Програми економічного і соціального розвитку Харківської області

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Управління соціальним і гуманітарним розвитком»

тема: «Аналіз Програми економічного і соціального розвитку

Харківської області на 2009 рік»

Виконав:

слухач II-го курсу, групи В-28 Льовкін І.Г.

Перевірила:

професор - д.соц.н., проф. Хижняк Л.М.

Харків-2010

Зміст

Вступ

1. Прогнозна сума видатків на фінансування заходів на 2009 рік

2. Аналіз стану та головних тенденцій зовнішньоекономічної діяльності Харківської області на 2009р.

3. Пріоритетні напрями експортної діяльності Харківської області

Висновки

Список джерел

Вступ

Програма економічного і соціального розвитку Харківської області (далі – Програма) розроблена Головним управлінням економіки разом з іншими управліннями, відділами обласної державної адміністрації, обласними організаціями, райдержадміністраціями, міськ(рай)виконкомами відповідно до Закону України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23 березня 2000 року № 1602-ІІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року № 621 „Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету”.

Програма розроблена з урахуванням положень наступних документів:

· Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006р. №1001;

· Стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року, яка ухвалена рішенням Харківської обласної ради ХІІІ сесії ХХІV скликання від 23.12.2003р.;

· Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31.10.2008 №639-VI, Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» №835-VI від 26.12.2008р.;

· Указів Президента України:

– «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 жовтня 2008 року «Про невідкладні заходи з посилення фінансово-бюджетної дисципліни та мінімізації негативного впливу світової фінансової кризи на економіку України» від 24 жовтня 2008 року №965/2008;

– «Про додаткові заходи щодо подолання фінансової кризи в Україні» від 17 листопада 2008 року №1046/2008;

· постанов Кабінету Міністрів України:

– від 17 грудня 2008р. № 1105 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. №799 «Про схвалення основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2009 рік»;

– від 20 грудня 2008 р. №1107 «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України».

Програма економічного і соціального розвитку області розроблена з метою подолання негативних тенденцій, спричинених впливом світової фінансово-економічної кризи на господарський комплекс області, мінімізації її наслідків для населення та забезпечення сприятливих умов щодо посткризового розвитку економіки.

Механізм реалізації Програми та контроль за її виконанням визначено в ІІІ частині Програми - «Заходах щодо організації та забезпечення виконання основних показників Програми економічного і соціального розвитку Харківської області на 2009 рік».

Заходи Програми здійснюватимуться за кошти державного, обласного та місцевих бюджетів Харківської області, власних коштів підприємств, коштів інвесторів, спонсорської допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.

1. Прогнозна сума видатків на фінансування заходів на 2009 рік

Прогнозна сума видатків на фінансування виставкових заходів за кордоном на 2009 рік згідно з планами Кабінету Міністрів України, центральних органів влади, а також заходи в регіонах, з якими укладені міжрегіональні угоди

Пріоритетні цілі та завдання на 2009 рік

· підтримка на регіональному рівні інноваційно-інвестиційних конкурентоспроможних проектів, спрямованих на розвиток експортного потенціалу Харківської області;

· проведення системного моніторингу експортно-імпортних операцій підприємств регіону та оперативне реагування на можливі зміни зовнішньоторговельного балансу області;

· розвиток міжрегіональної співпраці в рамках Угод про співробітництво між Харківською областю та регіонами-побратимами інших країн, удосконалення міжрегіонального співробітництва на базі двосторонніх угод про партнерські зв’язки;

· вирішення проблемних питань співробітництва з країнами СНД, розвиток договірно-правової бази та реалізація програм економічного співробітництва; запровадження комплексу заходів щодо підвищення конкурентоспроможності продукції підприємств регіону з метою виходу на ринки країн ЄЕП;

· налагодження взаємодії з торговельно-економічними місіями при посольствах закордонних держав, акредитованих в Україні, та України за кордоном;

· проведення презентаційно-іміджевих міжнародних виставкових заходів, презентацій регіону у міжнародних виставкових заходах, а саме: у Російській Федерації (Московська, Ленінградська, Курська та Ростовська області), Білорусі, Німеччині, Туреччині, Словенії, а також у Міжнародному інноваційно-інвестиційному форумі "Регіональна співдружність" та виставці в рамках Великого Слобожанського ярмарку-2009;

· поглиблення співпраці з прикордонними регіонами Російської Федерації в рамках Єврорегіону «Слобожанщина».

