Проектування мережі абонентського доступу на основі технології VDSL

Міністерство освіти і науки України

Харьківський національний університет радіоелектроніки

Кафедра «Телекомунікаційні системи та мережі»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

До курсового проекту по курсу:

«Багатофункціональні системи абонентського доступу до мереж зв’язку»

на тему: «Проектування мережі абонентського доступу на основі технології VDSL»

Виконала: Перевірив:

ст. гр. ТСМс-09-1 Ощепков. М.Ю.

Романцова М.В.

Харків 2009

технiчне завдання

Вихiдні дані:

Параметр R – 2580 м;

Кількість абонентів в елементі поверхні:

А1, В1 – 150;

В2, В3, С1 – 75;

С2, С3, С4, D1, E1 – 35;

D4, E4, D2, D3, E2, E3 – 30.

Рівень вартості – низький.

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка складається з 32 листи формату А4, 12 рисунків, 8 таблиць, 1 додаток, 30 формул.

Предметом курсового проекту є ознайомлення з основними питаннями проектування мереж абонентського доступу (МАД) на основі технології VDSL.

У курсовому проекті розраховується довжина АЛ, розглядуються різні варіанти розміщення ONU, розраховується пропускна здатність МАД та її вартість створення. Під час розрахунку пропускної здатності МАД також використовуються засоби аналізу МАД на основі пакету xDSLSimulator.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АЛ Абонентська лінія

ВКП Вводно-комутаційний пристрій

МАД Мережа абонентського доступу

МТМ Міська телефонна мережа

ОК Оптичний кабель

РАТС Районна АТС

РК Розподільна коробка

СТМ Сільська телефонна мережа

ЦКВ Цифровий кросовий вузол

ШР Шафа розподільна

DSL Digital Subscriber Line

OLT Optical Line Termination

ONU Optical Network Unit

VDSL Very High DSL

VTU-RVDSL Transmitted Unit-Remote

VTU-CVDSL Transmitted Unit- Central Office

ЗМІСТ

Вступ

1. Структура мережі абонентського доступу

2. Розрахунок довжини абонентських ліній

3. Розрахунок варіантів розміщення ONU

4. Розрахунок пропускної здатності топології VDSL

5. Розрахунок вартості створення МАД VDSL

5.1 Загальна вартість створення МАД

5.2 Кабельна інфраструктура

5.3 Вартість розміщення ONU

5.4 Загальна вартість ONU

5.5 Вартість VDSL модемів

Висновки

Додаток А

ВСТУП

Даний курсовий проект є заключним у вивченні курсу «Багатофункціональні системи абонентського доступу до мереж зв’язку».

В наш час спостерігається бурхливий розвиток новітніх технологій. Тенденцією останніх років є дефіцит пропускної здатності каналів доступу до Інтернету. В Інтернеті з'являються всі нові послуги - передача відео та аудіо по запиті, дистанційне навчання і відеоспостереження, мережні ігри. Мережна інфраструктура повинна бути готова до передачі великого числа даних із усі зростаючими швидкостями.

Перспективна технологія VDSL (Very-high bit rate Dіgіtal Subscrіber Lіne) перетворює стандартні абонентські аналогові телефонні лінії в канал високошвидкісного цифрового доступу.

В курсовому проекті ми проектуємо мережу абонетського доступу (МАД) на основі технології VDSL. При виконанні данної задачі нам необхідно розглянути наступні питаня:

- проектування моделі МАД на основі VDSL;

- розрахунок варіантів розміщення ONU;

- розрахунок пропускної здатності розглянутої топології VDSL;

- розрахунок вартості створення МАД VDSL;

- аналіз основних характеристик МАД, розробка засобів їхнього підвищення.

