Електричне освітлення сільськогосподарських обєктів

Зміст

Вступ

1 СВІТЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗДІЛ.

1.1 Розрахунок робочого освітлення в стійловому приміщенні

1.2 Розрахунок робочого освітлення в приміщенні для підстилки

1.3 Розрахунок робочого освітлення в фуражній

1.4 Розрахунок робочого освітлення в вентиляційній камері

1.5 Розрахунок робочого освітлення в вентиляційній камері

1.6 Розрахунок робочого освітлення в тамбурі

1.7 Розрахунок робочого освітлення в тамбурі

2 ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ РОЗДІЛ.

2.1 Вибір напруги і схеми живлення.

2.2 Розмітка на плані приміщення місць установки світильників, вимикачів розеток.

2.3 Вибір місць розміщення групових освітлювальних щитів.

2.4 Вибір трас прокладки освітлювальної мережі.

2.5 Вибір марок проводів і способу їх прокладки.

2.6 Розрахунок поперечного перерізу проводів на мінімум провідникового матеріалу і перевірка на нагрів і механічну стійкість.

2.7 Вибір типу щитів.

2.8 Розрахунок пускової та захисної апаратури.

2.9 Розробка заходів по захисту обслуговуючого персоналу по техніці безпеки.

2.10 Складання специфікації на матеріали та обладнання.

ЛІТЕРАТУРА

Вступ

Неможливо уявити собі сучасну виробничу діяльність людей в темний час доби без електричного освітлення. Тепер чіткіше проявляється тенденція до збільшення долі споживання електричної енергії в освітлювальних та опромінювальних установках.

Раціонально спроектовані і грамотно здійснені освітлювальні установки дозволяють суттєво збільшити продуктивність труда та якості продукції без значних витрат матеріальних та грошових ресурсів.

На даний час більше 15% загальної витрати електроенергії в сільськогосподарському виробництві приходиться на освітлювальні та опромінювальні установки, при використанні яких збільшується збереженість поголів’я молока, продуктивність тварині птиці.

Раціональне освітлювання знижує травматизм, втрати корма при годуванні, допоміжне опромінювання розсади в теплиці прискорять вихід овочів, збільшується врожайність на 25 – 30% і знижується їх собівартість на 15 – 20% [2].

Промисловість випускає десятки типів джерел оптичного випромінювання, світильників та опромінювачів призначених для використання в сільсько-господарському виробництві.

1. СВІТЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Розрахунок робочого освітлення в стійловому приміщенні

Рисунок 1.1 – План розміщення світильників

Вид освітлення – робоче

Система освітлення – загальне рівномірне

Тип світильника – НСП-02 [1], крива сили світла – Д, ІР54

Нормована освітленість – Е_н = 50 лк [2]

Площина нормування та рівень розрахункової поверхні – Г-0

Розрахункова висота

Н_розр = Н – h_з - h_p.п , (1.1)

де Н – висота приміщення, м, Н = 3м;

h_з – висота звісу світильника, h_з =0,2-1 м. [1];

h_p.п – висота робочої поверхні, м, h_p.п = 0м.[1].

Н_розр = 3 – 0,5- 0 = 2,5 м

Світлотехнічна найбільш вигідна відносна відстань λ_св =1,8 … 3[1];

Рекомендована відстань між світильниками

L_в = λ_св · Н_розр (1,2)

L_В = (1,8 ÷ 3) ·2,5= 4,5…7,5 м;

Приймаемо Lв=5м

Кількість світильників в ряду

(1.3)

= (0,3…0,5) ∙ 5 = 1,5…2,5м,

Приймаемо =2 м

Приймаємо 20 світильників.

Кількість рядів світильників

Приймаємо 5 рядів.

Загальна кількість світильників

N = N_А ∙ N_В (1.4)

N =20шт.

Індекс приміщення

(1.5)

З довідникової літератури [1] вибираємо коефіцієнти відбиття в залежності від типу світильника стелі – ρ_с = 50%, стін – ρ_ст = 30%, підлоги – ρ_п = 10%.

