Вплив грошової оцінки на ринок земель у м. Києві: стан, проблеми та перспективи розвитку

Національний авіаційний університет

Інститут міського господарства

Факультет аеропортів

Контрольна робота

з дисципліни

Законодавче забезпечення кадастру нерухомості

на тему:

Вплив грошової оцінки на ринок земель у м. Києві: стан, проблеми та перспективи розвитку

Виконала:

студентка ФАП – 508

Сундукова І.О

Перевірила:

ас. Мартинюк О.А.

Київ 2008

Вступ

У період демократичних перетворень в суспільних відносинах, переходу до ринкової економіки та приватизації землі, виникає потреба у грошовій оцінці земель. Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів розроблено у відповідності з постановами Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 "Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів". Вона здійснюється з метою регулювання відносин при передачі землі у власність, спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі-продажу, визначенні ставок земельного податку тощо.

Висвітлено сучасні теоретичні та практичні проблема формування ринку міських земель в Україні на прикладі м. Києва. Ситуація у столиці є специфічною, проте загальні тенденції розвитку ринку земельних ділянок у містах України мають спільні риси щодо технологічних i процедурних питань. Практичні аспекти грошової оцінки земель досліджені в рамках методичного підходу зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок.

Ринок земель с предметом наукових досліджень як мiнiмум протягом двох останніх століть. Соцiально-економiчнi фактори територiального розвитку суспільства, просторовим базисом якого виступає поверхня Землі, послідовно змінювалися внаслiдок впливу модернізації технологій, еволюції правових засад землекористування та економічної активності правових суб’єктів. Базовi принципи місця розташування i переваг землекористування в їхній динаміці стали підґрунтям ряду дескриптивних економічних теорій землекористування. їхніми елементами є величина земельної ренти, ціна землі як прямого фактора виробництва, а також економічна вартість вигод розміщення ширшого кола об’єктів, що забезпечують життєдіяльність та розширене виробництво факторів життєдiяльностi суспільства, якi виникли й розвивалися в епоху iндустрiального капiталiзму.

Вплив грошової оцінки на ринок земель у мiстi Києві: стан, проблеми та перспективи розвитку

Кiлькiснi економiчнi моделі земельного ринку в урбанізованому середовищі ґрунтуються на просторовому виборi, тобто передбачають виявлення закономірностей обрання місця розташування — для проживання (житла) й роботи (членами домогосподарств), розміщення підприємств та розвитку територій i транспортних мереж.

Теорія пропонована ренти в різних варiацiях пояснює мотиви ціноутворення на функцiонуючому земельному ринку. Проблемою є неможливість прямого врахування факторiв вибору та iхня безпосередня економiко-вартiсна оцінка або її адекватна аналiтична побудова, що ставить пiд сумнiв коректнiсть наведених вище моделей деякими вченими-практиками. Проте це не стало перешкодою для практичного використання вказаних моделей.

Модель гедоністичних цін, яку тепер успішно застосовують у теорii й практиці ціноутворення при врахуваннi різних факторів задоволення споживача, робить наголос на корисностi певного набору благ (останнiм часом її використовують при оцiнцi ландшафтно-рекреацiйних та екологічних факторiв набору приватного котеджного житла).

Враховуючи зв’язок мiж мiсцем розташування об’єктiв життєдiяльностi людей i фiрм та доступом до цих об’єктiв, який у прихованому виглядi присутнiй у бiльшостi вiдомих на нинiшнiй час iнтегрованих урбанiстичних моделей, доцiльно враховувати iнтенсивнiсть (величину потоку) такого зв’язку. Його величину обчислюють аналогiчно силi взаємотяжiння залежно вiд вiдстанi та потужностi (аналог фiзичної маси) територiальних утворень чи об’єктiв тяжiння (модель Лоурi, 1964), або ж вiдповiдно до величини комбiнаторно можливостi такої взаємодії. В радянськi часи були вдалi науковi спроби обгрунтувати кiлькiсну "транспортну" оцiнку територii, що грунтувалася на факторi часового доступу мешканцiв до основних мiсць здiйснення трудової дiяльностi та об’єктiв соцiально-побутової iнфраструктури.

