Амортизация основних фондов Амортизація основних фондів

Міжрегіональна Академія управління персоналом

Закарпатський інститут ім.Августина Волошина

Факультет бізнесу та зовнішньо-економічної діяльності

Кафедра економіки та управління бізнесом

Габор Кристина Іванівна

Контрольна робота

на тему:

Амортизація основних фондів

З дисципліни: Бухгалтерський облік

Шифр групи: 11-2000 (С6ОА) (2.0з)

Спеціальність: облік і аудит

№ залікової книжки: Фз-00437

Ст.викладач

Прокопенко Л.В.

___________________

Ужгород-2002

З М І С Т

1. Загальні правила нарахування амортизації ОЗ у бухобліку………………3

2. Відображення нарахування амортизації у бухобліку……………………...3

3. Методи нарахування амортизації основних фондів

3.1. Прямолінійний метод……………………………………………………...5

3.2. Метод зменшення залишкової вартості…………………………………..6

3.3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості………………….7

3.4. Кумулятивний метод………………………………………………………9

3.5. Виробничий метод………………………………………………………..11

3.6. Податковий метод нарахування амортизації ОФ……………………….11

Список використаної літератури……………………………………………………13

1. Загальні правила нарахування амортизації у бухобліку

До числа найбільш прогресивних змін, викликаних реформуванням бухгалтерського обліку, слід віднести право підприємств самостійно встановлювати порядок нарахування амортизацї, обравши один із методів, які запропоновані ПБО-7.

В інструкції № 291 терміни «знос» та «амортизація» використано у значеннях, встановлених у ПБО-7:

Об’єктом амортизації є основні засоби (крім землі).

Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів. Отже, амортизація нараховується на кожний об’єкт основних засобів.

Об’єкт основних засобів, крім первісної, балансової, справедливої та ін., має ще й вартість, яка амортизується. Це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Якщо ліквідаційна вартість дорівнює нулю, то вартість, яка амортизується, дорівнюватиме первісній або переоціненій.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Амортизація нараховується щомісяця протягом усього строку корисного використання об’єкта. Підприємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році. Нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.

Термін корисного використання встановлюється підприємством з урахуванням таких чинників:

· передбачувана інтенсивність використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

· фізичний або моральний знос, що передбачається;

· правові або інші обмеження стосовно термінів використання об’єкта тощо.

Термін корисного використання переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигід від використання об’єкта.

2. Відображення нарахування амортизації у бухобліку

Для відображення у бухгалтерському обліку сум нарахованої амортизації призначено рахунок 13 «Знос необоротних активів».

Субрахунки рахунку 13 відповідають трьом видам необоротних активів:

¨ 131 «Знос основних засобів»;

¨ 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

¨ 133 «Знос нематеріальних активів».

Відповідно до інструкції № 291 за дебетом рахунку 13 «знос необоротних активів» відображають «зменшення суми зносу». Таке зменшення відбувається у випадках:

- вибуття активу (незалежно від причини вибуття);

- уцінки активу, який раніше не дооцінювали;

- уцінки раніше дооціненого активу.

За кредитом рахунку 13 «Знос необоротних активів» відображають суми:

- нарахованої амортизації;

- збільшення зносу необоротних активів у разі їх дооцінки.

Нарахування амортизації відображають оборотом за кредитом рахунку 13 у кореспонденції з рахунками обліку витрат. Тому бухгалтерські записи переважно залежать від того, який варіант обліку витрат застосовують на підприємстві: із застосуванням рахунків тільки класу 9 або з одночасним застосуванням рахунків класу 8 і 9. Виняток становлять лише записи, що відображають нарахування амортизації вартості необоротних активів, які використовують в інвестиційній діяльності або у зв’язку з надзвичайними подіями. Підприємства, які для обліку витрат застосовують одночасно рахунки класів 8 і 9, для обліку операцій, що відносяться до інвестиційної діяльності або до надзвичайних подій, рахунки класу 8 не використовують, оскільки ці рахунки призначено лише для обліку витрат операційної діяльності.

Якщо підприємство для обліку витрат застосовує рахунки тільки класу 9, при нарахуванні амортизації субрахунки рахунку 13 кореспондують безпосередньо з рахунками обліку витрат діяльності. При цьому у кожному конкретному випадку кореспондуючий рахунок залежить від напрямку використання об’єкта (способу одержання підприємством економічної вигоди). Тому в аналітичному обліку об’єкти необоротних активів усередині кожного рахунку або субрахунку доцільно згрупувати за цією ознакою.

