Злочини що посягають на безпеку руху або експлуатацію залізничного водного чи повітряного тран

Реферат на тему:

Злочини, що посягають на безпеку руху або експлуатацію залізничного, водного чи повітряного транспорту. Пошкодження шляхів сполучення i транспортних засобів

Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту (ст. 276). Стаття складається з трьох частин. У частині 1 ст. 276 КК дається опис об'ек,тивно1 сторона основного складу цього злочину. Вона проявляться в порушенні працівником залізничного, водного або повітряного транспорту правил безпеки руху або експлуатацію транспорту, а також у недоброякісному ремонті транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків. До залізничного транспорту належить загальна мережа залізниць, метрополій, а також під’їзні колії великих підприємств, що включені до загальної мережі залізниць. Водний транспорт — це морський i річковий транспорт за винятком різних маломірних суден (човни, байдарки тощо). Повітряний транспорт включає в себе різні літальні апарати (літаки, вертольоти, дирижаблі, планери тощо), незалежно від форм власності на них. Крім повітряних суден предметом злочину е аеропорти, аеродроми, посадкові смуги, наземне устаткування, інші засоби, що забезпечують безпеку польотів.

Діяння в цьому злочині складається з таких форм: 1) порушення правил безпеки руху; 2) порушення правил експлуатації; 3) недоброякісний ремонт технічних засобів транспорту.

Порушення правил безпеки руху на залізничному транспорті може проявлятися у перевищенні швидкості руху, неуважності при виконанні маневрових робіт, у проїзді на сигнал світлофора, що забороняє рух тощо. На водному транспорті — це порушення правил причалювання i швартування суден, відсутність постійного спостереження за станом водного шляху, неправильне розходження iз зустрічними суднами тощо. На повітряному транспорті — це порушення правил посадки літальних апаратів, недотримання встановлених маршрутів та висоти польоту, перевищення швидкої при посадці тощо.

Порушення правил експлуатації транспорту полягає у недотриманні габаритів, порядку укладання вантажів та їхнього закріплення, у недотриманні вимог щодо технічного стану засобів транспорту, окремих його механізмів тощо.

Діяння з об’єктивної сторони може проявлятися також у недоброякісному ремонті транспортних засобів, шляхів сполучення, споруд на них, засобів сигналізації і зв'язку (наприклад, слюсар по ремонту вагонів не усуває несправність гальмового обладнання, внаслідок чого створюється небезпека для життя людей).

Суб’єктивна сторона цього злочину вимагає встановлення психічного ставлення особи до діяння і його наслідків. Що стосується діяння, то воно може бути вчинене з прямим умислом і через злочинну недбалість. Щодо наслідків вина може бути тільки необережною, у вигляді злочинної самовпевненості чи недбалості.

Суб’єктом злочину можуть бути тільки працівники залізничного, водного і повітряного транспорту.

Частина 2 ст.276 КК встановлює більш сувору відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду, частина 3 — за ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей. Для цього досить настання смерті хоча б однієї людини.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 276 — виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 276 — позбавлення волі на строк від двох до семи років; за ч. 3 ст. 276 — позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Пошкодження шляхів сполучення i транспортних засобів (ст. 277). Стаття складається з трьох частин. У першій частині дається опис ознак об’єктивної сторони складу злочину. Бона включає в себе руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв'язку чи сигналізації, а також інші до, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків.

Предметом злочину охоплюються всі засоби транспорту, устрої та механізми, що забезпечують безпеку руху або експлуатації залізничного, водного та повітряного транспорту. Це такі устрої и механізми, що забезпечують нормальне функціонування технічних систем транспорту і тим самим — нормальні відносини у сфері безпеки руху або експлуатації транспорту.

Руйнування шлях1в сполучення i транспортних засоб1в — це протиправний вплив на ці предмети шляхом порушення їхньої цілісності та структури, внаслідок чого вони стають непридатними для експлуатації відповідно до свого цільового призначення.

Пошкодження шляхів сполучення i транспортних засобів — це протиправний вплив на ці предмети, коли з ладу виводяться окремі їхньої частини та механізми, внаслідок чого вони стають непридатними для експлуатації відповідно до свого цільового призначення.

Інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан — це такий протиправний вплив на них, у результаті якого технічно справні механізми та елементи транспорту тимчасово (в цій ситуації) приводяться до непридатного для експлуатації стану. Наприклад, покладення на рейки залізничної колії шпали, колоди, переміщення сигнального вогню на фарватері водного шляху, виключення окремих приборів i механізмів.

Наслідки пошкодження шляхів сполучення i транспортних засобів можуть бути різними. Аварія, про яку говориться в ч. 1 ст. 277 КК, е сход рухомого складу з рейок, пошкодження транспортних засобів, їхнє зіткнення, посадка судна на мілину тощо. Порушення нормальної роботи транспорту може виражатися в зриві графіку руху транспортних засобів, у затримці доставки вантажів i пасажирів тощо.

В частині 2 ст. 277 КК встановлена відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, а в ч. 3 — якщо вони спричинили загибель людей. Характеристика Цих обставин дана в першому параграфі цього розділу.

Суб’єктивна сторона злочину носить складний характер. А на-13 судової практики показує, що руйнування, пошкодження, приведення предмета у непридатний стан іншим способом може вчинюватись як з прямим, так i з непрямим умислом. Що стосується наслідків, то психічне ставлення до них може виражатися як в умислі, так i в необережності. Отже, цей злочин може вчинюватися в рамках однієї форми вини — умислу, так i в рамках складної форми вини — умисел стосовно дій i необережність щодо наслідків.

Суб’єктом злочину е особа, яка досягла 14-річного віку.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 277 — штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 277 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. 3 ст. 277 — позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.