На думку багатьох економiстiв, мiська земельна рента є основною економiчною категорiєю, що зумовлює прийнятгя рiшень, якi стимулюють урбанiстичний розвиток. З фінансового погляду мiська рента вiдповiдає перiодичному платежу, капіталізована сума якого еквiвалентна сумi банкiвського вкладу з вiдповiдним відсотковим доходом, тому капiталiзована мiська земельна рента є економічною вартістю землі.

Міська рента, на відміну від сільськогосподарської, переважно монопольна, оскiльки попит на ділянки не вiдповiдає дефiцитнiй, як правило, пропозицій вiльних для розвитку місцеположень (здебільшого монопольний чи олiгопольний ринок).

Міська рента, крім того, формується за рахунок iснуючих вигод мiсцеположення, що виникають у результатi зменшення витрат на перемiщення складових виробництва (сировина, матерiали) та скорочення часу поїздок з виробничою метою, можливостi кращого доступу до iнженерних мереж i транспортних комунiкацiй. Пiдвищена ефективнiсть або iнтенсивнiсть використання земельної дiлянки порiвняно з аналогiчними дiлянками — створення додаткових функцiй, надання додаткової кiлькостi вiдповiдних послуг (за рахунок близъкостi до основних маршрутiв пересування великих потокiв людей, добрi рекреацiйнi властивостi й добрий стан довкiлля тощо) — є прикладами диференцiальної ренти.

Iснує ще й абсолютна рента, яка є кiлькiсною мiрою переваги певного виду цiльового використання земель незалежно вiд конкретного мiсця розташування i взаємозв’язана iз структурою собiвартостi вiлповiдної для цього виду цiльового використання галузi економiки.

Зрозумiло, що при взаємодii у середовищi й залежно вiд впливу зовнiшнiх факторів виникають певнi просторовi, економiчнi, соцiально-психологiчнi та екологiчнi ефекти, результатом для яких є динамiчна картина розмiщення домогосподарств, бiзнесу та iнших суспiльно-економiчних iнституцiй, i ця картина є основою попиту на вiдповiдний вид нерухомих будiвель та вiльних територiй. У разi їхнього дефiциту на ринку, що значною мiрою залежить вiд дiй суб’єктiв, що розпоряджаються земельними ресурсами (тобто землевласникiв) i встановлюють правила, якi регулюють та/чи обмежують правовий режим землекористування й порядок набутгя прав щодо розпорядження та користування землею (повноважна влада), попит i пропозицiя змiнюються, iндикатором чого стає змiна цiн на ринку.

Таким чином, важлива роль мiсцевої та законодавчої гiлок влади у формуваннi й стимулюваннi розвитку ринку земель с очевидною, i вона має набувати форми цiлiсної земельної полiтики. В сучасному розумiннi ця полiтика з боку Києвської мiської влади повинна мати чiтко окресленi юридичну, мiстобудiвну та iнформацiйну складовi.

У результатi аналiзу iснуючого становища на ринку мiських земель у м. Києвi, як i в Українi у цiлому, огляду зарубіжної практики можна видiлити ряд аспектiв сучасного стану проблема вивчення ринку земель:

- економiчний;

- мiстобудiвний;

- iнформацiйний.

Економічний аспект. Ринкове цiноутворення має, насамперед, важливе регулювальне значення в формуваннi урбанiзованого життєвого середовища. З погляду загальних засад сучасної економiчної теорii, цiна вiддзеркалює факт рiвноваги попиту та пропозиції.

Питання пропозиції, попиту та рiвноваги земельного ринку неоднозначне. Формальна урбанiстична економiчна теорiя оперує економетричними моделями функцiонування ринку, але вони у практицi є недостатнiми для адекватного опису мiського середовища, i, що важливiше з практичного погляду, не мiстить алгоритму достовiрного прогнозування ринку.

Пропозицiя земельнах дiлянок завжди обмежена й нееластична, якщо не брати до уваги змiни територiалъних меж мiста за рахунок експансії/поглинання нових територiй, якi оточують аграрнi землi, або масового знесення забудови i перепрофiлювання iснуючих великих землеволодiнь, що буває дуже рiдко.

