Вставлення в текст документа графічних об єктів керування вікнами операції з групою об єктів

Реферат з інформатики

Вставлення в текст документа графічних об’єктів, керування вікнами,

операції з групою об’єктів

План

1. Вставлення в текст документа графічних об’єктів.

2. Керування вікнами.

3. Операції з групою об’єктів.
Вставлення в текст документа графічних об’єктів

Текстові редактори призначені для введення і редагування тексту. Однак потужні сучасні редактори, до яких відносять і Work, дають можливість розміщувати в документі малюнки (в Work їх називають графікою).

У документи Work може бути вставлена графіка різних форматів (РСХ, ВМР, WMF, ТІF, РІС, DRW та ін.). Для роботи з цими форматами Work використовує графічні фільтри-програми, які дозволяють відображати графі­ку. Ці фільтри встановлюються за повної інсталяції Work. Фільтри не потрібні тільки для роботи з графікою в форматах ВМР і WVF.

Розміщення графіки. Для розміщення графіки слід встановити курсор у місце, де планується розміщення. Після цього потрібно виконати команду Встав­ка/Рисунок. На екрані з'явиться вікно діалогу Вставка рисунка (мал. 11.20).

У цьому вікні слід вибрати дисковод, папку та ім'я файла. Ім'я файла вибирається із списка Имя. У списку знаходяться файли, тип яких вказано в однорядковому списку Тип файла.

При натиснутій кнопці Вывод содержимого у вікні виводиться зображення малюнка. Встановлений прапорець Связь с файлом створює зв'язок між документом і графічним файлом. Для обновлення цього зв'язку за кожної зміни графічного файла потрібно виконувати команду Правка/Связи. У цьому випадку при кожному завантаженні документа з вбудованою графікою Work буде відображати останню версію графічного файла.

Встановлений прапорець Хранить в документе зберігає графічне зображен­ня всередині документа. Це має свої переваги і недоліки. Перевагою є те, що виключається втрата графіки, наприклад, при копіюванні тексту на дискету. З іншого боку, графіка значно збільшує розмір файла документа.

Після встановлення всіх параметрів необхідно натиснути кнопку ОК, і графічний елемент буде встановлено в місце курсора.

Якщо на екрані замість графіки з'явиться тільки порожня рамка, то це означає, що Work позначив місце розташування графіки. Щоб зробити графіку видимою, слід виконати команду Сервис/Параметры, вибрати вкладнику Вид і відмінити опцію Пустые рамки рисунков.

Щоб змінити масштаб і положення графіки в документі, потрібно виділити графіку. Для цього слід сумістити курсор миші з графічним зображенням і натиснути кнопку миші. Команда Формат/Рисунок викличе на екран вікно діалогу Рисунок. Використовуючи це вікно, можна змінити масштаб, відстань між текстом і графікою.

Керування вікнами

Вікна, показані у нормальному розмірі, можна переміщувати по екрану. Вони переміщуються аналогічно переміщенню піктограм. А саме: необхідно установити курсор миші у рядку заголовка вікна, натиснути на кнопку миші і, утримуючи її натисненою, переміщувати мишу по поверхні столу доти, поки вікно не досягне потрібного положення. Після цього кнопку відпускають.

Вікно може переміщуватись і за допомогою директиви Переместить сис­темного меню цього самого вікна. Коли ви виконаєте цю директиву, у вікні з'явиться знак з чотирма стрілками, які показують можливі напрями пере­міщення вікна. Тепер, натискуючи на клавіші переміщення курсора, переміс­тіть вікно у потрібне положення і натисніть на клавішу Еntеr. Виконайте переміщення вікна за першим та другим способами, наприклад вікно Реквизиты.

Вікна можна установлювати таких розмірів, які зручні вам для роботи. При цьому можна плавно " витягувати" у будь-який бік кожну з меж окремо або й обидві межі одночасно. Для зміни положення однієї з вертикальних або горизонтальних рамок вікна установіть курсор миші на вибраній зовнішній 1 рамці, при цьому курсор має перетворитись у подвійну стрілку. Потім натис­ніть на кнопку миші і, утримуючи її натисненою, переміщуйте мишу по поверхні столу. Як тільки межа вікна досягне потрібного положення, кнопку миші відпустіть. Зробіть ці операції, наприклад, у вікні Реквизиты.

