Дослідження основних макроекономічних ринків Японії

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Кафедра теоретичної та прикладної економіки

Контрольна робота з макроекономіки

на тему: «Дослідження основних макроекономічних ринків Японії»

Суми – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТОВАРНИЙ РИНОК

2. РИНОК ПРАЦІ

3.ГРОШОВИЙ РИНОК

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Мета роботи. Основним завданням аналітичної роботи було проаналізувати економіку Японії та вплив економічної ситуації в останній час на різні ринки країни, зокрема ринок праці, товарний та фінансовий ринок.

Об’єкт та предмет завдання. Об’єктами нашого аналізу є ринок праці, товарний ринок та фінансовий ринок. В ролі предмету аналізу виступають макроекономічні показники, що характеризують відповідні ринки. Саме на основі них ми будемо робити висновки нашого дослідження

Методи дослідження. Для виконання аналітичної роботи нами було використано наступні загальноприйняті методи економічного аналізу:

· метод аналізу та синтезу;

· системно-функціональний метод;

· економіко-математичне моделювання.

Завдання. Завданням нашої роботи полягало у тому, щоб визначити як змінилася ситуація на кожному з ринків Японії та економіки в цілому протягом останніх років та з’ясувати причини змін.

Інформаційна база. В процесі виконання аналітичної роботи ми мусили оперувати новітніми інформаційними даними, а для цього найкраще підходять саме Internet-джерела. В процесі пошуку даних особлива увага надавалась статистичним макропоказникам.

1.ТОВАРНИЙ РИНОК

Японія - високорозвинена індустріально-аграрна країна. Вона займає 3-е місце у світі за об'ємом промислового виробництва і 4-е - по експорту капіталу.

На світовому ринку Японія - постачальник продукції складних наукомістких галузей промисловості, сучасних конструкційних матеріалів. У країні здобувають кам'яне вугілля, природний газ, нафту, залізну руду і ін., проте більшість корисних копалини Японія імпортує. Широко розвинені чорна і кольорова металургія, машинобудування, виробництво морських судів, побутових електронних приладів, роботів і гнучких виробничих систем, аудіо- та відеотехніки, випуск електроніки, легкових і вантажних автомобілів, хімічна і текстильна промисловість.

Найзначущіші експортні галузі – кораблебудування і машинобудування, хімічна промисловість, а також виробництво комп'ютерів (телекомунікації, промислові автомати і роботи). Хоча вся сировина, а також більшість продуктів харчування імпортується, Японія має позитивний торговий баланс.

На представлених нижче таблицях ми можемо побачити картину зміни валового внутрішнього продукту протягом останніх п’яти років, включаючи як реальний, так і номінальний показники.

Таблиця 1.1 – Реальний валовий внутрішній продукт Японії і показники, які на нього впливають

Таблиця 1.2 – Номінальний валовий внутрішній продукт Японії і показники, які на нього впливають

Згідно з останніми статистичними даними, економіка Японії виходить зі стану рецесії, у якій вона перебувала протягом останніх п’яти років. Із початком цього року японська індустрія знову потрапила в чорну смугу невдач.

Уперше зараз за кілька місяців поточного року в економіці країни спостерігають зростання. Зокрема, валовий внутрішній продукт протягом січня-травня збільшився на 1,4%.

Дані цифри відповідають щорічному економічному приросту на 5% і перевищують показники Сполучених Штатів за той же період. Як зазначають економічні експерт радіо ВВС, згаданому приросту сприяли активізація споживчого попиту та збільшення експорту автомобілів та електроніки в США та країни Азії.

Як бачимо за ці останні роки ВВП реальний завжди перевищує ВВП номінальний. Це призводить до встановлення такої ситуації в державі як дефляція (падіння загального рівня цін в національній економіці). Графічне представлення описаних даних маємо нижче:

Рисунок 1.1 – Гістограма зміни рівня реального і номінального ВВП Японії за остання п’ять років

Рисунок 1.2 – Крива зміни індексу цін Японії за останні п’ять років

Ще в кінці листопаду прем'єр-міністр Японії Юкіо Хатояму вперше визнав, що економіка країни "висхідного сонця" виявилася в стані дефляції, яка загрожує замкнутим кругом падіння цін і згортання виробництва.

Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) рекомендувала Банку Японії в цих цілях продовжувати надм'яку монетарну політику і збільшити об'єми викупу держоблігацій.

Для того, щоб визначити величину внутрішнього валового продукту, що припадає на душу населення, необхідно значення реалного ВВП поділити на загальну чисельність людей, які мешкають в даній державі.

Маємо наступні результати:

Таблиця 1.3 – Величина ВВП на душу населення Японії (дол. США)

Рисунок 1.3 – Зміна величини ВВП на душу нас. за останні 12 років

Наступним етапом дослідження є вивчення індексу споживчих цін Японії. Для аналізу було взято дані за останні п’ять років. Як бачимо, їхні величини майже не мінялися, що говорить про дбайливе ставлення з боку держави до свого населення, не дивлячись навіть на певні кризові економічні тенденції у світі.

Зокрема, це також ілюструє стійкий ВВП на душу населення.

Таблиця 1.4 – Зміна індексу споживчих цін Японії за останні шість років

Проаналізуємо зміну індексу споживчих цін промисловості Японії на основні види виробництва:

Таблиця 1.5 – Зміна індексу споживчих цін промисловості за останні п’ять років на основні види товарів

Проаналізувавши ці цифри, бачимо, що в період початку світової економічної кризи (2008 рік), впали ціни на транспорт і точне машинобудування. Це є результат зниження попиту на дані товари, тому для врегулювання цієї ситуації виробники змушені знижувати цінову планку.

На відміну від світової більшості в цій Японії спостерігається поступове зниження цін, тобто дефляція, причини якої були представлені вище. З однієї точки зору це досить позитивне явище для населення насамперед будь-якого суспільства. Але з іншої сторони є і друга, негативна сторона, а саме відсутність економічних стимулів для внутрішніх виробників удосконалювати технологію свого виробництва.

Це може спричинити поступове замороження виробничих можливостей, що потягне за собою цілу ланку негативних змін, які врешті решт знизять рівень благополуччя населення.

2. РИНОК ПРАЦІ

Японія, в силу свого географічного положення, багатовікової історії і, як наслідок, традицій відзначається досить специфічними особливостями ринку праці. Головними з них є пожиттєвий найм в великих корпораціях і оплата праці залежно від стажу. Як правило, тільки компанії-гіганти можуть дозволити собі забезпечити гарантіями зайнятості свій персонал до кінця їх стажу, однак, в жодному колективному договорі немає положення про пожиттєвий найм, воно є негласним правилом, дотримуваним обома сторонами. Це дозволяє досягнути певної єдності інтересів робітників і роботодавців у межах компанії, але при погіршенні економічної кон’юнктури досить значно знижує дохід робітників, оскільки їх не звільняють, а «консервують», тобто переводять на скорочений робочий день або перерозподіляють на різні робочі ділянки. Але зараз спостерігається процес переходу до більш традиційних для Заходу форм бізнесу – підприємства більше не нагадують замкнуті родинні компанії, спостерігається жорстка конкуренція. Водночас в умовах мегаконкуренції, тобто міжнародної конкуренції, комп’ютеризації та росту ризиків у бізнесі, які накладаються на умови фінансової кризи, компанії вимушені оголошувати про примусові звільнення. Причому під скорочення попадає саме та категорія населення, яка є найбільш високооплачуваною і якій найскладніше знайти роботу, - «білі комірці», тобто управлінці, а також працівники середнього та похилого віку. Внаслідок цього безробіття за останні роки сильно зросло (табл. 2.1), і в серпні цього року склало майже 6% за офіційними даними, тоді як спеціалісти говорять про більші значення – 7-9%, що для Японії є практично катастрофою безробіття. Також в останні роки спостерігається тенденція до зростання рівня так званого добровільного безробіття. Дана категорія складає практично третину з усіх безробітних. У своїй більшості це представники вікової категорії 15-29 років (табл. 2.1). Таке безробіття серед молоді говорить про зміну пріоритетів молоді щодо вибору роботи, відтепер замість авторитет компанії, її перспектив, їх цікавить можливість проявити свої знання і здібності для отримання високої зарплати в даний конкретний момент, а не в майбутньому.

