Загальні питання безпеки праці Перелік робіт підвищеної небезпеки

Реферат

на тему:

Загальні питання безпеки праці: Перелік робіт підвищеної небезпеки

Загальні питання безпеки праці

Одним із найважливіших завдань охорони праці є за­безпечення таких умов праці, які б виключали мож­ливість дії на працівників різних небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Згідно зі статтею 153 Кодексу законів про працю, влас­ник підприємства зобов'язаний забезпечити належне техніч­не обладнання всіх робочих місць і створювати на них умови праці відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці.

Умови праці — це сукупність факторів виробничого се­редовища і виробничого процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час її професійної діяльності.

Працездатність — здатність людини до праці, яка визна­чається рівнем її фізичних і психофізіологічних можливо­стей, а також станом здоров'я та професійною підготовкою.

Безпека — відсутність неприпустимого ризику, що по­в'язаний з можливістю нанесення ушкодження.

Безпека праці — стан умов праці, за якого відсутній ви­робничий травматизм.

Безпека умов праці — стан умов праці, за яких вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих факто­рів взагалі відсутній або дія шкідливих виробничих факторів не перевищує граничнодопустимих рівнів.

Безпека виробничого процесу — здатність виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час його проведення в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією.

Безпека виробничого устаткування — здатність устатку­вання зберігати безпечний стан при виконанні заданих функцій у певних умовах протягом встановленого часу.

Умови праці поділяються на 4 класи:

/ клас — оптимальні умови праці, за яких зберігається здоров'я працівників працездатність підтримується на висо­кому рівні протягом тривалого часу;

2 клас — допустимі умови праці, за яких параметри фак­торів виробничого середовища не перевищують встановлені гігієнічні нормативи;

3 клас — шкідливі умови праці, які характеризуються на­явністю факторів виробничого середовища і трудового про­цесу, рівні яких перевищують гігієнічні нормативи та можуть мати негативний вплив на організм працівників; шкідливі умови праці поділяються на 4 ступені (за величиною переви­щення гігієнічних нормативів і виразності змін у організмі працівників);

4клас — небезпечні (екстремальні) умови праці, що ха­рактеризуються таким рівнем виробничих чинників, коли їхня дія протягом робочої зміни створює великий ризик виникнення тяжких форм професійних захворювань, от­руєнь, загрозу для життя.

Нанесення травми людині на виробництві зумовлюється наявністю фізичних, хімічних, біологічних та психофізіоло­гічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Фізичні небезпечні виробничі чинники — це рухомі машини, елементи обладнання, вироби, матеріали, підвищена або знижена температура поверхні обладнання чи матеріалів, не­безпечна напруга електричної мережі, енергія стиснутого газу, повітря тощо.

Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники — це дія на людину їдких, токсичних та подразнювальних речо­вин. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються:

> за характером дії на організм людини (загаль-нотоксичні, подразнювальні, канцерогенні, му­тагенні);

> за способом проникнення до організму людини (через органи дихання, через систему травлення, через шкірний покрив).

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники — це біологічні об'єкти, вплив яких на працівників призводить до травми або захворювання (бактерії, віруси, рослини, тварини).

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники — це фі­зичні та нервово-психічні перевантаження.

Безпечність виробничих процесів досягається комплек­сом проектних та організаційних рішень. Це вибір технологіч­ного процесу, робочих операцій, черговості обслуговування обладнання тошо. Безпечність виробничих процесів полягає у запобіганні впливу небезпечних і шкідливих факторів на працівників. Забезпечується це завдяки організаційним за­ходам (навчання, інструктажі, виконання вимог інструкцій з охорони праці) та технічним засобам безпеки.

Дія технічних засобів захисту повинна забезпечити без­пеку працівників від початку робочого процесу до його закін­чення і не має припинитися раніше за дію небезпечного або шкідливого виробничого фактора.

Основними технічними засобами безпеки для запобіган­ня виробничому травматизму є огороджувальні та запобіжні пристрої, блокування, профілактичні випробування машин.

Основні вимоги, що висуваються до технічних засобів безпеки — це підвищення продуктивності праці, зниження небезпеки та шкідливості при обслуговуванні обладнання та виконанні технологічних операцій, надійність і міцність, зручність під час обслуговування устаткування та засобів за­хисту, виконання вимог технічної естетики.

Важливу роль відіграє використання комплексної меха­нізації, автоматизації та дистанційного керування в тих ви­падках, коли дію небезпечних і шкідливих виробничих фак­торів не можна усунути.

Безпечність виробничого устаткування досягається: пра­вильним вибором принципів дії, конструктивних схем, мате­ріалів, робочих процесів, максимальним використанням за­собів механізації, автоматизації, дистанційного керування; врахуванням вимог до технічної документації з монтажу, екс­плуатації, ремонту, транспортуванню і зберіганню.

З точки зору охорони праці, основними вимогами до устат­кування є безпечність для здоров'я і життя людей, надійність та зручність під час експлуатації. При проектуванні машин і ме­ханізмів обов'язково повинні враховуватися ергономічні вимо­ги: розміщення механізмів керування на робочому місці, зусил­ля для приведення в дію механізмів керування тощо.

При конструюванні устаткування частини, що оберта­ються, рухаються, комунікації (трубопроводи, кабелі тощо) необхідно розміщувати у корпусі машини, щоб вилучити можливість доступу до них працівників. Устаткування має

відповідати вимогам електробезпеки і гарантувати захист працівників від ураження електричним струмом.