З допомогою розв’язку поставленої задачі закріплюються отримані знання з курсу «Багатофункціональні системи абонентського доступу»

1. СТРУКТУРА МЕРЕЖІ АБОНЕНТСЬКОГО ДОСТУПУ

Мережа абонентського дотупу МАД складається з наступних частин:

АК- абонентській комплект телефонної станції;

ВКУ – вводно-комутаційні пристрої;

ШР – шафа кабельна розподилювальна;

ТА – телефонний апарат;

АЗП – абонентський захисний пристрій.

Стандартна структура мережі абонентського доступу (МАД) приведена на рис.1.1.

Рисунок 1.1 — Структура МАД

Розрізняють наступні ділянки з яких складається АЛ:

- станційна - ділянка від АК місцевої станції до станційної сторони кроса;

- лінійна - від лінійної сторони кроса до розетки телефонного кінцевого пристрою;

- магістральна - від лінійної сторони кроса або вводно-комутаційного пристрою (ВКУ) до розподільної шафи (ШР), (магістральної вважається зона прямого живлення в безпосередній близькості від РАТС, де ШР не використовуються);

- розподільна - від ШР до абонентського пункту;

- абонентська проводка: від розподільної коробки (РК) до розетки включення кінцевого абонентського телефонного пристрою.

У курсовому проекті виконується розрахунок структури мережі побудованої за технологією VDSL. На рис. 1.2 представлена реальна структура мережі з використанням технології Very high speed DSL (VDSL).

Рисунок 1.2 — Структура МАД з використанням технології VDSL

Устаткування в приміщенні користувача (Customer Premises) підключається з використанням мережних закінчень (NT), що містить передавальні модулі VDSL на вилученій стороні (VTU-R) c Оптичним мережним модулем (ONU) по АЛ. ONU, що можуть містити трохи VTU-C (кілька портів), підключаються до OLT по ВОЛС. Таким чином, у відповідності зі структурою рис.1.2, OLT може бути представлений як ЦКУ а ONU як мультіплексоры доступу. ONU можуть бути розміщені в приміщенні РАТС, у ШР (Cabinet), у РК.

2. МОДЕЛЬ МЕРЕЖІ ДОСТУПУ

Для розрахунку необхідної кількості ONU і довжини ОК пропонується модель мережі абонентського доступу приведена на рис.2.1

Уся територія розміщення абонентів розділяється на трикутні елементи поверхні, що складають сегмент, приведений на рис.2.1. Дана модель відноситься до класу геометричних, уперше використана для проектування VDSL систем у проекті RACE 2087/TITAN [2].

Рисунок 2.1— Геометрична модель зони розподілу РАТС

РАТС розташовується в точці А, у крапках F розташовуються розподільні коробки (РК) до яких підключаються абоненти, у точках B,C,D,E розподільні шафи (ШР). Довжини всіх ділянок можуть бути визначені геометрично. Припускаємо, що кут , і елементи поверхні рівносторонні трикутники. Довжини ділянок AB і BC визначаються як функції від :

. (2.1)

(м)

При CD і CE рівні AB і BC:

(2.2)

(м).

Ділянки AF, BF, CF, EF геометрично визначаються:

. (2.3)

(м).

Значення, отримані геометричним шляхом трохи менше одержуваних у реальній мережі, тому приймаємо:

(2.4)

(м).

Для подальшого спрощення приймемо, що елементи поверхні представляються окружностями з радіусами:

(2.5)

(м).

Дистанція від центра окружності до місця розміщення абонента являє собою ділянку від РК до приміщення абонента. Приймається що додатково необхідно 15 метрів для проводки усередині приміщення. Таким чином:

(2.6)

м,

(м).

Мінімальна і максимальна довжини абонентського шлейфа:

(2.7)

(м),

(м).

Обчислені значення ділянок геометричної моделі зведені в табл 2.1.

Таблиця 2.1— Параметри геометричної моделі

Припустимо, абоненти розподілені по елементах поверхні відповідно до рис. 2.2 приймемо, що одночасно використовують VDSL модеми 10% абонентів. Розподіл елементів можна представити в вигляді трикутника, який буде являтись сегментом загальної території мережі доступу.