Якщо загальна пропозицiя земельних дiлянок статична, то доступна є динамiчною в результатi змiн iнтевсивностi використання земельних ресурсiв, полiтики планування територiй, яка може забороняти чи дозволяти їхнiй розвиток, виникнення або зникневня фiзичних обмежень. Доступна пропозицiя може коливатися також завдяки змiнам технологiй (наприклад, досягнення висотного будiвництва) та полiтицi землевласникiв, що утримують належнi їм дiлянки вiд забудови з рiзних причин (зокрема, спекулятивних).

Попит на земельнi дiлянки — функцiя прибутковостi чи корисностi землi для iснуючих або потенцiйних споживачiв. Унаслiдок досить консервативної природи доступна пропозицiя земельних дiлянок реагує дуже мляво на коливання попиту. Таким чином, попит є тим, що реально визначає цiну землi в мiстi.

На окрему увагу заслуговують також певнi культурно-соцiальнi стереотипи суспiльства щодо земельної власностi: престижнiсть землеволодiння, наявнiсть "власного кутка" як реалiзацiя певно незалежностi, маргiналiзм та iншi фактори, якi стримують власникiв вiд продажу землi.

Певна економiчна полiтика влади (наприклад, надання економiчних преференцiй i пiльг окремим галузям, включаючи пiльги щодо створення "доступного" житла пiд гаслом полiтики соцiального захисту, або ж асиметричне стимулювання капiталовкладень у житловому будiвництвi, зокрема шляхом звiльнення вiд податку на додану вартiсть, завдяки чому можуть змiнюватися поточнi доходи та витрати мiсцевих бюджетiв) може великою мiрою впливати на поточний стан ринку. З системного погляду будiвельний бум здатний створювати позитивний зворотний зв’язок, який призводить до вiдомого за кордоном явища стихiйного розростання мiст i неконтрольовано регiональної урбанiзацiї за рахунок рiзкого пiдвищення цiн на землю та нерухомiсть, що стають привабливим сигналом для вкладання капiталiв у спекулятивний актив, допоки погiршення умов доступу не стабiлiзує цiн.

Виходячи iз стратегiчних прiоритетiв розвитку мiста, мiська влада може й повинна цiлеспрямовано впливати як на якiсний склад пропозицiї на земельному ринку, так i стимулювати економiчними методами формування сприятливого урбанiзованого житгєвого середовища.

Мiстобудiвний аспект. Мiсцева влада, яка здiйснює надання, вилучення (викуп), а останнiм часом i продаж земельних дiлянок, несе вiдповiдальнiсть за комплексний розвиток територiї в межах своєї юрисдикцiї, здiйснюючи встановленi чинним законодавством повноваження. З цього погляду, оскiльки розглянутий вище механiзм функцiонування земельного ринку, передусiм, залежить вiд пропозицii дiлянок за кiлькiстю та видом використання, на нинiшньому етапi становления ринку земель iснують двi головнi протилежнi за змiстом загрози.

Перша загроза пов’язана iз втратою нормативно складової мiстобудiвного регулювання, що призводить до певних порушень у збалансованому розвитку мiських територiй, друга — поширення практики прямого адмiнiстрування вiдповiдних органiв територіального розвитку в питаннях цiльового використання земель. Проте за державою залишилася важлива функцiя контролю (державний архiтектурно-будiвельний контроль) за дотриманням вимог мiстобудiвної документацiї на всiх стадiях мiстобудiвної дiялъностi незалежно вiд форми господарювання на землi.

Законами Украни "Про основи мiстобудування", ‘Про планування i забудову територiй" встановлено основнi регламентуючi документи, якi визначають розвиток територiї мiста, а саме — генеральний план населеного пункту — мiстобудiвна документацiя, що передбачає принциповi вирiшення розвитку, планування, забудови та iншого використання територiї населеного пункту, й детальний план територii, який розробляють згiдно з генеральним планом.

Усе бiльшого значення набуває правове зонування мiста, або зонiнг, що має на метi впорядкування цiльового використання земельних ресурсiв мiст на эразок західних країн. Практика регулювання питань планування розвитку мiст за кордоном свiдчить про винятково важливу роль, яку вiдiграє зонiнг як юридичний засiб досить жорсткого функцiонального регулювання цiльового використання земель, що в теперiшньому виглядi разом iз данями земельного i майнового кадастрiв та iншими електронними базами, сучасними iнформацiйними технологiями збору даних дає змогу постiйно вiдстежувати iснуючу ситуацiю.

