Контрольная работа по Бухгалтерскому учету 15

План

4. Основні етапи проведення ревізії,їх характеристика.

14.Ревізія розрахунків з іншими дебіторами.

20.Оформлення акта ревізій фінансово-господарської діяльності.

4.РЕВІЗІЯ- це метод документального контролю фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та установ, дотримання законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності, спосіб документального виявлення недостач, розтрат, привласнення і розкрадання грошей і нематеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

Ревізія проводиться відповідно до діючого законодавства, як правило, державними органами контролю і управління для виявлення недоліків в фінансово-господарській діяльності підприємств, що перевіряються і порушення діючих нормативно-правових актів. Вона базується на перевірці первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, фактичної наявності грошових коштів і товаро-матеріальних цінностей. Результати ревізії оформляються актом, який має юридичну силу і є джерелом доказів в слідчій та юридичній практиці.

Ревізії як одному з найважливіших методів наступного господарського контролю властиві свої специфічні принципи:

Принцип раптовості має вирішальне значення при досягненні цілей ревізії. Під раптовістю розуміють застосування засобів і способів перевірки в момент, коли підконтрольні особи цього не чекають. Принцип послідовності ревізії полягає в тому, що кожна наступна ревізія починається з моменту закінчення попередньої. Таким чином, ревізії проводяться безперервно з моменту організації підприємства і до моменту його ліквідації.

Принцип гласності ревізії полягає в тому, що про її проведення після пред'явлення повноважень ревізорами широко оголошується. Ревізори з моменту початку ревізії встановлюють контакт з громадськими організаціями, оголошують про місце і час прийому осіб, які бажають надати інформацію з питань, що відносяться до ревізії.

Принцип оцінки факторів, виявлених ревізією. Дія цього принципу дає можливість ревізору вільно висловлювати свою думку щодо причин виявлених недоліків і, незалежно від мотивів зацікавлених осіб, самостійно оцінювати ті чи інші факти, законність та обгрунтованість дій зацікавлених осіб.

Принцип ревізійної безпосередності забезпечує такий порядок використання доказів, при якому в основі висновків про розглянуті за сутністю факти лежать дані про них, які особисто сприймаються ревізором і документально встановлюються ним в межах існуючих норм.

Принцип виховної дії. Ревізія має не тільки економічне, але й певне виховне значення. Мало розкрити ті чи інші порушення і домогтись їх усунення. Важливо, щоб в кожному конкретному випадку виключалась можливість повторення помилок та порушень в майбутньому.

Принцип активності ревізії полягає в тому, що ревізор за своєю

ініціативою застосовує дозволені йому прийоми та способи для вивчення

реального стану справ.

Принцип безперервності ревізії полягає в тому, що розпочаті ревізійні дії повинні вестись активно і безперервно до повного виявлення фактів порушень, відшкодування виявленої матеріальної шкоди, притягнення винних осіб до відповідальності.

Принцип повноти полягає у виявленні та детальному вивченні всіх фактів, що мають значення для ревізії.

Принцип об'єктивності та всебічності ревізії. Ревізор повинен дати об'єктивну оцінку діяльності підприємства з документальним обгрунтуванням фактів, обов'язковим виявленням причин та зв'язків між ними.

Згідно з методикою проведення комплексної ревізії економічної та соціальної діяльності ревізійний процес складається з 5 етапів:

організація і підготовка до проведення комплексної ревізії;

проведення ревізії;

оформлення результатів ревізії;

прийняття рішення за результатами проведеної ревізії;

організація контролю за виконанням рішень за матеріалами ревізії.

На першому етапі: відповідно до строків, передбачених планом проведення ревізії керівник контрольно-ревізійного органу за 3-5 днів до початку ревізії зобов'язаний видати наказ про її проведення.

Начальник контрольно-ревізійного відділу на цьому етапі повинен правильно визначити тему ревізії, ревізійний період, тривалість ревізії, створити ревізійну групу, призначити її керівника, розглянути і затвердити програму ревізії, запропонувати ревізорам ознайомитись з відповідними нормативними документами, розглянути необхідність залучення галузевих спеціалістів, а також забезпечити ревізора необхідними бланками актів, довідок і т.д.

Керівнику ревізійної групи одночасно з наказом про призначення ревізії дається програма комплексної ревізії, в якій, крім конкретних завдань, вказуються ділянки роботи, які підлягають суцільній перевірці.

