Сутність та види прибутку

Поняття прибутку. Бухгалтерський, економічний і нормальний прибуток. Максимізація прибутку: два підходи

Прибуток — це грошове вираження між вартістю реалізованої продукції і витратами на її виробництво.

В умовах ринкової економіки він є узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємств, метою їхньої діяльності.

Розрізняють прибуток обліковий (бухгалтерський), економічний і нормальний.

Бухгалтерський прибуток — це різниця між ціною реалізованої продукції і витратами на її виробництво.

Нормальний прибуток — це винагорода за підприємницьку діяльність, складова витрат виробництва. Економічний прибуток — це різниця між обліковим і нормальним прибутком. Головним критерієм визначення реальної прибутковості підприємств вважають величину економічного прибутку. Вона показує, наскільки обліковий прибуток перевищує нормальний:

ЕП = ОП - НП,

де ЕП, ОП, НП — відповідно економічний, обліковий і нормальний прибуток.

Отже, економічний прибуток виникає тоді, коли загальна виручка перевищує всі зовнішні та внутрішні витрати. До складу останніх входить нормальний прибуток на капітал у вигляді відсотка. Прагнення отримати якомога більший прибуток стимулює підприємців ефективніше використовувати економічні ресурси, знижувати витрати, впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, освоювати нові виробництва.

Шляхи максимізації прибутку

Максимізація прибутку – максимізація різниці між валовим доходом і валовими витратами (TR – TC).

Отже, існують два підходи до максимізації прибутку фірми. Розглянемо їх.

Метод порівняння загального доходу і загальних витрат. Ми вже знаємо, що економічний прибуток фірми є різницею між загальним доходом і загальними витратами:

ЕР = TR – ТС, де

ЕР- економічний прибуток

ТR- загальний дохід

ТС- загальні витрати

Економічний прибуток фірми може мати додатне значення, від'ємне і дорівнювати нулеві. Якщо загальний дохід більший за загальні витрати (TR > ТС), то фірма привласнює економічний прибуток (ЕР > 0). Якщо загальний дохід дорівнює загальним витратам (TR = ТС), то економічного прибутку фірма не має (ЕР = 0). Якщо дохід менший ніж витрати (TR < ТС), то фірма зазнає збитків (від'ємний економічний прибуток; ЕР < 0).

Розглянемо фірму, яка виробляє цукор. Для цієї фірми побудуємо криві ТС і TR та розмістимо їх на одному графіку (рис. 1), оскільки і ТС i TR виражені у гривнях.

Проаналізуємо співвідношення загального доходу і видатків. На проміжку між 0 і Q₁ внаслідок того, що ТC > TR, економічний прибуток є від'ємним (-ЕР). У точці А маємо нульовий економічний прибуток (EР= 0). Нульовий EP досягається за обсягу виробництва Q₁.

На проміжку від Q₁ до Q₃ EP > 0.

рис. 1. Максимізація ЕP методом порівняння TR i TC

У точці В (рівень виробництва Q₃) ЕР знову дорівнює нулеві внаслідок того, що TR = ТС.

Рівень Q₃є граничним. Поза ним фірма має ЕР< 0, тобто збитки на всіх рівнях виробництва вище Q₃. Геометрично ЕР є відстанню по вертикалі на будь-якому рівні Q між TR і ТС.

Оскільки від Q₁до Q₃TR є більший за ТС і ЕР є додатним, то фірма буде діяти в межах рівня випуску продукції від Q₁ до Q₃.

Коли обсяг виробництва становить Q*, прибуток ЕР максимальний, бо відстань між TR і ТС (довжина відрізка DC) є найбільшою. Зауважимо, що нахили обох кривих — ТС і TR — відповідно у точках D і C однакові (дотичні до цих точок паралельні між собою).

Отже, порівнявши TR і ТС, робимо висновок: найбільш прибутковим для фірми буде рівень випуску продукції Q*, це той рівень, за якого ЕР буде максимальним. Метод порівняння граничного доходу і граничних витрат. Побудуємо для фірми, яка володіє цукроварнею, криві MR і МС. Розмістимо їх на одному рисунку (рис.2).

З геометричної точки зору МС = ТС: Q — нахил кривої ТС, a MR = TR : Q— нахил кривої TR.. Зауважимо, що нахили кривих визначають точно за умови, що зміни в обсягу виробництва є нескінченно малими.

рис. 2. Максимізація ЕР методом порівняння MR i MC

Загальним правилом для максимізації прибутку є те, що фірма отримує максимальний економічний прибуток тоді, коли вона виробляє той рівень виробництва (Q*), за якого MR = МС. Це правило є обов'язковим для всіх фірм, незалежно від того, досконало вони конкурентні, чи ні.

Геометрично для будь-якого обсягу виробництва МЕР є нахилом кривої ЕР. Отже, можна зробити такі висновки:

1.Якщо MR - МС, то МЕР = 0. Це означає, що ніякого додаткового прибутку, який долучиться до ЕР у результаті виробництва ще однієї додаткової одиниці продукції, не буде отримано. EP за даного рівня виробництва Q* є максимальним. Будь-який випуск нижче цього рівня означає, що фірма може нарощувати випуск для збільшення прибутку, і навпаки.

