Бухгалтерский учет в торговле в Украине

План.

Вступ…………………………………………………………………...3

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.

1. Облік реалізації товарів та визначення фінансового

результату в оптовій торгівлі……………………………...4

2. Облік закінчених капітальних вкладень.

Облік джерел фінансування капітальних вкладень………8

ІI. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.

Задача…………………………………………………………….14

Висновки……………………………………………………………….15

Список використаної літератури……………………………….16

Вступ.

Бухгалтерський облік є однієї з найважливіших дисциплін економічного циклу, що забезпечують інформацією процес прийняття управлінських рішень.

У умовах формування ринкових відносин торгово-посередницька діяльність займає особливе місце в народному господарстві України. Тому дуже актуально вивчення особливостей обліку операцій оптової і роздрібної торгівлі.

Бухгалтерський облік в установах культури, науки, освіти істотно відрізняється від обліку в інших галузях господарства, тому що при цьому використовується меморіально-ордерна форма обліку. Вивчення особливостей бюджетного обліку необхідно для підготування до роботи в цих установах.

Індустрія побутового обслуговування і туризму розвивається в Україні значними темпами, що диктує необхідність знання основ ведення бухгалтерського обліку операцій гостьового обслуговування, а також операцій по наданню послуг населенню.

Крім цього й інші галузі мають визначені особливості функціонування. Звідси випливає необхідність вивчення бухгалтерського обліку в будівництві, страхової діяльності, на транспорті, у банках, сільському і лісовому господарстві й інших галузях.

Дана контрольна робота складається з двох частин: теоретичної

( два питання) і практичної ( задача).

В теоретичній частині розглянуті облік реалізації товарів та визначення фінансових результатів в оптовій торгівлі, облік закінчених капітальних вкладень та облік джерел їх фінансування, а також практична задача обліку в бюджетній установі.

Метою написання роботи є засвоєння теоретичних знань, придбання практичних навичок бухгалтерського і податкового обліку в бюджетних установах, торгівлі, на підприємствах побутового обслуговування й інших галузей і сферах народного господарства України.

І.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.

1. Облік реалізації товарів та визначення фінансового результату в оптовій торгівлі.

Принципи формування в бухгалтерському об­ліку інформації про товари, доходи і витрати тор­говельного підприємства та її розкриття у фінан­совій звітності визначають П(С)БО 9 “Запаси”, П(С)БО 15 “Дохід” і П(С)БО 16 “Витрати”.

Відповідно до сучасних підходів до організації бухгалтерського обліку і звітності розроблені і зат­верджені новий План рахунків та Інструкція № 291.

Облік товарів здійснюється на підставі П(С)БО 9, згідно з пунктом 6 якого товари - це матеріальні цінності, що придбані (отримані) і утримуються підприємством у цілях подальшого продажу.

Для обліку й узагальнення інформації про рух товарів відповідно до нового Плану рахунків використовується рахунок 28 Товари” із застосуванням субрахунків:

• 281 “Товари на складі”;

• 282 “Товари в торгівлі”;

• 283 “Товари на комісії”;

• 284 “Тара під товарами”;

• 285 “Торговельна націнка”.

По дебету субрахунків 281 - 284 відображається збільшення кількості товарів та їх вартості, по кре­диту - зменшення. Прибуткуються товари відповідно до нової сис­теми бухгалтерського обліку за первісною варті­стю, у той час як раніше оприбуткування здійсню­валося за купівельною вартістю.

Реалізація товарів, так само які купівля, здійснюється на підставі укладених договорів поставки, купівлі продажу тощо з оформленням супровідних документів( накладна, товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура та ін.).

Підприємства оптової торгівлі, як правило, реалізують товари з оптових баз, товарних складів, складів-магазинів.

Розрахунки за товари можуть здійснюватися підприємствами як у готівковій, так і в безготівковій формі. Однак при розрахунках готівковими грошовими коштами одного підприємства з іншим обмеження в сумі 3000 грн. на день( п.1 Порядку №21).

Здійснюючи торгівельну діяльність, підприєм­ства отримують дохід (виручку) від реалізації то­варів. Відповідно до діючих стандартів,доходи - це збільшення економічних, вигід у вигляді надход­ження активів або зменшення зобов’язань, які приводять до збільшення власного капіталу (крім збільшення капіталу за рахунок внесків власників).

