Світ - творіння Боже

Українська Православна Церква

Київський Патріархат

Волинська Духовна Семінарія

Кафедра богослов’я

СЕМЕСТРОВА РОБОТА

«Світ - творіння Боже»

Студента Iкурсу ВДС

Герасимчука Сергія Петровича

Науковий керівник

Викладач ВДС

о. Петро Герасимук

м. Луцьк 2007р.

Зміст

1. Вступ

2. ТВОРЕННЯСВІТУНЕОДВІЧНОСТІ, АВЧАСІ, РАЗОМІЗЧАСОМ

3. СПОСІББОЖЕСТВЕННОГОТВОРЕННЯСВІТУ

4. СПОНУКАІЦІЛЬТВОРЕННЯ

5. УЧАСТЬУСІХОСІБСВЯТОЇТРОЙЦІ УСПРАВІТВОРЕННЯ

6. ПОРЯДОК ТВОРЕННЯ СВІТУ І ГОЛОВНІ ВИДИ СТВОРЕНОГО

7. ТВОРЕННЯСВІТУВИДИМОГО. МОЙСЕЄВАРОЗПОВІДЬ ПРОТВОРЕННЯ СВІТУІїїІСТОРИЧНИЙХАРАКТЕР

8. ІСТОРІЯСТВОРЕННЯ РЕЧОВИННОГОСВІТУ

9. ТВОРЕННЯЗАГАЛЬНЕ

10. ТВОРЕННЯЧАСТИННЕ

11. ДОСКОНАЛІСТЬТВОРІННЯ

12. Висновок

13. Використана література

Вступ

Світяксукупністьусьогобуттямаєпричинусвого буттявБозі, аневиникякимосьчиномсамсобою, без причиничивипадково. Такнавчаютьнасоб'явлення іЦерква. НайпершісловаПисаннятакі: "Напочатку БогстворивНеботаземлю" (Бут. 1:1). Псалмоспівець говорить: "Все, щохочеГосподь, теВінчинитьна Небітаназемлі, наморяхтаповсякихглибинах!" (Пс. 135:6).

ПереконанняпропоходженнясвітувідВерховної Особи - Бога - єнастількизагальнолюдськимпереконанням, якіпереконанняубуттіБожому. Алеістинну, співобразнузнайвищоюдосконалістюБога, відповідь напитанняпросамспосіб, якимВінстворивсвіт, дає тількиоб'явленняусвоємувченніпропоходженнявід Богавсьогоіснуючогочерезтворення.

СимволвіривчитьвіритивБогаОтцяякВседержителя, Творцянебаіземлі, світувидимогоіневидимого. Богстворивусеіснуючевпросторіічасізабсолютного небуття.

Усемаєсвійпочаток, воноякосьз'являється. Це випливаєзнашогощоденногодосвіду. Початокбуття можназдійснюватиабочерезнародження, абочерез творення. Длянародженняхарактернаєдністьзасутністюіподібністьзаформоюнароджуючогоінароджуваного. Народження - категоріяособиста. Внародженні утворюєтьсяноваособазаіпостассю. Народити - статибатьком, народитися - статисином. УСимволі віриговориться, щоСиннароджений, анестворений, ЄдиносущнийзОтцем, Він - нетворіння.

Длятворенняхарактернопротилежне - нове, засутністюізаприродою, відношеннядоТворця. Тобто "створитищо-небудь" означає "створитищо-небудьінше". СтворенеБогом - небог, людиною - нелюдина. Бог творитьнеорганічнийсвіт, організмий, зокрема, людину, аорганізминароджуютьсобіподібних. Богооб’явлене вченнятерміном "творіння" окреслюєтакудіювсемогутностіБожої, якоюствореновсеіснуючепозаБогом, незбудь-чого, аз "несущихь" (ц.-сл.) - небуття. Усеце створеновільноюдієюволіБожої.