Для зміни положення двох меж вікна одночасно (однієї вертикальної і однієї горизонтальної) курсор миші установіть у відповідний куток вікна. При цьому курсор перетвориться у подвійну похилу стрілку. Далі виконують дії, аналогічні тим, які ви виконували при "витягуванні" однієї межі. Зробіть ці операції, наприклад, у вікні Реквизиты.

Змінити розміри вікон можна і за допомогою директиви Размер системного меню цього самого вікна. Для цього слід виконати директиву Размер і далі — дії, аналогічні тим, що виконувались для реалізації директиви Переместить. Поміняйте, наприклад, розміри вікна Реквизиты за допомогою директиви Размер.

Нами вже згадувалось, що при роботі з оболонкою інколи потрібно на екрані відкривати кілька групових вікон. При цьому можливе як вдале, так і невдале розміщення вікон. Невдалим вважатимемо таке розміщення групових вікон, коли одне або кілька з них повністю накриваються іншими іперших просто не видно на екрані. У цьому випадку не тільки немає мож­ливості виконати будь-які операції у цих вікнах, але навіть не можна знати — відкриті вони чи ні. Водночас у оболонці є засоби, які дозволяють уникнути невдалого розташування вікон. Ці засоби дозволяють розташовувати вікна каскадно і без перекриття.

На цьому малюнку зображені такі вікна: Реквизиты, Приложения, Игры.

Як бачимо, при каскадному розташуванні видно заголовки усіх вікон. У цьому випадку досить легко та швидко можна активізувати інше вікно та виконати у ньому будь-які операції.

Для каскадного розташування вікон необхідно у вікні диспетчера програм підвести курсор миші на меню Окно та зафіксувати цей курсор. У підменю виконайте директиву Каскад. Ви побачите, що після цього відкриті вікнарозташувались каскадно.

Вікна можуть розташовуватись також без перекриття. Нехай на вашому екрані вікна Реквизиты, Приложения і Игры розташовані каскадно. Відкрий­те тепер меню Окно і виконайте директиву Мозаика. Ви побачите, що всі троє вікон порівну поділили простір екрана. Це і є розташування вікон без перекриття.

Якщо після цього ви відкриєте вікно Главная, а потім ще раз виконаєте директиву Мозаика, то побачите, що простір екрана порівну поділено міжчотирма вікнами.

Таким чином, ви можете вибрати таке розташування вікон, яке відповідаєвашим потребам.

Особливо відзначимо, що раніше мова йшла про групові вікна, а не проприкладні, на які описані операції не поширюються.

Відмітимо також, що вікно, всередині якого відкриваються інші вікна, є головним, а інші — підпорядкованими. В разі зміни розмірів головного вікна пропорційно змінюються і розміри підпорядкованих вікон. Якщо для будь-якого підпорядкованого віна спробувати задати розмір повно екранного, то воно займе не весь екран, а лише ту частину, яка була зайнята головним вікном.

Операції з групою об’єктів

Основними типами об'єктів, з якими працює користувач, в операційній системі Windows-95 є папки, документи і вказівки (ярлики). Як правило, документи створюються у конкретних прикладних програмах (додатках). Наприклад, для створення текстового документа необхідно запустити програму текстового редактора, відкрити файл, ввести текст за допомогою клавіатури, після чого документ потрібно зберегти за яким-небудь ім'ям. Це один із варіантів створення документа, який вважається класичним.

У Windows-95 документ може бути створений без запуску будь-яких додатків. Щоправда, у цьому випадку йдеться про відкриття та надання імені деякому порожньому файлу, але не про готовий документ. Такий документ подається піктограмою, іменем і може розміщуватися на робочому столі або у будь-якій папці.

Можна створювати тільки ті типи документів, які передбачені для даного комп'ютера. Список типів документів залежить від того, які додатки установленіна комп'ютері. Подвійне клацання мишею по значку документа призводить до відкриття (запуску) відповідного додатку, в якому завантажено порожній файл.

Папки, які створюються, також представляються значками та іменами. Однак їх відкриття призводить до появи порожнього вікна, у якому можна розмістити документи, вказівки, а також інші папки. Якщо при створенні папок і документів їх імена задає користувач, то ім'я ярлика визначається іменем об'єкта, на який він посилається (вказує). Нагадаємо, що ярлик є тільки посиланням на конкретний реальний об'єкт і може використовуватися для відкриття папок, документів, а найчастіше для запуску додатків.