Iнформацiйний аспект. Оскiльки зрозумiло, що загальна логiка проведення дослiджень ринку повинна будуватися на основi процедур перiодичного эбору достовiрних вихідних даних, одержання на їхнiй базi вiдповiдних розрахункових показникiв i аналiтичних оцiнок потребує органiзованих у певному порядку даних, систем їх зберiгання й оновлення, методiв опрацювания, представления та аналiзу, якi поєднуються в iнформацiйну систему.

Опираючись на iснуючу практику створення i використання iнформацiйних ресурсiв дiяльностi державних органiв та органiв мiсцевого самоврядування України, а також незалежних iнформацiйних джерел, доводиться констатувати, що вказанi проблеми с актуальними, особливо в створеннi проблемно-орiєнтованих баз даних. Це потребує уважного попереднього вивчення iнформацiйних джерел. Коректнiсть багатьох розрахункiв зумовлена, насамперед, якiстю первинних i вторинних вихiдних даних. Особливого практичного значення це набуває у фiскальних питаннях: установленнi й переглядi ставок земельного оподаткування, визначеннi сум оплати державного мита за вiдчуження нерухомого майна, об’єктивно оцiнки земельних дiлянок, якi пропонуються для продажу органом самоврядування або намiчаються до викупу для суспiльних потреб. Усе це має важливе значення для формування дохiдної та видаткової частин мiсцевих бюджетiв Києва.

Фактори, що впливають на розвиток ринку мiських земель, досить рiзноманiтнi. Практичний пiдхiд до проблеми розвитку ринку земель у розвинутих країнах i країнах з перехiдною економiкою дає змогу видiлити головнi риси, якi у багатьох аспектах вiдповiдають складовим земельної полiтики державної та мiсцевої влади. Вивчення й урахування цих рис с необхiдним як з погляду сталого розвитку мiст, так i з метою коректної оцiнки та покращення загальних прогнозiв, що будуються на основi вказаних моделей.

Наведенi риси можна вважати основними факторами розвитку ринку земель, якi умовно подiляються на кiлька груп i мають кiлькiсну чи якiсну природу:

1. Фактор полiтичної стабiльностi (як на мiсцевому, так i на загальнодержавному рiвнi).

2. Стабiльнiсть мiстобудiвної полiтики органiв мiсцевого самоврядування в галузi розвитку територій (сталий урбанiстичний розвиток).

3. Розвинутiсть правових iнститутiв власностi, функцiонування первинного та вторинного ринкiв нерухомостi, зокрема ринку земель, ринку похiдних (оренда) й заставних прав на землю (iпотечний ринок) у державi.

4. Можливiсть вiльного одержання iнформації щодо ринку земель, зокрема стосовно вiльних для подальшого розвитку земельних дiлянок, вiдсутнiсть iнженерно-транспортних обмежень у процедурах надбання права власностi та забудови земельних дiлянок для подальшого їхнього розвитку власником, достовiрна iнформацiя щодо перспектив розвитку прилеглих територiй.

5. Структурно-територiальнi фактори (фактори просторового доступу, рiвень забезпеченостi iнженерно-транспортною i соцiальною iнфраструктурою).

6. Загальнi показники економiчної кон’юнктури країни (динамiка эростання грошово маси, ВВП та його структура, суми наданих кредитiв, розмiри вiдсоткових ставок, темпи iнфляцiї й економiчного зростання), показники рiвня i темпiв економiчного розвитку економiчних агентiв (фiрми й домогосподарства), рiвня задоволення деяких потреб жиггедiяльностi, соцiально-демографiчнi показники, що впливають на кон’юнктуру попиту та пропозицiї земельних дiлянок за видами бажаного господарського освоєння.

7. Дiючi iнформацiйнi показники вартостi землекористування (цiна землi, орендна плата, земельний податок) в iнших великих мiстах Украни i свiту.

Останнiй фактор часто визначає попередню заiнтересованiсть у зарубiжних (мiжнародних) iнвесторiв до вкладення капiталу в земельну нерухомiсть (насамперед, у резулътатi великого обсягу попереднiх iнвестицiй у нерухомiсть). Подальше вивчення iнших зазначених факторiв дає змогу зробити iнвесторовi оцiнку мiсцевого iнвестицiйного клiмату, специфiки та рiвня конкуренцi, бар’єрiв входження у ринок.