Для узагальнення інформації про доходи (ви­ручку) від реалізації товарів призначений ;,рахунок 70 “Доходи від реалізації” субрахунок 702 “Дохід від реалізації товарів”.

По кредиту субрахунку 702 відображається збільшення доходу від реалізації разом із сумою непрямих податків, зборів, обов’язкових платежів, які включені в ціну продажу, по дебету - належна сума непрямих податків, зборів, обов’язкових пла­тежів, суми, отримувані підприємством на користь комітента, принципала, щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 “Фінансові результати” субрахунок 791 “Результат основної. діяльності”.

Крім того, на субрахунку 704 “Вирахуваний з доходу” відображається сума наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем товарів та інші вирахування. По дебету субрахунку 704 відображається вище перелічене ви­рахування, а по кредиту - списання дебетових обо­ротів на рахунок 79.

При продажу товарів необхідно здійснювати їх оцінку для визначення собівартості, за якою вони будуть списуватися з балансу. Оцінка товарів здійснюється одним з методів:

• ідентифікованої собівартості відповідної оди­ниці запасів;

• середньозваженої собівартості;

• собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

• собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

• ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку то­варів, які мають однакове призначення й однакові умови використання, застосовується тільки один з наведених методів.

Для узагальнення інформації про собівартість реалізованих товарів передбачений рахунок 90 “Собівартість реалізації” субрахунок 902 “Со­бівартість реалізованих товарів”.

По дебету цього субрахунку відображається фак­тична собівартість реалізованих товарів (без тор­говельних націнок), а по кредиту - списання в по­рядку закриття щомісяця або в кінці звітного року дебетових оборотів на рахунок 79 субрахунок 791.

Відповідно до національних стандартів бухгал­терського облікувитрати - це зменшення еконо­мічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшен­ня зобов’язань, які призводять до зменшення влас­ного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Витрати визнаються витратами певного періоду Одночасно з визнанням доходу, для отримання яко­го вони здійснювалися. При цьому витрати, які не­можливо прямо пов’язати з доходом певного пе­ріоду, відображаються у складі .витрат того звітно­го періоду, у якому вони були здійснені.

Витрати, пов’язанім операційною діяльністю, які не включаються до собівартості товарів, поділя­ються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Узагальнення інформації про витрати торговельного підприємства забезпечується застосуванням рахунків 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витра­ти на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяль­ності”, а також рахунків класу 8 “Витрати за елементами”. При цьому використання рахунків класу 8 є обов’язковим для суб’єктів малого підприєм­ництва і для підприємств, діяльність яких не спря­мована на ведення комерційної діяльності. Торговельні ж підприємства можуть використовувати їх для узагальнення інформації про витрати за еле­ментами затрат з одночасним списанням цих зат­рат на рахунки витрат класу 9, тобто застосовува­ти рахунки класу 8 як транзитні.

Витрати, які враховуються на рахунках 92” Адміністративні витрати”, 93 “Витра­ти на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяль­ності” списуються безпосередньо на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Рахунок 79 “Фінансові результати” займає особливе місце у Плані рахунків. На нього списується сальдо рахунків доходів і витрат: по дебету – витрати, по кредиту –доходи.

Визначення фінансових результатів для підприємств оптової торгівлі подано на схемі 1.Схема 1.

Дт 79Дт 702

Дт 79 Кт 79

Дт 79

Приклад обліку реалізації товарів і визначення фінансового результату в оптовій торгівлі наведений в таблиці 1.

Таблиця 1.

2. Облік закінчених капітальних вкладень.

Облік джерел фінансування капітальних вкладень.

Капітальні вкладення - це витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання будівель або їхніх частин, устаткування, інструмента, інвентарю, інші капітальні роботи і витрати на проектно-дослідницькі, геолого-розвідницькі і бурові роботи, відведення земельних ділянок і переселення в зв'язку з будівництвом, на підготовку кадрів для споруджуваних підприємств і ін.

Капітальні вкладення відбиваються в балансі по фактичних витратах забудовника (замовника).