Якщо до часу призначення ревізії в контрольно-ревізійному відділі є матеріали про факти порушень на об'єкті перевірки (недостачі, крадіжки і т.д.), то вони також передаються керівнику групи. Склад ревізійної групи встановлюється залежно від тривалості періоду ревізії та самої програми. Підготовка ревізії починається із ознайомлення з діяльністю об'єкта, що підлягає ревізії. На цьому етапі ознайомлюються із діяльністю об'єкта перевірки, вивчають відповідні нормативно-інструктивні матеріали, складають робочі плани.

Тривалість підготовки до ревізії - не більше 2 днів. Перший день присвячується ознайомленню з особливостями виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства. Другий день необхідний для вивчення нормативних документів та проведення інструктажу.

14.Наявність дебіторської та кредиторської заборгованості є фактором негативним і свідчить про порушення фінансової та розрахункової дисципліни. Для перевірки такої заборгованості ревізор використовує бухгалтерський баланс, регістри бухгалтерського обліку по рахунках 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «Розрахунки за податками й платежами», 65 «Розрахунки за страхування», 66 «Розрахунки з оплати праці», 67 «Розрахунки з учасниками», 68 «Розрахунки за іншими операціями», первинні документи по розрахунках з дебіторами і кредиторами, акти звірок.

Приступаючи до ревізії, належить вияснити правильність відображення по статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Для

цього слід порівняти залишки по кожному виду розрахунків на початок ревізованого періоду, що відображені в регістрах аналітичного обліку і призначені для обліку таких розрахунків із залишками відповідних статей балансу, перевіряючи при цьому кожний вид розрахунків. Ревізор зобов'язаний з'ясувати:

1) причини утворення такої заборгованості і з чиєї вини вона утворена;

2) реальність її одержання (наявність листів, актів звірки, розрахунків, де дебітори визнають свою заборгованість);

3) дотримання строків позовної давності;

4) заходи, що вживалися до її погашення;

5) дотримання вимог проведення інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами;

Перевіряючи іншу дебіторську заборгованість, потрібно звернути увагу на наявність такої заборгованості у працівників даного підприємства, яка виникає внаслідок відпущення без попередньої оплати ТМЦ за незданий, зіпсований одяг, неповернуті підзвітні суми.

Слід звернути увагу на своєчасність проведення інвентаризації розрахунків. Підприємства-кредитори повинні направити своїм боржникам виписки з особових рахунків про розміри їхньої заборгованості. Боржники у 10-денний термін повинні підтвердити заборгованість або повідомити про свою незгоду.

Термін позовної давності по сумах заборгованості становить 3 роки. Після закінчення цього терміну забогованість підлягає списанню. По бухгалтерському обліку прострочена кредиторська заборгованість списується на доходи, дебіторська — на витрати. У податковому обліку кредиторська заборгованість — на валові доходи, дебіторська — на валові витрати.

Перевіряючи кредиторську заборгованість постачальникам та іншим кредиторам, необхідно вияснити:

1) наявність на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» сум, по яких пройшов термін позовної давності;

2) випадки списання на доходи підприємства сум кредиторської заборгованості з простроченим терміном позовної давності замість віднесення її в дохід бюджету. Такі суми кредиторської заборгованості, а також суми депонентської заборгованості, щодо яких термін позовної давності минув, підлягають перерахуванню підприємствами та установами до відповідного бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця після закінчення терміну позовної давності.

3) своєчасність перерахування сум кредиторської заборгованості в бюджет, оскільки за несвоєчасне перерахування до бюджету справляється пеня в розмірі 0,3 % від цих сум за кожний прострочений день;

4) випадки заліку кредиторської заборгованості в погашення дебіторської заборгованості.

Як показує практика контрольно-ревізійної роботи, однією із причин порушення розрахункової дисципліни, виникнення незаконної і нереальної заборгованості, а також несвоєчасного повернення (погашення) сум кредиторської заборгованості є запущеність бухгалтерського обліку по розрахункових операціях. Для цього потрібно перевірити своєчасність та правильність відображення операцій по розрахунках з дебіторами і кредиторами та наявності на інших синтетичних рахунках.

Всі виявлені факти простроченої заборгованості та порушення розрахункової дисципліни щодо синтетичних рахунків необхідно узагальнити у спеціальній відомості, що додається до акта за такою формою:

Назва

рахунку Найменування дебіторської або кредиторської заборгованості Дата виникнення Причини утворення Сума Вжиті заходи Висновок ревізора щодо реальності погашення

З метою визначення ступеня порушення фінансово-розрахункової дисципліни доцільно згрупувати дебіторську та кредиторську заборгованість за строками її утворення: до 1 місяця, від 1 до 3; від 3 і більше місяців.