Розрахунковий світовий потік лампи

, (1.6)

де Е_н – нормована освітленість, лк;

к_з – коефіцієнт запасу, який враховує старіння джерел світла,

для л.р. к_з = 1,15[1];

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення, Z = 1,15[1];

S – площа приміщення, м²;

η – коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки у відносних одиницях, η= 0,55[1].

По розрахунковому потоку для прийнятої напруги вибираємо лампу типу Г-220-230-200 Р_л = 150 Вт, Ф_л=2715лм.

Визначаємо відхилення потоку стандартної лампи від розрахункового

Допустиме відхилення світлового потоку повинен бути у межах від + 20 до – 10 % [1].Фактичне відхилення знаходиться в допустимих межах.

Встановлена потужність ламп в приміщенні

(1,7)

Питома потужність

(1,8)

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.

1.2 Розрахунок робочого освітлення в приміщенні для підстилки

Рисунок 1.2 – План розміщення світильників.

Вид освітлення – робоче;

Система освітлення – загальне рівномірне;

Тип світильника – НСП-02 [1], крива сили світла – М, ІР54;

Нормована освітленість – Е_н = 30 лк [2];

Площина нормування та рівень розрахункової поверхні – Г-0.

Розрахункова висота

Н_розр = 3 – 0,5-0 = 2,5 м

Світлотехнічна найбільш вигідна відносна відстань λ_св =1,8 … 2,5[1].

Рекомендована відстань між світильниками

L_В = (1,8 ÷ 2,5) · 2,5=4,5 …6,25 м;

Приймаемо Lв=5 м

Кількість світильників в ряду

= (0,3…0,5) ∙ 5= 1,5…2,5 м,

Приймаемо =2 м

Приймаємо 2 світильника.

Кількість рядів світильників

Приймаємо 2 ряда.

Загальна кількість світильників

N =2шт.

Індекс приміщення

З довідникової літератури [1] вибираємо коефіцієнти відбиття в залежності від типу світильника стелі – ρ_с = 30%, стін – ρ_ст = 50%, підлоги – ρ_п = 10%.

Розрахунковий світовий потік лампи

По розрахунковому потоку для прийнятої напруги вибираємо лампу

Г-220-230-200 Р_л = 200 Вт, Ф_л=2715лм..[1].

Визначаємо відхилення потоку стандартної лампи від розрахункового

Допустиме відхилення світлового потоку повинен бути у межах від + 20 до – 10 % [1].Фактичне відхилення знаходиться в допустимих межах.

Встановлена потужність ламп в приміщенні

Р_вст =200 ∙ 4 = 800 Вт.

Питома потужність

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість

1.3 Розрахунок робочого освітлення в фуражній

Рисунок 1.3 – План розміщення світильників.

Вид освітлення – робоче;

Система освітлення – загальне рівномірне;

Тип світильника – НСП-19 [1], крива сили світла – Г, ІР50;

Нормована освітленість – Е_н = 30 лк [2];

Площина нормування та рівень розрахункової поверхні – Г-0.

Розрахункова висота

Н_розр = 3 – 0,5-0 = 2,5 м

Світлотехнічна найбільш вигідна відносна відстань λ_св =1 … 1,5[1].

Рекомендована відстань між світильниками

L_В = (1 ÷ 1,5) · 2,5=2,5 …3,75 м;

Приймаемо Lв=3 м

Кількість світильників в ряду

= (0,3…0,5) ∙ 3= 0,9…1,5 м,

Приймаемо =1,5 м

Приймаємо 3 світильника.

Кількість рядів світильників

Приймаємо 3 ряда.

Загальна кількість світильників

N =3шт.

Індекс приміщення

З довідникової літератури [1] вибираємо коефіцієнти відбиття в залежності від типу світильника стелі – ρ_с = 30%, стін – ρ_ст = 50%, підлоги – ρ_п = 10%.

Розрахунковий світовий потік лампи

По розрахунковому потоку для прийнятої напруги вибираємо лампу

БК-230-240-100 Р_л = 100 Вт, Ф_л=1050лм..[1].

