Виробнича практика в лікарні

ВСТУП

Мета практики – є дослідження питань акредитації закладів охорони здоров’я, як державного засобу регулювання і контролю якості їхньої діяльності. Завдання практики:

- вивчити характеристики лікувального закладу міської поліклініки №5 м. Горлівки.

- Ознайомитися з її організаційною структурою;

- Проаналізувати показники її діяльності;

- Розглянути кошторис видатків і оцінити його перевиконання або недовиконання, дослідити причини;

- Розглянути питання підвищення кваліфікаційного рівня працівників;

- Скласти звіт

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Системно розбалансований стан охорони здоров'я в Україні пов'язують із недосконалістю законодавчої й нормативної бази, недостачею фінансів і технологічним відставанням, надлишком кадрів і ліжок, лікувально-профілактичних установ і їхнім нераціональним використанням. Тому питання реформування цієї галузі назріли вже давно.

Для того, щоб система охорони здоров’я відповідала потребам суспільства, необхідний дієвий метод державного впливу на контроль якості медичних послуг, які надаються лікувально-профілактичними закладами України. Тому використання акредитації, як підтвердження виконання стандартів в сфері охорони здоров’я, є дуже актуальним завданням.

Важливість дослідження даної теми відмічають в свої роботах такі дослідники, як В. І. Журавель, В. С. Бирюков, В. В. Журавель («Напрямки і умови реформування охорони здоров’я в Україні»), А. С. Качур, Т. П. Гаврилова («Використання інтегрованих систем управління в сфері охорони здоров’я», І. І. Парфьонова, В. А. Минак «Цілі і задачі менеджмента і маркетинга при реформуванні системи охорони здоров’я» і деякі інші автори.

Предметом дослідження виступає процес проведення акредитації лікувально-профілактичного закладу.

Об’єкт дослідження – міська поліклініка № 3 міста Горлівки.

Метою дослідження є обґрунтування необхідності проведення акредитації лікувально-профілактичних закладів, як засобу впливу держави на якість медичних послуг.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:

- визначити роль держави в охороні здоров’яі розкрити сутність акредитації;

- розглянути об’єкт дослідження – міську поліклініку №8 міста Горлівки: її організаційну структуру, результати діяльності, виконання кошторису видатків;

- дослідити процес акредитації лікувально-профілактичного закладу;

- розробити рекомендації щодо вдосконалення процесу підготовки поліклініки до повторної акредитації.

Методи дослідження. Для реалізації поставлених у роботі мети й завдань використовувався комплекс взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, спрямованих на отримання об’єктивних та достовірних результатів.

Інформаційною основою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти вищих державних органів влади, наукова література, зокрема монографії, статті зарубіжних і вітчизняних учених у періодичних виданнях, результати власних соціологічних досліджень дисертанта і досліджень вітчизняних та зарубіжних центрів, офіційні публікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), комісій та органів ООН.

2. ОСНОВИ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я

акредитація державний поліклініка

Правові засади для функціонування галузі охорони здоров'я регламентують Конституція України 1996 року і загальне законодавство про охорону здоров'я: Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" 1992 р.; санітарне законодавство України; Цивільний кодекс України 2004 р.; Господарський кодекс України 2004 р., 1994 р.; ратифіковані Україною міжнародно-правові акти і галузеве законодавство.

Згідно зі ст. З Конституції України "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх ґарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави".

Згідно зі ст. 18 Конституції України "зовнішньоекономічна діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права".

Згідно зі ст. 43 Конституції України "кожен має право на працю... Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом".

Згідно зі ст. 49 Конституції України "кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Основні контури майбутньої системи і відповідно головні напрями правових засад системи охорони здоров'я були визначені ще в 1992 р. у Законі України "Основи законодавства про охорону здоров'я".

Відповідно до ст. З цього Закону зміст охорони здоров'я становить система заходів, спрямованих на забезпечення, збереження і розвиток фізіологічних та психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя.

Стаття 4 цього Закону передбачає розвиток самостійності працівників охорони здоров'я на правовій і договірній основі.

Згідно зі ст. 18 цього Закону фінансове забезпечення системи охорони здоров'я повинно будуватися на використанні різноманітних джерел фінансування: коштів Державного і місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших незаборонених законодавством джерел. Досі проблему багатофункціонального фінансування галузі не вирішено з низки об'єктивних та суб'єктивних причин.

