Сучасний стан парку стерилізаційного обладнання в Україні

РЕФЕРАТ

На тему:

“Сучасний стан парку стерилізаційного обладнання в Україні”

ПЛАН

1. Стерилізація виробів медичного призначення – важлива ланка в комплексі мір неспецифічної профілактики.

2. Засоби стерилізації:

а) парові;

б) повітряні.

3. Експлуатація стерилізаторів.

4. Стерилізаційні коробки (бікси).

5. Проблеми стерилізації.

Всім відомо, що стерилізація виробів медичного призначення є важливою ланкою в комплексі мір неспецифічної профілактики внутрішньо-лікарняних інфекцій.

Дозвольте зупинитися на засобах стерилізації, центральне місце, серед яких займає стерилізаційна апаратура.

На сьогоднішній день в медичних закладах України є 58223 одиниць стерилізаторів, які складають від 70% до 80% їх необхідності. Сільські участкові лікарні, лікарські амбулаторії, ФАПи забезпечені стерилізаційним обладнанням лиш на 45-60%.

Серед наявних стерилізаторів 10944 одиниць (18,8%) займають парові стерилізатори і 47279 одиниць (81,2%) – повітряні. Співвідношення 1:5 вказує на значне відставання в забезпеченні медичних закладів паровими стерилізаторами.

Що стосується газових стерилізаторів, то їх в Україні немає. Хоча необхідність в них дуже велика, так як з їх допомогою можна було би вирішити проблему стерилізації виробів медичного призначення з термолабільних матеріалів і перш за все ендоскопів.

Серед парових стерилізаторів переважають апарати об’ємом 75, 100 дм³. Серед повітряних стерилізаторів переважають апарати об’ємом 20, 40, 80, 200 дм³. Необхідно звернути увагу на той факт, що на долю фізично і морально застарілих марок стерилізаторів, якими є сушильно-стерилізаційні шафи, які складають 40% загального числа повітряних стерилізаторів. Вони не гарантують якості стерилізації, так як в цих апаратах не забезпечується температурний об’єм стерилізації із-за конструктивних недоробок.

Вчені і практики вважають, що їх недоцільно використовувати в медичній практиці для цілей стерилізації.

Стерилізаційне обладнання, яке є в лікувально-профілактичних установах, в більшій частині зношено, технічно застаріле, і часто виходить з ладу. При нормативному строці експлуатації 7-8 років, стерилізатори експлуатуються 15-20 і більше років. Це не дозволяє належним чином забезпечити необхідний режим стерилізації.

В рівній ступені це стосується стерилізаційних коробок (біксів) для стерильного матеріалу. Більшість з них деформовані, з порушеною герметичністю. В результаті цього проходить повторна контамінація мікроорганізмами простерилізованих матеріалів. Дуже бракує стерилізаційних коробок з бактеріальними фільтрами і самих фільтрів.

Розширення мережі амбулаторно-поліклінічних закладів, збільшення числа лікарських амбулаторій, які пов’язані з запровадженням нового направлення в охороні здоров’я “сімейної медицини”, вимагає оснащення цих закладів малогабаритними стерилізаторами об’ємом 4, 10, 20, 40 дм³.

Кількість стерилізаторів, які списуються, значно більше числа отриманих. В основному списуються парові стерилізатори. В той же час, більшість регіонів отримують головним чином повітряні стерилізатори. Головне значення тут відіграє ціновий фактор, тому що конструктивні особливості парових стерилізаторів, пов’язані з застосуванням вакуумування і програмного управління стерилізаційними процесами передбачають більш високі ціни на них.

Витрати на купівлю сучасних марок парових стерилізаторів окупаються в процесі їх тривалої експлуатації.

Недостатня забезпеченість стерилізаційним обладнанням приводить до того, що діючі стерилізатори постійно працюють з перевантаженням (при нормі 5 загрузок в зміну для парових стерилізаторів, і 3 загрузки в зміну для повітряних стерилізаторів). Внаслідок цього погіршується якість стерилізації. Білизна і перев’язочний матеріал дуже часто після стерилізації буває вологим, що недопустимо.

Все це вимагає покращення оснащення медичних закладів стерилізаційним і допоміжним обладнанням. Сучасна соціально-економічна ситуація в Україні не дозволяє швидко вирішити ці проблеми, які веж назріли.

Недостатнє фінансування ремонту і технічного обслуговування діючого парку стерилізаційного обладнання знижують ефективність його використання.

ЛІТЕРАТУРА

“Вестник Ассоциации” № 4 (серпень 2002 р.