Обставини які можуть впливати на юридичну силу дій

Реферат на тему:

Обставини, якіможуть впливатинаюридичнусилудій

Для того, щоб та чи інша дія тієї чи іншої особи набула юридичної сили, потрібно щоб ця дія була юридично значимою і спричиненою волевиявленням цієї особи. Воля є вродженою здатністю людини. Як уже зазначало­ся, вона має внутрішній і зовнішній прояви. Внутрішня воля відображається лише в свідомості. Зовнішнім про­явом волі є дія. Хоча такий поділ волі і носить умовний характер, але з його допомогою можна з'ясувати суть такого правового поняття, як юридична сила юридично значимої дії (або: сила юридичної дії). Юридична сила дії визначається адекватністю дії внутрішній волі особи, що вчинила цю дію.

У житті трапляються обставини, здатні негативно впливати на внутрішню волю, а відтак і на юридичну силу дії. Ці обставини можна розділити на дві групи: а) передбачені законом; б) випадкові.

До першої групи слід віднести обставини, за наявно­сті яких особа або взагалі не може вважатися носієм внутрішньої волі (недієздатна особа), або є обмеженою у волевиявленні (неповнолітня особа, обмежена судом у дієздатності). Регулюючи відносини, пов'язані з дієздат­ністю, законодавець виходить з того, що особи, які не мають внутрішньої волі, не в змозі учинити юридичні дії. Обмеження в дієздатності враховує несталість волі особи, неспроможність завжди усвідомлювати свої дії або належним чином керувати ними, що може призвести до небажаних наслідків як для самої особи, так і для ін­ших осіб. Юридично значимі дії обмежених у дієздатно­сті осіб можуть набувати чи не набувати юридичної сили в залежності від дотримання цими особами порядку вчинення таких дій.

Так, обмежені в дієздатності можуть укладати угоди за згодою піклувальника. Для обставин, які передбачені зако­ном і які впливають на юридичну силу юридично значи­мих дій, характерним є те, що вони діють протягом визна­ченого законом часу або до відміни рішення суду про ви­знання особи недієздатною чи обмеженою в дієздатності.

До випадкових відносять обставини, внаслідок яких воля особи може бути паралізована на короткий час (мить). До цих обставин слід віднести: сон; хворобливе марення; афект; сп'яніння; насильство; обман; помилки тощо. До цієї групи входять також такі обставини, за наявності яких особа діє з примусу, хоча І свідомо, зна­ючи про те, що її дії можуть призвести в майбутньому до негативних наслідків як для неї, так і близьких їй людей. Причому в неї є певний час для обмірковування своєї поведінки. Найчастіше Іде відбувається в результаті збігу несприятливих обставин (кабальні угоди). Постає пи­тання про силу юридичних дій, вчинених під впливом випадкових обставин.

Варто зазначити: якщо буде доведено, що особа діяла під впливом обставин, які тимчасово паралізували її во­лю або вимусили її поступити таким чи іншим чином, то такі дії не повинні мати юридичної сили. Але це прави­ло не буде діяти, якщо буде підтверджено, що особа са­ма свідомо привела себе в такий стан вживанням алко­голю чи наркотиків або іншим способом. Навіть і в цьо­му випадку слід розрізняти дії в залежності від їх спря­мованості. Якщо громадянин, перебуваючи у стані сп'яніння, заподіяв комусь шкоду, то він повинен її відшкодувати. Якщо ж стан його сп'яніння був викорис­таний іншими особами, і він вчинив дію, яка негативно вплинула на майновий чи особистий стан його самого або інших осіб, то така дія сама по собі не повинна мати юридичної сили.

Як бачимо, юридичні дії слід віднести до юридичних фактів.