Невіддільною є проблема невирішеності економічних проблем галузі, таких як врегулювання надання платних медичних послуг населенню в державних і комунальних закладах охорони здоров'я. їх вирішення передбачалося шляхом внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти" від 17.05.96 № 1138. Проте після прийняття постанови Кабінету Міністрів "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів від 17 вересня 1996 р. № 1138" від 11.07.02 № 989 ситуація не змінилась, оскільки знову деякі положення постанови суперечили положенням інших нормативно-правових актів, таких як Господарський кодекс України.

Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" передбачає багатоканальне фінансування галузі, проте не існує жодної постанови Кабінету Міністрів України або наказу Міністерства охорони здоров'я України, де регламентувалася б ця діяльність. Разом з тим на основі законів України "Про благодійність" та "Про громадські організації" створено благодійні фонди при закладах охорони здоров'я, що добровільно-примусово збирають кошти на лікування.

3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСЬКОЇ ПОЛІКЛІНІКИ №8

3.1 загальна інформація про лікувально-профілактичний заклад

Міська поліклініка № 5 є установою охорони здоров’я і призначена для зміцнення здоров’я населення, надання різних видів кваліфікованої медичної допомоги. До складу поліклініки входять - централізована бухгалтерія, яка обслуговує міські поліклініки №№ 3,5,8 і мікитівську районну стоматполіклініку № 3.

Поліклініка має повну назву „Міська поліклініка № 5".

Діяльність поліклініки здійснюється у відповідності з Констітуцією України і „Основами законодавства України про охорону здоров’я, законом „Про забеспечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, та чинним законодавством України про охорону здоров’я.

Поліклініка є міською комунальною власністю, лікувально-профілактичною установою, яка має право юридичної особи, укладає договори, виступає у судах від свого імені, має в своєму розпорядженні будівлі, території, відповідне устаткування, транспорт, інвентар та інше майно.

Поліклініка має власну гербову печатку, печатку круглу для документів, кутовий штамп та печатку для листів непрацездатності та довідок. Поліклініка підпорядковується відділу охорони здоров’я міської ради.

Предметом діяльності поліклініки є медична практика:

– Надання кваліфікованої допомоги населенню в поліклініці на дому.

– Надання медичної амбулаторно-поліклінічної допомоги трудівникам підприємств та установ на договірних умовах.

– Проведення профілактичної роботи серед населення. Надання платних медичних послуг, дозволених законодавчими актами держави.

3.2. Організаційна структура поліклініки №5

Керівництво поліклінікою здійснює головний лікар. Головним лікарем може бути особа, яка відповідає встановленим державою єдиним кваліфікаційним вимогам. Головний лікар призначається відділом охорони здоров'я міської ради.

Порядок зайняття посади керівника визначається діючим законодавством.

Основною формою здійснення повноважень трудового колективу є загальні збори, конференція. Головний лікар без доручення діє від імені поліклініки, представляє її у всіх установах, розпоряджається майном поліклініки, укладає договори, видає доручення, відкриває в банках поточні та інші рахунки; В межах компетенції головний лікар видає накази і дає вказівки обов'язкові для усіх робітників поліклініки. Заступники головного лікаря, керівники функціональних підрозділів, апарата управління, бухгалтерії, робітник відділу кадрів, призначаються на посаду і звільнюються головним лікарем в установленому порядку,

При відсутності головного лікаря його обов'язки виконує заступник по лікарсько-трудовій експертизі.

Головний лікар несе персональну відповідальність за організацією лікувально-профілактичної, експертної адміністративно-господарської та фінансової діяльності поліклініки. Головний лікар затверджує плани діяльності поліклініки, підвищення кваліфікації робітників та забезпечує їх виконання. Головний лікар має право прийому – звільнення медичного, адміністративного - господарського персоналу поліклініки, накладає дисциплінарні стягнення за порушення Правил внутрішнього розпорядку.

Головний лікар є розпорядником кредитів, контролює правильне виконання бюджету, забезпечує правильне використання коштів та матеріалів. Головний лікар складає кошторис лікарні і подає його на затвердження у відділ охорони здоров'я.

Головний лікар забезпечує правильне складання та своєчасне подання у відповідні органи медичних, фінансових та господарських звітів.