Відповідно до п.17 ПБо-7 переоцінка об’єкта основних засобів, інших необоротних матеріальних активів передбачає переоцінку як суми їх первісної вартості, акт і суми накопиченого зносу. Сума переоцінки зносу відображається у бухгалтерському обліку по-різному і залежить від:

- виду переоцінки (дооцінка або уцінка);

- видів та сум попередніх переоцінок.

ПБО 7 пропонує проводити нарахування амортизації із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного;

2) зменшення залишкової вартості;

3) прискореного зменшення залишкової вартості;

4) кумулятивного;

5) виробничого.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.

Метод нарахування амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання. Якщо очікуваний спосіб отримання економічних вигід змінюється, обирається інший метод нарахування амортизації.

Розглянемо кожен із них.

3.Методи нарахування амортизації основних фондів

3.1 .Прямолінійний метод

Прямолінійний метод не є метод, з яким бухгалтери зустрічаються вперше. Метод нарахування амортизації, що діяв до впровадження нових стандартів бухобліку, був, по суті, прямолінійним (лінійний метод, метод рівномірного списання, рівномірний метод). З тією лише різницею, що вартістю, яка амортизується, вважалася вся первісна вартість об’єкта без вирахування ліквідаційної. Підприємства також не мали права самостійно провадити амортизаційну політику.

Прямолінійний метод амортизації за ПБО-7 полягає у тому, що «річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно.”

Порядок нарахування амортизації при застосування прямолінійного методу можна подати у вигляді двох простих формул:

Приклад 1.

Умови прикладу:

- первісна вартість об’єкта основних засобів – 5000 грн.;

- ліквідаційна вартість – 500 грн.;

- термін корисного використання, що передбачається, - 4 роки.

Потрібно визначити:

· вартість, що амортизується;

· річну норму амортизації;

· щомісячну суму амортизації (цей показник необхідно розрахувати, оскільки амортизація нараховується щомісяця).

Виконуємо відповідні розрахунки і отримуємо шукані величини:

· вартість, що амортизується, - 5000 грн. – 500 грн. = 4500 грн.;

· річна норма амортизації – 4500 грн. : 4 роки = 1125 грн.;

· щомісячна сума амортизації – 1125 грн. : 12 місяців = 93.75 грн.

Таким чином, при застосуванні прямолінійного методу вартість об’єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом терміну його корисного використання. Метод заснований на припущенні, що сума нарахованої амортизації залежить від терміну (тривалості) експлуатації об’єкта основних засобів.

При застосуванні цього методу:

¨ річна сума амортизації однакова протягом усіх років експлуатації об’єкта;

¨ сума зносу накопичується рівномірно;

¨ залишкова вартість об’єкта основних засобів рівномірно зменшується до рівня ліквідаційної вартості.

3.2 . Метод зменшення залишкової вартості

За ПБО-7 це метод, «за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно.”

Зобразимо зміст норм стандарту у вигляді формул:

Приклад 2.

Умови прикладу:

- первісна вартість об’єкта основних засобів – 12500 грн.;

- ліквідаційна вартість – 1350 грн.;

- термін корисного використання, що передбачається, - 7 років.

Потрібно визначити:

· річну норму амортизації;

· річну суму амортизації;

· щомісячну суму амортизації.

Виконуємо відповідні розрахунки і отримуємо шукані величини:

· річна норма амортизації:

· річна сума амортизації різна для кожного року експлуатації об’єкта основних засобів (результати розрахунки наведено у графі Д таблиці 2);

· щомісячна сума амортизації різна для кожного року експлуатації об’єкта основних засобів (результати розрахунку наведено у графі Е таблиці 2);

Застосування методу зменшення залишкової вартості передбачає використання фіксованої (у відсотках) норми річної амортизації. Цей метод засновано на припущенні, що новий об’єкт основних засобів дасть найбільшу віддачу в перший рік його експлуатації. Потім його віддача (продуктивність, потужність) з року в рік меншає. Відповідно в перший рік експлуатації об’єкта буде отримано більше економічних вигід, ніж в кожному наступному.

Отже, при цьому методі економічно обгрунтовано нарахування більшої амортизації в першому році використання об’єкта і поступове її зменшення надалі.