Таблиця 2.1 – Рівень безробіття в Японії

Інша тенденція, також пов’язана з переходом до західної системи господарювання, – це зниження середньої заробітної платні (табл. 2.2). Власне зниження заробітної платні не є значним, але внаслідок звільнення високооплачуваних робітників середня заробітна платня знижується. Але й зниження власне заробітної платні внаслідок кризи також має місце. Звернімо увагу на заробітну платню в грудні. Як бачимо, має місце так звана тринадцята зарплата.

Таблиця 2.2 – Середня заробітна плата

Звернімо тепер увагу на структуру зайнятості (табл. 2.3). Перш за все слід зазначити, що положення японок на ринку праці завжди є менш стійким, ніж японця, в основному через конфуціанство, згідно якого жінка займає підпорядковане положення відносно чоловіка. Саме тому зайнятих чоловіків практично в 1,5 рази більше, ніж жінок. Також слід звернути увагу на перевищення кількості людей з постійною роботою іншими категоріями найнятих. В даній таблиці не наведена кількість людей, що самі є роботодавцями для себе, але її можна обчислити за даною кількістю зайнятих.

Таблиця 2.3 – Структура зайнятості

Здійснимо також порівняння за галузями господарства (рис. 1). На діаграмі видно, що більшість зайнятих працює в обробній промисловості, на другому місці – торгівля, на третьому – охорона здоров’я. Дану діаграму отримано за даними серпня 2009 року, але тенденція є досить стійкою і пов’язаною з багатовіковим розвитком японської економіки. Також досить багато людей зайнято в будівництві, харчовій промисловості та транспорті.

Рисунок 2.1 – Кругова діаграма зайнятості за галузями господарства

Отже, ринок праці в Японії є своєрідним і неповторним. Але в умовах глобалізації, посилення міжнародної взаємодії для Японії стають важливими і глобальні економічні проблеми, а саме безробіття, причиною зростання якого в Японії є передусім поступовий перехід до західної системи найму. Таким чином, причиною нестабільності є зміни в усталеному порядку ведення господарства. Як тільки перехід буде завершено, відбудеться стабілізація.

3.ГРОШОВИЙ РИНОК

Національна грошова одиниця Японії – єна. Вона була введена в 1870 році (одна єна дорівнює 100 сенів).

Пропозицію грошей в економіці здійснює держава за допомогою банківської системи, що включає Центральний банк (ЦБ) і комерційні банки (КБ). В Японії ЦБ є не адміністративним органом, а акціонерною компанією, 55% його капіталу належать уряду, 45% – фінансовим інститутам, страховим компаніям та іншим приватним акціонерам. Акціонерам гарантовані дивіденди у розмірі 4%, в разі здобуття банком високого прибутку вони можуть бути збільшені до 5%.Решта прибутку йде до державного бюджету.

В залежності від ліквідності, грошову масу структурують шляхом ділення на частини відносно ступеня ліквідності (міра швидкості обміну активу на готівку). В Японії розрізняють 4 грошових агрегати (Monetary Aggregates):

1. M0включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями;

2. М1грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті;

3. М2грошовий агрегат М1 та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити;

4. М3(грошова маса)- грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій.

Середня місячна сума коштів по кожному агрегату протягом 2004-2009 років представлена в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 – Середні місячні значення грошових агрегатів Японії (трлн. єн)

Також можемо спостерігати дані тенденції використавши для наочності лінійні графіки :

Рисунок 3.1 – Графік тенденції зміни величини грошових агрегатів Японії за 2004-2009 роки

Таблиця 3.2 – Відносні зміни середніх місячних значення грошових агрегатів Японії за 5 останніх років (трлн. єн)

Спостерігаючи за даними таблиці 3.2 можемо помітити наступну тенденцію:

· зменшення відносного приросту високоліквідних активів (M0 іM1) та збільшення приросту низько ліквідних (M2 і M3).