Зверніть увагу, що МЕР = MR - МС або МЕР = ЕР : Q.

2. Якщо MR > МС, то існує можливість отримати додатковий прибуток в результаті виробництва додаткових одиниць продукції. Отже, збільшення обсягу продукції є прибутковим.

3. Якщо МС > MR і обсяг продукції зростає, то фірма зазнає збитків: ЕР зменшується, розширювати виробництво неприбутковою.

Що стосується нашої фірми, то ми бачимо: на проміжку від 0 до Q* MR > МС. Це означає, що кожна додаткова одиниця додає більше до TR, ніж до ТС. ЕР зростає, МЕР > 0.

В точці Q* MR = МС, кожна додаткова одиниця продукції додає щось як до TR, так і до ТС порівну. МЕР= 0.

Поза рівнем виробництва Q* МС > MR і при виробленні додаткової одиниці більше додається до TС, ніж до TR. МЕР < 0, ЕР падає.

Отже, максимальний прибуток (ЕРтах) досягається тоді, коли додаткова одиниця випуску продукції не спричинятиме ні зростання, ні зменшення ЕР: це можливе, коли обсяг виробництва становить Q*.

Із наведених нижче відповідей виберіть правильну. Обґрунтуйте свій вибір

2.1.Споживча рівновага

А) це ситуація, коли споживач купує однакову кількість різних товарів;

Б) це ситуація, коли споживач отримує максимальну граничну корисність;

В) це ситуація коли споживач отримує максимальну сукупну корисність

Г) умовою її досягнення є рівність товару А і товару В

Д) умовою її досягнення є рівність граничних корисностей кожного виду товару

Е) умовою її досягнення є рівність граничної норми заміщення і відношення цін двох товарів.

2.2. Якщо зросла ціна на автомобілі, як поведе себе пропозиція на бензин

А) пропозиція зросте

Б) пропозиція зменшиться

В) пропозиція не зміниться

Г) всі відповіді вірні.

Задача

Студент читає журнал і слухає музику, записану на касетах. Загальна корисність від цих товарів наведена в таблиці

Ціна журналу 1грн., касети – 3грн. Якщо студент купить 4 касети і 2 журнали скільки грошей він затратить? Яку корисність він отримає від такої комбінації товарів? Чи максимізує студент корисність? При якій комбінації двох товарів корисність виявиться максимальною?

Розв’язок:

Якщо студент купить 4 касети і 2 журнали він затратить 14 грн. Від такої комбінації товарів він отримає таку корисність:

12+21+27+29+6+11 = 106

Асортимент куплених товарів не задовольняє другий закон Госсена: 29/3 ≠ 11/1 , тому максимальної корисності не досягнуто.

Якщо студент купить 6 касет і 2 журнали корисність наблизиться до максимальної: 12+21+27+29+31+32+6+11 = 169

Закон Гассена буде виглядати так:

11/1 ≈ 32/3

Тому, можна вважати,що при покупці 6 касет і 2 журналів студент максимально задовольнить свої потреби.

Розкрийте суть термінів

- карта ізоквант – ряд ізоквант, що характеризує максимально можливий випуск продукції при будь-якому наборі виробничих факторів.

- ізокоста – лінія, кожна точка якої відображає однокову суму витрат за різних варіантів поєднання двох ресурсів у виробничому процесі.

- ефект масштабу – зміна обсягів випуску внаслідок зміни обсягу всіх виробничих ресурсів в однаковій пропорції.

Виконайте графічно вправу: довготермінова рівновага ринку монополістичної конкуренції

Мал.1 Рівновага монополістичного конкурента в тривалому періоді

На ринку монополістичної конкуренції, як і при довершеній конкуренції, ціна рівноваги в тривалому періоді рівна середнім витратам на виробництво і фірми не отримують прибуток. Але монополістичний конкурент в тривалому періоді не випускатиме продукцію з мінімальними середніми витратами. Із-за негативного нахилу лінія попиту дотикається кривої середніх витрат зліва від мінімуму останньої. Отже, в стані довгострокової рівноваги у монополістичних конкурентів існують надмірні виробничі потужності і через це гетерогенні блага обходяться дорожче, ніж стандартні.

Площа заштрихованого прямокутника на мал.1 представляє «плату за різноманітність» на ринку гетерогенного блага.

Література

1. Базилевич В., Лук’янов В.,Писаренко Н., Квіцінська Н. Мікроекономіка: Опорний конспект лекцій. – К: Четверта хвиля, 1998.

2. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: Навчальний посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2004р. -416с.

3. Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки: Підручник. – К.: Товариство «Знання», КОО, 1998р.

4. Стеблій Г. Я. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – Київ: Фірма «УНКОС», Центр навчальної літератури, 2007р. -221с.

5. Горобчук Т.Т. Мікроекономіка. Навчально-методичний посібник. Київ: ЦУЛ, 2002, 236 с.