У конструкції устаткування повинні передбачатися вбу­довані (місцеві) відсмоктувачі, необхідні для видалення по­жежо- і вибухонебезпечних сумішей, небезпечних і шкідли­вих хімічних речовин, пилу тощо безпосередньо з місця їх виникнення. Щоб уникнути шуму та вібрації або знизити їх до регламентованих рівнів, необхідно застосовувати звуко­поглинальні матеріали, кожухи тощо.

Механізми керування технологічним обладнанням повинні мати безпечні та зручні форми і поверхню, встанов­люватися у безпечному для працівників місці, приводитись у дію зусиллями, що встановлені відповідними нормами, мати напис про призначення, інструкцію з експлуатації тощо.

При монтажі всі стаціонарні машини, верстати, апарати тощо мають бути встановлені й закріплені таким чином, щоб вилучити можливість їх зсуву під час роботи.

Під час експлуатації все технологічне устаткування має ут­римуватися у справному стані й використовуватися лише за призначенням. Крім того, необхідно усунути можливість ви­падкового дотику працівників до устаткування, що має темпе­ратуру понад 45° С. Якщо цього зробити неможливо, поверхня устаткування повинна мати теплоізоляцію або огородження.

Технологічне устаткування, обслуговування якого пов'я­зане з переміщеннями працівника на висоті, повинне мати безпечні й зручні за конструкцією і розмірами робочі майдан­чики, переходи та драбини. Майданчики та драбини зав­вишки понад 1,3 м від підлоги обладнуються поручнями.

Устаткування має підлягати періодичному профілактич­ному оглядові, ремонтам за графіками.

Щойно встановлене устаткування приймається комісією за участю представників органів державного нагляду за охо­роною праці.

Перелік робіт підвищеної небезпеки

Існують роботи підвищеної небезпеки, для виконання яких необхідне щорічне спеціальне навчання і перевірка знань працівників з питань охорони праці.

Перелік таких робіт затверджено Державним комітетом України з нагляду за охороною праці. Перелік складено від­повідно до Закону України «Про охорону праці». Він чинний на всіх підприємствах незалежно від форм власності та видів діяльності.

До Переліку ввійшли електрозварювальні, підземні на шахтах та рудниках, верхолазні та на висоті, такелажні та стропальні роботи, роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів, вантажно-роз­вантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, з охорони колективної і приватної власності, всі види робіт з радіоактивними речовинами тощо. Усього до переліку за­несено понад 150 видів робіт.

Усі ці роботи мають виконувати професійно навчені осо­би, які пройшли перевірку знань з питань охорони праці й мають задовільний результат.

На підприємстві Перелік робіт підвищеної небезпеки уточнюється і доповнюється з урахуванням специфіки ви­робництва, місцевих умов, а також згідно з діючими галузе­вими правилами.

Існують також роботи, які потребують при їх виконанні особливих заходів безпеки, і тому виконуються за спеціаль­ним нарядом-допуском (додаток 21).

До таких робіт в основному відносяться:

> роботи, що виконують всередині колодязів, туне­лів, траншей, димоходів, плавильних та нагріваль­них печей, бункерів, колекторів, шахт, а також у зачинених камерах, котлах та інших посудинах;

> ремонт стаціонарних і переносних ацетиленових генераторів, роботи на кисневих станціях, на га­зорозподільних пунктах;

> монтаж, демонтаж та ремонт вантажопідіймаль­них кранів, вантажних та пасажирських ліфтів;

> чищення та ремонт посудин з-під токсичних ре­човин, повітропроводів;

> отримання та транспортування сильнодіючих токсичних речовин, балонів із стисненим га­зом, посудин із лугами та кислотами;

> земляні роботи у зоні розташування енергетич­них комунікацій;

> знешкодження високотоксичних і вибухових ре­човин тощо.

Виконання перелічених робіт підвищеної небезпеки без оформлення наряду не дозволяється. Видавати наряд мають право керівник підприємства, головний інженер, заступники керівника підприємства. Особа, яка видає наряд, несе відпові­дальність за необхідність і можливість виконання робіт підви­щеної небезпеки, повноту вказаних у наряді заходів безпеки, достатню кваліфікації особи, призначеної відповідальним ро­біт, та за достатність кваліфікації робітників, які залучаються до роботи. Відповідальний за виконання робіт несе відпові­дальність за керівництво роботами, проведення цільового інст­руктажу з охорони праці, додержання працюючими вимог з охорони праці та заходів, передбачених нарядом. Він повинен весь час бути на місці виконання робіт та здійснювати керів­ництво цими роботами. Особа, яка здійснює допуск до вико­нання робіт підвищеної небезпеки, несе відповідальність за своєчасне відключення енергоносіїв на дільниці виконання робіт та надання роз'яснень відповідальному виконавцеві робіт про те, яке обладнання, комунікації та інші пристрої перебува­ють під напругою, мають високу температуру, тиск тощо.

Наряд видається на одного відповідального виконавця ро­біт і на одну бригаду. Після закінчення роботи наряд закрива­ється і повертається особі, яка його видала. Примірник закри­того наряду зберігається на підприємстві протягом року.

Шкідливі та небезпечні умови праці часто призводять до підвищеної втоми виконавців, що обов'язково треба вра­хувати при нормуванні робіт. Тому в низці випадків зменшу­ють тривалість зміни, регулюють перерви, збільшують кіль­кість днів відпустки, запроваджують спеціальне харчування. Вплив зовнішніх умов компенсують спеціальними одягом і взуттям. Для відпочинку відводять спеціальні місця, які об­ладнують відповідно до вимог санітарних норм.