З погляду практичного використання iнформації до факторiв, якi впливаютъ на вартiсть забудованої земельної дiлянки, можна вiднести такi (табл.)

Для побудови статистичних моделей необхiдно мати вибiрку з продажу земельних дiлянок певного цiльового та функцiонального використання - 12—15 порiвнювальних одиниць.

Використанi фактичнi данi щодо продажу земельних дiлянок у м. Києвi дають змогу побудувати такi моделi. На основi формульного представлення моделi оцiнювачi можугь одержати значення поправок при застосуваннi порiвняльного .пiдходу. У подальшому слiд забезпечити актуалiзацiю даних щодо трансакцiй iз земельними дiлянками на пiдставi запровадження постiйного монiторингу розвитку ринку земель у м. Києвi. для аналiзу матерiалiв експертної грошової оцiнки земельних дiлянок несiльськогосподарського призначення в м. Києвi була використана база даних по первинному ринку у виглядi растрових файлiв *.jpg. Загальна кiлькiсть земельних ділянок, по яких здiйснено експертну грошову оцiнку протягом 1999—2007 рокiв, становить 609 одиниць.

З метою подалъшого аналiзу для узагальнення розподiлу вартостi по територiї мiста були вибранi такi основнi параметри, якi можутъ пiддаватися статистичному аналiзу: мiсцеположення, ринкова вартiсть 1кв.м (з погляду врахування фактора мiсцеположення), площа, цiльове та функцiональне призначення, фiзичнi характеристики земельної дiлянки, показники впливу навколишнього середовища. Як було неодноразово встановлено фактор мiсцеположення земельної дiлянки вiдiграє найважливiшу роль при порiвняннi аналогiв продажу земельних дiлянок. У зв’язку iз цим необхiдно емпiричним шляхом встановити мiру впливу вказаного фактора у межах Києва. Найбiлъш вдалим математичним iнструментом для цього є кореляцiйно-регресiйний аналiз.

За допомогою кореляцiйного аналiзу були опрацьованi данi щодо земельних дiлянок мiста. Зiставлялися данi з нормативно грошово оцiнки 1 кв.м земельної дiлянки у межах економiко-планувальних зон i показники їхньої ринкової вартостi. Загальний коефiцiєнт парної кореляцiї становив 0,635577. Це свiдчить про наявнiсть прямої залежностi мiж мiсцем розташування земельної дiлянки та її вартiстю. Серед об’єктiв рiзного функцiонального типу спостерiгаються значнi вiдмiнностi в коефiцiєнтах парної кореляцiї, що вiдображає мiру впливу на вартiсть земельної дiлянки її мезомiсцем розташування (тобто у загальнiй структурi мiста без урахування локальних особливостей): для житла, об’єктiв торгiвлi та громадського харчування, офiсiв i банкiв цей вплив є великим, для об’єктiв автосервiсу — середнiм, а для промисловостi малим. За розподiлом ринкової вартостi 1 кв.м земельних дiлянок у м. Києвi можна видiлити три вартiснi зони: центральну, серединну та периферiйну.

