Ефективність технічного переоснащення підприємств легкої промисловості

Контрольна робота з теми:

Ефективність технічного переоснащення підприємств легкої промисловості

Вступ

План науково-технічного розвитку передбачає систему взаємопов’язаних заходів по підвищенню техніко-економічного рівню виробництва на підставі впровадження самої передової й високоефективної техніки замість морально застарілої та фізично поношеної.

Діяльність підприємств за науково-технічним розвитком виробництва являє собою удосконалення виробничо-технічної бази у відповідність з новими досягненнями науки, техніки, нової технології.

Організація виробництва – це сполучення діяльності людей у часі та просторі, та раціональне використання ними засобів виробництва для випуску продукції високої якості при найменших затратах. На підприємствах швейної промисловості на базі нової техніки та технології використовуються прогресивні форми поточної організації виробничих процесів.

Економічна ефективність відображається у показниках підвищення ефективності виробництва: продуктивності праці, фондовіддачі, рентабельності, ефективності капітальних уложень.

Основними джерелами фінансування для впровадження усіх заходів по науково-технічному розвитку є засоби та кошти, зароблені колективом, тобто та частина прибутку, яка спрямована на розширення виробництва у фонд накопичення.

План науково-технічного розвитку розробляється у наступних напрямках:

· створення та освоєння виробництва нової продукції й поновлення продукції, що вже випускається;

· планування, впровадження прогресивних технологічних процесів комплексної механізації та автоматизації виробництва;

· розробка та впровадження автоматизованих систем;

· розробка заходів по підвищенню ефективності використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів;

· удосконалення керування та організація виробництва

· планування науково-дослідних робіт та дослідно-конструкторських робіт;

· планування основних показників техніко-економічного рівня виробництва.

Вихідними даними для розробки плану є результати науково-дослідних робіт, що плануються капітали вкладення, матеріально-технічні ресурси та поточні витрати на розвиток техніки і вдосконалення організації виробництва, замовлення споживачів на створення нових виробів.

Джерелами фінансування науково-технічного розвитку, удосконалення виробництва та керування є фонд накопичення, який створюється з прибутку та від амортизаційних відрахувань, призначених для нового повного оновлення виробництва, науки та техніки.

1. Розрахунок витрат на впровадження нового обладнання

Витрати на впровадження нового обладнання складаються з витрат на придбання нового обладнання, експлуатаційних витрат, витрат на оплату праці обслуговуючого персоналу.

Таблиця 1 - Вихідні дані

Таблиця 2 - Розрахунок експлуатаційних витрат

Сума амортизаційних відрахувань:

А = Цобл.*На*Кобл.,

100%

А= 1500*15*31 =6975 грн.

100%

А = 5800*15*7 =6090 грн.

100%

А = 1800*15*11 =2970 грн.

100%

А = 2800*15*1=420 грн.

100%

А = 2500*15*1 =375 грн.

100%

Вартість утримання одного коефіцієнта ремонто – складності дорівнює 170 грн.

Вартість утримання обладнання:

В утр=Вутр1 ум од.*Кскл.*К обл.

В утр.=170*2,5*31=13175 грн.

В утр.=170*5,0*7=5950 грн.

В утр.=170*3,5*11=6545 грн.

В утр=170*5,5*1=935 грн.

В утр=170*5,5*1=935 грн.

Річна програма випуску:

Р пр.= М*К зм.* Кпот.*Д роб.

100

Р пр.=364*2*1*251=182,728 тис. од.

100

Вартість витрат на одну одиницю обладнання:

В заг на од.= А+Вутр.;

Р пр.

В заг на од.= 6975+13175 = 110,27 грн.

182,728

В заг на од.= 6090+5950 = 65,89 грн.

182,728

В заг на од.= 2970+6545= 52,07грн.

182,728

В заг на од.= 420+935= 3,26грн.

182,728

В заг на од.= 375+935= 3,01грн.

182,728

Таблиця 3 - Розрахунок витрат на оплату праці обслуговуючому персоналу

Річний фонд оплати праці розраховується згідно формули:

Ф роп=Нр*Ст*Фрч.;

Де: Нр - чисельність робочих відповідного розряду;

Ст. - погодинна тарифна ставка, грн.;

Фрч - річний фонд робочого часу.

Ф роп=2*3,83*2008=15381,28 грн.

Ф роп=1*3,83*2008=7690,64 грн.

Розраховуємо витрати на заробітну плату разом з нарахуванням на заробітну плату:

Пр= Ф річ.*37,26%

100

Нр= 23071,92*37,26%=8596,6

100

Загальні витрати на оплату праці складають:

Ев.з/т=Фрічн.+Нр

Ев.з/т= 23071,92+8596,6=31668,52

Всі витрати, які пов’язані з впровадженням і експлуатацією нового обладнання зводимо в кошторис.

Витрати на двигунну енергію розраховуються згідно формули:

Е двг.= ЕП двг*Фрч.*Ксм.*Ко

Кс.*Кпд.

