Оцінка фінансового стану ВАТ Донецький завод гірничорятувальної апаратури у розрізі інвестиці

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький національний університет

Економічний факультет

Кафедра менеджмент організації

Контрольна робота

з дисципліни: „Інвестиційний менеджмент”

на тему:

„Оцінка фінансового стану ВАТ «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» у розрізі інвестиційної привабливості”

Студентки Є. Романчук

Спеціальність - 6. 050.201/

Форма навчання - денна

Група - Б

Донецьк 2008

Економіка України може успішно розвиватися, якщо будуть створені сприятливі умови для розвитку інвестиційної діяльності підприємства. Рішення цієї задачі багато в чому залежить від досконалості методів оцінки інвестиційної привабливості підприємства, що дозволяє звести до мінімуму ризики, пов'язані з вкладенням інвестицій в той або інший вид господарської діяльності.

Можливості підвищення конкурентоспроможності підприємств залежать від інвестиційного клімату у регіоні та державі у цілому, від інвестиційної привабливості окремих підприємств та реалізованих інвестиційних проектів.

Не дивлячись на різноманіття цілей, на які можуть притягуватися інвестиційні засоби, все ж основною характеристикою інвестицій залишається підвищення фінансової ефективності підприємства, тобто результатом будь-якого вибраного способу вкладення інвестиційних засобів має бути підвищення ефективності діяльності підприємства. Оскільки основною метою інвестиційної діяльності є забезпечення реалізації найбільш ефективних форм вкладення капіталу, направлених на розширення економічного потенціалу підприємства, то особливу увагу кожен господарюючий суб'єкт повинен приділяти своїй інвестиційній привабливості.

Інвестиційна привабливість підприємства – це сукупність характеристик, що дозволяють потенційному інвесторові оцінити, наскільки той або інший об'єкт інвестицій привабливіше за інших для вкладення наявних засобів.

Аналіз оцінки інвестиційної привабливості підприємства будується перш за все на дослідженні фінансового стану господарюючого суб'єкта.

Фінансовий стан підприємства –– це складна економічна категорія, що відображає на певний момент стан капіталу в процесі його кругообігу і здатність суб'єкта господарювання до саморозвитку. Фінансова діяльність охоплює процеси формування, руху і забезпечення збереження майна підприємства, контролю за його використанням. Фінансовий стан є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових стосунків підприємства і тому визначається сукупністю виробничо-господарських чинників.

Стійкий фінансовий стан досягається при достатності власного капіталу, хорошій якості активів, достатньому рівні рентабельності з врахуванням операційної фінансової риски, достатності ліквідності, стабільних доходах і широких можливостях залучення позикових засобів.

Для забезпечення фінансової стійкості підприємство повинне володіти гнучкою структурою капіталу, уміти організувати його рух так, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для самофінансування. Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності.

Фінансовий стан підприємства характеризується системою показників, що відображають стан капіталу в процесі його кругообігу і здатність суб'єкта господарювання фінансувати свою діяльність на фіксований момент часу. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризисним. Здатність підприємства своєчасно виробляти платежі, фінансувати свою діяльність, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою платоспроможність в несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки.

Спочатку аналізу необхідно розглянути структуру джерел підприємства і оцінити міру фінансової стійкості і фінансового ризику. З цією метою розраховуються наступні показники:

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (фінансової незалежності) –– показує питому вагу власного капіталу у загальній валюті балансу:

2. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу –– показує, яка частина активів підприємства сформувалася за рахунок позикових засобів довгострокового та короткострокового характеру:

3. Коефіцієнт фінансової залежності –– показує, яка сума активів припадає на 1 грн. власного капіталу:

4. Коефіцієнт поточної заборгованості –– показує, яка частина активів сформувалася за рахунок залучених ресурсів короткострокового характеру:

5. Коефіцієнт стійкого фінансування –– характеризує, яка частина активів балансу сформувалася за рахунок стійких джерел:

6. Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих ресурсів:

7. Коефіцієнт фінансової залежності капіталізованих ресурсів:

8. Коефіцієнт покриття боргів власним капіталом (коефіцієнт платоспроможності) –– показує можливість готівкою грошовими ресурсам своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання:

Також для аналізу фінансової стійкості використовуються додаткові відносні показники, які характеризують міру залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. До них відносяться:

- Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами поточних активів –– розраховується шляхом ділення власних засобів в звороті на вартість оборотних коштів і показує, яка частина оборотних коштів сформована за рахунок власних ресурсів:

- Індекс постійного активу –– показує долю іммобілізованних засобів у власних джерелах:

- Коефіцієнт маневреності власного капіталу –– показує долю мобільних засобів у власних джерелах:

Розрахуємо усі наведені показники за даними звітності ВАТ „Донецького заводу гірничорятувальної апаратури” та отримані значення занесемо для наглядності в узагальнюючу таблицю.