Визначаємо відхилення потоку стандартної лампи від розрахункового

Допустиме відхилення світлового потоку повинен бути у межах від + 20 до – 10 % [1].Фактичне відхилення знаходиться в допустимих межах.

Встановлена потужність ламп в приміщенні

Р_вст =100 ∙ 9 = 900 Вт.

Питома потужність

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість

1.4 Розрахунок робочого освітлення в вентиляційній камері

Рисунок 1.4 – План розміщення світильників

Вид освітлення – робоче

Система освітлення – загальне рівномірне

Тип світильника – НСП-02 [1], крива сили світла – М, ІР54

Нормована освітленість – Е_н = 30 лк [2]

Площина нормування та рівень розрахункової поверхні – Г-0

Розрахункова висота

Н_розр = 3 – 0,6- 0 = 2,4 м

Світлотехнічна найбільш вигідна відносна відстань λ_св =1,8 … 3,4[1];

Рекомендована відстань між світильниками

L_В = (1,8 ÷ 3,4) · 2,4= 4,32…8,16 м;

Приймаемо Lв=4,5м

Кількість світильників в ряду

= (0,3…0,5) ∙ 4,5 = 1,35…2,25м,

Приймаемо =1,5 м

Приймаємо 2 світильника.

Кількість рядів світильників

Приймаємо 2 ряда.

Загальна кількість світильників

N =2шт.

Індекс приміщення

З довідникової літератури [1] вибираємо коефіцієнти відбиття в залежності від типу світильника стелі – ρ_с = 50%, стін – ρ_ст = 30%, підлоги – ρ_п = 10%.

Розрахунковий світовий потік лампи

По розрахунковому потоку для прийнятої напруги вибираємо лампу типу Г-220-230-200 Р_л = 200 Вт, Ф_л=2715лм.

Визначаємо відхилення потоку стандартної лампи від розрахункового

Допустиме відхилення світлового потоку повинен бути у межах від + 20 до – 10 % [1].Фактичне відхилення знаходиться в допустимих

Встановлена потужність ламп в приміщенні

Питома потужність

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.

1.5 Розрахунок робочого освітлення в кімнаті персоналу

Рисунок 1.5 – План розміщення світильників

Вид освітлення – робоче,

Система освітлення – загально-рівномірна

Тип світильника – ЛСП 13-2×40 [1], крива сили світла – Д,Ф=6000Лм

Ступінь захисту – ІР20

Нормована освітленість – Е_н =300 лк [1].

Площина нормування та рівень розрахункової поверхні – Г-0,8

Розрахункова висота:

Н_розр = 3– 0,8- 0,2 = 2м

Рекомендована відстань між рядами світильників, λ_св = 1,4 …1,8 [1].

L_в = (1,4…1,8) · 2=2,8…3,6м

Приймаемо Lв=3м

При кінцевому виборі кількості рядів враховуємо технологію виробництва

=( 0,3…0,5) ∙ 3 =0,9…1,5 м

Приймаемо =1,5м

Приймаемо 3ряда

Розрахунок виконуємо за допомогою графіків лінійних ізолюкс.

Таблиця1.1 – Розрахунок умовної світленості

Необхідний світловий потік, який створюється світловою лінією довжиною 1 м.

, (1,9)

де – коефіцієнт додаткової освітленості, який враховує дію віддалених світильників і відбитий світловий потік, для виробничих приміщень = 1,1,

– сумарна відносна освітленість в контрольній точці, =360 лк.

Необхідний світловий потік ряда

(1,10)

.

Кількість світильників в ряду

(1,11)

де – світловий потік світильника, для ЛБ

Приймаємо 3 світильника

Розриви між світильниками в ряду

(1,12)

де – довжина світильника, = 1,4 м

Умова непереривності ряду

Умова невиконується, ряд перервний.

Уточнюємо розрахунок методом питомої потужності.

Кількість світильників в ряду

(1.13)

Приймаємо .

