Ааліз зовнішньої торгівлі за допомогою статистичних методів

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

КУРСОВА РОБОТА

Дисципліна: «Статистичні методи в державному управлінні»

Харків – 2008

Зміст

Вступ

1. Аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі Харківської області

2. Аналіз структури експорту за технологічними секторами

3. Аналіз структура експорту за окремими товарними групами

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Зовнішня торгівля – це продаж товарів за межі країни (експорт) і купівля за кордоном інших товарів (імпорт). До експортно-імпортних операцій відносять також і надання зарубіжним партнерам послуг, виконання для них певних робіт і відповідно, одержання з їх боку послуг, чи виконання ними робіт, які мають бути оплачені.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Харківській області здійснюється виходячи з наступних цілей:

- забезпечення збалансованості економіки і рівноваги внутрішнього ринку Харківської області;

- стимулювання прогресивних структурних змін в економіці регіону;

- створення найбільш сприятливих умов для введення економіки Харківської області в систему міжнародного поділу праці. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Харківській області здійснюється:

- державними органами;

- недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торгівельними палатами і ін.), які діють на основі своїх установчих документів;

- самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на основі відповідних угод, які заключаються між ними.

1. Аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі Харківської області

Аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі Харківської області за 2000-2008рр.

Динаміка зовнішньої торгівлі товарами за 2000 – 2008 роки наведена у таблиці 1.1., а також на рис. 1.1. (додаток 1).

Таблиця 1.1 Динаміка зовнішньої торгівлі товарами за 2000 – 2008 роки[1]

За даними Держкомстату України, зовнішньоторговельний оборот за 2008р. склав 4 млрд. 31,8 млн.дол. і збільшився у порівнянні з 2007 роком на 18,3%. Експортні поставки склали 1551,6 млн.дол.США, що на 35,7% більше, ніж у 2007р., імпортні надходження збільшились на 9,5% і становили 2 млрд. 480,2 млн.дол.США.

Структура експорту товарів з Харківської області по товарних групах протягом девяти років наведена в таблиці 1.2 і поступово змінюється див.рис. 1.2. (додаток 2).

Таблиця 1.2 Товарна структура експорту Харківської області за 2000-2008 рр. (млн.дол.)

Традиційно для Харківської області значну частку в експорті товарів займає продукція машинобудування. Найбільше експортувалося машин, устаткування та механізмів, причому відбувається поступове зниження питомої ваги з 40,9% у 2000 р. до 28,5% у 2008р. Досить значну питому вагу утримують транспортні засоби та шляхове обладнання (несуттєве зростання з 11,9% у 2000 році до 13,3% у 2008 році). В той же час, істотну питому вагу мають інші товарні групи, причому їх частка в експорті постійно збільшується (у 2000 році – 24,0%, а у 2008 році – майже 30,0%) за рахунок таких товарних груп, як будівельні матеріали, кераміка, молочні продукти, масло, пластмаси та вироби з них тощо.

Протягом 2008 року в структурі експорту області переважали: котли, машини, апарати і механічні пристрої (20,9% від загальної вартості експорту) – їхній експорт збільшився на 23,0%; електричні машини та устаткування (13,3%) - експорт збільшився на 38,2 %; наземні транспортні засоби, крім залізничних, (7,9%) - експорт збільшився на 44,9%;

Така структура відповідає загальносвітовим тенденціям збільшення експорту товарів із високою доданою вартістю, а також послуг та інформаційних технологій. У той же час відбувалася помітна диверсифікація експорту, а саме: розширення продажу на зовнішніх ринках вже конкурентоспроможної продукції харківського виробництва, яка не була традиційною для нашого регіону. Так, помітно зріс експорт: продукції борошномельно-круп’яної промисловості – у 1,9 рази; фармацевтичної продукції – на 23,6%; полімерних матеріалів, пластмас – на 41,7%; текстилю і виробів з текстилю – на 26,7 %; взуття – на 38,9%; приладів і апаратів – на 25,5%.

2. Аналіз структури експорту за технологічними секторами

Динаміка зовнішньої торгівлі товарами за технологічними секторами за 2000 – 2008 роки наведена у таблиці 2.1, таблиці 2.2., на рис.3 та на рис. 4.. «Динаміка експорту за технологічними секторами за 2000-2008рр.» та на рис.1.6. «Динаміка імпорту за технологічними секторами за 2000-2008рр.» (додатки 3, 4)

Таблиця 2.1 Динаміка експорту за технологічними секторами за 2000 – 2008 роки (млн.дол.)