Таблиця 2

Розрахунок амортизації із застосуванням методу зменшення залишкової вартості

*Показники графи Ж розраховані таким чином:

- показник клітинки 2 Ж дорівнює показнику клітинки 2Д;

- показник клітинки 3 Ж дорівнює сумі показників клітинок 2Ж і 3Д, тобто 3400 + 2475 = 5875 грн.;

- показник клітинки 4 Ж дорівнює сумі показників клітинок 3Ж і 4Д, тобто 5875 + 1802 = 7677 грн.;

- показник клітинки 5 Ж дорівнює сумі показників клітинок 4Ж і 5Д, тобто 7677 + 1312 = 8989 грн.;

- показник клітинки 6 Ж дорівнює сумі показників клітинок 5Ж і 6Д, тобто 8989 + 955 = 9944 грн.;

- показник клітинки 7 Ж дорівнює сумі показників клітинок 6Ж і 7Д, тобто 9944 + 695 = 10639 грн.;

- показник клітинки 8 Ж дорівнює сумі показників клітинок 7Ж і 8Д, тобто 10639 + 506 = 11145 грн.

Оскільки при застосуванні цього методу сума амортизації нараховується нерівномірно, також нерівномірно накопичується сума зносу і зменшується залишкова вартість. В останньому році екслпуатації об’єкта залишкова вартість наближається до ліквідаційної вартості. Це добре видно у прикладі 2: за умовами прикладу ліквідаційна вартість об’єкта дорівнює 1350 грн., ця сума брала участь у розрахунку річної норми амортизації і практично цій же сумі (1355 грн.) дорівнює залишкова вартість об’єкта до кінця сьомого року експлуатації (клітинка 8 З таблиці 2). Невеличка різниця між двома показниками викликана лише тим, що при викоанні розрахунків деякі суми округлялися.

3.3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

При цьому методі «річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації і річної норми амортизації, яка обчисляюється виходячи з терміну корисного використання об’єкта і подвоюється.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно”.

У формулах це матиме вигляд:

Приклад 3.

Умови прикладу:

- первісна вартість об’єкта – 13000 грн.;

- ліквідаційна вартість об’єкта – 1000 грн.;

- термін корисного використання, що передбачається, - 8 років.

Необхідно визначити:

· річну норму амортизації;

· річну суму амортизації;

· щомісячну суму амортизації.

Зробимо відповідні розрахунки і знайдемо шукані величини:

Річна сума амортизації різна для кожного року експлуатації об’єкта основних засобів (результати розрахунку поданов графі Д таблиці 3).

Щомісячна сума амортизації також різна для кожного року експлуатації об’єкта основних засобів (результати розрахунку подані в графі Е таблиці 3).

Приклад нарахування амортизації із застосуванням методу прискореного зменшення залишкової вартості наведено а таблиці 3.

Таблиця 3

Розрахунок амортизації із застосуванням методу

прискореного зменшення залишкової вартості

*Показники графи Ж розраховані таким чином:

- показник клітинки 2 Ж дорівнює показнику клітинки 2Д, тобто 3250 грн.;

- показник клітинки 3 Ж дорівнює сумі показників клітинок 2Ж і 3Д, тобто 3250 + 2438 = 5688 грн.;

- показник клітинки 4 Ж дорівнює сумі показників клітинок 3Ж і 4Д, тобто 5688 + 1828 = 7516 грн.;

- показник клітинки 5 Ж дорівнює сумі показників клітинок 4Ж і 5Д, тобто 7516 + 1371 = 8887 грн.;

- показник клітинки 6 Ж дорівнює сумі показників клітинок 5Ж і 6Д, тобто 8887 + 1028 = 9915 грн.;

- показник клітинки 7 Ж дорівнює сумі показників клітинок 6Ж і 7Д, тобто 9915 + 771 = 10686 грн.;

- показник клітинки 8 Ж дорівнює сумі показників клітинок 7Ж і 8Д, тобто 10686 + 736 = 12000 грн.

При цьому методі річна норма амортизації являє собою фіксовану (у відсотках) величиниу і застосовується до залишкової вартості об’єктів основних засобів. При цьому в перший рік експлуатації об’єкта основних засобів нараховується найбільша сума амортизації, потім вона зменшується щороку (графа Д таблиці 3).

Очікувана ліквідаційна вартість не враховується при розрахунку річної норми амортизації. Тому в останній рік експлуатації об’єкта річну суму амортизації слід розрахувати не за формулою, а як різницю між залишковою вартістю об’єкта на початок року (клітинка 9 В таблиці 3) і його ліквідаційною вартістю (клітинка 9 З таблиці 3).

3.4. Кумулятивний метод

При кумулятивному методі нарахування амортизації основних засобів «річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, і кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.”