Отже, віритивБога, Творцянебайземлі,- означає визнавати, щосвіт, тобтосукупністьусьогодочасного буття, створенийБогомнетількизаформоюйспособом свогоіснування, алейзаматерією, ізабсолютного небуття. Ученняпропоходженнясвітучерезтворення заперечуєіншіспособиствореннясвіту. Богнестворює світузіСвоєїприродиінезмінюєїї, невикористовуєніякихранішеіснуючихелементів. Вінтворитьбезбудь-яких знарядьчипристосувань. ВінОдинпокликавдобуття світ, задуманийЙогорозумом, світ, якогонебуло.

"НапочаткуБогстворивНеботаземлю. Аземля булапустатапорожня..." (Бут. 1:1-2). Цихдвавірші можнарозглядатиякпередмовудовсьогосказаного протворіннявпорівняннізїв. 1:1, депроголошується нетварне, нестворенебуттяБогаСловаіЙоговідношеннядоБогаОтця, атакожговоритьсяпропочатоктварногобуття.

УБут. 1:1-2 говориться:

1. Пропринциптворіння - спочаткустворив.

2. Суб'єкттворіння, тобтохтостворив, - Бог.

3. Об'єкттворіння, тобтощостворив, - Небой землю.

4. Станцьоготворіння - безвидністьіпустота.

Слова "Небойземля" уСвятомуПисьміпозначають весьобсягствореногобуття (Дії 14:15); ап. Павлов Кол. 1:16 використовуєтакожслова "видимейневидиме". Удавньоєврейськіймовінемаєслова, відповідногонашому "всесвіт".

ЦядумкапропоходженняНебаіземліпідтверджуєтьсяскладоміструктуроюречення, зв'язаногозісловом "спочатку" ("напочатку") - євр. bereschit[берешіт]; слово "сотворив" (bara) виражаєдумкупротворінняз нічого. СвятеПисьмоСтарогоЗаповітунеразповторює цюдумку (Іов. 12:9; Пс. 103:26-28; Іс. 51:13; 2 Мак. 7:28).

НовийЗаповітдоповнює, показуєучастьОсібСвятої Тройціусправітворення, зокремаСинаБожого: "Усе черезНьогопостало, ініщо, щопостало, непосталобез Нього" (їв. 1:3); "НимствореновсенаНебійназемлі, видимейневидиме" (Кол. 1:16), бо "есезНього, через НьогоідляНього" (Рим. 11:36).

УсястародавняЦерква, мужіапостольські, апологети, отційучителіЦерквиодностайносвідчатьпротворіння світуБогом "ізнічого". Можливістьпоходженнявсього існуючогознебуттяпояснюєтьсявсемогутністюБожою. Особистодлясебеминеможемопояснити, щоозначає творити, томущотворення - церіддіяльності, який перевершуєможливостілюдини.¹

ТВОРЕННЯСВІТУНЕОДВІЧНОСТІ, АВЧАСІ, РАЗОМІЗЧАСОМ

Світіснуєнеодвічності, астворенийБогомучасі, точніше - разомізчасом. Догматпротимчасовість світотвореннявипливаєпрямозученняпростворення світу. Якщосвітсотворений, значитьвінранішене існував, отжемаєпочаток. Такимчином, заствореним потрібновизнатипочатковість, тимчасовість. Час неєчим-небудьіснуючимвідречей. Цепослідовні переміниубуттіречей; безтакихзміннебулобчасу. Атомуправильнішесказати, щоБогстворивусе існуюченетількинеодвічності, авчасі, разомізчасом. ПравославнаЦерквавчить, щоБогє "Творецьнелише речей, алейсамогочасуівіку, вякомуречіотримували буття" (Пр. исп.,1 ч., отв. нав. 33).