Рисунок 2.2 — Розподіл абонентів по елементах поверхні.

Складемо розподіл мінімальної і максимальної довжин АЛ для різних елементів поверхні.

Наприклад, для елементів A₁,B₁ відповідно до (2.5),(2.6),(2.7) визначаємо мінімальну і максимальну довжину:

; ( 2.8)

(м);

; (2.9)

(м).

Для елементів В_2, В_3, С₁ відповідно отримаємо:

; (2.10)

(м).

; (2.11)

(м).

Для елементів С_3, С_2, С_4, D₁, Е₁ маємо:

; (2.12)

(м).

; (2.13)

(м).

Для елементів D₂ D₃ , D₄, Е₂, Е₃, Е₄:

; (2.14)

(м).

;

(м).

Таблиця 4.2 — Розподіл довжин АЛ

3. РОЗРАХУНОК ВАРІАНТІВ РОЗМІЩЕНЯ ONU

Розміщення ONU можливо в приміщенні РАТС, у ШР, у РК. Відповідно до розглянутої моделі мережі абонентського доступу можливі наступні варіанти топологій:

1. FTA (волокно до А).

2. FTAB (волокно до точок А и B).

3. FTAC (волокно до точок А и C).

4. FTF (волокно до точок F).

Приймемо максимально припустиму довжину АЛ для технології VDSL рівної 1500м. Потрібно визначити кількість абонентів, що можуть бути підключені до ONU.

Для варіанта FTA, ONU розташовується в приміщенні РАТС, абоненти підключаються через ШР у точці А. Таким чином, можна підключити абонентів A₁ і B₁. Для абонентів B₂ і В₃ розмір шлейфу лежить у діапазоні 1494-2095 тому приймемо, що в середньому довжина АЛ перевищує 1500.

Загальне число абонентів з можливістю підключення складає 30. Маючи на увазі, що наша модель складається з 6-ти сегментів необхідна ємність ONU складе 30х6=180 портів.

Для варіанта FTAB ONU розташовуються в точках А и В. До ONU у точці А підключаються абоненти розташовані в A₁, до ONU у точці В можливо підключити абонентів B₁, B₂, B₃, C₁.

Таким чином, необхідний один ONU у точці А ємністю 15х6=90 портів, і 6 ONU у точках B ємністю портів кожний. Загальна кількість підключених абонентів складе 180+39х6=414 з 552.

Для варіанта FTAC до ONU у точці А підключаються абоненти A₁ і B₁. До ОNU у точці С абоненти C₁, C₂, C₃, C₄, D₁, E₁. Загальна ємність ONU у точці А складе 180 портів. Ємність ONU у точці C складе 8+4+4+4+4+4=28. Для покриття всієї площі МАД знадобиться 6 ONU у точках С. Загальна кількість підключених абонентів складе 180+28х6=348 з 552. Для варіанта FTABCDE ємність ONU у точці А - 15х6=90, у точці В - 15+8+8=31, у точці С - 8+4х3=20, у точках D і E - 3х3+4=13. Необхідно 6 ONU у кожній точці для покриття всієї зони МАД. Загальна кількість абонентів, що підключаються, складе 552.

Для варіанта FTF, для покриття всієї необхідно 12 ONU ємністю 15 портів, 18 ONU ємністю 8 портів, 30 ONU ємністю 4 порти, 36 ONU ємністю 3 порти. Загальна кількість підключених абонентів складе

Результати розрахунку загальної кількості ONU приведено в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 — Результати розрахунку кількості ONU.

4. РОЗРАХУНОК ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ ТОПОЛОГІЇ VDSL

При розрахунку VDSL систем важливим параметром є загальна пропускна здатність, необхідна для передачі інформації від усіх користувачів VDSL. При цьому приймемо, що пропускна здатність індивідуальної системи є функцією від довжини АЛ (рис. 4.1).