20.Однією із важливих процедур ревізії є узагальнення і систематизація результатів контролю, необхідних для складання акта ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства. Для доброякісного оформлення матеріалів ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства велике значення має правильна систематизація її матеріалів. Неістотні порушення заносять в акт ревізії у стисній формі, і за ними на місцях приймаються міри щодо усунення. На основі журналів або відомостей порушень, актів, розрахунків та інших результатів ревізор,складає акт ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства. Згруповані за видами найбільш істотні порушення законності і доцільності господарських операцій і факти зловживань записують в акти ревізії ґрунтовно, точно й об’єктивно.

Акт ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств складається із вступної частини і результативної. Орієнтовна схема вступної частини акта ревізії наведена нижче в додатку 1. У вступній частині акта вказують найменування і підпорядкованість підприємства, що ревізується, склад ревізійної групи, на основі якого документа проведена ревізія, за який період, прізвище та ініціали керівників підприємства, головного бухгалтера і час їх роботи, які ділянки діяльності підприємства піддавались суцільній перевірці і які – вибірковій, об’єм і перелік питань, які підлягали ревізії тощо.

У результативній частині в розрізі структури акта ревізії розкривається зміст порушень і недоліків у роботі підприємства, що ревізується, і його окремих ділянок. Кожний факт порушення необхідно підтвердити первинними документами, машинограмами, таблицями, розрахунками тощо.

Зміст акта ревізії визначено Інструкцією про порядок проведення ревізії і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні. Зміст виявлених ревізією порушень і недоліків після вступної частини акта може відображатись у таких розділах акта ревізії:

1. Ревізія операцій, пов’язаних із використанням і збереженням основних фондів.

2. Ревізія операцій з товарно-матеріальними цінностями.

3. Ревізія коштів, касових і розрахункових операцій.

4. Ревізія операцій з виробництва та реалізації продукції.

5. Ревізія витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції.

6. Ревізія використання трудових ресурсів і фонду оплати праці.

7. Ревізія капіталу, резервів і фінансового стану.

8. Ревізія результатів фінансово-господарської діяльності.

9. Перевірка стану бухгалтерського обліку, звітності і внутрішньогосподарського контролю.

Залежно від галузі діяльності підприємства може визначитись і інша структура акта ревізії.

Перевіривши усі перераховані документи за формою і змістом, розглянувши пояснення осіб, відповідальних за виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємства, а також матеріально відповідальних осіб, ревізія виявила недоліки і порушення законодавства і нормативних документів, які викладено у відповідних розділах акта комплексної ревізії.

Додаток 1

Орієнтовна схема вступної частини акта комплексної ревізії

А К Т

комплексної ревізії виробничої і фінансово-господарської діяльності

________________________________________________________________

(назва підприємства)

Місто_____________________“______”_____________200_ р.

Ревізійною бригадою у складі_______________________________________

________________________________________________________________

(прізвища, ініціали керівника і членів ревізійної бригади)

проведено комплексну ревізію виробничої і фінансово-господарської діяльності

_________________________________________________________

(назва підприємства)

за період з “______”____________200_ р. по “____”_____________200_ р.

ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕВІЗІЇ

Наказ, виданий_____________ від “____”____________________200_ р.

№_______та програма проведення ревізії, затверджена _________________

(ким, коли)

Особи, відповідальні за виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємства

Директор (керівник) підприємства __________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

з “____”________________200__ р. до “____”________________200__ р.

Головний бухгалтер ______________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

з “____”_____________200_ р. по “____”_____________________200__ р.

Ревізія проводилась за участю осіб, відповідальних за виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємства.

Ревізію розпочато “_____”______________________200__ р.

Ревізію закінчено “_____”_______________________200_ р.

Перелік перевірених ревізією документів:

1. Суцільній перевірці підлягали господарські операції__________________

________________________________________________________________

(з оформлення яких господарських операцій або процесів і за який період)

2. Вибірковим способом перевірено__________________________________

________________________________________________________________

(які господарські операції або процеси і за який період)

3. Облікові аналітичні реєстри і реєстри перевірені суцільно_____________

________________________________________________________________

4. Вибірковим способом перевірено аналітичні реєстри_________________

________________________________________________________________

(найменування і за який період)

5. Реєстри синтетичного обліку – журнали-ордери, машинограми, Головна книга, а також форми поточної і річної звітності, перевірені за звітними періодами.

Для підтвердження виявлених зловживань і порушень ревізор повинен прикласти до акта ревізії перевірені ним і завірені підприємством, що ревізуються, копії виписки із оригіналу документа, оригінали документів або підписані посадовими особами підприємства довідки, що складені на основі наявних документів.

