Особливості світового господарства материка Північна Америка

Міністерство аграрної політики України

Львівська національна академія ветеринарної медицини ім.

С.З. Ґжицького

Кафедра Маркетингу

Модуль №2

З дисципліни

„Економіка світового сільського господарства ”

на тему

"Особливості світового господарства материка Північна Америка"

Виконав:

Студент III- курсу

Ф-ту економіки

та менджменту

8 підгрупи

Шворака Олександра

Львів – 2007

Зміст

Сільське господарство північної Америки.

а) рослинництво

б) тваринництво

Сільське господарство Північної Америки

Сільське господарство це важлива галузь Північної Америки. Як за світовими значеннями, так і за обсягами виробництва. Американське сільське господарство спершу було екстенсивним. Зараз воно інтенсивне: в середньому врожайність пшениці становить 26 ц/ га , кукурудзи 75 ц/ га , надої молока - 700 кг на одну корову. Але головною перевагою є його висока продуктивність праці в сільському господарстві досягається:

· Спеціалізацією ферм і територій

· Всебічною механізацією виробництва

· Ефективною організацією праці

· Наявністю сучасної інфраструктури (транспортне паливно-енергетичне і комунікативне забезпечення, розгалужена мережа сільськогосподарських коледжів, агрометеостанції, дослідних установ консультаційних пунктів)

Ефективність сільського господарства сприяє наявності розвиненого агропромислового комплексу, який включає виробництво сільськогосподарської техніки та хімікатів, зберігання, переробку, транспортування і збут продукції. Зайнятість безпосередньо в сільському господарстві є мінімальною і продовжує зменшуватись. Тобто зараз на кожного працюючого припадає понад 70 га орних земель і 85 га пасовищ.

Історично на півночі материка типовою була так звана "сімейна ферма" з земельним наділом в 64 га землі (1/4 квадратної милі ). Вона виникла в 19 ст. в процесі дарованої роздачі землі і стала свого роду "американською мрією" та уособленням американського сільського господарства за кордоном. Проте, не зважаючи на ефективне господарювання і постійну урядову підтримку, "сімейні ферми" не витримують конкуренції і розоряються. "Годують" материк тепер не сімейні ферми, а великі господарства з найманою робочою силою, 15% господарств кожне з вартістю продажу понад 100 тис дол. дають майже 83% всієї сільськогосподарської продукції.

Для Американських ферм і самого початку їх існування була характерна висока товарність. Зараз вона практично досягає 100%. Всі продукти, які споживають фермер і його родина, купують в крамниці.

Землеробство і тваринництво займають приблизно однакове місце і є багато галузевим.

В землеробстві на перше місце треба поставити виробництво кормового зерна - кукурудзи, ячменю. Важлива роль належить кукурудзі (збір 200-240млн .т ) вегетаційний період вирощування кукурудзи 150-200 днів. Високілітні температури і опади 600-1000 мм на рік , багатими на азот ґрунтами сприяють високій врожайності. Американці пишаються своїм „кукурудзяним поясом ” і вважають одним з найбільших сільськогосподарських районів світу.

Як продовольче зерно вирощують пшеницю (збір до 75 млн. .т ) і рис (8 млн. т). „пшеничний пояс” це відомі Американські степи – прерії. Вирощують яру та озиму пшениці. Рис вирощують в долині Міссісіпі та в Каліфорнії та в інших містах.

Серед олійних - арахіс, соняшник, і бавовник.

Головна роль належить сої – культурі яка була запроваджена культурі під час II світової війни. Ареали вирощування сої – це „кукурудзяний пояс ” (його стали називати навіть „кукурудзяно-савоєм”).

Вирощують і цукрові буряки і цукрову тростину. Виробництво цукру є дуже важливим його експортують в країни Європи і Азії.

Збір картоплі, як і його споживання, порівняно незначні. Проте вирощують овочі та фрукти. П’ятдесят років тому її вирощували на кожній фермі, зараз тільки на спеціальних фермах і в спеціальних зонах.

Серед технічних культур найбільше значення мають тютюн і бавовник.

Тваринництво характеризується великим поголів’ям високою продуктивністю і міцною кормовою базою (комбікорми ,сіяні трави,грубі пасовища). Молочні зони формуються навколо великих метрополітенів .

Вирощування свиней спеціалізація кукурудзяного поясу .

Велику рогату худобу утримують на спеціальних ранчо і фермах, які стали відгодівельними підприємствами промислового типу – „фабриками м’яса. Також характерне бройлерне господарство. Виробництво м’яса весь час зростає.

Сучасна географія сільського господарства складалась поступово. Продовжує вона змінюватись і тепер .

Стосовно харчування американців у цьому найважливішу роль м’ясо та інші продукти тваринного походження (крім тваринного масла) риба, олія, овочі.

Список використаної літератури

1. Атлас світу.

2. Глушко В.” Економіка сільського господарства”, К.-99.

3. Власов П. „Глобальна продовольча проблема”, К,-02.

4. Журнал „Економіка АПК”.