Об'явленняутверджуєістинупротимчасовістьсвітотворення, колизгадуєтьсяпропочатокусесвіту: "НапочаткуБогстворивНеботаземлю" (Бут. 1:1) івказується, щойогоранішенебуло: "Ітеперпрослав, Отче, Мене СамуСебетієюславою, якувТебеЯмав, покисвітне постав" (Ів. 17:5). Зіншоїсторони, вічним, аботим, що немаєніпочатку, нікінцясвогобуття (впорівнянніз усім, щовідБогавиникло), об'явленняназиваєСамого тількиБога. ЯкщожВінодинбезпочатковий, товсе інше, отже, небезпочаткове. Протворіннясамогочасу БогомідетьсявсловахапостолапроСинаБожого: "що Ним і вікиВінстворив" (Євр. 1:2).

Світхочістворенийучасі, разомізчасом, аледумка проствореннясвітубулазавждивластиваБожественномурозумові: "ЗвісніодвікуБоговівсіділаЙого" (Дії 15:18, Куліш).

Здоровадумкаможепереконатисьутому, що світнебезпочатковий, спостерігаючиуньомузміни (Пс. 102:26-28). Щозмінюється, тенеможебутивічним, щожіснуєодвічності, теповинновічноізалишатись таким, якимвоновідвічностііснує, тобтоповинне бутивічнимінезмінним, іприцьому - нетількиза природою, алеізастаном. Зіншоїсторони, визнавати безпочатковість, абовічність, світуозначалобвизнання йогощодоцьогорівнимБогу. Але "якщоБогнеодин вічний,- зауважуєТертулліан,- утакомуразіВінінеБог" (ПротиГермог. 4; ПротиМарк. 1:15).²

СПОСІББОЖЕСТВЕННОГОТВОРЕННЯСВІТУ

СпосібБожественноготвореннясвітунедосяжний дляобмеженогорозумулюдського. Напостійному досвідімибачимотількипоходженняізготового матеріалу, аленебачимопоходженнячого-небудь ізцілковитогонебуття. Засвоїтитайнутвореннями можемотількивірою. "Віроюмирозуміємо, щовіки СловомБожимзбудовані, такщозневидимогосталось видиме" (Євр. 11:3),- вчитьапостол. Віраприводить насдорозуміннятого, якдієювсемогутностіБожої віки, тобточаси, якісталиіснуватитількизпоявою залежнихвідумовчасуістот, аотже, івесьстворений світ, одіснуванняїхвічноврозуміБожому, тількив одномууявномуітаємномувигляді, сталивидимими; як втілиласьдумкаБожапроствореннясвітузавідсутності всякогопобічного, зовнішньогоматеріалу.

Непояснюючисутностітаїнитворіння, об'явлення даєрозуміти, щоспосібтвореннясвітуповністювідпо­віднийвластивостямуседосконалогоБога. Воно вчить, щотвореннянебуловикликанеякими-небудь непередбаченимиБогом, випадковимиізовнішніми причинами, алеодвічностіпризначеноНимжеСамим. ГосподуспоконвікувідомівсівчинкиЙого (Дії 15:18; Дан. 13:42; Сир. 23:29, 39:26). Світотворення, отже, є тількиздійсненнямвічнихідейБожихпросвіт, уякому ВінвбачаводвікувсімайбутніСвоїтворіння: "Бог бачивусепередтим, яксталоіснувати,- говорить святийІоанДамаскин,- одвічності, уявляючиврозумі Своєму; ікожнарічотримуєбуттясвоєувідповідний час, унаслідоквічноїЙогоізхотіннямпоєднаноїдумки" (Точноеизложениеправ.веры, Ікн., 9 р., "Обиконах", сл.З).

Даліоб'явленнявчить, щосвітстворенийБогомза Йогобажанням, анезякої-небудьнеобхідності. Усе, що хочеГосподь, теВінчинитьнанебітаназемлі, наморях таповсякихглибинах {Пс. 135:6, 114:11; Об. 4:11). Якщо бнебуловБогавільногобажаннястворитисвіт, тоВін інестворивбийого, бощододійБожихнеможливий анізовнішній, анівнутрішнійпримус. Зовнішнєнасилля неможливе, боВінєдинийсамобутнійівсемогутній, притомуждопочаткусвітобуттякрімБоганічогоне було. АленемоглобутивНьогоівнутрішньогонасилля дотворення. БогякОсобаповністюдосконала, атому всеблаженнанемавпотребивякому-небудьіншому, відмінномувідСебебутті, дляпереповненнясвоєїдовершеностііблаженства.