Отже відбувається зменшення кількості реальних грошей, за які люди можуть купувати товари та послуги. Збільшується обсяг так званих квазі грошей, які є досить високоліквідними, через їх сутність (вони є просто записом числа на рахунку в банку).

Таблиця 3.3 – Ставки по кредитам та депозитам

Із результатів таблиці видно, що порівняно з 1995 роком відбувся значний спад ставок по кредитам. Подібна тенденція спостерігається іза ставками депозитів, хоча починаючи з 2005року, відбувається значне підвищення їх рівня.

Державний борг.

На кінець червня 2009 року державний борг Японії досяг рекордної позначки у 860 трлн ієн (близько 9 трлн доларів ), що складає 6,74 млн. ієн (близько 70 тис доларів) на душу населення країни.

На кінець 2008 фінансового року (31 березня 2009 р) сума боргу становила 849 трлн ієн (8,75 трлн. дол.). Експерти Мінфіну припускають, що протягом поточного фінансового року він може зрости до 924 трлн ієн (9,5 трлн дол. за поточним курсом).

Таблиця 3.4 – Державний борг Японії у % до ВВП

Основну частину боргу становлять державні цінні папери і зобов'язання на загальну суму близько 684,5 трлн ієн (7 трлн. дол.). З 31 березня 2009 року цей показник зріс на 4 трлн ієн (41 млрд. дол.).

Таблиця 3.5 – Державний борг Японії (млрд.ієн)

Як бачимо японці схильні до погашення витрат на різноманітті кризові ситуації, за допомогою зовнішнього боргу. Це не є досить добрим оскільки:

1. зовнішній борг в Японії постійно зростає;

2. рівень боргу майже вдвічі більший за рівень ВВП;

3. до недавнього часу малі ставки рефінансування почали зростати.

А позику все ж таки колись доведеться повертати.

Бюджет Японії на 2010 рік.

Нещодавно був оприлюднений проект бюджету Японії на 2010 фінансовий рік (починається з 1 квітня). Бюджет стане рекордним за видатками, які досягнуть 92,3 трильйона ієн (більше трильйона доларів).

Гігантський дефіцит бюджету доведеться покривати за рахунок запозичень, обсяг яких складе 44,3 трильйона ієн (більше 480 мільярдів доларів, або 10% від ВВП). Для порівняння, дефіцит бюджету США в 2009 фінансовому році склав 1,4 трильйона доларів, також опинившись біля позначки в 10% від ВВП.

Зростанням бюджетних видатків держава намагається знову поставити на ноги економіку, яка цього року, ймовірно, скоротиться на 6 %. Спад ВВП буде більшим, ніж у будь-якій іншій великій розвиненій державі.

Тим не менше, на прохання міністерств, довелося скоротити витрати на три трильйони ієн.

Загальний обсяг державного боргу Японії зараз перевищує 200 відсотків від ВВП, що є максимальним показником серед всіх країн світу. Незважаючи на це, процентні ставки японських держоблігацій знаходилися на більш низькому рівні, ніж в інших країн G7. Це дозволяло Японії позичати кошти під невеликі відсотки на внутрішньому ринку (зовнішній держборг Японії порівняно невеликий).

Проте останнім часом ставки стали рости. Різниця між ставками довгострокових 30-річних і дворічних зобов'язань досяг 2,11%, що є максимумом за чотири роки. Така різниця показує побоювання ринку з приводу управління держборгом.

Дії Центрального банку Японії

Світова фінансова криза не обійшла стороною і одну з найбільших економік азіатського регіону – Японію. У 2008 році ставка рефінансування центробанку країни сонця, що сходить була знижена з 0,5% спочатку до 0,3%, а потім до 0,1%. На цьому рівні вона зберігалася весь 2009 рік.