Встановлена потужність

(1.14)

Питома потужність

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.

1.6 Розрахунок робочого освітлення в тамбурі

Рисунок 1.6 – План розміщення світильників

Вид освітлення – робоче

Система освітлення – загальне рівномірне

Тип світильника – НСП-02 [1], крива сили світла – М, ІР54

Нормована освітленість – Е_н = 30 лк [2]

Площина нормування та рівень розрахункової поверхні – Г-0

Розрахункова висота

Н_розр = 3 – 0,6- 0 = 2,4 м

Світлотехнічна найбільш вигідна відносна відстань λ_св =1,8 … 3,4[1];

Рекомендована відстань між світильниками

L_В = (1,8 ÷ 3,4) · 2,4= 4,32…8,16 м;

Приймаемо Lв=4,5м

Кількість світильників в ряду

= (0,3…0,5) ∙ 4,5 = 1,35…2,25м,

Приймаемо =1,5 м

Приймаємо 3 світильника.

Кількість рядів світильників

Приймаємо 1 ряд.

Загальна кількість світильників

N =1шт.

Індекс приміщення

З довідникової літератури [1] вибираємо коефіцієнти відбиття в залежності від типу світильника стелі – ρ_с = 50%, стін – ρ_ст = 30%, підлоги – ρ_п = 10%.

Розрахунковий світовий потік лампи

По розрахунковому потоку для прийнятої напруги вибираємо лампу типу Г-230-230-200 Р_л = 150 Вт, Ф_л=2280лм.

Визначаємо відхилення потоку стандартної лампи від розрахункового

Допустиме відхилення світлового потоку повинен бути у межах від + 20 до – 10 % [1].Фактичне відхилення знаходиться в допустимих

Встановлена потужність ламп в приміщенні

Питома потужність

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.

1.7 Розрахунок робочого освітлення в тамбурі

Рисунок 1.7 – План розміщення світильників

Вид освітлення – робоче

Система освітлення – загальне рівномірне

Тип світильника – НСП-02 [1], крива сили світла – М, ІР54

Нормована освітленість – Е_н = 30 лк [2]

Площина нормування та рівень розрахункової поверхні – Г-0

Розрахункова висота

Н_розр = 3 – 0,6- 0 = 2,4 м

Світлотехнічна найбільш вигідна відносна відстань λ_св =1,8 … 3,4[1];

Рекомендована відстань між світильниками

L_В = (1,8 ÷ 3,4) · 2,4= 4,32…8,16 м;

Приймаемо Lв=4,5м

Кількість світильників в ряду

= (0,3…0,5) ∙ 4,5 = 1,35…2,25м,

Приймаемо =1,5 м

Приймаємо 3 світильника.

Кількість рядів світильників

Приймаємо 1 ряд.

Загальна кількість світильників

N =1шт.

Індекс приміщення

З довідникової літератури [1] вибираємо коефіцієнти відбиття в залежності від типу світильника стелі – ρ_с = 50%, стін – ρ_ст = 30%, підлоги – ρ_п = 10%.

Розрахунковий світовий потік лампи

По розрахунковому потоку для прийнятої напруги вибираємо лампу типу Г-220-230-200 Р_л = 150 Вт, Ф_л=2715лм.

Визначаємо відхилення потоку стандартної лампи від розрахункового

Допустиме відхилення світлового потоку повинен бути у межах від + 20 до – 10 % [1].Фактичне відхилення знаходиться в допустимих

Встановлена потужність ламп в приміщенні

Питома потужність

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.

1.8 Pозрахунок освітлення входів

Рисунок 1.7 – План розміщення світильників

Тип світильника – СПП-200 [1]

Нормована освітленість – Е_н = 2 лк[2]

Коефіцієнт запасу – к_з = 1,3

Необхідний світловий потік лампи

, (1.13)

де – висота підвісу світильника, = 3,2 м;

– сумарна відносна освітленість в розрахунковій точці, визначається за допомогою графіків відносної освітленості [1].

d = (1,14)

d – відстані в плані від розрахункової точки до проекції світильника.

d = = 9,5м

=

е = 21 ∙ 1 = 21 лк

.