Критерії ефективності та результативності реалізації завдань:

у 2009 році прогнозується зростання зовнішньоторговельного обороту на 4,5 % і доведення його обсягу до 4102,3 млн.дол.США, в т.ч. збільшення експортних поставок на 7,0 % та доведення їх обсягу до 1538,9 млн.дол.США, імпортних надходжень - на 3,0 % і доведення їх обсягу до 2563,4 млн.дол.США.

2. Аналіз стану та головних тенденцій зовнішньоекономічної діяльності Харківської області за січень - листопад 2009 року

Зростання експортного потенціалу регіону – основа його стійкого соціально-економічного розвитку. Харківська область – один із провідних регіонів України, тому від зростання його експортного потенціалу і стійкого соціально-економічного розвитку залежить в значній мірі й ситуація в Україні в цілому.

Зовнішньоторговельний оборот за січень - листопад 2009р. склав 2 млрд. 463,3 млн.дол.США. і зменшився у порівнянні з січнем-листопадом 2008 року на 24,5%. Експортні поставки склали 1 млрд. 171,6 млн.дол.США і зменшились на 18,6%, а імпортні надходження склали 1 млрд. 291,7 млн.дол.США і зменшились на 45,0%.

Від‛ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами залишилось негативним і зменшилось до 120,1 проти 908,2 млн.дол.США у січні-листопаді 2008 року, тобто у 7,6 разів.

Зменшення показників зовнішньої торгівлі відбулось внаслідок скорочення світового попиту на українську продукцію, обвального падіння цін на сировинних ринках, а також розвитку кризових явищ в економіці країн, що є основними зовнішньоторговельними партнерами України.

В той же час, помітно покращилась структура зовнішньої торгівлі області: так, коефіцієнт покриття імпорту експортом збільшився до 0,9 проти 0,62 у відповідному періоді 2008р., тобто майже на 30%.

Структура експорту за технологічними секторами

В експортних поставках Харківської області домінує високотехнологічний сектор із значним відривом від решти секторів.

І. Сектор високих технологій[1]

Найбільш питому вагу у загальній вартості експортних поставок Харківської області у січні-листопаді 2009р. займали товари, які відносяться до сектору високих технологій. Загальна вартість цього сектору становила 565,7 млн.дол. (48,3% від загальної вартості експортних поставок).

Даний сектор представлений наступними товарами:

– прилади і апарати, обсяги експорту яких зросли на 76,6% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склали 109,2 млн.дол.;

– електричні машини і устаткування, експорт яких зменшився на 26,3% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склав 137,4 млн.дол.;

– наземні транспортні засоби. Їх поставки зменшились на 82,8 у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та становили 20,8 млн.дол.;

ІІ. Сектор середніх технологій[2]

Друге місто у загальній вартості експортних поставок у січні-листопаді 2009 року займали товари, які відносяться до сектору середніх технологій. Загальна вартість цього сектору становила 525,0 млн.дол. (44,8% від загальної вартості експортних поставок).

Найбільшу питому вагу у цьому секторі займали наступні товари:

– зерновi культури експорт яких збільшився на 44,9% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склав 118,1 млн.дол.;

– полімерні матеріали, пластмаси експорт яких зменшився на 18,4% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склав 24,5 млн.дол.;

– папір та картон, поставки якого зросли на 8,0% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та становили 13,6млн.дол.

