Африки і Південної Америки виявле­но родовища нафти і газу. Ріки розмивають і виносять у прибережні води золото, олово та інші метали, створюючи розсипні родовища. Океан по­сідає перше місце за уловом риби та видобутком інших морських тварин. Енергетичні ресурси великі, але використовуються поки що мало. Через Тихий океан проходять траси світового і регіонального судноплавства.

Атлантичний океан. На узбережжі океану та його морів розташовані найбільші за вантажообігом порти світу. Через Атлантику проходять най­важливіші трансокеанські маршрути. У надрах шельфу зосереджені запа­си залізних руд, сірки. Розробляються родовища нафти і газу (у Північно­му морі та ін.)- Працює декілька ПЕС. З усіх океанів Атлантичний — най­продуктивніший в біологічному відношенні, але через надмірний улов ріст промислів сповільнився і океан поступився першістю Тихому океану.

Індійський океан. Природні ресурси використовуються мало. Про­мисли риби і морепродуктів мають місцеве значення. За видобутком нафти і газу (Перська затока та ін.) океан посідає перше місце у Світо­вому океані. Індійський океан поступається Атлантичному і Тихому щодо розвитку судноплавства, але перевершує їх за обсягом перевезен­ня нафти. У шельфовій зоні відкрито розсипні родовища металів (Авст­ралія).

Північний Льодовитий океан. Освоєння ресурсів ускладнено через суворі кліматичні умови. Ведеться лов риби, промисел тюленів, нерпи, моржів. Мінеральні ресурси розвідані слабо. Відкрито розсипні родови­ща олова, понад 50 родовищ нафти і газу. Через Північний Льодовитий океан прокладено транспортні магістралі, здебільшого сезонні.

2. Світовімінеральніресурси, головнірегіони їхпоширення

Мінеральні ресурси поділяються на паливні, рудні, нерудні мета­лургійні (флюси, вогнетриви), гірничо-хімічні, технічні, будівельні, гідро­термальні (прісні і мінеральні природні води). Мінеральних ресурсів нараховується понад 250 видів. В середньому за рік добувають 8-10 млрд. т корисних копалин.

З паливних ресурсів (вугілля, нафта, газ, уран, горючі сланці, торф) головні — кам'яне і буре вугілля, нафта, природний газ.

Відомо понад 3,6 тис. вугільних басейнів і родовищ у 75 країнах світу з розвіданими запасами (60% припадає на кам'яне, 40% — на буре ву­гілля). Більша частина вугілля (90%) знаходиться у Північній півкулі. Найбільш багаті на вугілля Азія, Північна Америка і Європа. Головна частина цих запасів сконцентрована в Аппалачському (США), Рурсько­му (Німеччина), Сілезькому (Польща), Кузнецькому, Кансько-Ачинському, Тунгуському (Росія), Фушунському (Китай) басейнах. У Південній півкулі значні запаси вугілля є у Південній Африці та Австралії.

Нафтогазоносних басейнів розвідано понад 600, розробляється — 450. Розвідані запаси нафти складають 150 млрд т, природного газу — 135 трлн м³. Особливе значення мають родовища нафти і газу з вели­чезними запасами — таких у світі близько 50. Більше половини з них знаходиться в країнах Близького і Середнього Сходу (Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Іран, ОАБ), у Латинській Америці (Венесуела, Мексика). Значні запаси є в Росії, США, Китаї, Лівії, Норвегії.

Потенційні ресурси урану оцінюють у 10 млн т. У першу десятку країн добувачів і експортерів урану входять Австралія, ПАР, Нігерія, Бразилія та ін.

Рудні корисні копалини репрезентовані рудами чорних і кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів. Запаси залізних і марганце­вих руд зосереджені головним чином у Росії, Україні, США, Канаді, Бразилії, Австралії та ін.

Майже половина запасів міді приурочена до Тихоокеанського узбе­режжя обох Америк (Канада, США, Мексика, Перу, Чілі). Значні вони в країнах «мідного поясу» Африки (Замбія і Конго), а також в Австралії, Казахстані, Росії, Польщі. Великі запаси алюмінієвої сировини зосеред­жені в Австралії, Гвінеї, на Ямайці, у Бразилії та ін.

Поліметалічні руди свинцю і цинку сконцентровані в Австралії і Північній Америці, хоча в невеликих кількостях зустрічаються в бага­тьох країнах. Унікальні запаси нікелю на острові Нова Каледонія, є вони в Канаді, Росії, Австралії . Олово і вольфрам приурочені до двох метало­генічних поясів — Тихоокеанського, що простирається з півночі Якутії до Яви, і Андського (Болівія, Перу). За запасами і видобутком золота і платини виділяється ПАР, значні ресурси є в Росії, США, Канаді та ін.

Нерудна гірнича-хімічна сировина — апатити, нефеліни, кам'яна і калійна солі, сірка, барій, фосфорити. Основою для виготовлення міне­ральних добрив є калійні солі (сильвін і карналіт), фосфати (апатити, фосфорити) і азот, одержуваний з повітря. Значні родовища калійних солей є в США і Канаді, у Німеччині, Росії, Білорусі. Апатити є на півостровах Лабрадор (Канада) і Кольському (Росія). Величезні запаси фосфоритів осадового походження сконцентровані у Західній Африці (Марокко), на Аравійському півострові, у США (Флоріда).

Широко використовуються галіт (кухонна сіль) і сірка. Запаси солі практично невичерпні. Вона добувається більш ніж у ста країнах світу, але найбільше її використовують у розвинених країнах для виробництва соди і хлору. Розвідані родовища самородної сірки широко розробляють­ся в США, Мексиці, Польщі, Україні й Іраку.

Найбільші обсяги видобутку припадають на будівельні матеріали (бу­дівельний камінь, вапняк, гіпс, глина, пісок та ін.). Вони поширені всю­ди. Запаси дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів мають Індія, Ро­сія, Шрі-Ланка, Канада та ін.

Особливий інтерес серед технічних ресурсів (алмаз, азбест, тальк, каолін, графіт) викликають алмази. Значні алмазоносні провінції розта­шовані на півдні Африки (ПАР, Конго, Ботсвана, Намібія) і в Якутії.