Вибираємо тип лампи Б220-230-100 з світловим потоком F = 1225 лм. Потужність лампи Р_л = 100 Вт. [1]

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.

1.11 Розрахунок чергового освітлення в стійловому приміщенні

Визначаємо кількість світильників для чергового освітлення

(1.16)

Приймаємо

2 ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Вибір напруги та схеми живлення

Згідно ПУЄ електроосвітлювальна установка повинна живитися роздільно від електросилової. Для сільськогосподарських приміщень допускається приєднувати освітлювальну установку від окремої групи ввідного розподільчого щита.

Для живлення електроприймачів електроосвітлювальної мережі вибираємо систему напруг 380/220В, з глухо заземленою нейтраллю, частотою 50 Гц.

Для приєднання переносних світильників, місцевого освітлення застосовуємо напругу 36 В. В сухих приміщеннях з не струмоведучими полами використовуємо розетки 220 В.

Приймаємо магістральну систему живлення освітлювальних установок.

2.2 Розмітка на плані приміщення місць установки світильників, розеток, вимикачів

На плані приміщення помічаємо місця установки світильників, вимикачів та інших струмоприймачів, приєднуємо до освітлювальної мережі.

Помічаємо місце установки ввідного розподільчого щита та групових освітлювальних щитків. Ввідний розподільчий щит встановлюємо в електрощитовій.

Місця вимикачів та розеток помічаємо так, щоб центри вимикачів були на висоті 1,6 – 1,7 м, розеток в виробничих приміщеннях 0,8 – 1 м.

При розмітці місць встановлення щитів та іншого електрообладнання, яке кріпляться штирями, визначаються та наносяться на стіни, центри отворів під штирі. Для забезпечення обслуговування щитів, ящики встановлюють на висоті 1,6 – 1,7 м.

2.3 Вибір місць установки групових освітлювальних щитів

- в центрі електричних навантажень;

- в доступному та зручному місці для обслуговування;

- в приміщеннях з сприятливим середовищам.

2.4 Вибір трас прокладання освітлювальної мережі

Розмічуємо ліній прокладки проводів, кабелів, труб. Проводи, труби, кабелі відкритих електропроводок розмічаємо паралельно архітектурним лініям приміщення, з точки зору забезпечення технологічного процесу та економії електроенергії для освітлення.

Групова лінія, яка живить світильники з люмінесцентними лампами, повинна мати не більше 50 ламп на фазу, світильника з лампами розжарювання, ДРЛ, ДНаТ не більше 20 ламп на фазу, включаючи в цю кількість також штепсельні розетки.

Таблиця 2.1- Розділення освітлювального навантаження на групи

Розрахункові струми груп визначаємо за формулою

, (2,1)

де потужність люмінесцентних ламп групи, Вт

потужність ламп розжарювання групи, Вт

Розрахункові струми по фазах

2.5 Вибір марок проводів і спосіб їх прокладання

Від електропроводки, марку і спосіб прокладання або кабелів вибираємо в залежності від призначення, умов оточуючого середовища, характеристики електроприймачів, вимог техніки безпеки, протипожежних правил та ін.

В якості електропроводки в даному приміщенні використовуємо проводи і кабелі з алюмінієвими жилами. Освітлювальний груповий щит живиться від розподільчого щита кабелем марки АВРГ, прокладеним в трубі.

Проводку в основному приміщені виконуємо проводом АВТВ з самонесучим тросом, в приміщенні для персоналу проводом АППВ під штукатуркою. В усіх інших примішеннях АППР по основві.

2.6 Розрахунок площі проводів за допустимою втратою напруги (за мінімум провідникового матеріалу) і перевірка вибраного перерізу на нагрів і механічну міцність.