ІІІ. Сектор низьких технологій[3]

Третє місто у загальній вартості експортних поставок у січні-листопаді 2009 року займали товари сектору низьких технологій. Загальна вартість цього сектору становила 67,2 млн.дол. (5,7% від загальної вартості експортних поставок).

Даний сектор представлений наступними товарами:

– сіль, сірка, штукатурні матеріали, цемент, обсяги експорту яких зменшились на 64,3% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склали 10,5 млн.дол.;

– керамічні вироби, обсяги експорту яких збільшились на 7,3% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склали 15,8 млн.дол.;

– вироби з чорних металів, обсяги експорту яких зменшились на 60,1% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склали 14,9 млн.дол.

Рис. 1 Структура експорту за технологічними секторами

Структура імпорту за технологічними секторами

В імпортних операціях Харківської області високотехнологічний сектор займає друге місце із незначним відривом від решти секторів.

Необхідність в імпорті високотехнологічних товарів як складової ринку обумовлена:

· відсутністю окремих вітчизняних високотехнологічних товарів;

· низькою якістю таких товарів українського походження.

Попит на імпорт цих товарів обумовлений такими факторами, як:

- необхідність підвищення технологічного рівня виробництв за рахунок світових науково-технічних досягнень;

- недостатність інноваційної активності вітчизняного науково-технічного потенціалу в галузі високих технологій;

- необхідність створення конкурентного середовища на вітчизняному ринку високотехнологічних товарів.

Обмежують імпорт високотехнологічних товарів:

– нестача валютних ресурсів;

– необхідність захисту внутрішнього ринку від застарілих та неякісних товарів;

– необхідність захисту вітчизняного товаровиробника від непомірної конкуренції.

І. Сектор високих технологій

Цей сектор займає друге місто у загальній вартості імпортних надходжень Харківської області у січні-листопаді 2009р. Загальна вартість цього сектору становила 361,1 млн.дол. (28,0% від загальної вартості імпортних надходжень). Даний сектор представлений наступними товарами:

– наземні транспортні засоби. Їх надходження зменшились на 80,7% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та становили 86,6 млн.дол.;

– котли, машини, апарати і механічні пристрої, обсяги імпорту яких зменшились на 59,6% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склали 155,6 млн.дол.

– електричні машини і устаткування, імпорт яких зменшився на 52,4% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склав 49,6 млн.дол.

ІІ. Сектор середніх технологій

Перше місто у загальній вартості імпортних надходжень у січні-листопаді 2009р. займали товари, які відносяться до сектору середніх технологій. Загальна вартість цього сектору становила 737,1 млн.дол. (57,1% від загальної вартості імпортних надходжень).

Найбільшу питому вагу у цьому секторі займали наступні товари:

– папір та картон, імпорт яких зменшився на 23,9% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склав 67,5 млн.дол.

– риба i ракоподібні, імпорт яких зменшився на 24,5% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склав 30,4 млн.дол.;

– м‘ясо та харчові субпродукти, імпорт яких збільшився у 2,1 рази у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та склав 17,8 млн.дол.

ІІІ. Сектор низьких технологій

Третє місто у загальній вартості імпортних надходжень у січні-листопаді 2009р. займали товари сектору низьких технологій. Загальна вартість цього сектору становила 191,8 млн.дол. (14,8% від загальної вартості імпортних надходжень).

Найбільшу питому вагу у цьому секторі займали наступні товари:

– вироби з чорних металів, надходження яких зменшились на 58,1% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та становили 23,9 млн.дол;

– скло та вироби із скла, надходження яких зменшились на 11,3% у порівнянні з січнем-листопадом 2008р. та становили 9,2 млн.дол.