Заступник головного лікаря підпорядковується головному лікарю. Усі розпорядження та вимоги є обов’язковими для всього трудового колективу і можуть бути відмінені тільки головним лікарем.

Заступник головного лікаря по лікарсько-трудовій експертизі (ЛТЕ) несе відповідальність за експертизу тимчасової непрацездатності робітників, видачу листків непрацездатності та висновків щодо переведення на іншу роботу за станом здоров'я; направлення на МСЕК осіб з ознаками стійкої страти працездатності, відбір хворих на санаторно-курортне лікування, у профілакторій.

Заступником головного лікаря по ЛТЕ призначається кваліфікований лікар, маючий досвід лікувальної роботи.

Призначення та звільнення заступника головного лікаря по ЛТЕ проводиться головним лікарем по узгодженню з відділом охорони здоров'я міської ради. Заступник головного лікаря по ЛТЕ підпорядковується головному лікарю.

3.3. Статут поліклініки

Згідно статуту основними завданнями поліклініки є:

– Підвищення якості та обсягу профілактичної роботи.

– Своєчасне та якісне надання медичної допомоги, обстеження, лікування і реабілітація хворих.

– Підсилення взаємодії та прийнятності з іншими лікарнями і санітарно-епідемічною станцією.

– Удосконалення якості обслуговування хворих.

– Розвиток матеріально-технічної бази.

– Соціальний розвиток колективу.

– Своєчасне упровадження досягнень медичної науки.

– Раціоналізація фінансової діяльності.

– Забезпечення готовності медичних працівників до роботи в екстремальних умовах.

Для виконання завдань лікарня здійснює:

– вивчення і аналіз захворюваності населення її території і закріплених підприємств;

– розробку та участь в розробці програм, заходів з профілактики захворювань;

– ранні виявлення захворювань, своєчасний повний диспансерний облік хворих:

– комплексні профілактичні обстеження і лікування диспансерних хворих;

– кваліфіковану лікарську-трудову експертизу;

– своєчасне повне і якісне обстеження;

– своєчасне скерування до спеціальних міських та обласних лікарських установ;

– своєчасну госпіталізацію хворих у стаціонарні заклади міста, області;

– своєчасну діагностику і лікування ускладнень;

– складення штатного розкладу;

– нормування праці;

– забеспечення медичними та іншими кадрами;

– гігієнічне виховання населення та пропаганду здорового образу життя;

– господарську діяльність, у тому числі своєчасне оснащення лікарні сучасною медичною літературою, своєчасне проведення поточного ремонту будівель, споруд, транспорту та інші;

– повне і раціональне використання коштів згідно з кошторисом;

– ведення затвердженої медичної документації, своєчасний облік та надання оперативної інформації і статистичної звітності;

– облік результатів праці персоналу і контроль поточної діяльності.

Міська поліклініка забезпечує:

- медичну кваліфіковану допомогу населенню в поліклініці, на дому, денних стаціонарах:

- тісну взаємодію з іншими ЛПЗ з питань надання спеціалізованої медичної допомоги:

постійне вдосконалення форм і методів взаємодії з іншими ЛПЗ виходячи з умов фінансування та господарювання;

– дотримання норм етики і деонтології;

– своєчасне і якісне проведення діагностичних досліджень, лікарських

– призначень та інші;

– дотримання санітарних норм і правил улаштування обладнання та

– експлуатації лікувальних установ, а також вимог санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів;

– раціональне використання трудових та матеріальних ресурсів;

– постачання засобів медичного та господарського призначення;

– дотримання правил і норм безпеки, охорони праці та протипожежноі безпеки.

Поліклініка має право:

– розробляти та затверджувати перспективні і поточні планові завдання структурним підрозділам виходячи із потреб населення та аналіза діяльності поліклініки;

– формувати штатний розклад;

– формувати кошторис поліклініки;

– встановлювати в межах фонду заробітної плати посадові оклади у

– відповідності з діючими схемами окладів;

– визначати потреби в ресурсах і їх придбання;

– укладати господарські договори з підприємствами, організаціями, науковими установами та інші;

– придбання, перевіз, зберігання, відпуск і знищення наркотичних засобів, психотропних препаратів і прекурсорів.

Суспільні органи управління. Профспілковий комітет поліклініки сприяє виконанню поставлених перед поліклінікою завдань та планових показників, поліпшення умов праці та побуту, відпочинку робітників, захисту їх прав та інтересів.