НарештіусеГосподьстворивбезнайменшихтруднощівіяких-небудьперешкод: «ІсказавБог: "Хайста­нетьсясвітло!" Істалосясвітло»(Бут. 1:3); "Віннаказав - і створилисьвони" (Пс. 148:5; Вих. 40:22-23). Підтворчим словомБожим, звичайно, миповиннірозумітинеслово, подібнедолюдського, авираженнявсемогутньоїволі Всевишнього.

Такимчином, Богстворивсвітзавічнимипервообразами (ідеями) Своїмипронього, абсолютновільно, всемогутністюСвоєїволі.³

СПОНУКАІЦІЛЬТВОРЕННЯ

ВседосконалійволіБожійневластиводіяти невмотивованоабозавипадковимпотягомпочуття, а всемогутностіНаймудрішого - безцілей. "Нестворивїї пустою",- говоритьВінпроземлю (Іс. 45:18); "Недарма Явчинивусете, щовчинивунім, - кажеАдонайГосподь" (Єз. 14:23). Отже, щожспонукалоБогадостворення світуідляякоїметивінстворений? «Того, щовБозі, ніхто незнає, крімДухаБожого»(1 Кор. 2:11). Проспонуку іцільтвореннямиможемознатитількизоб'явлення Господнього.

ПравославноюЦерквоювченняпроцеподаєтьсятак: "Потрібновірити, щоБог... будучиблагиміпреблагим, хочСамуСобіпредосконалийіпреславний, створив ізнічогосвітдлятого, щобііншіістоти, прославляючи Його, бралиучастьуЙогоблагості" (Пр. исп., ч. 1, отв. навопр. 8; пор.: Простр. кат., о 1 чл.). Такимчином, спонукоюдлятвореннясвітубулабезмежнаблагість Божа, бажанняматипричасниківславиСвоєїпоза Своїмвнутрішнімжиттям, ціллютворення - блаженство створіньіславаТворця.

Любов "породила" уБозібажаннястворитисвіт і "спонукала" Йоговсемогутністьіпремудрістьдо здійсненняцьогобажання. Благістьілюбовєсамою сутністюБожою; "Богєлюбов" (1 їв. 4:8; 4:16); "Ніхто неблагий, окрімодногоБога" (Мр. 10:18, Хоменко). ТомуіволяЙогоблагаібажаєтількидобра. Алелюбові не властивозалишатисязамкнутою, непроявлятися назовні. Навпаки, одназосновнихвластивостейлюбові, благості - даватисвоїблагаякнайбільшійкількостіістот інайбільшможливоюмірою. ЗаСвоєюбезмежноюбла-гістюБогістворивсвітізчисленнимиродамиздатних доприйняттяблагдочаснихвидівіформжиття, ідавїм стількиітакихблаг, скількиіякіможеприйнятидочасна живаістотазасвоєюприродою. ІПисання, звертаючи нашіпоглядинасамітворіння, запрошуєвбачатиі визнаватиутворенніділоблагостіБожої: "Господь добрийдовсіх, аЙогомилосердя - навсіЙоготворива!" (Пс. 145:9; пор. Прем. 11:26-27). "ДякуйтеГосподові, добрийбоВін, бонавікиЙогомилосердя!" (Пс. 106:1; пор. 135:5-9).