Внутрішній ринок високотехнологічних товарів в Україні поки що слабо захищається від недобросовісної конкуренції:

· майже не використовуються стосовно імпортерів ні квоти, ні антидемпінгові розслідування, ні компенсаційні мита;

· обсяги сертифікації високотехнологічної продукції, що імпортується в Україну, за останній час зменшилась в декілька разів;

· нерідко здійснюються безсистемні закупки морально застарілих засобів і систем інформатизації без урахування необхідності їх розвитку і об’єднання в єдиний інформаційний простір;

· мають місце некомпетентність, помилки і несумлінність посадових осіб на підприємствах при прийнятті рішень щодо вибору фірм-постачальників і укладання міжнародних контрактів.

Рис. 2 Структура імпорту за технологічними секторами

Виставкова та міжнародна діяльність Харківської області

Протягом 2009 року в рамках міжнародної частини «Програми економічного і соціального розвитку Харківської області на 2009 рік» було проведено 9 міжнародних виставково-презентаційних заходів в Російській Федерації, Республіці Білорусь, Німеччині, Чехії, Польщі та Туреччині. За результатами зазначених заходів було підписано та виконано контрактів на суму 565,8 млн.грн.

Найбільшими експортерами Харківської області у 2009 році були ДП «Електроважмаш», ДП «ФЕД», ВАТ «Турбоатом», ВАТ «Харківський підшипниковий завод», АТ «Харківська бісквітна фабрика».

Відповідно укладених угод та домовленостей Харківської області, активно розвивались міжрегіональні зв’язки з Мінською областю (Білорусь), Московською, Бєлгородською, Курською, а також Ленінградською та Ростовською областями (РФ), Егейським регіоном (Туреччина), Познанським воєводством (Польща) та іншими. Так, наприклад:

– до Мінської області Республіки Білорусь ТОВ «УПЕК трейдинг» поставило підшипники кулькові на суму 2 млн. 432 тис. дол. США, ЗАТ «Завод «Південкабель» поставило кабельну продукцію на суму 315 тис. дол. США, ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» поставило гірничо-шахтне обладнання на суму 513,3 тис. дол. США;

– до Московської області (РФ )- ТОВ «УПЕК трейдинг» поставило підшипники на суму 4 млн. 381,2 тис. дол. США, ЗАТ «Харківський плитковий завод» поставило керамічну плитку на суму 5 млн. 982 тис. дол. США;

– до Курської області (РФ) - ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика» поставило кондитерські вироби на суму 3 млн. 881 тис. дол. США, ВАТ «Автрамат» поставило поршні до двигунів на суму 3 млн. 99,8 тис.дол., ВАТ «ХТЗ» поставило трактори та запчастини до них на суму 9 млн. 161 тис.дол.США;

– до Ленінградської області (РФ) - ДП «Вовчанський агрегатний завод» поставило установки насосні автоматичні на суму 7 млн. 566 тис.дол., ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» поставило ремонтно-групові комплекти до авіаційних агрегатів на суму 11 млн. 231,4 тис.дол.

За результатами візиту офіційної та ділової делегації Харківської області до Республіки Таджикистан було підписано довгострокових контрактів на загальну суму більше 20 млн.дол., в тому числі:

- між ВАТ «Турбоатом» та Міністерством енергетики та промисловості Республіки Таджикистан на суму 18 млн. дол.;

- АТЗТ «Харківський машинобудівний завод «Червоний жовтень» - на поставку обладнання для виробництва цегли з підприємствами Республіки Таджикистан на загальну суму 2 млн. дол.

У 2009 році було підписано:

– Протокол про встановлення побратимських зв’язків між Богодухівським районом Харківської області і Мантуровським районом Курської області; підписано Протокол №2 до Угоди між Адміністрацією Курської області (Російська Федерація) і Харківською обласною державною адміністрацією (Україна) про торгово-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво.

– Угоди про торгівельно-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво між Шатурським муніципальним районом Московської області та Лозівським районом Харківської області, а також між міським округом м.Серпухов Московської області і Балаклєйським районом Харківської області.