Де: ЕПдвг- потреба в електроенергії всіх одиниць обладнання,кВт;

Фрч- фонд робочого часу однієї машини за рік в одну зміну, год;

Ксм- кількість змін;

Ко- коефіцієнт витрат електроенергії у мережі (0,97);

Кпд- коефіцієнт корисної дії, відсотки (0,85-0,91);

Розраховуємо загальну потужність:

З пот.= К обл. унів.*0,5+К обл. спец.*0,33

З пот.= 31*0,5+20*0,66=22,1

Едвг.=22,1*2008*2*0,97=118256,86

0,8*0,91

Розрахунок витрат на електроенергію у вартісному виразі:

Е вит.=Едвг.*Сквч

Де: Сквч- вартість одного квч, грн.

Евит=118256,86*0,37=43755,04

Розраховуємо інші витрати, умовно приймаємо у розмірі 5% від фонду оплати праці:

В інші=Фрічн*5%

100

В інші=23071,92*5%=1153,6

100

Таблиця 4 - Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання

2. Розрахунок собівартості продукції підприємства легкої промисловості

Собівартість – це усі грошові витрати на виробництво та реалізацію продукції.

Собівартість дуже важливий показник роботи підприємства, по рівню собівартості можна судити про те, наскільки ефективно використовуються основні фонди, трудові ресурси, грошові кошти та матеріальні ресурси.

В плані по собівартості, прибутку та рентабельності розраховується калькуляція собівартості, кошторису, прибутку, витрати 1 грн. товарної продукції. Структура собівартості – це співвідношення статей або економічних елементів до їх загального підсумку.

Собівартість може бути виробнича та повна.

Виробнича собівартість – це сума вартості матеріалів за відрахування відходів і вартості обробки.

Повна собівартість складається з суми вартості виробничих та поза виробничих витрат.

Собівартість продукції може бути розрахована у вигляді кошторису та у вигляді калькуляції собівартості.

Калькуляцією собівартості називається зведення грошових витрат на виробництво та реалізацію однієї одиниці виробу. Вона складається за статтями калькуляційного листа, тобто переліку витрат на виробництво продукції в залежності від місця їх виникнення та призначення.

Калькуляція собівартості складається за такими статтями:

1. Матеріальні витрати за відрахуванням відходів.

2. Вартість обробки:

Основна заробітна плата виробничих робітників

Додаткова заробітна плата виробничих робітників

Нарахування на заробітну плату

Витрати на підготовку та освоєння виробництва

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання

Загально виробничі витрати

Адміністративні витрати

Інші витрати

2. Виробнича собівартість

3. Витрати на збут

4. Повна собівартість

На усіх етапах виробництва економії витрат надається особливе значення. Це пов’язано з тим, що по мірі збільшення масштабів зростає значення кожного відсотку зниження собівартості. Зниження собівартості має велике народогосподарче значення, то що в наслідок зниження собівартості збільшується прибуток підприємства, а од же, й прибуток держави, а також може бути знижена оптова та вільна ціна на виріб.

Собівартість, наприклад може бути знижена за рахунок:

· підвищення продуктивності праці;

· зниження норм витрат матеріалів на одиницю виробу;

· скорочення чисельності обслуговуючого персоналу та складу керуючого апарату;

· економії паливо-енергетичних ресурсів.

Вихідні дані для розрахунку калькуляції зведені до таблиці 5.

Таблиця 5 - Вихідні дані для розрахунку калькуляції

Назва тканини визначається за даними технологічної частини, норми витрат тканини верха та підкладки визначаються за даними підприємства.

Розрахунок матеріальних витрат виконано в таблиці 6.

Таблиця 6 - Розрахунок матеріальних витрат

Розшифровка матеріальних витрат

Норма технічна у метрах квадратних (Nтех.м.кв.) розраховується за формулою, м. кв.:

Nтех.м.кв.=Nтех.п.м.*(Штк.-Шкр.)

де Nтех.п.м. – норма технічна у погонних метрах

Штк. – ширина тканини, м

Шкр. – ширина кромки, м

Nтех.м.кв.= 1*(1,5-0,03)= 1,47

Nтех.м.кв.=2*(1,5-0,03)= 2,94

Nтех.м.кв.=0,3*0,9 = 0,27

Оптова ціна погонного метра тканини (Цопт.п.м.) розраховується за формулою, грн.:

Цопт.п.м.=Цвіл.-Е ПДВ-Е Нт.

де Цвіл. – вільна ціна, грн. Е ПДВ – сума націнки на додаткову вартість, грн. Е Нт. – сума націнки торгівельних організацій

Ціна оптова одного метра квадратного (Цопт.м.кв.) розраховується за формулою, грн.:

де Цопт.п.м. – оптова ціна одного погонного метру, грн.

Вартість матеріалу в оптових цінах (Sм.кв.) розраховується за формулою, грн.:

Sм.кв.= Цопт.м.кв.*Nтех.м.кв.