Профспілковий комітет призваний залучати робітників до управління виробничими питаннями та суспільними справами, зміцнювати трудову дисципліну.

Кількісний склад профспілкового комітету до 7 чоловік.

Вибори у профспілковий комітет проводяться відкритим голосуванням делегатів проф. конференції І раз в 5 років.

У своїй роботі профспілковий комітет підпорядкований профспілковим зборам та міській профспілці мед. робітників.

Профспілкові збори проводяться в разі необхідності, але не рідше 1-го разу в квартал.

Засідання профкомітету проводяться І раз на місяць.

Порядок утворення майна та його використання

Майно поліклініки складають основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі установи.

На правах оперативного управління майно закріплено за поліклінікою для
виконання своїх статутних завдань.

Джерелами фінансування є:

– кошти місцевого бюджету;

– благодійних фондів;

– кошти, одержані від надання платних послуг;

– безкоштовні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств та

– громадян;

– інщі джерела, не заборонені законодавством.

Володіння і користування землею та іншими природними ресурсами здійснюється у встановленому Законом порядку.

Поліклініка має право використовувати кошти, отримані від надання платних постуг, на придбання медикаментів, медичного інструментарію, бензину, запчастин, та іншого у відповідності з кошторисом.

Робітники полікліники № 5 зобов'язані:

– дбайливо ставитися до майна;

– при експлуатації обладнання додержуватися суворої економії у витрачені матеріальних та грошових ресурсів.

Особи, винні у зневіченні державного майна і заподіювані матеріальної шкоди, несуть відповідальність у встановленному законом порядку.

Майно поліклініки складають основні фонди та оборотні кошти, а також інщі цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі установи.

На правах оперативного управління майно закріплено за поліклінікою для виконання своїх статутних завдань.

Джерелами фінансування є:

– кошти місцевого бюджету;

– благодійних фондів;

– кошти, одержані від надання платних послуг;

– безкоштовні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств та громадян;

– інщі джерела, не заборонені законодавством.

Володіння і користування землею та іншими природними ресурсами здійснюється в установленому Законом порядку.

Поліклініка має право використовувати кошти, отримані від надання платних послуг, на придбання медикаментів, медичного інструментарію, бензину, запчастин, та іншого у відповідності з кошторисом.

Робітники полікліники № 8 зобов'язані:

– дбайливо ставитися до майна;

– при експлуатації обладнання додержуватися суворої економії у витрачені

– матеріальних та грошових ресурсів.

Особи, винні у зневіченні державного майна і заподіювані матеріальної шкоди, несуть відповідальність у встановленному законом порядку.

Ліквідація і реорганізація поліклініки проводиться за рішенням власника або суду. При ліквідації поліклініки, звільненим робітникам гарантується додержування їх прав у відповідності з трудовим законодавством.

Орган, прийнявший рішення про ліквідацію, встановлює порядок та строки ліквідації.

Майно, залишене після задоволення претензій кредиторів та членів трудового колективу, використовується за вказівкою власника.

3.4. Питання охорони праці в лікувальному закладі

З метою створення здорових і безпечних умов праці в поліклініці розробляються і забезпечується виконання комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці й виробничого середовища, підвищенню існуючого рівня охорони праці, запобіганню випадків виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій. На реалізацію комплексних заходів виділяється не менш 0,2 % від фонду заробітної плати.

Виконуються заходу щодо підготовки приміщень структурних підрозділів лікарні до роботи в осінньо-зимовий період щорічно в строк до 1 жовтня. Забезпечується протягом цього періоду стійкий температурний режим у приміщеннях відповідно до встановлених норм.

Забезпечується безперебійну роботу й належний стан санітарно-побутових приміщень Підтримується в порядку територія, забезпечується безпека при експлуатації транспорту на території установи.

- Забезпечується безперебійну роботу вентиляційних установок, подачу холодного й гарячого водопостачання.

Проводиться атестацію робочих місць за умовами праці не рідше 1 рази в п’ять років і по її результатах вживаються заходів щодо поліпшення умов праці, медичному обслуговуванню, оздоровленню працівників і наданню їм відповідних пільг і компенсацій.