ℓ_А1-А2 = 5 м Р_{вст А1-А2} =23120 Вт

ℓ₁ = 65 м Р₁ = 4000 Вт

ℓ₂ = 61 м Р₂ = 4000 Вт

ℓ₃ = 57м Р₃ =4000 Вт

ℓ₄ = 53 м Р₄ =4000 Вт

ℓ₅ = 53 м Р₅ = 4000 Вт

ℓ₆ = 115 м Р₆ = 800 Вт

ℓ₇ = 121 м Р₇ = 900 Вт

ℓ₈ = 130 м Р₈ =450 Вт

ℓ₉ =21 м Р₉ = 800 Вт

ℓ₁₀ =15 м Р₁₀ = 450 Вт

ℓ₁₁ =12 м Р₁₁ = 600 Вт

ℓ₁₂ =10 м Р₁₂ = 1000 Вт

ℓ₁₃ = 55 м Р₁₃ = 2120 Вт

Рисунок 2.1 – Розрахункова схема освітлювальної мережі

Визначаємо площу перерізу проводу на живильній дільниці

(2,2)

де – момент навантаження на живлючій дільниці, кВт ∙м;

– моменти навантаження відгалужень від розрахункової дільниці з іншим числом проводів, кВт ∙м;

– коефіцієнт преведення моментів навантаження, = 1,85 [2]

– коефіцієнт визначається в залежності від матеріалу провода, кількістю проводів мережі та від системи напруги, С₄ = 44; С₂ = 7,4 [2]

– допустимі втрати напруги в мережі, = 2,5%.[2]

Розрахунок момента навантаження на всіх дільницях

М_А1-А2 = Р_{вст А1-А2} ∙ ℓ_А1-А2 , (2,3)

де Р_{вст А1-А2} – сумарна встановлена потужність, Вт;

ℓ_А1-А2 – довжина живлючої мережі, м

М_А1-А2 = 23,12∙ 5 = 115,6 кВт∙м

Момент навантаження відгалужень від розрахункової дільниці з іншим числом проводів

= ΣР_і ∙ ℓ_і (2,4)

де Р_і – навантаження, кВт;

ℓ_і – довжина мережі по якій тече струм цього навантаження, м.

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 25 мм²

Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці А₁ – А₂

(2,5)

Розраховуємо групову мережу:

Визначаємо площу перерізу проводу на 1 дільниці

(2,6)

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 16 мм²

Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці 1

(2,7)

Площу перерізу проводу на ініших ділянках визначаємо аналогічно. Результати зводимо в таблицю 2.2

Таблиця 2.2 - Резултати вибору площі перерізу проводів

2.6.1 Перевірка вибраної площі перерізу по умовам нагріву і механічної стійкості

Перевірка по умові нагріву виконується по наступній умові

І_розрІ_тр.доп., (2.8)

де І_тр.доп. – тривало допустимий струм.

Тривало допустимий струм має наступні значення для площ перерізу [2]:

S = 25 мм² – І_тр.доп. =70 А (4-ох жильний)

70А > 45,7А

Таблиця 2.3 - Результати перевірки площі перерізу по умовам нагріву

ПУЄ регламентує мінімальний переріз встановлених проводів в залежності від матеріалу та способів його прокладання. Для алюмінієвих проводів прокладених в трубах, воно відповідає 2,5 мм².

Таким чином, проводи з обраним перерізом відповідають умовам нагріву та механічної прочності і можуть бути використані для підключення струмоприймачів електроосвітлювальної мережі.

2.7 Вибір типу щитів

Тип освітлювального щита вибираємо в залежності від кількості груп, розрахункових струмів груп, а також захищеності від впливу навколишнього середовища.

На основі вище приведених розрахунків та умов обираємо освітлювальний щит типу ЯРУ8501-4217 який має 9 однополюсних автоматичних вимикачів ВА14-26-14 на струм 32А.

Ввідний щит ПР11-3054-54У3 на чотири групи з трифазним автоматичним вимикач серії АЕ-2046 з І_н.а. = 63А, І_н.розч. = 50А.

Для аварійного освітлення обираємо щит типу ЯРУ 8501-3802 який має 3 однополюсних автоматичних вимикача ВА14-26-14 на струм 32А.