НаблагістьБожуякнаспонукудоствореннясвіту вказувалиідревніотціЦеркви. "Бог нічогонепотребує, - говоритьблаж. Феодорит,- алеВін, будучибезоднею благості, благоволивнеіснуючимдаруватибуття". Засловамисв. ІванаДамаскина, «благийівсеблагийБогнезадовольнявсяспогляданням СебеСамого, але за ("надлишком") благостіСвоєї благоволив, щобз'явилисьістоти, що

Відповіднадоспонукиіцільтворення. Всевишній усестворивдляблаженстватворіньізарадивеликої Своєїслави. Щоблаженствотворіньєоднієюізцілей творення, яснозтієїспонуки, ізякоїБогблаговолив створитисвіт. Об'явленнясвідчить, щовсідіїБожіщодосвіту - провидіння, викуплення, спасіннялюдини - маютьзаметублаженствотворінь, щоблаженство творіньібулоціллютворення.

ЗаяснимученнямБіблії, усестворенепризначено бутиоб'явленнямславиБожоїйіснуєнаславуБожу. Упророківусяприродавбачаєтьсятакою, щославить ТворцяабоприкликаєтьсядоЙогопрославлення: "Небо звіщаєпроБожуюславу, апрочинЙогорукрозповідає небозвід" (Пс. 18:2); "усяземляповнаславиЙого!" (Іс. 6:3).

ЛюдинатакожстворенанаславуБожуідляоб'явлення досконалостейЙого (Сир. 17:7-8, 17:10-11; Іс. 43:7; 61:3). Усеіснуванняїїповиннобутиспрямованедооднієїцілі - славиБожої: "ОтожпрославляйтеБогавтілісвоємута вдусісвоєму, щоБожівони" {1 Кор. 6:20); "Тожколиви їсте, чиколивип'єте, абоколиіншещоробите,- усена Божуславуробіть!" (1 Кор. 10:31; пор. Мф. 5:16). Життя ангельськеєбезперервнимславословленнямначестьі похвалуГоспода (Іс. 6:3; Пс 102:20; Об. 4:8).

УдіяхБожихщодосвітуілюдиниостанняїхцільє славоюБожою. Спасительсвідчить, щонайвеличніше ділоБожественноїлюбові - викупленнялюдей - маєна метіславуБожу: "ТеперосьпрославивсьСинЛюдський, івНьомупрославивсяБог" (їв. 13:31; пор. 8:50-54; 17:1-4),- говоривВінупрощальнійбесідізучнями. Таксамо ідругепришестяГосподаназемлюбудерадислави Його: "Прийде[Спасительсвіту],- говоритьапостол, - прославитисяуСвоїхсвятихіпоявитиСебетогодняна подивусім, якіувірували" (2 Сол. 1:10, Хоменко).

Отже, всідії Божімаютьоднуціль - Йогобезконечнуславу, абопроявЙоговічнихдосконалостейу часовомуізовнішньомубутті: "ВсеГосподьучинив радицілейСвоїх", - говоритьМудрий. Засловамиапостола: "УсечерезНьогойдляНьогостворене!" (Кол. 1:16),"всерадиНьогойусевідНього" (Євр. 2:10); "всез Нього, черезНьогоідляНього" (Рим. 11:36), "щобБог бувувсьомувсе" (1 Кор. 15:28).

СлаваТворцяудосконалостійблаженствітворінь єзагальноюйостанньоюметоювсьогоствореного буття. Самособоюзрозуміло, щоцимневиключаються йособливі, окреміцілідляокремихвидівстворених істот, длясвітуангельського, землііземнихтворінь, для людини. Алеціокреміціліпідлеглівказанійнайвищій меті.

СтвореннясвітурадиславиБожоїнестоїтьуякому-небудьпротиріччізученнямпроствореннявсьогодля блаженстватворінь. Посуті - ценедвімети, атількидві сторониоднієїітієїжцілі, якарозглядаєтьсязрізних точокзоруіврізнихвідношеннях. СлаваБожанеєщось подібнедославолюбствалюдського. Бог "шукає" Собі славинетак, якшукаютьїїлюди: Йогославанерозривно з'єднаназблаженствомтворінь, - вонаієїхдосконалістю іблаженством. Наскількитворіннязасвоює, відображає славуБожу, Йогодосконалостіічерезцеприлучається доТворця, Джерелаістинноїдосконалостііблаженства, - настількиможливеійогоблаженство.