Таблиця 2.2 Динаміка імпорту за технологічними секторами за 2000 – 2008 роки (млн.дол.)

В експортних поставках Харківської області домінує високотехнологічний сектор[2] із значним відривом від решти секторів.

Найбільш питому вагу у загальній вартості експортних поставок Харківської області у 2008р. займали товари, які відносяться до сектору високих технологій. Загальна вартість цього сектору становила 775,5 млн.дол. (49,98% від загальної вартості експортних поставок).

Даний сектор представлений наступними товарами:

– електричні машини і устаткування, експорт яких виріс на 38,2% у порівнянні з 2007р. та склав 206,2 млн.дол.;

– наземні транспортні засоби. Їх поставки збільшились на 44,9% у порівнянні з 2007р. та становили 122,84 млн.дол.;

– котли, машини, апарати і механічні пристрої, обсяги експорту яких зросли на 23% у порівнянні з 2007р. та склали 323,6 млн.дол.;

– прилади і апарати, обсяги експорту яких зросли на 25,2% у порівнянні з 2007р. та склали 67,3 млн.дол.;

– фармацевтична продукція, експорт якої збільшився на 29,4% у порівнянні з 2007р. і склав 21,02 млн.дол.

Друге місто у загальній вартості експортних поставок у 2008 році займали товари, які відносяться до сектору середніх технологій[3]. Загальна вартість цього сектору становила 637,2 млн.дол. (41,07% від загальної вартості експортних поставок).

Найбільшу питому вагу у цьому секторі займали наступні товари:

– полімерні матеріали, пластмаси експорт яких збільшився на 27,8% у порівнянні з 2007р. та склав 33,5 млн.дол.;

– папір та картон, поставки якого зросли на 24,6% у порівнянні з 2007р. та становили 13,1 млн.дол;

– готові текстильні вироби, поставки яких зменшились на 27,4% у порівнянні з 2007р. та становили 8,9 млн.дол.

Третє місто у загальній вартості експортних поставок у 2008 році займали товари сектору низьких технологій[4]. Загальна вартість цього сектору становила 125,3 млн.дол. (8,1% від загальної вартості експортних поставок).

Найбільшу питому вагу у цьому секторі займали наступні товари:

– вироби з чорних металів, надходження яких зросли у 2 рази у порівнянні з 2007р. та становили 39,1 млн.дол;

– керамічні вироби, надходження яких зросли у 2,3 рази у порівнянні з 2007р. та становили 15,8 млн.дол;

– штукатурні матеріали, цемент надходження яких зменшились на 38,5% у порівнянні з 2007р. та становили 31,8 млн.дол.

3. Аналіз структура експорту за окремими товарними групами

Товарна структура експорту Харківської області представлена в табл.3.1

Таблиця 3.1 Товарна структура експорту Харківської області (% від загального)

Як видно з табл. 3.1, домінуючі позиції в експорті Харківщини займає машинобудівна продукція (56,3% загального експорту товарів у 2002 р., 48,6% - у 2008 р.). Другу позицію з 2002 р. посідає частка товарної групи „ Продовольчі товари та сировина для їх вироблення, проте з дуже великим відривом від машинобудування (14,2% у 2002 р.; 24,3% у 2008 р.).

Таким чином, товарна структура експорту Харківської області свідчить, що протягом 2002 - 2008 рр.:

1) в експортних поставках Харківської області домінує високотехнологічний сектор із значним відривом від решти секторів (в середньому 51,9% проти приблизно 20% в експорті України), що підтверджує відносно високу конкурентоспроможність харківських товарів (в першу чергу, на ринках СНД). Така продукція, як відомо, менш чутлива до світової кон’юнктури цін і попиту, але вимагає постійного вдосконалення і впровадження інноваційних технологій та продуктів з метою збереження гідних позицій в конкуренції за якістю;

2) в той же час, спостерігається тенденція до зменшення частки експорту продукції машинобудування та чорних та кольорових металів, а також збільшення частки експорту продовольчих товарів та сировини для їх вироблення, продукції паливно-енергетичного комплексу.

