Критерії оцінювання знань студентів Методичні рекомендації

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати успішності, будучи важливим показником навчальної роботи не лише студен­та, а й усього вузу в цілому, нерідко залежать зід суб'єктивного підходу до цінки знань студентів окремими зикдадачими. Відхилення в оцінці результатів пізнавальної діяльності студентів, іноді досягають великих значень, так, експериментально показано, шо 276 ви­кладачів вузів одну і ту ж студентську роботу оцінили таким чином: 31% - поставили оцінку "незадозільно", 65% - "задовільно", 4% - "добре".

Це й приклад показує наскільки великий діапазон суб'єктивності при оцінці знань студентів, якщо ці оцінки ставляться лише на основі індивідуальних "нефіксованих'' критеріїв, якими користуються викладачі вузів. Подібні явища зустрічаються у практиці роботи вузів, що і стало спонукальним моментом для розробки критеріїв оцінок у масштабі всієї системи вищої освіти.

В нашому закладі, як в більшості вузів використовуються укрупнені критерії оцінок знань студентів, які повинні відповідно деталізуватись щодо кожної вузівської дисципліни. Однак, укрупнені критерії надто обширні, неконкретні. Тривіальна інформація, що містить­ся у них, мало іто дає викдадачєаі вузу і студенту. Відомо, шо викрадач вузу чітку знає, шо повинен знати і вміти студент на "відмінно". Значно складніше оцінити його відповідь або роботу на "4" і "З".

В, якості критеріїв оцінки слід виходити із кількості і змісту допущених студентами помилок у відповіді або роботі. Цей підхід до визначення оцінки не новий, на аналогічно-принциповій основі побудовані коитерії оцінок з шкільних предметів і оцінок результатів ряду споотивних виступів.

Безумовно, за даного підходу до оцінки мають місце елементи суб'єктивності, однак діапазон її впливу значчо обмежений відповідними формалізованими нормативами.

Для вузівської дисципліни доцільно встановити як критерій оцінки знань, вмінь і навичок студентів відповідні характерні помилки і недоліки в усних відпозідях і навчаль­них роботах. Далі слід розробити норми оцінок, тобто за яку кількість допущених помилок і недоліків ставиться певна оцінка.

Слід відзначити, що резлізація якісного поділу помилок і на цій основі встанозлення норм оцінок для однієї і тієї ж дисципліни залежно від вузівської спеціальності повинна диференцітоватись. Для тих спеціальностей де дана дисципліна є основною або профілюючою, критерії норми оцінок повинні бути жорсткішими, зовсім неправомірною висувати однакові вимоги з хімії до студентів хімічних і економічних спеціальностей.

В основу критеріїв оцінок можна покласти класифікаційний поділ типових помилок, які допускають студенти в усних відповідях і при виконанні практичних робіт, на недоліки і грубі помилки. Потім встановлювались якісні норми оцінок залежно від числа і співвідношення недоліків і грубих помилок у графічній роботі або усній відповіді студента.

У класифікації помилок слід виходити з того, то студент не засвоїв основні елементи теорії і практики навчальної дисципліни, і свідчать про органічні дефекти в його знаннях і вміннях.

До недоліків умовно належать помилки, що мають певною мірою другорядний характер. Допус­каючи їх студент тим не менше проявляє розуміння основного змісту понять, що вивчаються, а дефекти у його знаннях і вміннях незначні. На цій основі розробляється перелік типо­вих грубих помилок і недоліків, які попускаються студентами при вивченні тієї чи іншої дисципліни.

Застосування критеріїв і норм оцінок дає можливість впорядкувати і звести у певну систему рівень вимог, що висувається при вивченні окремих дисциплін.

Методика і алгоритм розробки і встановлення критеріїв і норм оцінок повинні відобра­жати такі організаційно-методичні комплекси:

- розробка і встановлення узагальнених ознак кожної оцінки з дисппліни;

- опис, узагальнення і систематизація сукупності типових помилок, що допускають студенти з даної дисципліни;

- якісний поділ помилок на грубі і недоліки;

- систематизація помилок за окремими розділами і темами дисципліни:

- встановлення норм оцінок залежно від кількості і різноманітного поєднання допуще­них студентім помилок;

- розробка методичних вказівок щодо застосування встановлених критеріїв і норм оці­нок;

- доведення до студентів встановлених критеріїв і норм оцінок.

При розробці критеріїв системи оцінювання якості навчання необхідно враховувати 3 основні компоненти:

1. рівень знань;

2. навики самостійної роботи;

3. вміння застосувати знання на практиці.

Рівень знань.

Слід брати до уваги:

- глибину і міцність знань;

- рівень мислення;

- вміння синтезувати знання по окремих темах;

- вміння складати розгорнутий план відповіді;

- давати точні формулювання;

- правильно користуватись понятійним апаратом;

- культура відповіді (грамотність, логічність і послідовність викладу);

- виконання навичок і прийоми виконання практичних завдань.

Навики самостійної роботи.

1. Навики пошуку необхідної літератури;

2. Орієнтація в потоці інформації по обраній спеціальності;

3. Навики ведення записів (складання простого і розгорнутого плану, конспекту, реферату, виступу, атакож навики науково-пошукової роботи.

Вміння застосувати знання на практиці.

- реалізація на практичних, семінарських заняттях;

- виконання індивідуальних завдань під час проходженняпрактики.

Ці рекомендації допоможуть викладачам розробити уніфіковані критерії оцінок по всіх дисциплінах.