УЧАСТЬУСІХОСІБСВЯТОЇТРОЙЦІ УСПРАВІТВОРЕННЯ

Об'явленняіЦерквавчать, щосправатворення належитьнеоднійякійсьІпостасіБожества, авсім ТрьомОсобамСвятоїТройці: "Віруємо,- навчаютьсхідні патріархи,- щотриіпостаснийБог, Отець, СиніСвятий Дух,- єТворецьусьоговидимогоіневидимого" (Посл. 4 розд.).

І. НатякинаучастьусіхОсібСв. Тройціусправі твореннязнаходятьсявСтаромуЗаповіті: "Напочатку БогстворивНеботаземлю" (Бут. 1:1); «/ сказавБог: "СтворімолюдинузаобразомНашим, заподобою Нашою"»(Бут. 1:26). АлеєвСвятомуПисьмійтакі свідчення, вкотрихокремовказуєтьсянатворчу діяльністьтієїчиіншоїОсобиСвятоїТройці.

Так, пропершуІпостасьмовиться: "Длянасодин Бог- Отець, щозНього[походить] усе" (1 Кор. 8:6). У молитвіапостольській (Дії 4:24-28) початковіслова: "Владико, щонебо, іземлю, іморе, івсе, щовнихє, Ти створив" - звернені, власне, доБогаОтця.

ПроучастьСинаБожогоусвітотворенніСвяте Письмоговорить: "УсечерезНьогопостало, ініщо, що постало, непосталобезНього" (їв. 1:3); "Нимстворено всенаНебійназемлі... усечерезНьогойдляНього створено!" (Кол. 1:16).

НаучастьСвятогоДухаусвітотвореннібільшясно вказаноуСтаромуЗаповіті. Всловах "ДухБожийширяв надповерхнеюводи" (Бут. 1:2) Духзмальовуєтьсяненачевливаючимжиттяуновостворенуматерію. Можна вбачатиподібнівказівкиусловахпсалмоспівця, уяких ДухзображаєтьсявідміннимвідОтця: "ПосилаєшТи ДухаСвого - вони[живіістоти] творяться, іТивідновляєш обличчяземлі" (Пс. 104:30). ВзагаліжДухСвятийщодо світувБібліїзображаєтьсяпереважноДжереломжиття іТворцемусьоготворіння (Лк. 1:25; їв. 3:6, 20, 22, 23; 1 Кор. 12:8-11 та ін.).

ЦерквоювченняпроучастьусіхОсібСвятоїТройціу справітвореннявнесенодоНікео-Царгородськогосимволу. Вінвчитьвіруватив "БогаОтця ... ТворцяНебаі землі, всьоговидимогоіневидимого", в "СинаБожого... черезЯкоговсесталося" ів "ДухаСвятого, Господа Животворчого".⁴

II. УчомуполягалаучастькожноїОсобиСвятоїТройці усправітворення? Бібліяневідкриваєнамцезповною ясністю, алеможназнайтивказівки, зякихвидно різницюутворчійдіяльностіОтця, СинатаСвятого Духа. Так, уПисаннієвирази, щовсепоходитьвідОтця (1 Кор. 8:6; 2 Кор. 5:18), черезСина (їв. 1:3; Кол. 1:16; Євр. 1:3 таІн.). вДусі (Еф. 2:18; Рим. 11:36). Древні вчителіЦерквицюдумкуСвятогоПисьмакоротко висловлювалитак: "ОтецьтворивсвітчерезСинавДусі Святому" або "всевідОтцячерезСинавДусіСвято­му". ДокладнішеВасилійВеликийрізницюутворчій діяльностіОсібСвятоїТройцівизначивтак: "Утворенні їх (ангелів) уявляйпершочерговупричинуствореного - Отця, іпричинутворчу- Сина, іпричинуздійснюючу - Духа, такщослужбовідухимаютьбуттязаволею Отця, набуваютьбуттяпіддієюСинаіздійснюютьсяв буттіприсутністюДуха... ВнаслідокцьогоуявляйТрьох - пануючого (повеліваючого) Господа, творчеСловоі стверджуючогоДуха"; "БожийДухзавждиостаточно здійснюєвсе, щопоходитьвідБогачерезСина" (ОСв. Духе, 16; ПротивЕвн., 5).