Межа центральної зони проходить: по вулицях Нижнiй Вал, Глибочицька, В’ячеслава Чорновола, смузi вiдводу залiзницi, бульвару дружби Народiв, вулицi Кiквiдзе та р. Днiпро. До складу центральної зони загалом включено 55 економiко-планувальних зон. У межах центральної зони вартiсть 1 кв.м землi становить не нижче 2000 грн i коливається в середнъому вiд 2000 до 4400 гри (двi земельнi дiлянки перевищують межу в 5000 грн). Загальна кiлъкiстъ земельних дiлянок, якi потрапляють у межi центральної зони, сягає 130 одиниць, iз них 64 мають вартiсть, нижчу за 2000 грн. У той же час поза межi центральної зони потрапили лише чотири земельнi дiлянки вартiстю 2000 грн. кожна i вище. Зовнiшня межа серединноi зони проходить: по проспекту Червоних Козакiв, вулицi Фрунзе, смузi вiдводу залiзницi, вулицях Стеценка, Туполева, проспекту Перемоги, межi забудови житлового масиву Бiличi, Кiльцевiй автодорозi, межi забудови Борщагiвки, проспекту Космонавта Комарова, межах житлової забудови, що прилягає до проспекту Космонавта Комарова, Чоколiвського бульвару, Севастопольської площi, Червонозоряного проспекту, вулицях Онуфрiя Трутенка та Василькiвсъка, включає житловi масиви Теремки-1 i Теремки-2, по проспекту 40-рiччя Жовтня, вулиця Максима Рильського, проспекту Науки, Надднiпрянському шосе, Пiвденному мостовому переходу, вулицях Маслiвка, Колекторна, Ревуцького, проспекту Миколи Бажана, межах житлових масивiв Червоний хутiр, Харкiвське шосе, вулицях Тростянецька, Вереснева, Бориспiльська, Привокзальна, Харкiвське шосе, проспекту Юрiя Гагарiна, вулицi Попудренка, межах Лiсового житлового масиву, вулицях Миропiльска, Крайня, межах житлового масиву Тросщина, вулицi Оноре де Бальзака, по Московському мостовому переходу. До складу серединної зони загалом включено 383 економiко-планувальнi зони. У межах серединної зони ринкова вартiсть 1 кв.м землi сягає не нижче 1000 грн i в середньому становить 1650 грн (двi земельнi дiлянки перевищують межу в 5000 грн). Загальна кiлькiсть земельних дiлянок, якi потрапляють у межi центрально зони, — 106 одиниць. Поза межi центральної зони до складу периферiйної потрапили лише двi земельнi дiлянки, вартiсть 1 кв.м яких вище 1000 грн. До складу периферiйної зони входить територiя мiста, що знаходяться поза межами центральної та серединної зони. Загальна кiлькiсть економiкопланувальних зон — 280 одиниць. У межах серединної зони вартiсть 1 кв.м землi нижче 1000 грн i в середньому становить 650 грн.

Зонування територiї м. Києва за ринковою вартiстю земельних дiлянок показано на рисунку. Воно свiдчить як про наявнiсть спiльних рис iз зонуванням згiдно з нормативною грошовою оцiнкою мiста, так i про певнi вiдмiнностi.

Висновки

Значне зростання цін на ринку земель у м. Києві протягом останніх років свідчить про необхідність пошуку певних механізмів, які б давали змогу, з одного боку, вносити потрібні корективи, а з другого – не порушити загальний алгоритм при здійсненні грошової оцінки за методичним підходом, що ґрунтується на зіставленні цін продажу подібних ділянок.

Розвиток ринку мiських земель свiдчить про необхiднiсть подальшого вдосконалення нормативно-методичної бази експертної грошової оцiнки земель в Українi. Зокрема, аналiз матерiалiв продажiв земельних дiлянок у м. Києвi дав змогу виявити чiтку диференцiацiю цiн при фактичних продажах. Цi тенденцiї iснують у всiх населених пунктах, але дослiдження ще необхiдно провести i узагальнити результати.

Список використаної літератури

1. Гнаткович Д.І., Возняк Р.П., Гулько Р.Й., Ступень М.Г. Науково-методичні положення оцінки земель України у світових цінах. Львів.-1995.-68с.

2. Гнаткович Д.І., Ступень М.Г., Гулько Р.И. Проблемні аспекти приватизації земель в умовах різних форм господарювання. /Вісник ЛДАУ. Економіка АПК № 4.- 1998.- С.412-416.

3. Земельна реформа на Україні: Збірник законодавчих і урядових актів. - Київ: Україна, 1991.- 96 с.

4. Земельний кодекс України

5. Казьмір П.Г., Мицай М.А. Землеустрій - основа реалізації земельної реформи//3емлевпорядкування в умовах нових форм використання земель. - 36. наук. праць. ЛСГІ.- Львів. - 1992.- С.4-12.

6. Конституція України, - К,- 1996.

7. Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів. - 1995.

8. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки. Указ Президента України від 3 грудня 1999р.

9. Про порядок ведення державного земельного кадастру. Постанова Кабінету Міністрів № 15.- Київ.-1993,

10. Про Програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру. Постанова Кабінету Міністрів від 2 грудня 1997р.

11. Проблеми земельного кадастру та застосування його даних в умовах ринкової економіки. Монографія / Під ред. Д.І.Гнатковича. -Львів, ЛДАУ,- 1996.- 104с.