Таблиця 3.2 Товарна структура експорту Харківської області (% від загального)

В період 2002-2008рр. продукція машинобудування займала найбільшу частку в експортних поставках Харківської області (в середньому 51,6%) і поступово зменшувалась з 56,3% у 2002р. до 48,6% у 2008р. На другому місці стабільно знаходиться продукція товарної групи «Продовольчі товари та сировина для їх вироблення». За той же самий період, її частка у експортних поставках регіону поступово збільшується з 14,2% у 2002р. до 24,3% у 2008р. (у 1,8 рази більше). На третьому місці в експортних поставках області на протязі 2002-2008рр. знаходиться продукція нафтохімічного комплексу (її частка в середньому складала 6,0% і практично залишалась незмінною). При цьому питома вага цієї галузі промисловості в середньому складала 5,7% і помітно зменшувалась з 6,6% у 2002р. до 5,5% у 2008р., тобто у 1,2 рази. Це свідчить про той факт, що ефективність виробництва в цьому секторі зростає і забезпечує гідне місце у експорті області.

Експорт чорних та кольорових металів займає четверте місце у загальному обсязі експортних поставок області і складає в середньому 4,8% від загального експорту. При цьому, в період 2002-2008рр. відбулося суттєве падіння обсягів експорту цієї продукції: з 6,6% у 2002р до 3,7% у 2008р. (тобто у 1,8 рази). Експорт деревини та виробів з неї практично не змінився, як і частка у загальній структурі експорту, і складають відповідно в середньому 1,9% у товарній структурі експорту.

Така структура в цілому відповідає загальносвітовим тенденціям збільшення експорту товарів із високою доданою вартістю, а також послуг та інформаційних технологій. У той же час, відбувалася помітна диверсифікація експорту, а саме: розширення продажу на зовнішніх ринках вже конкурентоспроможної продукції харківського виробництва, яка не була традиційною для нашого регіону (будівельні матеріали та кераміка, продукти харчування, текстиль, взуття).

Протягом 2008 року зберігалася оптимальна для Харківської області структура імпорту товарів, в якій основне місце займали: наземні транспортні засоби (в середньому 18,5%); котли, машини, апарати і устаткування (15,3%); полімерні матеріали, пластмаси, каучук (8,14%). Зростання випереджаючими темпами імпортних поставок, в першу чергу комплектуючих, устаткування, машин та обладнання для галузей промисловості Харківської області з країн Євросоюзу та Російської Федерації, свідчить про те, що набирає силу процес технічного переоснащення виробництва в регіоні з урахуванням вимог, які ставить перед Україною процес вступу до Світової організації торгівлі.

Список літератури

1. Підвищення експортного потенціалу як фактора розвитку конкурентоспроможності економіки Харківської області: аналітичне дослідження/ Кол. авт. І.Матюшенко,О.Мірошник, .-Харків, 2008.- 104с.

2. Матюшенко И.Ю., Рязанова С.Е.,Левкин И.Г. Развитие экспортного потенциала как фактор повышения конкурентоспособности Харьковской области» //Бизнес информ: научный информационный журнал, 2008.- №5(351)

3. Гуріна Г.С., Луцький М.Г., Мостенська Т.Л., Новак В.О. Основи зовнішньоекономічної діяльності.- Підручник..- К.: Сузір’я, 2007.- 425с.

4. www.ukrstat.gov.ua

5. uprstat.kharkov.ukrtel.net

6. www.customs.gov.ua

Додатки

Млн.дол.США

Рис. 1.1. Динаміка зовнішньої торгівлі Харківської області товарами за 2000 – 2008 роки

Рис.1.2. Динаміка зміни товарної структури експорту Харківської області за 200-2008 рр.

Рис. 2.1 Динаміка експорту за технологічними секторами за 2000 – 2007 роки

Рис. 2.2 Динаміка експорту за технологічними секторами за 2000 – 2008 роки

[1] У цій та наступних таблицях відхилення між підсумками та сумою складових пояснюється округленням даних

[2] Сектор високих технологій охоплює: виробництво машин та устаткування; виробництво електричного та електронного устаткування; виробництво транспортного устаткування; фармацевтичне виробництво (за класифікацією Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України);

[3] Сектор середніх технологій охоплює: харчову промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів; легку промисловість; виробництво деревини та виробів з деревини; целюлозно-паперову промисловість; видавничу справу; виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення; хімічну та нафтохімічну промисловість; поліграфічну промисловість;

[4] Сектор низьких технологій охоплює таки види технологічної діяльності: видобування енергетичних та неенергетичних матеріалів; виробництво інших неметалевих мінеральних виробів; металургію та оброблення металу; виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;