Проводиться періодично, відповідно до нормативних актів, експертизу встаткування (метрологічний контроль, проведення вимірів випробувань опору заземлюючих устроїв і ін.), будинків і споруджень щодо їхнього безпечного використання.

Працівники, які зайняті на роботах зі шкідливими й небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, безкоштовно забезпечуються, спецодягом, спецвзуттям і іншими коштами індивідуального захисту.

Виконується за рахунок коштів установи прання й ремонт спецодягу, спец. взуття й інших коштів індивідуального захисту.

Працівники, які працюють на роботах зі шкідливими умовами праці (не менш 50% робочої зміни), забезпечуються безкоштовно молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами.

Працівникам, які працюють на роботах, пов'язаних із забрудненням, видаються безкоштовно мір мийні засоби

За рахунок коштів установи здійснюється проведення медичних оглядів (огляд у наркологічному й психоневрологічному диспансерах). Організовується проведення попереднього й періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими або особливо шкідливими умовами праці, а також медичного огляду осіб віком до 21 року.

Проводиться систематичний аналіз захворюваності й випадків тимчасової непрацездатності й вживаються заходи до усунення причин захворювань. Проводиться разом із профспілковим комітетом своєчасне розслідування й вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Відповідно до діючого законодавства забезпечується здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування працівників від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях.

Проводиться по встановлених графіках навчання, інструктаж знань один раз на рік працівників, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному відборі .

Згідно з положення про охорону праці працівники міської поліклініки №3 застосовувують засоби індивідуального захисту у випадках, передбачених правилами техніки безпеки праці.

Проходять у встановленому порядку попередні й періодичний медичні огляди.

Працівник у праві відмовитися від дорученої йому роботи, якщо зложилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя й здоров'я, а також навколишніх його людей і навколишнього його середовища.

За дотриманням зобов’язань з охорони праці слідкує профспілка поліклініки. Вона виконує наступне:

- Здійснює контроль по дотриманню стороною роботодавця законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих і санітарно-побутових умов праці, забезпеченням працівників спецодягом, спец. взуттям, іншими засобами індивідуального захисту. У випадку виявлення порушень вимагає їхнього усунення.

- Представляє інтереси працівників у рішенні питань охорони праці у випадках, певних чинним законодавством, і вносити роботодавцеві відповідні подання.

- Інформує працівників про їхні права й гарантії в сфері охорони праці, змінах у законодавстві по охороні праці.

- У випадку загрози життю або здоров’ю працівників вимагає від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, ділянках на час, необхідне для усунення цієї погрози.

Бере участь:

У розробці програм, положень, нормативно-правових документів з питань охорони праці в установі.

В організації навчання працівників з питань охорони праці.

При проведенні атестації робочих місць, по її результатах вносити пропозиції щодо поліпшення умов праці, медичного обслуговування, оздоровлення працівників, надання їм відповідних пільг і компенсацій.

В поліклініці є план заходів, щодо охорони праці.

4. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ ЗАКЛАДУ

4.1 Аналіз показників роботи міської поліклініки №5

У структурі поліклініки; терапевтичне відділення на 6 дільниць; педіатричне З дільниці, КДЛ з районним бактеріологічним відділом, рентгенологічний кабінет, флюорографічний кабінет, фізіотерапевтичний кабінет, кабінет профілактики, функціональної діагностики, ендоскопічний кабінет.

У поліклініці ведуться спеціалізовані прийоми по 10 спеціальностях: хірургічний, травматологічний, підлітковий, інфекційних захворювань, офтальмологічний, ендокринологічний, неврологічний, отоларингологічний, педіатричний, терапевтичний.

Поліклініка має всі допоміжні кабінети для проведення лікувально-діагностичних та профілактичних процедур (оглядовий, щеплення, процедурний, масажу, лікувальної фізкультури, централізована стерилізаційна).

Функціонує денний стаціонар у 1,5 зміни на 40 ліжок (30 терапевтичних, 10 неврологічних).

Режим роботи поліклініки з 7.00 до 17.00, у неділю та святкові дні працює процедурний кабінет з 8.00 до 14.00.

В табл.. 4.1. показана потужність поліклініки

Таблиця 4.1

Потужність міської поліклініки №5

За поліклінікою закріплене населення для медичного обслуговування у поліклініці та вдома. Його кількість зменшилась з 15201 у 2006 р. до 14376 у 2008 році, тобто на 645 (4,3%), у зв'язку з закриттям низки підприємств, за рахунок міграції населення та зниження народжуваності.

