1998-09-01 - Основи педагогіки

Основи педагогіки.

Вступна частина.

Викладач: кандидат психологічних наук, доктор педагогічних наук в Польщі, асистент Вовк Юрій Аврамович.

"Враховуючи ту кризу, в якій знаходяться педагогічні науки в нашій країні, я зіткнувся з серйозною проблемою відсутності серйозних сучасних наукових розробок і джерел, посібників, підручників, які можна було б використовувати в процесі опрацювання даного курсу. Однак цей курс повністю опрацьований на моделях, зразках та в розробках західних університетів, зокрема Гарвардського, Краківського, Опольського, Мюнхенського університетів і т.д. Існує багато монографічних джерел на англійській мові, а також німецьких (адже не є таємницею, що Німеччина в педагогічно-дидактичному плані є однією з лідуючих країн світу, країна з дуже давніми науковими педагогічними традиціями) і французьких."

Місце педагогіки в структурі суспільних наук.

Питання лекції та семінару див. Програму курсу.

- Педагогіка – це фундаментальна суспільна наука, яка вивчає закономірності здійснення навчально-виховної діяльності, а також функціонування систем освіти.

Саме поняття "педагогіка" має дуже давню історію. Виникло воно ще в часи Давньої Греції і походить від слова "педагог", що початково означало людину або раба, який супроводжував дитину свого рабовласника до школи.

Використання слів "педагогіка", "дидактика" і т.д. як термінів ми пов'язуємо з ім'ям видатного чеського педагога Яна Амоса Коменського, батька педагогічної науки, людини, яка вперше розробила науковий апарат педагогіки як науки. З ім'ям цієї людини пов'язано виділення педагогіки як самостійної наукової галузі в системі філософських наук (педагогіка відокремилася від філософських наук. До речі, навіть зараз на Заході люди, що захищали роботи з педагогіки отримували наукові ступені доктора філософії (або доктор гуманітарних [або як там кажуть "гуманістичних"] наук) з питань педагогічних чи освітніх питань.)

Ян Амос Коменський (інколи можна зустріти вимову Ян Амос Коменський, тобто так, як його прізвище звучить польською мовою[1]) жив і працював на початку 17 століття.

Ян Амос Коменсткий народився в містечку Нідніце, в родині, яка належала до релігійної секти "чеських братів" (або "моравських братів", як їх інколи називають), що веде свою історію ще від гуситів. Але у 1534 році іспанським монахом Ігнасіо Лойолою було створено орден Серця Ісуса (або єзуїтський орден). В 1540 році цей орден набув папської підтримки тобто набув офіційний статус. Саме з виникненням цього ордену в Європі починається етап контрреформації. І Чехія, яка вела різноманітні релігійні війни, зіткнулася з різними католицькими монархіями, які оточували Чехію з різних боків (Римська імперія німецької нації, Польща тощо). Саме після розгрому "чеських братів" родина Коменських тікає з Чехії до Польщі. Чому ж вони емігрували на територію свого найголовнішого ворогу? Справа в тому, що ті часи були золотою ерою Польщі. В цей період вона досягла розквіту свого політичного, економічного, державного, культурного та освітнього розвитку. Польща висунулася на перший план найцивілізованіших країн. Крім того Річ Посполита відзначалася тим, що це була єдина країна католицької Європи, де в період середньовіччя не було спалень на вогнищі єретиків (які мали місце навіть у Франції в часи Людовіка XIV – короля сонця). У освітніх закладах Польщі займалися представники різних конфесій і вона використовувала високий розвиток освіти на своїй території для інтелектуального окатоличення представників некатолицького середовища. Адже невипадково геліоцентрична теорія виникла саме у Польщі (пов'язана з ім'ям Миколи Коперника, який викладав і працював на кафедрі Євилонського університету у Кракові), за яку пізніше в Італії спалили Джордано Бруно, а Галілео Галілей пройшов через тортури інквізиції і був змушений відмовитися від цієї ідеї.

Переїзд родини до Польщі вплинув на те, що Ян Амос Коменський став батьком педагогіки як науки. Перемога контрреформаційних сил, сила і могутність Польського королівства на думку Яна Амоса Коменського безпосередньо була пов'язана з високим рівнем її цивілізаційно-культурного розвитку. Саме тому він почав розробляти педагогічну теорію, найсучаснішу на той час, використовуючи тогочасні дослідження, для того щоб розробити теорію найсучасніших нових шкільних освітніх систем, якою міг би озброїти протестантський рух.

Ян Амос Коменський написав багато творів, серед яких найвизначнішими є: "Велика дидактика" (обов'язково прочитати), "Материнська школа" і "Пан Софія" (цей твір і став тим першим філософським твором, який обгрунтував необхідність виділення освітніх, навчальних, виховних проблем в окрему наукову галузь).

Педагогіка як система знань про навчання, виховання і систему освіти, може вважатися найдавнішою. Адже людство з самого початку свого існування, завдяки саме цій системі передавало досвід від одного покоління до іншого. Але як наука, педагогіка оформилася саме завдяки Яну Амосу Коменському. Пізніше, на межі 19-20 століть, вже з системи педагогічних наук відділилася психологія, яка з самого початку розвивалася в надрах педагогіки, психологічні знання, ідеї і доктрини були спрямовані на забезпечення завдань, пов'язаних з навчанням і вихованням.

Предмет і об'єкт дослідження педагогічної науки.

- Предметом науки з точки зору методології суспільних наук є та сфера проблем, або коло питань, які вивчаються даною наукою; тобто те, на що звертаються дослідження науки.

Предметом педагогіки як науки є навчання, виховання і освіта.

- Об'єктом науки з точки зору методології суспільних наук є те, на що дана наука здійснює свій вплив і що змінюється внаслідок цього.

Об'єктом педагогічної науки не є освіта, наука, виховання як такі, не є людина (бо людину як таку ніхто не має право змінювати, пристосовувати, адаптовувати до своїх уподобань). Об'єктом педагогіки є особистість людини.

В Європі сформувалось дві педагогічні школи (які звичайно породили багато течій, що існують в межах певної країни) : педагогіка тоталітарна і педагогіка демократична (або плюралістична).

Тоталітарна педагогіка підрозділяється на педагогіку фашистську (або педагогіка періоду диктатур суспільно-ринкових систем) та комуністичну педагогіку (у нас творцями даного напрямку були Луначарський, Крупська, Дзержинський тощо).

[1] Справа в тому, що значну частину свого життя він провів на території Польщі, працював в польському місті Лешно, де написав найвизначніші свої наукові твори. Ці твори, перекладені на латинську мову, розповсюдилися по всій Європі, тому його в Європі і світі знають як Коменського (наголос на другому складі).