Тому при ведень бухгалтерського обліку підприємства-забудовники повинні забезпечити розмежування в обліку поточних витрат на виробництво і капітальні вкладення.

Крім того, в обліку забудовника капітальні вкладення групуються по різних ознаках: по відтворювальною структурою технологічній структурі; призначенню; галузям; способу виробництва. Відтворювальна структура капітальних вкладень - це нове будівництво, розширення, реконструкція, модернізація і технічне переозброєння діючих підприємств.

За технологічною структурою капітальні вкладення підрозділяються на:

• витрату на будівельні і монтажні роботи;

• витрату на придбання усіх видів устаткування, інструмента й інвентарю;

• інші капітальні роботи і витрати.

По призначенню капітальні вкладення в обліку підрозділяються на дві группи:

• виробничого призначення (ті, котрі після введення в експлуатацію будуть використовуватися в сфері матеріального виробництва);

• невиробничого призначення (ті, котрі після введення в експлуатацію не будуть використовуватися в господарській діяльності підприємства).

По способі виробництва будівельно-монтажних робіт капітальні вкладення підрозділяються на виконані підрядним і господарським способами.

Але в будь-якому випадку капітальні вкладення повинні бути забезпечені джерелами фінансування.

Відповідно до Плану рахунків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291 бухгалтерський облік витрат будь-яких капітальних вкладень підприємства ведуть на рахунку 15 “Капітальні інвестиції”.

Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначе­ний для обліку витрат на придбання або ство­рення матеріальних і нематеріальних необорот­них активів.

Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має такі субрахунки:

151 "Капітальне будівництво"

152 "Придбання (виготовлення) основних за­собів"

153 "Придбання (виготовлення) інших необо­ротних матеріальних активів"

154 "Придбання (створення) нематеріальних активів"

За дебетом рахунка 15 "Капітальні інвестиції" відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (уведення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальний активів тощо).

На субрахунку151 "Капітальне будівництво” відображаються витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства.

На цьому субрахунку також ведеться облік устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, та авансові платежі для фінансування вказаного будівництва.

Субрахунок152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними сила ми матеріальних активів, облік яких ведеться най рахунку 10 "Основні засоби" (крім об'єктів будівництва та основного стада).

На субрахунку153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів" відображаються витрати підприємства (організації установи) на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи".

На субрахунку154 "Придбання (створення нематеріальних активів" відображаються витрати підприємства на придбання або створення власними силами активів, облік яких ведеться на рахунку 12 "Нематеріальні активи".

На субрахунку155 "Формування основного стада" обліковуються витрати на формування основного стада робочої та продуктивної худоби (крім тварин, які обліковуються на рахунку 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі").

Кошти, які забудовник отримав від пайовика для пайової участі в будівництві об'єкта, відобра­жаються за дебетом рахунків обліку грошових коштів, запасів і кредитом рахунка 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" із внесен­ням до аналітичного обліку відомостей про пайо­вика й об'єкт будівництва.

Після оформлення документів про право власності пайовика на відпо­відну частку збудованого об'єкта й приймально-передавального акта забудовник на відповідну вартість дебетує рахунок 48 у кореспонденції з рахунком 15.

Передані забудовнику кошти для пайової участі в будівництві об'єкта пайовик відображає за кре­дитом рахунків обліку грошових коштів, запасів у кореспонденції з рахунком 37 "Розрахунки з різни­ми дебіторами". Після одержання оформлених документів про право власності й приймально-передавального акта пайовика на відповідну ча­стку збудованого об'єкта кредитується рахунок 37 у кореспонденції з рахунком 15.

Зарахування на баланс власної частки збудо­ваного об'єкта відображається за дебетом рахунка 10 "Основні засоби" та кредитом рахунка 15. Якщо власна частка збудованого об'єкта (квар­тири, нежитлові приміщення) призначені пайови­ком для продажу, то їх зарахування на баланс пайовика відображається за дебетом рахунка 28 "Товари" та кредитом рахунка 15.

Витрати на капітальні інвестиції враховуються в журналі-ордері № 16 по кредитовому обороту ра­хунка 15. Аналітичний облік по рахунку здійснюється у відомості № 18 "Затрати на капітальні інвес­тиції". Записи здійснюються на підставі первинних документів (рахунків-фактур, виписок банку, дого­ворів тощо).