За останні роки кількість відвідувань до лікарів збільшилось з 180147 (2006р.) до 187689 (2008р.) на4,1%. Показник на 1000 населення у 2006 році 11850,9, у 2008 році 13055,7 (на 10,2%). Найвища відвідуваність хворих до лікарів терапевтів (питома вага 30%), на другому місці до невропатолога, педіатра, хірурга, травматолога (11%). У 2008 році збільшилось відвідування до невропатолога (15,2%).

В таблиці 4.2. наведна кількість відвідувань лікарів

Таблиця 4.2

Відвідування поліклініки

В табл. 4.3. наведена кількість відвідування лікарів в розрізі спеціалізації.

Таблиця 4.3.

Питома вага приймання фахівців від загальної кількості відвідувань

Одним з головних показників діяльності поліклініки є розповсюдженість і захворюваність населення.

Розповсюдженість захворювань у 2008 році серед дорослого населення залишилась нарівні 2006 року, і складає 16272,2 (2004 - 16574,6).

Захворюваність знизилась серед дитячого населення з 2002,5 (2006р.) до 1699,3 (2008р.) на 15,1%, серед дорослого населення на протязі трьох років залишається незмінною. Значно знизилась захворюваність серед підлітків - на 21%.

У структурі захворюваності на першому місці: хвороби органів дихання, на другому, отруєння, на третьому: хвороби системи кровообігу.

Захворюваність органів дихання: за 2006 рік по 2008 рік зросла з 1027,3 до 1213,2, тобто на 18%, зріс травматизм з 646,5 до 802,7 - на 24,2%,

Захворювання органів кровообігу знизилось з 860,2 до 508,2 на 41%,

За останні роки покращилась диспансеризація хворих на гіпертонічну хворобу на ІХС. Для лікування запроваджуються нові лікі (В-блокаюри, статіки та інші) це значно знизило кількість загострень хвороби.

За останні 3 роки зросла захворюванність інфекційними хворобами, онкозахворюванність, ендокринної системи, нервової системи.

Захворюваність медичних працівників у 2008 році нижче на 22,6% у порівнянні з 2006 роком у випадках, та на 8,2% у днях. Середній термін перебування на лікарняному зріс на 0,8 дня у зв'язку з реєстрацією тяжких випадків пневмонії і травм.

Диспансеризація. Охоплення періодичними медичними профоглядами складає щороку 95-96%, робітників шкідливих умов праці, дітей-100%.

Виявляємість при профоглядах нарівні міських та обласних показників: 2006р. - 30,9; 2007р. - 38,8;2008р. -25,5.

Вищий показник по цукровому діабету 0,4 (місто 0,25).

У 2008 році покращились показники якості профоглядів на туберкульоз оглянуто - 98,9% (місто 90%). При профоглядах виявлено 70% захворювань, з деструктивними формами - 40%.

Щороку при цільових профоглядах населення на онкозахворювання виявляється до 26,4% хворих в 3-4 ст. (місто 21,7%), це нас дуже турбує. Для покрашення показників щороку проводяться онкоогляди літніх людей вдома. В умовах зменшення ліжкового фонду увагу приділяємо денним стаціонарам. З 1998 року відкрито денний стаціонар. Кількість ліжок щороку коливалась.

На кінець 2008 року функціонує 40 ліжок (30 терапевтичних, 10 неврологічних). Забезпеч єн ність на 1000 населення 32,0 (місто 19,6). З 2007 року у денному стаціонарі хворі лікуються за кошти міської лікарняної каси (МЛК). З 2008 року ліками МЛК забезпечуються хворі у стаціонарах вдома=

За звітний період кількість пролікованих у ДС зросла, у 2006р. проліковано на 10000 населення 1247,2 (місто 691,4). Показник пролікованих вище рейтингового по області.

Зросла кількість стаціонарів вдома з 538 до 589, показник на 1000 населення (2006р. - 353, 2007 - 409,7). Виконують призначення лікарів на дому дільничні медичні сестри. Літнім людям з хронічними захворюваннями стаціонари організують від 2-х до 4-х нарік.