де Цопт.м.кв. – оптова ціна одного метра квадратного, грн.

Nтех.м.кв. – технічна норма, м. кв.

Сума транспортно-заготовчих витрат (Е Втз.) розраховується за формулою:

де % Втз. – відсоток транспортно-заготовчих витрат

Вт.заг. – загальна вартість основних матеріалів, грн.

Сума уцінки маломірних залишків (Еу.) розраховується за формулою:

де Вт.тк. – вартість тканини, грн.

% У – відсоток уцінки

Сума від реалізації відходів (Е Рв.) розраховується за формулою:

де Вт.тк. – вартість тканини, грн.

% Рз. – відсоток реалізації

Вартість основних матеріалів за вирахуванням відходів складається з суми загальної вартості основних матеріалів, сумі транспортно-заготовчих витрат, суми уцінки маломірних залишків та суми від реалізації відходів.

Вт.осн.м.=Вт.заг.+Е Втз.+Еу.-Е Рв.

Розрахунок основної заробітної плати зведено до таблиці 7

Таблиця 7 - Розрахунок основної заробітної плати на виріб

3. Складання калькуляції собівартості

Розрахунок калькуляції собівартості проведено в таблиці 8.

Таблиця 8 - Калькуляція собівартості

4. Розрахунок економічної ефективності після впровадження нового обладнання

витрата собівартість переоснащення прибуток

Економічна ефективність від впровадження нового обладнання визначається системою показників і результатом порівняльного аналізу калькуляції собівартості виробу та на обладнанні діючому і впровадженому.

Таблиця 9 - Вихідні дані

Таблиця 10 - Розрахунок змін по статтям калькуляції

5. Розрахунок прибутку і рентабельності

Прибуток –це основний результативний показник роботи підприємства. Це чистий прибуток, який підприємство отримує за реалізацію своєї продукції. Цей показник характеризує загальні підсумки діяльності підприємства.

Сума прибутку залежить від рівню собівартості, кількості реалізованої продукції та ціни оптової. Через показник прибутку держава здійснює контроль за виробничо-господарчою діяльністю підприємства і встановлює пропорції між результатами господарчої діяльності й задоволення економічних інтересів колективу.

Маса отриманого підприємством прибутку не може бути безпосередньо використана для порівняння ефективності виробничої діяльності кількох підприємств.

Прибуток, отриманий підприємством, розподіляється таким чином:

1. Вноситься податок в державний та місцевий бюджет

2. Підприємства розраховуються за кредитами банку

3. Оплачують надану позику та сплачують відсоток за банківськими кредитами

4. Прибуток, що залишився розподіляється для створення фондів накопичення та фондів споживання

Рентабельність – показник, що характеризує ефективність підприємства з точки зору ефективно використання виробничих фондів та поточних витрат. Розрізнюють рентабельність продукції та рентабельність підприємства.

Розрахунок прибутку та рентабельність продукції проведено в таблиці 11.

Таблиця 11 - Розрахунок прибутку

6. Розрахунок техніко – економічних показників роботи підприємства

Вартісні показники обсягу виробництва мають велике значення для характеристики можливостей підприємства, оцінки його реальної здатності витримувати конкуренцію на ринку, виготовляти якісну продукцію. До таких показників відносять обсяг товарної продукції і обсяг виробництва по вартості обробки.

6.1 Розрахунок вартісних показників обсягу виробництва.

Розрахунок обсягу товарної продукції в вільних та оптових цінах проведено в таблиці 12.

Таблиця 12 - Розрахунок товарної продукції

Товарна продукція в оптових цінах (ТПопт.) розраховується за формулою, тис. грн..:

ТПопт.=Цопт.*Пріч.

де Цопт. – ціна оптова за один виріб, грн.

Пріч. – річний випуск продукції, тис. грн.

Товарна продукція у вільних цінах (ТПвіл.) розраховується за формулою, тис. грн.:

ТПвіл.=Цвіл.* Пріч.

де Цвіл. – ціна вільна за один виріб, грн.

Розрахунок обсягу виробництва по вартості обробки проведено в таблиці 13.

Таблиця 13 - Розрахунок обсягу виробництва по вартості обробки

Вартість обсягу виробництва(Вов.) розраховується за формулою, тис. грн.:

Вов.= Пріч.*Вод.

де Пріч. – річний випуск продукції, тис. грн.

Вод. – вартість обробки одиниці виробу, грн

Рентабельність продукції (Р) визначається формулою, %:

Витрати на одну гривню товарної продукції – показник, що характеризує скільки коштів вклало підприємство для отримання однієї гривні. Розраховується як відношення собівартості на весь випуск до обсягу товарної продукції в оптових цінах за формулою:

6.2 Техніко - економічні показники

Техніко-економічні показники роботи швейного підприємства зведені до таблиці 14.

Таблиця 14 - Техніко - економічні показники