Кумулятивний метод заснований на використанні кумулятивного коефіцієнта, який змінюється залежно від числа років, що залишилися до кінця передбачуваного терміну експлуатації об’єкта. Тому в наведеній ніжче формулі знаменник – показник постійний, а чисельник змінюється щороку.

Після того як визначено кумулятивний коефіцієнт, необхідно визначити річну і щомісячну суми амортизації.

Приклад 4.

Умови прикладу:

- первісна вартість об’єкта – 5000 грн;.

- ліквідаційна вартість об’єкта – 500 грн.;

- очікуваний термін корисного використання – 4 роки.

Потрібно визначити:

· кумулятивий коефіцієнт для кожного року експлуатації об’єкта;

· річну суму амортизації для кожного року;

· щомісячну суми амортизації.

Виконуємо розрахунок кумулятивного коефіцієнта, а потім й інші показники:

1) Кумулятивний коефіцієнт для нарахування річної суми амортизації наприкінці 1-го року експлуатації об’єкта:

4/(1+2+3+4) = 4/10;

2) Кумулятивний коефіцієнт для нарахування річної суми амортизації наприкінці 2-го року експлуатації об’єкта:

3/(1+2+3+4) = 3/10;

3) Кумулятивний коефіцієнт для нарахування річної суми амортизації наприкінці 3-го року експлуатації об’єкта:

2/(1+2+3+4) = 2/10;

4) Кумулятивний коефіцієнт для нарахування річної суми амортизації наприкінці 1-го року експлуатації об’єкта:

1/(1+2+3+4) = 1/10;

Таблиця 4

Розрахунок сум амортизації із застосуванням кумулятивного коефіцієнту

З таблиці 4 видно, що найбільшу суму річної амортизації нараховано в першому році експлуатації об’єкта основних засобів – 1800 грн., у кожному наступному році сума амортизації зменшується порівняно з поперднім роком (графа Д таблиці 4). Залишкова вартість зменшується на суму нарахованої амортизації до досягнення ліквідаційної вартості.

Суму числа років корисного використання об’єкта можна розрахувати, використовуючи формулу:

Це можна перевірити на розглянутому прикладі 4:

( 4 х (4 + 1)) / 2 = 10

3.5. Виробничий метод

Виробничий метод нарахування амортизації ОЗ – це метод, за яким «місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство передбачає зробити (виконати) із використанням об’єкта основних засобів.”

Цей метод можна назвати також методом нарахування амортизації пропорційно обсягу виконаних робіт.

Виробничий метод засновано на припущенні, що розмір амортизації (зносу) залежить від інтенсивності експлуатації об’єкта незалежно від терміну, тобто тривалість (кількість років) експлуатації об’єкта не впливає на суми амортизації, що нараховується).

Сума нарахованої амортизації залежить від обсягу виконаної роботи. Сума зносу накопичується також залежно від обсягу послуг.Пропорційно обсягу виконаних робіт зменшується і залишкова вартість. Цей метод нарахування амортизації можна застосовувати в тому випадку, якщо обсяги виконаних робіт (продукції, що виготовляється, послуг, що надаються) може бути визначена досить точно.

3.6. Податковий метод нарахування амортизації ОФ

Закон про прибуток, на відміну від ПБО-7, жорстко регламентує порядок нарахування амортизації і не допускає можливості якого-небудь вибору. Тому, яикй би метод (або методи) не вибрало підприємство для нарахування амортизації у бухобліку, в податковому обліку потрібно діяти, твердо дотримуючись вимог, викладених у ст.8 Закону про прибуток, який так і називається “Амортизація”. Цей документ регламентує не тільки порядок нарахування амортизації, але й податковий облік основних фондів загалом. З погляду оподаткування інтерес викликають не основні фонди як такі, а тільки їх вплив на об’єкт оподаткування. А цей вплив проявляється, переважно, через амортизацію, оскільки на її суму зменшується прибуток, що підлягає оподаткуванню.

Згідно податкового обліку ОФ поділяють на три групи:

Група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої;

Група 2 – автотранспорт, меблі, побутові прилади, включаюи ЕОМ, інформаційні системи, телефони, інше конторське обладнання, устаткування, приладдя до них;

Група 3 – інші ОФ, не віднесені до до груп 1 і 2.

До основних правил податкового обліку основних фондів слід віднести:

- амортизується не вартість (як у бухобліку) ОФ, а витрати на їхнє виготовлення, придбання або поліпшення;

- об’єктом нарахування амортизації є балансова вартість групи;

- для цілей податкового обліку обов’язковий пооб’єктний облік балансової вартості основних фондів групи 1, а з 01 січня 2002 року - і для основних фондів груп 2 і 3, які будуть придбані (виготовлені) та введені в експлуатацію. До 2002 року ОФ групи 2 і 3 враховувалися за сукупною балансовою вартістю групи.