– Протоколи про наміри Харківської обласної державної адміністрації з адміністраціями Лорійської, Тавушської та Вайоц Дзорської областей;

– Меморандум про співробітництво між Харківською обласною державною адміністрацією України та місцевим виконавчим органом державної влади Хатлонської області Республіки Таджикистан.

3. Пріоритетні напрями експортної діяльності Харківської області

В основу вибору пріоритетних напрямів експортної діяльності Харківської області покладено кластерний підхід, який став домінуючим інструментом реалізації регіональних програм експортного розвитку у провідних країнах світу.

Згідно цього підходу головним пріоритетним напрямом експортної діяльності регіону є не галузь економіки, або окремі суб’єкти господарювання, а кластери – групи розміщених у регіоні взаємозалежних і таких, що доповнюють одна одну, промислових компаній та організацій, які діють у визначеній сфері і характеризуються тим, що вироблений ними продукт однієї галузі використовується для потреб декількох інших.

Харківська область має цілий ряд базових підприємств машинобудування, що вже сьогодні працюють на світовому ринку і продукція яких відповідає світовому рівню за співвідношенням “ціна-якість”. Але розраховувати на підвищення конкурентоспроможності цих підприємств на світовому ринку можна лише у разі створення “вітчизняних” транснаціональних корпорацій. Це світова практика, і Україна не має іншого шляху.

Згідно з проведеним дослідженням, а також ґрунтуючись на діючому законодавстві і затверджених програмах розвитку окремих галузей економіки як України в цілому, так і Харківської області, були виділені наступні пріоритетні експортоорієнтовані кластери розвитку регіону:

- енергетичного машинобудування;

- електротехнічного машинобудування;

- авіаційної промисловості;

- ракетно-космічного комплексу;

- військової (бронетанкової) техніки;

- сільськогосподарського машинобудування;

- обладнання гірничо-видобувної та нафтогазової промисловості;

- фармації, медичного устаткування та технологій.

Крім того, Харківський регіон є об'єктивно цікавим та перспективним для інвестора з огляду на науково-технічний, економічний та технологічно-індустріальний потенціал області. Харківщина на протязі останніх півтора років реалізувала нові підходи до роботи з іноземними інвесторами. Сьогодні облдержадміністрація запрошує й продовжує співпрацювати з інвестором не з позицій «прохача», а з позицій надійного, повноправного партнера, який має що запропонувати та вміє дотримуватись своїх зобов'язань.

Згідно з проведеним дослідженням можна зробити наступні висновки:

1. Відповідно до обраної послідовності визначення пріоритетних експортно-орієнтованих кластерів розвитку Харківської області, а також діючого законодавства і затверджених програм розвитку окремих галузей економіки як України в цілому, так і Харківської області, для регіону пріоритетними експортоорієнтованими кластерами розвитку є наступні: енергетичного машинобудування; електротехнічного машинобудування; авіаційної промисловості; ракетно-космічного комплексу; військової (бронетанкової) техніки; сільськогосподарського машинобудування; дизелебудування; обладнання гірничо-видобувної та нафтогазової промисловості; фармації, медичного устаткування та технологій;

2. Харківські підприємства об’єктивно зацікавлені в участі іноземних партнерів у формуванні цілісних концернів та транснаціональних корпорацій в тих галузях виробництва, де вже сьогодні наша продукція відповідає світовому рівню за співвідношенням “ціна – якість”, а також використання українською стороною "резервів" захисту для вирішення проблем реструктуризації підприємств сільськогосподарського машинобудування та радіоелектронної промисловості;

3. Розвитку експортоорієнтованих галузей можуть сприяти іноземні інвестиції. Перспективним механізмом залучення іноземних інвестицій може стати КП «Індустріальний парк «Рогань», як кластер нових високотехнологічних виробництв, спроможний використати інтелектуальні активи, що створені в регіоні.