2.8 Вибір пускової та захисної апаратури

На прикладі групи 1 А2 керування світлом здійснюємо розрахунок і вибір автоматичного вимикача згідно умов:

По номінальній напрузі автомата, В:

U_н.а. ≥ U_н.м ,

де U_н.а – номінальна напруга автомата, В;

U_н.м – номінальна напруга мережі, В, U_н.м 380 В;

По номінальному струму автомата, А:

І_н.а. ≥ І_розр.1.,

де І_н.а. – номінальний струм автомата, А;

І_{розр.А1-А2.} – номінальний розрахунковий струм групи, І_розр.1. = 20,6 А

За струмом теплового розчіплювача, І_н.розч. , А :

І_н.розч. ≥ І_{розр.А1-А2.} · К_н.т. (2.22)

де К_н.т. – коефіцієнт надійності, який враховує розкидання за струмами спрацювання теплового розчіплювача, К_н.т. = 1[7];

І_н.розч. ≥ 20,6 · 1 = 20,6А

Вибираємо автоматичний вимикач серії ВА14-26-14 з номінальними даними : І_н.а. = 32А >20,6 А; І_н.розч. = 25 А; U_н.а. = 380В за літературою[2].

Аналогічно, з урахуванням струмових навантажень, здійснюємо вибір автоматичних вимикачів для інших освітлювальних груп. Дані розрахунків зводимо в розрахунково – монтажну схему освітлювальної мережі графічної частини проекту.

2.9 Заходи з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання

До заходів з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання відносяться організаційні та технічні засоби безпеки.

До організаційних заходів відносяться наступні роботи: насамперед для безпечного проведення робіт призначають робітників, відповідаючих за ці роботи; оформляють наряд або розпорядження; щоб приступити до роботи, необхідно оформити дозвіл на підготовку робочого місця і на допуск; підготувати робоче місце та допуск до роботи; установити нагляд при виконанні робіт; перевод на інше робоче місце, а також оформити перерви у роботі та її закінчення.

При технічних заходах виконують наступні роботи: перевіряють необхідні відключення і приймають заходи, які перешкоджають помилковому чи самопроізвольному включенню комутаційної апаратури; вивішують забороняючі плакати на приводах ручного чи ключах дистанційного керування комутаційної апаратури. У випадку необхідності струмоведучі частини відгороджують; приєднують до землі переносне заземлення; перевіряють відсутність напруги на струмоведучих частинах, які необхідно приєднати до заземлення; необхідно встановити заземлення безпосередньо після перевірки відсутності напруги, повісити плакати „заземлено” на приводах комутаційних апаратів, а також огородити при необхідності робоче місце або струмоведучі частини, які залишилися під напругою і вивісити на огородженні плакати безпеки. В залежності від місцевих умов струмоведучі частини огороджають перед або після їх заземлення.

Для захисту від ураження електричним струмом використовують наступні заходи:

1. Ізоляція струмоведучих частин;

2. Розташування струмоведучих частин на недосяжній висоті;

3. Огородження струмоведучих частин;

4. Блокировки безпеки;

2.10 Складання специфікації на матеріали та обладнання

Література

1. Степанцов В.П. Светотехническое оборудование в сельскохозяйственном производстве: - М.: Урожай, 1987.-216с.

2. Козинский В.А. Электрическое освещение и облучение: -М.: Агропромиздат, 1991.-239.

3. Жилинский Ю.М. Электрическое освещение и облучение: -М.: Колос, 1982.-272.

4. Правило устройства электрооборудования. –М.:Энергоатомиздат, 1985.

5. Справочная книга для проектирования электрического освещения / Под. редакцией Г.М. Кноринга / - Л.: Энергия, 1976.- 384с.

6. Рекомендации по проектированию освещения животноводческих помещений. – М.: Стройиздат, 1981.

7. Довідник сільського електрика. За ред. Олійника В.С. – Київ: Урожай, 1983.

8. Луковников А.В. Охрана труда – М.: Агропромизтат, 1991.