Таблиця 1.1

Показники фінансової стійкості підприємства

Як видно з таблиці 1.1, питома вага власного капіталу в загальній валюті балансу у 2007 році знизилася на 7,5%, у той час як активи, що були сформовані за рахунок залучених коштів, зросли на 39,7% порівняно з попереднім роком. Коефіцієнт фінансової залежності у 2007 році зріс на 8,1 % і складає вже 1,229. Це означає, що на 1 грн. 22 коп., вкладених у активи, припадає 1 грн. власних коштів та 0,229 грн. –– залучених. Також у 2007 році спостерігається зростання частини активів, сформованих за рахунок залучених ресурсів короткострокового характеру, про що свідчить підвищення коефіцієнта поточної заборгованності на 39,9%. Коефіцієнт стійкого фінансування скоротився на 7,5% і у 2007 році він співпадає з коефіцієнтом концентрації власного капіталу, що говорить про те, що дане підприємство припинило використовувати довгострокові кредити та позики. Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих ресурсів по обом рокам є максимальним, тому можна відмітити низьку залежність підприємства від залучених довгострокових коштів. Доля залучених коштів, що покривається за рахунок власних коштів, значно зменшилася у 2007 році, про що свідчить різький спад коефіцієнта покриття боргів власним капиталом на 0,338 грн. Також у 2007 році спостерігається наявність меншої частини оборотних активів, що були сформовані за рахунок власних коштів, ніж у попередньому році, що пояснюється зростанням загальної вартості оборотних коштів. Доля іммобілізованих засобів у власних ресурсах знижується на 8,2%, у той час як маневреності власного капіталу зростає на 3,7%, що доводить більш ефективне використання наявних коштів.

Найбільш узагальнювальним показником серед розглянутих вище є коефіцієнт фінансового леверіджа або коефіцієнт фінансового ризику, який вважається одним із основних індикаторів фінансової стійкості.

Чим вище його значення, тим вище ризик вкладення капіталу в дане підприємство.

Для ВАТ «ДЗГА» значення цього показника за роками буде дорівнювати:

Для 2005 року:

Для 2006 року:

Таким чином, видно, що у 2007 році ризик вкладення капіталу в дане підприємство підвищився на 0,0778 грн., що пояснюється домінуванням темпу росту залученого капіталу над темпом росту власного капіталу. Але незважаючи на це, взаголом коефіцієнт фінансового ризику в усіх випадках належить до оптимальної норма (< 0,5) і показує, що на 1 гривню власних коштів у 2006-2007 роках припадає 15,2 та 22,9 копійки залученого капіталу відповідно.

Оцінка платоспроможності здійснюється на основі розрахунку відносних показників ліквідності, кожен з яких представляє інтерес не тільки для керівництва підприємства, але і для зовнішніх суб’єктів аналізу:

a) Коефіцієнт абсолютної ліквідності є цікавим для постачальників сировини та матеріалів. Розраховується шляхом ділення грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до суми короткострокових боргів (форма №1, стр.220+230/стр.620);

b) Коефіцієнт швидкої ліквідності застосовується для банків –– це відношення грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень та короткострокової дебіторської заборгованності до суми короткострокових фінансових зобов’язань (форма №1, стр.210+220+230/стр.620);

c) Коефіцієнт поточної ліквідності пропонується інвесторам –– є відношенням усієї суми оборотних активів до загальної суми короткострокових зобов’язань (форма №1, стр.260/стр.620).

Таблиця 1.2

Показники ліквідності підприємства

З наведеної таблиці бачимо, що коефіцієнти абсолютної та швидкої ліквідності скоротилися, що пояснюється значним підвищенням короткострокових зобов’язань у 2007 році порівняно з попереднім. Коефіцієнт поточної ліквідності, навпаки, зріс, в перш за все, за рахунок значного скорочення дебіторської заборгованості.

Зобразимо наглядно динаміку розрахованих трьох показників на рисунку 1.1.

Рис. 1.1. Динаміка показників ліквідності підприємства

Таким чином, наведений аналіз показав, що коефіцієнт концентрації власного капіталу у 2007 році скоротився на 7,5%, коефіцієнт концентрації залученого капіталу зріс на 39,7%, у зв’язку з чим коефіцієнт фінансової залежності підвищився на 8,1%, а коефіцієнт стійкого фінансування скоротився у свою чергу на 7,5%, при цьому коефіцієнт платоспроможності впав на 33,8%, тоді як коефіцієнт маневреності власного капіталу збільшився на 3,6%. Все це дає можливість сказати о погіршенні фінансового стану підприємства у 2007 році порівняно з попереднім роком. Але, незважаючи на негативні зміни, які доводяться зниженнями розрахованих показників, все ж таки слід відмітити, що ВАТ «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» залишається платоспроможним підприємством, у більшій мірі фінансово-стійким та не в значній ступені залежним від зовнішніх кредиторів. У зв’язку з чим підприємство може бути цікавим для інвесторів, хоча би з позициї безпеки власних вкладень та високої ймовірності майбутньої віддачі.