Аналітичний облік капітальних інвестицій ве­деться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, немате­ріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень (інвентарними об'єктами).

У новому Плані рахунків немає рахунка, аналогічного старому рахунку 93 "Фінансування капітальних вкладень". Це виклика­не тим, що з 2000 року в бухгалтерському обліку не треба відображати джерела фінансування капі­тальних вкладень (прибуток, амортизація), як ра­ніше це було передбачено Інструкцією № 139.

Джерелами фінансування капітальних вкладень є:

• засоби державного бюджету;

• амортизаційний фонд підприємства;

• фонди економічного стимулювання (якщо їхнє створення передбачене статутом підприємства);

• прибуток підприємства;

• кредиту банку;

• позикові засоби;

• цільове фінансування і цільові надходження;

• часткові чи суми пай інших підприємств;

• засоби від продажу акцій під розширення, реконструкцію або модернізацію виробництва;

• внески засновників у статутний фонд.

Державне фінансування капітальних вкладень як і раніше залишається одним з найважливіших джерел фінансування. За рахунок бюджетного фінансування здійснюються найбільш великому проекті, такі як збільшення виробничих потужностей підприємств і комплексів і створення ряду об'єктів основних невиробничих фондів, що є національним надбанням.

Використання державних коштів як джерело фінансування жорстко контролюється насамперед Міністерством фінансів України і поруч інших міністерств і відомств.

Якщо підприємство здійснює капітальні вкладення за рахунок бюджету, то в бухгалтерському обліку є свої особливості при відображенні.

При виконанні робіт підрядним способом фінансування капітальних вкладень зараховується на баланс підприємства в міру здійснення оплат за зроблені на капітальні вкладення витрати і відбивається по кредиті рахунка у кореспонденції з дебетом рахунків 15, 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”. При виконанні робіт господарським способом - з дебетом рахунка 31 “Розрахунковий рахунок”.

Цільове фінансування в бухгалтерському обліку відображається на рахунку 48 “ Цільове фінансування і цільові надходження”, призначений для обліку коштів, отриманих від інших фізичних та юридичних осіб. Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких були понесені витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.

Отримані кошти на цільове фінансування капітальних інвестицій визнаються доходом протягом періоду корисного використання цих об’єктів інвестування пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів. Тобто у разі фінансування капітальних вкладень сальдо рахунка 48 підлягає списанню на рахунок 69 “Доходи майбутніх періодів” і вже після цього буде списуватися на доходи.

Наприклад, підприємство отримало з бюджету на рахунок суму 100 тис. грн. для придбання обладнання.

Згідно з новим Планом рахунків ця господарська операція буде відображена таким чином (табл. 2. )

Таблиця 2.

Найбільший обсяг капітальних вкладень, здійснюваний підприємствами недержавної форми власності, фінансується за рахунок власних коштів таких підприємств.

Оплата усіх видів витрат і витрат при капітальних вкладеннях, здійснюваних підприємствами за рахунок власних коштів, здійснюється з кредиту рахунка 31 “Розрахунковий рахунок”.

При використанні власних засобів підприємств (амортизаційний фонд, фонди економічного стимулювання, прибуток і ін.) як джерело фінансування капітальних вкладень маються розходження при відображенні в бухгалтерському обліку в залежності від форми власності підприємства.

Зарахування об'єктів на баланс таких підприємств відбивається проводкою по дебеті рахунка 10 “Основні засоби” і кредиту рахунка 40 “Статутний фонд”.

Нерідкі випадки, коли підприємства для здій­снення капітальних вкладень залучають кредити банків або позикові кошти небанківських органі­зацій. У цьому випадку підприємство повинне укласти кредитний договір (кредитну угоду) з установою, що надає грошовий кредит.

При цьому слід уточнити, що мова йде про фінансові кредити, статус яких визначений підпун­ктом 1.11.1 Закону про прибуток, - це грошові кошти, які надаються банком або небанківською фінансовою установою (далі - банком) у позику юридичній або фізичній особі на певний термін під відсоток. Такі кредити видаються банком за умови, що вони включені до ліміту капітальних вкладень і будуть відшкодовані за рахунок коштів, передбачених у фінансових планах підприємств, крім того, вони повинні бути використані суворо за цільовим призначенням - на капітальні вкла­дення.