Бухгалтерський облік вимагає аналітичний облік основних засобів, незалежно від того, що податковий облік дозволяв вести тільки погруповий (для груп 2 і 3)

Порядок нарахування амортизації викладено у пп.8.3.1. ст.8 Закону про прибуток і може бути подано у вигляді формули:

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп ОФ на початок звітного (податкового) періоду в слідуючому розмірі (в розрахунку на календарний квартал):

Група 1 – 1.25 %;

Група 2 – 6.25 %;

Група 3 – 3.75 %.

Норми амортизації – показники задані, вони встановлені п.8.6 ст.8 Закону про прибуток. Для правильного визначення суми амортизаціних відрахувань велике значення має правильне розрахування балансової вартості групи основних фондів, яке у податковму обліку є одним із ключових. Згідно Закону про прибуток балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) – В(а-1) – А(а-1),

де

Б(а) – балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б(а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

П(а01) – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, протягом періоду, що передував звітному;

В(а-1) – сума виведених з експлуатації основних фондів проятгом періоду, що передував звітному;

А(а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Форма розрахунку законом не встановлена, тому її можна самостійно розробити.

Норми амортизації застосовуються до балансової вартості груп на початок періоду. Тому витрати на придбання основних засобів, здійснені в поточному кварталі, почнуть амортизуватися тільки з наступного кварталу. І навпаки: основні фонди, що вибули в поточному кварталі, зменшать балансову вартість групи тільки на початок наступного періоду. Це необхідно враховувати при здійсненні операцій, внаслідок яких зменшується балансова вартість груп. Балансова вартість об’єкта або групи до моменту продажу (або до моменту здійснення іншої операції, що зменшує балансову вартість груп) визначається як балансова вартість на початок варталу, зменшена на суму амортизаціних відрахувань за цей квартал.

Список використаної літератури:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11.05.2000 р. № 1707-ІІІ, від 0806.2000 р. № 1807-ІІІ, від 22.06.2000 р. № 1829-ІІІ).

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92, зареєстрований в Мінюсті України 18.05.2000 р. № 288/4509 (із мінами і доповненнями, внесеними наказом Мінфіну від 30.11.2000 р. № 304).

3. Наказ МФУ від 30.11.1999 р. № 291 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування», зареєстрованого в Мінюсті України 21.12.1999 р. № 892/4185.

4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений МФУ від 30.11.1999 р. № 291.

5. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, за тверджена МФУ від 30.11.1999 р. № 291.

6. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р.№ 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями).

7. Порядок використання чинних з 01.07.2000 р. методів нарахування амортизації згідно з П(С)БО 7 та порівняння його з існуючою міжнародною практикою. Надія Горицька.//ГК, Дебет-Кредит, № 25/2000, с.10-25.

8. П’ять методів амортизації. Римма Грачова. //ГК, Дебет-Кредит, № 31/2000 с.28-35.

9. Муки вибору-2 або чи доцільно застосовувати податковий метод нарахування амортизації. А.Твердомед. //Бизнес Бухгалтерія, № 36 (399), 04 вересня 2000 р.с.53.

10. Амортизація основних засобів груп 2 і 3: як скористатися свободою? Сергій Максутов.//Бизнес. Бухгалтерія, 3 48 (411), 27 листопада 2000 р.

11. Амортизація у формулах та прикладах.(Римма Назарбаєва). Необоротні активи та МШП у бухгалтерському і податковому обліку: // Збірник систематизованого законодавства. Бизнес. Бухгалтерія № 30 (445), 23.07.2001 р., с.119-126.

12. Методи нарахування амортизації: вибір повинен бути усвідомленим. (Володимир Батіщев). Необоротні активи та МШП у бухгалтерському і податковому обліку: //Збірник систематизованого законодавства. Бизнес. Бухгалтерія № 30 (445), 23.07.2001 р.с. 127-132.

13. Амортизація у податковому обліку. (Римма Назарбаєва, Ірина Назарбаєва). Необоротні активи та МШП у бухгалтерському і податковому обліку: //Збірник систематизованого законодавства. Бизнес. Бухгалтерія № 30 (445), 23.07.2001 р.с. 132-134.

14. Наказ ДПА України від 13.02.2002. № 68.