В 2009 рік, що минає Банк Японії завершив очікуваним збереженням ставки рефінансування на колишньому рівні - 0,1%, заявивши при цьому, що не стане миритися з постійним зниженням споживчих цін. Також центробанк країни вирішив збільшити пропозицію ліквідності на фондових ринках Японії шляхом покупки облігацій та інших цінних паперів на суму 116 мільярдів доларів. Дані кроки, як було заявлено, будуть проводитися в рамках антикризової політики японського уряду, що включає в себе заходи по боротьбі з дефляцією та подорожчанням курсу ієни до долара, що підриває основи японського експорту.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши найголовніші економічні ринки Японії можна стверджувати, що дана країна є досить цікавою та особливою в деяких економічних аспектах.

Першим ми аналізували товарний ринок і дійшли висновку, що в період початку світової економічної кризи (2008 рік), ціни на транспорт і точне машинобудування впали. Це було результатом зниження попиту на дані товари. Щоб врегулювати ситуацію, що виникла виробники змушені були знижувати цінову планку. На відміну від світової більшості, в Японії спостерігається дефляція, причини якої були представлені вище. З однієї точки зору це досить позитивне явище для населення насамперед будь-якого суспільства. Але з іншої сторони є і друга, негативна сторона, а саме відсутність економічних стимулів для внутрішніх виробників удосконалювати технологію свого виробництва, що може спричинити поступове замороження виробничих можливостей, яке у свою чергу потягне за собою цілу ланку негативних змін, які врешті решт знизять рівень благополуччя населення.

Проаналізувавши ринок праці в Японії, ми дійшли висновку, що він є своєрідним і неповторним. Японці живуть в добу змін, в результаті чого положення молоді, жінок та інших малозахищених груп населення стало нестабільним, що впливає на структуру зайнятості та безробіття. Пожиттєвий найм відживає свій час, і перші, хто це помітив, – молодь та люди, котрі раніше отримували зарплату, що залежала від стажу. В результаті назрів конфлікт між економікою та традицією підтримки старших членів суспільства. Хоча при цьому багато особливостей, наприклад структура зайнятості, відчуває незначні зміни. Причиною зростання безробіття є передусім поступовий перехід до західної системи найму. Причиною ж нестабільності є перехідні зміни в усталеному порядку ведення господарства. Після проходження даної системи, відбудеться стабілізація.

На фінансовому ринку Японії відбувається зменшення кількості реальних грошей та збільшення обсягу квазі грошей. Значний спад ставок по кредитам та депозитам був до 2005, після чого їх рівень підвищується. Всі фінансові проблеми японці чомусь вирішували за допомогою державних кредитів. На разі Японія має державний борг близько 9 трлн доларів, що складає 70 000 доларів на душу населення країни. Загальний обсяг державного боргу Японії перевищує 200 відсотків від ВВП. Тобто вони винні вдвічі більше ніж вони виробляють за рік.

Незважаючи на великий державний борг, процентні ставки японських держоблігацій знаходилися на більш низькому рівні, ніж в інших країн Великої сімки. Що дозволяло Японії позичати кошти під невеликі відсотки на внутрішньому ринку Але ставки почали зростати, що призвело до побоювання ринку з приводу управління держборгом, оскільки колись все ж таки доведеться повертати позику, а брати нові кредити бід великі відсотки зробить ситуацію ще гірше.

В бюджеті Японії на 2010 фінансовий рік видатки досягнуть більше трильйона доларів. Гігантський дефіцит бюджету доведеться покривати знову ж таки за рахунок кредиту, обсяг якого складе 480 мільярдів доларів, або 10% від ВВП.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. http://www.stat.go.jp/english/index.htm

2. http://www.lenta.ru/news/2009/12/25/budget/

3. http://quote.rbc.ru/macro/country/25.shtml

4. http://www.worldstat.org/countries/japan.htm

5. http://www.boj.or.jp/en/type/law/bojlaws/bojlaw1.htm