Об'єкти можуть створюватися у будь-якому вікні, яке має меню Файл з командою Создать. Для цього найчастіше використовують вікна програми Проводник, папку Мой компьютер, а також сам робочий стіл. У цьому випадку можна користуватися меню Файл відкритого вікна, або контекстним меню, яке викликається натискуванням правої кнопки миші.

За вибору рядка Создать відкривається підменю, у якому подано перелік типів об'єктів, які можна створити у відкритому вікні або на робочому столі. Таке саме підменю відкривається, якщо вибрати рядок Создать меню Файл вікна відкритої папки. За вибору рядка Папка або будь-якого рядка, розташованого нижче роздільної лінії, у вікні чи на робочому столі з'являється нова піктограма, під якою розміщено затемнене поле, у яке необхідно ввести з клавіатури ім'я нового об'єкта (папки або документа).

Якщо вибрати рядок Ярлык, то відкривається діалогове вікно Создание ярлика. У полі Командна строка потрібно ввести ім'я об'єкта, для якого створюється ярлик (зі вказівкою повного шляху), або необхідно скористатися мишкою Обзор. При натискуванні цієї кнопки відкривається діалогове вікно) обзор, яке дозволяє швидко знайти шлях до об'єкта, для якого створюється ярлик. Після натиснення кнопки Открыть відбувається поверненнядо вікна Создание ярлыка.

Інформація, яку знайдено за допомогою попереднього вікна, автоматично установлюється в поле Командна строка. Натиснення кнопки Далее приводить до появи вікна Выбор названия программы. У цьому вікні подається ім'я створюваного ярлика, яке можна коригувати. Після натиснення кнопки Готово у відкритому вікні з'явиться ярлик, представлений пікто­грамою та іменем.

Якщо нова вказівка (ярлик) є посиланням на програму, то для її запускунеобхідно двічі клацнути вказівкою миші по її піктограмі.

Для створення ярлика будь-якого об'єкта, можна також сумістити вказівні миші з її піктограмою і клацнути правою кнопкою. Після появи контекстноп меню необхідно вибрати команду Создать ярлык. Значок нового ярлик з'явиться моментально.

Нижче значка розміщено поле "Ярлык для <имя объекта>". За бажанням це ім'я можна відредагувати на місці. Для включення режиму редагування необхідно один раз клацнути по значку ярлика, а другий раз — по полю його імені. При цьому текст обрамляється, фон поля тексту імені стає чорним, а вказівка миші набирає вигляду вертикальної риски (як у текстовому редакторі).

Вказівку миші необхідно установити у потрібному місці рамки і клацнути лівою кнопкою, після чого можна починати процес редагування.

Потрібно відмітити, що можливість редагування імен об'єктів безпосередньо за місцем їх відображення значно полегшує процес перейменування об'єктів.

Переіменування об'єктів у Windows-95 здійснюється зміною їх імен шляхом використання режиму безпосереднього редагування. Для включення режиму редагування імені об'єкта можуть використовуватися також команди Пере­именовать меню Файл, або така сама команда контекстного меню. Перед цим об'єкт необхідно вибрати (відмітити), клацнувши вказівкою миші по його значку. Якщо для перейменування використовується контекстне меню, то при його відкритті вказівка миші має бути суміщена з піктограмою вибраного об'єкта.

Піктограма цієї папки розташована нижче значка корзини. Вікно Рабочая папка №1 було відкрито подвійним клацанням вказівкою миші по значку цієї папки. У даному випадку користувач розмістив у ній інші папки — Папка 1.1 та Папка 1.2, які в свою чергу можуть містити будь-які інші об'єкти: документи, папки, ярлики. Ярлики Ехсеl і WordPad дозволяють користувачу запускати програми Ехсеl 7.0 і вбудований текстовий редактор WordPad просто з відкритої папки, не заходячи до головного меню. У папці розміщені ще два документи, з якими працює користувач — текстовий файл Документ 1 у форматі редактора Word 7.0 і графічний файл Рисунок 1 у форматі вбудованого графічного редактора Раті. Відкриття цих документів призводить до автоматичного запуску відповідних додатків, що звільняє користувача від необхідності витрачати час на запуск програм та завантаження до них доку­ментів. Використовуючи створену папку, користувач може негайно приступити до роботи після ввімкнення комп'ютера, без звернення до головного меню або інших засобів операційної системи.