4.2 Кваліфікація працівників поліклініки та заходи, щодо її підвищення

Необхідність перепідготовки робочих кадрів зумовлена такими обставинами:

• вивільненням робітників у результаті технічного прогресу та реконструкції підприємства;

• відсутністю попиту на професійну структуру робітників, яка склалася у зв'язку з територіальним переміщенням виробництва;

• відповідністю професійного набору робітників потребам закладу.

Між процесом підготовки нових робітників і перепідготовкою тих, що мають стаж роботи на виробництві, є суттєві відмінності. Якщо підготовка передбачає навчання професійно-кваліфікаційним знанням і навичкам, то перепідготовка — розширення і поглиблення професійно-кваліфікаційних навичок і знань, які робітники набули за період підготовки і вдосконалили в процесі трудової діяльності.

Перепідготовка робітників — це процес навчання, завдяки якому у робітника розширюються можливості застосування праці. Вона передбачає професійні зміни.

Перепідготовка здійснюється на спеціальних курсах з відривом або без відриву від виробництва. Така система має забезпечити відповідність між професіонально-кваліфікаційною структурою робочих кадрів та досягненнями науки і технології, які впроваджуються у виробництво.

На підприємствах і в навчальних закладах створюються курси ділового призначення, курси опанування суміжних спеціальностей і професій, виробничо-технічні курси, індивідуально-бригадне учнівство.

Підвищення кваліфікації робітників здійснюється підприємствами для своїх працівників з відривом і без відриву від виробництва, через курсову мережу, школи передових методів праці, технічні гуртки, семінари. Важливою формою підвищення кваліфікації є вечірнє навчання у професійно-технічних училищах, спеціальних вищих навчальних закладах.

Виявлення потреб закладу у кваліфікованих робочих кадрах і визначення джерел їх забезпечення досягається через систему балансових розрахунків. Розрахунок потреби враховує приріст їх чисельності і компенсує вибуття. Вихідними у визначенні чисельності робітників за професіями на майбутній період є дані про структуру обладнання, план підвищення ефективності, обсяг виробництва, продуктивність праці, враховуються і зміни професійного складу робочих кадрів. Спочатку розраховується чисельність робітників на плановий період і визначається додаткова потреба.

Додаткова потреба у лікарях і молодшому персоналі розраховується у зв'язку з приростом кількості породілей. Після визначення чисельності і додаткової потреби складається план підготовки робітників за формами навчання і підвищення кваліфікації, виходячи із потреби у кваліфікованому персоналі.

В табл.. 4.4. наведена відомість про кількість працюючих в поліклініці

Табл. 4.4

Чисельність працюючих і їх кваліфікаційні характеристики по міський поліклініці №5 м. Горлівки на 01.04.2008

4.3. Аналіз показників фінансової діяльності поліклініки №5

Господарські витрати призначені для створення нормальних умов діяльності бюджетної установи. За рахунок цих засобів здійснюються заходи щодо підтримки в робітнику, належному стані встаткування, інвентарю, будинків і займаної площі, створюються умови для працюючого персоналу по обслуговуванню контингенту (хворих, учнів, вихованців і ін.).

Аналіз господарських витрат включає оцінку повноти виконання кошторису витрат, забезпеченості установи господарськими матеріальними ресурсами й ефективності їхнього використання, виявлення факторів відхилення фактичної витрати від кошторису, перевірку дотримання встановлених норм витрати.

Особливість господарських витрат складається в значній розмаїтості їхнього складу. Вони відрізняються по призначенню й факторам зміни. У процесі аналізу встановлюють відхилення фактичних витрат від передбачених у кошторисі в цілому й обов'язково по видах витрат.

Для цього використовуються дані розрахунків до кошторису й обліку фактичних витрат. Вони наведені в дод. А.

Таблиця 4.5

Аналіз господарських видатків міської поліклініки №5

У складі господарських витрат лікарні найбільшу питому вагу займають витрати на: комунальны послуги – 46,75%, опалення – 30.64%, освітлення – 11,8%. У лікарні в цілому скоротилися надкошторисні витрати на господарські витрати на загальну суму 107896 грн.

Проведемо аналіз роботи закладу по виконанню кошторису видатків (табл. 4.6).

Далі проаналізуємо видатки на ремонт обладнання і інвентарю.

Табл. 4.6

Аналіз видатків на ремонт обладнання і інвентаря

Як можна бачити, рівень видатків на ремонт скоротився 0,44% до 0,37%, що говорить про недостатнє фінансування цієї статті видатків.