Рисунок 4.1 — Залежність досяжної пропускної здатності технології VDSL від довжини АЛ.

Спочатку, для кожного розміщення ONU визначимо середню довжину АЛ для всіх елементів поверхні де можуть розташовуватися абоненти. Для варіанта FTA це A₁,B₁. При розрахунку приймемо, що усередині елементів поверхні абоненти розташовуються рівномірно.

У такий спосіб для A₁ :

; (4.1)

м.

Для В₁ :

; (4.2)

м.

За графіком на рисунку 4.1 визначаємо, що при довжині 605 м пропускна здатність досягається порядку 13Мбіт/с, а при 865,6м порядку 9Мбіт/с. Необхідна пропускна здатність для абонентів одного сегмента:

. (4.3)

Для всієї МАД:

Для варіанта FTAB:

; (4.4)

м.

; (4.5)

м.

; (4.6)

м.

;

м.

Для всієї МАД:

Для варіанта FTАС, згідно формули (4.4) маємо м.

; (4.7)

м.

; (4.8)

м.

; (4.9)

м.

;

м.

Для всієї МАД:

Для варіанта FTF:

; (4.10)

м.

Для всієї МАД:

Дані розрахунку пропускної здатності для топологій VDSL зведемо в таблицю.

Таблиця 4.1— Пропускная здатність для топологій VDSL.

За результатами розрахунків ми можемо зробити висновок, що найбільшу пропускну здатність має топологія FTF. З попередньго розділу ми також знаємо, що за даною топологією можна підключити максимальну кількість абонентів.

5. РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ СТВОРЕННЯ МАД VDSL

5.1 Загальна вартість створення МАД VDSL

Загальна вартість створення МАД VDSL надана виразом:

; (5.1)

де – загальна вартість;

– вартість кабельної інфраструктури (включаючи прокладку ОК);

- вартість монтажу ONU (розміщення в будинках і монтаж);

- вартість ONU (устаткування й електроживлення);

– VTU-C і VTU-R (устаткування і монтаж);

Для розрахунку загальної вартості створення всієї МАД розіб’ємо наш сегмент на частини, згідно варіантам розміщення ONU. Для кожної топології проведемо розрахунок вартості кабелю, вартості розміщення та устаткування ONU, вартості VDSL модемів і їх інсталяції.

5.2 Розрахунок кабельної інфраструктури

Вартість нової оптичної мережі складається з наступних частин:

- земляні роботи, що залежать від типу місцевості;

- вартість кабелю, що складається з вартості нового кабелю і монтажних робіт.

Вартість кабелю і земляних робіт пропорційна довжині необхідного нового кабелю, що визначається з розглянутої раніше геометричної моделі при різних варіантах розміщення ONU.

; (5.2)

де – загальна вартість кабелю;

- вартість оптичного кабелю;

– вартість земляних і монтажних робіт;

Розглянемо кабелі з кількістю оптичних волокон 48, 24, 12. У моделі мережі доступу кабелі використовуються в такий спосіб:

- канали зв'язку АВ і ВР: 48 ОВ;

- канали зв'язку CD і СЕ: 24 ОВ;

- канали зв'язку BF, CF, DF, EF: 12 ОВ.

За варіантом завдання ми маємо низький рівень вартості. Значення вартості оптичних кабелів приведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Приблизна вартість оптичних кабелів і монтажних робіт:

Для топології FTA, загальну вартість кабелю не враховуємо, приймаємо її рівною 0, так як обладнання ONU знаходиться в приміщенні РАТС.

Для топології FTAB проводимо розрахунок вартості, враховуючи що на ділянці АВ використовуються кабелі 48 ОВ, а довжина АВ дорівнює 745,62 м.

грн.

Для топології FTAС проводимо аналогічний розрахунок вартості, враховуючи, що довжина АС=АВ+ВС:

грн.