Заходи з розвитку експортного потенціалу Харківської області

1. Підвищення інвестиційного іміджу регіону за рахунок створення дієвої інфраструктури інформаційного, консалтингового, маркетингового, іміджевого забезпечення та проведення презентаційно-іміджевих міжнародних виставкових заходів з метою презентації Харківської області за кордоном.

2. Створення системи пільгового кредитування фінансовими установами інноваційно-інвестиційних проектів та експортних операцій та страхування з метою зменшення ризиків при проведенні зовнішньоекономічної діяльності

Висновки

Зменшення показників зовнішньої торгівлі відбулось внаслідок скорочення світового попиту на українську продукцію, обвального падіння цін на сировинних ринках, а також розвитку кризових явищ в економіці країн, що є основними зовнішньоторговельними партнерами України. На жаль власне виробництво в Україні забезпечує лише 2/3 товарних ресурсів країни з промислової продукції, решта завозиться з-за кордону. Проте, якщо експортується переважно матеріально- і енергосировинна продукція низького рівня переробки, то імпорт України, навпаки, складається з високотехнологічної продукції поглибленої переробки і товарів кінцевого споживання. Це зумовило неухильне зниження коефіцієнта покриття імпорту експортом в Україні з 1,126 у 2004 році до 0,8 у 2008 р.

На цьому фоні стабільне зростання якості структури зовнішньої торгівлі Харківської області з 0,49 у 2004 р. до0,62 у 2008 р. 0,87 у 2009 р. свідчить про ефективність цілеспрямованих дій адміністрації по розвитку експортного потенціалу області і підтримці підприємств, що випускають конкурентоспроможну продукцію.

У 2009 році експорт Харківської області характеризувався збереженням частки високотехнологічної продукції на рівні 45,6% від усього експорту та загальною вартістю 563 млн.дол., а також розширенням продажу на зовнішніх ринках конкурентоспроможної продукції харківського виробництва, що не була традиційною для нашого регіону.

З метою розвитку експорту та скорочення від’ємного сальдо були розроблені, затверджені сесією облради і виконувалися на протязі 2009 року «Програми економічного і соціального розвитку Харківської області на 2009 рік» за розділом «Виставкові заходи за кордоном згідно з планами Кабінету Міністрів України, центральних органів влади, а також заходи в регіонах, з якими укладені міжрегіональні угоди», в рамках яких було організовано презентації експортного потенціалу Харківщини у Російській Федерації, Німеччині, Чехії, Польщі та Туреччині. Участь у цих міжнародних заходах дозволила підприємствам заявити про себе за межами України, запропонувати конкурентоспроможну продукцію, продемонструвати свої кращі здобутки.

Не вдалося: звести до нуля приріст негативного сальдо зовнішньої торгівлі, а також зрівняти темпи росту експорту та імпорту товарів і послуг.

Список джерел

1. Підвищення експортного потенціалу як фактора розвитку конкурентоспроможності економіки Харківської області: аналітичне дослідження/ Кол. авт. І.Матюшенко,О.Мірошник, І.Льовкін .- Харків, 2008.- 104с.

2. Матюшенко И.Ю., Рязанова С.Е.,Лёвкин И.Г. Развитие экспортного потенциала как фактор повышения конкурентоспособности Харьковской области» //Бизнес информ: научный информационный журнал, 2008.- №5(351)

[1] Сектор високих технологій охоплює: виробництво машин та устаткування; виробництво електричного та електронного устаткування; виробництво транспортного устаткування; фармацевтичне виробництво (за класифікацією Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України);

[2] Сектор середніх технологій охоплює: харчову промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів; легку промисловість; виробництво деревини та виробів з деревини; целюлозно-паперову промисловість; видавничу справу; виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення; хімічну та нафтохімічну промисловість; поліграфічну промисловість;

[3] Сектор низьких технологій охоплює таки види технологічної діяльності: видобування енергетичних та неенергетичних матеріалів; виробництво інших неметалевих мінеральних виробів; металургію та оброблення металу; виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;