Акт ревізії підписує керівник ревізійної групи (ревізор), керівник і головний бухгалтер підприємства, що перевіряється. При наявності заперечень чи зауважень до акта ревізії керівник і головний бухгалтер та інші особи, що підписують акт, роблять про це застереження і не пізніше п’яти днів з дня підписання акта подають письмові пояснення. У тих випадках, коли на окремих об’єктах, що контролюються, у філіалах, а також окремих ділянках підприємства складені проміжні акти, то такі акти підписуються ревізуючими і посадовими особами цих об’єктів, що відповідають за господарські операції.

До підписування актів документальної ревізії можуть бути залучені також керівники і головні бухгалтери, які раніше працювали на підприємстві, що ревізується, до періоду роботи яких належать виявлені порушення чи зловживання.

Крім керівника і головного бухгалтера підприємства, письмові пояснення дають також інші посадові чи матеріально відповідальні особи, які винні в порушеннях, зловживаннях, крадіжках, виявлених у ході ревізії.

Пояснення чи заперечення повинні бути детально перевірені членами ревізійної бригади, а за ними подані мотивовані письмові заключення.

Якщо в ході проведення ревізії підприємства будуть виявлені великі крадіжки, зловживання чи порушення, то ці підприємства підлягають суцільній перевірці і щодо них складають окремі часткові проміжні акти (додаток 2) з отриманими від посадових і винних осіб письмовими поясненнями. Такі акти підписуються членами ревізійної бригади, які брали участь у ревізії даної ділянки діяльності підприємства, і посадовими особами, які відповідають за збереження грошових засобів і товарно-матеріальних цінностей. Ці акти прикладають до основного акта комплексної ревізії, а факти проміжних актів включаються до основного акта, де коротко вказується сутність порушень чи крадіжок.

В акт ревізії повинні включатись тільки перевірені дані і факти, які витікають із документів і матеріалів підприємства, що ревізується, із зустрічних перевірок і перевірок фактичного змісту операцій, контрольних обмірів виконаних робіт, інвентаризацій засобів підприємства та із заключень спеціальних експертиз і перевірок тощо.

Не допускається включення в акт ревізії особистих поглядів, думок, суб’єктивної оцінки дій керівних і посадових осіб. Акт ревізії не повинен містити такі формулювання: “бездіяльність”, “безгосподарність”, “головотяпство”, “розкрадач коштів”, “присвоєння державного майна“, “антидержавна практика” тощо.

Акт ревізії не потрібно загромаджувати описом структури підприємства, що ревізується. В акті ревізії не потрібно наводити планові і звітні дані, які мають місце в періодичній і річній звітності.

Керівник ревізійної бригади доповідає окремо керівництву, яке призначало ревізію, про передовий досвід роботи, що виявлений у ході ревізії і потребує розповсюдження на інші підприємства.

Матеріали кожної ревізії після її завершення передаються ревізуючими або їх групою керівнику відповідного підрозділу контрольно-ревізійної служби.

Висновки

У роботі приделену увагу питанням ревізії. Проаналізувавши теоретичну частину можна дістатись наступних висновків.Ревізії як одному з найважливіших методів наступного господарського контролю властиві свої специфічні принципи:

Принцип раптовості має вирішальне значення при досягненні цілей ревізії. Під раптовістю розуміють застосування засобів і способів перевірки в момент, коли підконтрольні особи цього не чекають. Принцип послідовності ревізії полягає в тому, що кожна наступна ревізія починається з моменту закінчення попередньої. Таким чином, ревізії проводяться безперервно з моменту організації підприємства і до моменту його ліквідації.

Принцип гласності ревізії полягає в тому, що про її проведення після пред'явлення повноважень ревізорами широко оголошується. Ревізори з моменту початку ревізії встановлюють контакт з громадськими організаціями, оголошують про місце і час прийому осіб, які бажають надати інформацію з питань, що відносяться до ревізії.

Зміст акта ревізії визначено Інструкцією про порядок проведення ревізії і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні. Зміст виявлених ревізією порушень і недоліків після вступної частини акта може відображатись у таких розділах акта ревізії

Список використаних джерел

1. Білуха М.Т. Курс аудиту. Підручник. – Київ «Вища школа», - «Знання». – 1999. – 563с.

2. Гольцова С.М., Полікус І.Й. Звітність підприємств. Навч. посіб. – К.: Центр навч. літератури, 2004. – 282с.

3. Кадуріна Л.О. Основи аудиту: Навч. посіб. – Київ: видавничий дім «Слово», 2003, - 184с.

4. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В., Організація і методика аудиту: Навч. Посіб. – К.: Каравела, 2004. – 568с.