Проведемо аналіз касових і фактичних видатків (табл. 4.7)

Таблиця 4.7

Аналіз співвідношення касових і фактичних видатків

Із даних таблиці 4.7 можна побачити, що фактичні видатки в цілому перевіщують касові на 127763 грн. Крім загального перевищення спостерігається перевищення за окремими статтями видатків. Так, по заробітній влантні – 98161 грн., по нарахуванням на заробітню платню на 30466 грн., по послугам зв’язку на 877 грн.

Таблиця 4.8

Аналіз причин відхилення касових видатків від фактичних

Розглянувши причини цих відхилень можна сказати, що вони витікають з особливостей обліку касових і фактичних видатків зо під статтями бюджетних класифікацій.

4.4. Контроль якості медичних послуг в лікувально-профілактичному закладі

Контроль якості надання медичних послуг на даний момент аналізується дуже слабо в поліклініці. Основний наголос роьиться на якості обладнання. В поліклініці воно застаріле на 70%, але на 100% повірене відповідними службами, про є сертифікати.

Але, з точки зору реформування галузі надання медичної допомоги необхідно впроваджувати стандарти управління якістю послуг. Для лікарні це можуть бути наступні показники, що підлягають контролю і вимірюванню:

Табл. 4.9

Приклади можливих важливих аспектів лікування

ВИСНОВКИ

Таким чином в ході переддипломної практики мною були розглянуті питання роботи міської поліклініки №5 м. Горлівки. .

Вивчені її загальні характеристики, такі як форма власності і місце розташування. Проведене ознайомлення з організаційною структурою.

Вивчені положення статуту. Проведене ознайомлення з правилами охорони праці.

Визначені загальні показники діяльності поліклініки. Кількість працівників.

Розглянутий кадровий склад персоналу пологового будинку із встановленням кваліфікаційного рівня. Згідно з ним вищу категорію має 40% лікарів і стільки ж першу категорію.

Розглянута нормативно-правова база діяльності з охорони здоров’я.

Проаналізовані основні показники діяльності поліклініки: потужність наявна і проектна, кількість відвідувань лікарів і питома вага приймання фахівців від загальної кількості відвідувань за період 2006-2008 рр.

Розглянуті питання виконання кошторису видатків поліклініки і зроблений висновок про те, що фактичні видатки в цілому перевищують касові на 127763 грн.

Розглянуте питання контролю якості надання медичних послуг. Цей аспект діяльності поліклініки майже не виконується. Мною був наведений приблизний перелік показників, які повинні контролюватися в поліклініці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. "Про Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій" від 09.01.2000 №17;

2. "Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" від 07.02.01 за№ 134;

3. Наказ Міністерства охорони здоров'я України "Про за твердження Рекомендацій щодо раціонального використання бюджетних коштів у закладах охорони здоров'я" від 31.10.01 №440.

4. Балабанов И. Т. Основьі финансового менеджмента. — М.: Финансьі и статистика, 1997. — 478 с.

5. Здравоохранение: зкономика, маркетинг, менеджмент: Учеб. пособие/А. А. Чухно, В. И. Крамаренко, Л. К. Дембский и др. — Симферополь: Таврида, 2001. — 340 с.

6. Павлова Л. Н. Финансовьій менеджмент. Управление денежным оборотом предприятия: Учебник для вузов. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. — 400 с.

7. Решетников А. В. Финансовьій менеджмент в системе обязательного медицинского страхования // Зкономика здравоохранения. — № 10. — 2001.

8. Финансовий менеджмент: теория и практика: Учебник / Под ред. Е. С. Стояновой.— М.: Перспектива, 1996.— 406 с.

9. Шамшурина М. Г. Зкономика лечебно-профилактического учреждения. — М., 2001. — 278 с.

10.ШереметА. Д., Сайфулин Р. С. Методика финансового анализа. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 172 с.

11.Шутов М. М. Экономические основи рыночного здравоохранения / НАН Украины, Ин-т зкон.-правовых исслед. — Донецк: ВИК, 2002. — 294 с.

12. 10. Экономика здравоохранения: Учеб. пособие / Под общ. ред. А. В. Решетникова. — М.: ГЗОТАР-МЕД, 2003.— 242 с.