Для топології FTF загальна вартість буде рівна:

грн.

5.3 Вартість розміщення ONU

Вартість розміщення ONU, включаючи переустаткування приміщення РАТС або ШР, РК:

(5.3)

де – вартість розміщення;

– вартість будівельних робіт;

– вартість монтажу оптичного устаткування.

Приблизна вартість розміщення ONU приведена в таблиці 5.2

Таблиця 5.2 — Вартість розміщення ONU

Як видно з таблиці, вартість розташування ONU на стороні РАТС відрізняється від вартості при розташуванні на стороні мережі доступу. Це обумовлено тим, що при розташуванні ONU на стороні мережі доступу набагато частіше потрібне нове приміщення для розміщення устаткування.

Аналогічно попередньому розділу, проводимо розрахунок вартості на стороні ONU для кожного з варіантів окремо.

Для топології FTA використовуємо вартість розміщення ONU в приміщенні РАТС:

грн.

Для топології FTAВ враховуємо роміщення на территорії мережі доступу:

грн.

Для топології FTAС:

грн

Для топології FTF:

грн.

5.4 Загальна вартість устаткування ONU

(5.4)

де – загальна вартість ONU;

– вартість стійки для інсталяції плат;

– вартість устаткування основного й аварійного електроживлення

Велика ємність ONU використовується в топологіях з великою площею, де кількість абонентів на один ONU є високим. Велика ємність ONU необхідна, тільки якщо ONU розміщається в будинку РАТС. Враховуючи данні приведені в таблиці для середньої вартості устаткування ONU, ми будемо проводити розрахунки, обираючи оптимальну ємність ONU.

Таблиця 5.3 — Середня вартість устаткування ONU.

Для топології FTA беремо 1 ONU ємністю 250. Так як з точки зору економії це буде найвигідніше:

грн.

Для топології FTAВ:

грн.

Для топології FTAС:

грн.

Для топології FTF маємо розрахунки:

грн.

5.5 Вартість VDSL модемів

Загальна вартість VDSL модемів розраховується по формулі:

(5.5)

де – загальна вартість VDSL;

– вартість VTU-C плати в ONU і VTU-R (NT);

– вартість інсталяції нового абонента.

Оцінна вартість, що включає VDSL модеми на двох кінцях для високого рівня складає 5 400. Підставляючи це значення в формулу, ми отримаємо загальну вартість VDSL для кожної з розглянутих раніше топологій. Результати занесемо в таблицю 5.4

Якщо загальну вартість VDSL розділити між абонентами, то одержимо питому вартість VDSL на абонента.

(5.6)

де – питома вартість;

_– загальна вартість створення САД VDSL;

– кількість VDSL абонентів.

При розрахунку параметрів вартості варіантів топології, приймати що кількість користувачів VDSL складе 10% від загального числа. Аналогічно проводимо розрахунок для кожної з топологій окремо, а потім результати заносимо в таблицю 5.4.

Підставляючи отримані значення вартості кабеля, розміщення ONU, загальної вартості ONU та вартості VDSL, для всіх розглянутих варіантів топологій, отримаємо - загальну вартість створення всієї МАД, яку також заносимо в таблицю.

Таблиця 5.4 — Зведені результати розрахунків вартості створення всієї МАД

ВИСНОВКИ

В даному курсовому проекті ми розглядали МАД з використанням технології VDSL. Використовуючи запропоновану модель МАД, де вся территорія розміщення абонентів розділяється на трикутні елементи , що складають сегмент від загальної площі МАД.

Ми визначили діапазон довжин абонентських ліній, розглянули варіанти розміщення ONU, розрахували пропускну здатність для топологій (FTA, FTAB, FTAC, FTF) VDSL та загальну вартість творення МАД.