Кредитні договори по позиках на капітальні вкладення найчастіше належать до довгострокових, як і самі кредити. При будівництві об’єктів, технічному переобладнанні, реконст­рукції або розширенні діючих підприємств термін кредитного договору нерідко відповідає норма­тивному терміну виконання будівельно-монтаж­них робіт.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

На рахунку 50 “Довгострокові позики” ведеться облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами в інших осіб, які не є поточними зобов’язаннями.

Приклад наведений в таблиці 3.

Таблиця 3.

ІI. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.

В дитячому будинку “ Малятко” , яке знаходиться на державному бюджеті, за січень 1999 року зареєстровані слідуючі господарські операції.

1. Надійшло фінансування на бюджетний рахунок нижчестоячого розпорядника кредитів 10 000000 грн.

2. Отримані в касу готівкові гроші з поточного рахунку у сумі

2000 грн.

3. Оплачені з бюджетного рахунку рахунки постачальників у сумі

700 грн.

4. Закриті використані кредити в кінці року на суму 3000 грн.

Бухгалтерський облік цих операцій , згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ від 10.12.99р. № 114 та Порядку його застосування від20.12.99р. за №890/4183, наведемо в таблиці4.

Таблиця 4.

Висновки.

У умовах формування ринкових відносин торгово-посередницька діяльність займає особливе місце в народному господарстві України. Тому дуже актуально вивчення особливостей обліку операцій оптової і роздрібної торгівлі.

Вивчення особливостей бюджетного обліку необхідно для підготування до роботи в бюджетних установах.

Вивчення бухгалтерського обліку в будівництві, страхової діяльності, на транспорті, у банках, сільському і лісовому господарстві й інших галузях дуже важливе в наш час.

В теоретичній частині було розглянуто облік реалізації товарів та визначення фінансових результатів в оптовій торгівлі, облік закінчених капітальних вкладень та облік джерел їх фінансування, а також вирішена практична задача обліку в бюджетній установі.

Засвоєння теоретичних знань, придбання практичних навичок бухгалтерського і податкового обліку в бюджетних установах, торгівлі, на підприємствах побутового обслуговування й інших галузей і сферах народного господарства України допоможе бухгалтеру у його подальшій діяльності.

Список використаної літератури.

1. Закон України “ Про Державний бюджет України на 2000р.” від 17.02.2000 р, №1458-III.

2. Закон України “ Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р, №996-ХIV, зі змінами і доповненнями.

3. Закон України “Про опо­даткування прибутку підприємств” у редакції Закону України від 22.05.97 р, №І283/97-ВР, зі змінами і доповненнями.

4. Закон України “ПРО оподатковування прибутку підприємства” у редакції від 22.05.97 р., зі змінами і доповненнями.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід” , від 29.11.99р. № 290.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” , від 28.01.2000р. № 15.

7. Інструкція № 291 – “Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу , зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій” затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

8. Інструкція № 114 – “ Про Затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ”, від 10.12.99 р. № 114.

9. Інструкція з ОФ - Інструкція з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.07.97 р. № 159, зі змінами і доповненнями ( втратила чинність).

10. інструкція № 139 - Інструкція про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 18.08.95 р. № 139, зі змінами і доповненнями.

11. Інструкція № 141 - Інструкція з бухгалтерського обліку податку з додаткової вартості, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 01.07.97 р. № 141, зі змінами і доповненнями.

12. Бєлов С. П. “ Бюджетний облік”. – М. : Ф.та С. ,1998р.

13. Вербицка Л. В. “ Теорія бухгалтерського обліку” Нав.- метот. Посібник . - К. : Логос, 1999 р.

14. Сопко В. В. “ Бухгалтерський облік” Навч. Посібник . - К. : КНЕУ, 1998 р.

15. Баланс № 6 від 08.02. 2000р.

16. Баланс № 7 від 15.02. 2000р.

17. Баланс №9 від 29.02. 2000р.

18. Баланс № 10 від 07.03. 2000р.

19. Баланс № 14 від 04.04. 2000р.

20. Баланс № 31 від 31.07. 2000р.