Проаналізувавши результати розрахунків ми можемо зробити висновок, що найбільшу пропускну здатність (V=18768 Mбіт/с) можна досягнути, використовуючи топологію FTF, також можна підключити найбільшу кількість абонентів (N=552), в той же час ця топологія найдорожча (С_ТОТ=11510514 грн.), питома вартість на одного абонента в топології FTF також більша ніж в інших варіантах. Топологія FTA краща для використання технології ADSL, бо маємо більшу довжину абонентської лінії (від 598 м до 1199 м). Ця топологія найдешевша (С_ТОТ=414000 грн.), але обслуговує найменшу кількість абонентів (N=180). Розглянувши топології, розраховані в роботi, можна зробити висновок, що топологія FTAB є найвигіднішою. При FTAB обслуговується 414 абонентів, при цьому загальна вартість С_ТОТ =1955088 грн. Пропускна здатність (V=5298 Mбіт/с) цієї топології найбільша, якщо не брати до уваги FTF.

Виходячи з цього для нашої мережі найдоцiльнiше буде взяти топологію FTAB. Ми не вiддали перевагу FTF, тому що вона набагато дорожче, а FTA тому, що по усiм показникам, окрiм вартостi, ця топологiя поступається вибранiй нами FTAB.

ДОДАТОК А

Розрахунок пропускної здатності системи за допомогою програми VDSL Simulator

Використовуючи програмний пакет Matlab, проведемо аналіз варіантів підключення ONU та розрахунок пропускної здатності. Для розрахунків використовуємо систему ETSI-VDSL-E2-Pex-P1-M1. При цьому на ділянці AF використовуємо кабель 4.0 (26 AWG), а на ділянці АВ 5.0 (24 AWG). Приймемо максимально допустиму довжину абонентської лінії для технології VDSL рівну 1500 м .

Спочатку розглянемо топологію FTA. В цьому варіанті ONU розташовуються в приміщенні РАТС, абоненти підключаються через ШР точці А. Таким чином можемо підключити абонентів А₁, В₁.

Рисунок А.1 — Зовнішній вигляд топології FTA в програмі xDSLSіmulator.

Рисунок А.2 — PSD сигнала та перешкоди.

Рисунок А.3 — Спектральна маска розглянутої VDSL системи.

Приклад програми приведений нижче. Розглянемо топологію FTA:

global ex;

global res;

scenario='FTA-A1';% Установка сценария

gui.vdslDuplex= 'VDSL-FDD'; % Название модели

% Установка экспериментальной структуры по умолчанию

ex.param = setupParam; % Параметры

[ex.tfplist, ex.param.HAMBandName] = ...

itu_tfplanHAM([]);

ex.tfplist = fsan_modelsMISC(ex.tfplist); % Добавление моделей помех основных систем

ex.lclist = setupLClist; % Формирование структур описания линейных кодов

ex.lclist = etsi_lcdefsVDSL(ex.lclist);

ex.clist = etsi_cablesVDSL([]); % Установка параметров кабеля связи;

ex.tfplist = etsi_masksVDSL(ex.tfplist); % Get ETSI VDSL masks

ex.tfplist = etsi_tfplansVDSL(ex.tfplist); % Установка частотного плана VDSL-FDD

ex.tfplist = etsi_tfplansVDSLDMT(ex.tfplist);

ex.tt.name = 'FTA-A1';

% Определение топологии

ex.tt.topology={{0 '' 'A' ''},...

{ 583 'NOK_50' 'F' '583m ETSI->'},...

{303 'NOK_40' 'CPE' '303m ETSI->'}}

% Определение количества и расположения работающих систем

ex.tt.traffic={{1,3,'VDS1',1},...

{1,2,'VDS2',14}}

% Определение соотвествия имени системы на топологии и реального типа топологии

xDSL.name='VDS1';

xDSL.used='ETSI-VDSL-E2-Pex-P1-M1';

ex.param.xDSLlist=insertList(ex.param.xDSLlist,xDSL);

xDSL.name='VDS2';

xDSL.used='ETSI-VDSL-E2-Pex-P1-M1';

ex.param.xDSLlist=insertList(ex.param.xDSLlist,xDSL);

% формирование списка систем для которых производится расчет основных параметров

ex.param.modemlist=['VDS1'];

% Построение топологии и трафика

figure(1);

plotTTstructure(ex.tt);

%Вывод маски спектральной плотности мощности для G.SHDSL модема

tfplan = getList(ex.tfplist,'ETSI-VDSL-E1-Pex-P2-M2');

figure(7);graw('reset;');

gui.fax.min=1e3; gui.fax.max=15e6;

plotTFplan(tfplan,'Lin',gui.fax);

%drawnow; % Show it now

% Расчет результатов эксперимента

result = evalExperiment;

% Вывод результатов эксперимента

format compact

[bitrate_LT, bitrate_NT,margin_LT, margin_NT]=calcXDSLresult(ex,result);

disp('LT Rates')

disp(bitrate_LT)

disp('NT Rates')

disp(bitrate_NT)

disp('Ratio')

disp(bitrate_NT./bitrate_LT)

disp('margNT')

disp(margin_NT)

disp('margLT')

disp(margin_LT)

% Построение результатов эксперимента

for current=1:length(result),

figure;

% Построение результатов стороны LT

subplot(211)

x=result{current};

tmp_str=sprintf('Simulation Result, Modem %d (%s-%s)n',...

current,...

ex.tt.topology{x.Modem.LT_Node}{3},...

ex.tt.topology{x.Modem.NT_Node}{3});

plotResult(ex,result,current,'LT',[],[],tmp_str);

% Построение результатов стороны NT

subplot(212)

tmp_str=sprintf('%s-%sn',...

ex.tt.topology{x.Modem.LT_Node}{3},...

ex.tt.topology{x.Modem.NT_Node}{3});

plotResult(ex,result,current,'NT',[],[],tmp_str);

end

За результатами виконаної програми, ми можемо побачити результати розрахунку пропускної здатності потоків US та DS:

LT = 7.7360 Мбит/с

NT= 35.0120 Мбит/с.

Тепер розглянемо варіант FTAB, ONU розташовуються в точках А і В. Таким чином ми маємо можливості підключення абонентів В₁, В₂, В₃, С₁. Довжина абонентської лінії для цих абонентiв не перевищує 1500 м. Розглянемо ділянку В – СРЕ, B – F – CPE i B – C – CPE. Дiлянку А – В не розглядаємо тому, що мiж цими ONU прокладається оптичний кабель, тобто А-В являє собою магістральну дiлянку (не має взаємних впливів).

Рисунок А.4 — Зовнішній вигляд топології FTAВ-В₁ в програмі xDSLSіmulator

Рисунок А.5 — PSD сигнала та перешкоди

За результатами виконаної програми, ми можемо побачити результати розрахунку пропускної здатності потоків US та DS:

LT = 31.0080 Мбит/с

NT= 95.4000 Мбит/с.

Рисунок А.6 — Зовнішній вигляд топології FTAВ-В₂,В₃ в програмі xDSLSіmulator

Результати розрахунку пропускної здатності потоків US та DS:

LT = 10.3160 Мбит/с

NT= 38.7600 Мбит/с.

Рисунок А.7 — Зовнішній вигляд топології FTAВ-С₁ в програмі xDSLSіmulator

Результати розрахунку пропускної здатності потоків US та DS:

LT = 3.8880 Мбит/с

NT= 30.1120 Мбит/с.

Для інших варіантів топологій також отримуємо нульову пропускну здатність, тому робимо висновок, що підключення абонентів в данніх варіантах неможливе. Виходом з даної ситуації може бути зменшення довжини абонентської лінії. Адже причиною являється те, що середня довжина абонентської лінії складає більш ніж 1500 м. Тому підключення абонентів за даними топологіями неможливе.