ПоказуючитакрізницюдіяльностіОсібСвятоїТройці, древнівчителі, проте, недопускалидумки, начебтоСин іДухбулитількислужбовимзнаряддямпритворенні. ВонитворчовиконувалиОтчуволю (їв. 1:3). Кожназ Іпостасеймаєповнуідосконалусилудлядіїітворення. Причинатакогорозподілу - уволіТриіпостасного Бога, ЯкийсаметакзахотівявитиСебесвіту. При єдностіінероздільностізаприродоюОсібСвятої Тройці, неправильнобулобтворчістьОтцявважати непричетноюСинуіДухові, атворчістьСинаіДуха - непричетноюОтцю.

ПОРЯДОК ТВОРЕННЯ СВІТУ І ГОЛОВНІ ВИДИ СТВОРЕНОГО

Богпризвавдобуттятривидитворінь: світдуховний, світматеріальнийілюдину. Пропорядок, уякому одержалибуттярізнівидитворінь, можнаматипізнання тільки з об'явленняБожого. Цетому, щопочаткове походження всього

існуючогостоїтьпозаівищеобласті, якадоступнаспостереженню. Воб'явленніпропорядок світотворенняміститьсятакевчення:

Першезавсітворіння Богстворивсвітневидимий, духовний – царствобезтілеснихдухів. Здеякихвказівок Письма (Іов 38:7) можназробитивисновок, щотворення світудуховногобулозакінченедотогоякпочалося твореннясвітучуттєвого.

ПіслястворенняцарствабезтілеснихдухівБогстворивсвітчуттєвий, історіяпоходженняякоговикладена напочаткуКнигиБуття.

Закінчилосясвітотворенняствореннямлюдини (чоловікаіжінки}, яказатілесноюсвоєюприродоюналежитьдосвітучуттєвого, євищимйогочленом, вінцем творення, азадушею - досвітунайбільшчутливого, духовного. Вній - зіткненняіпоєднаннядвохсвітів: світучистихдухівісвітучистоїматерії.

Розкриттявдетальнихрисахученняпропоходження вказанихголовнихвидівтворінняєпредметомдокладноговченняпроБога - Творцясвіту.

ТВОРЕННЯСВІТУВИДИМОГО. МОЙСЕЄВАРОЗПОВІДЬ ПРОТВОРЕННЯ СВІТУІїїІСТОРИЧНИЙХАРАКТЕР

Вченняпропоходженнясвітуречовинногоміститься воб'явленні, усвященнійісторіїсвітотворення, якою починаєтьсяПисьмо, тобтовПершійкнизіМойсеевій (Бут. 1). Це - основавсьогобогооб'явленоговчення пропоходженнясвітувидимого. Повнішеідокладніше, аніжуційкнизі, неговоритьсяпропоходженнясвіту ніденівСтарому, нівНовомуЗаповітах; доповнення цієїрозповідівпізнішихсвященнихписьменників полягаєлишевбільшяснійвказівці, аніжуМойсея, на участьусправітвореннявсіхОсібСв. Тройці, Івцейже час, хочбихтознихговоривпросвітотворення, кожен говоритьзгіднозКнигоюБуття. Вонажлежитьвоснові всіхцерковнихвикладівдогматапроБогаякТворця речовинногосвіту.

ЧиєрозповідьМойсеяпропоступовістьтворення світуісторією, чицеалегорія, вякійвільнозображається можливийабобільш-меншімовірнийпорядоксвітотвореннядлянаочноговираженнядумкипроте, щоБогє Творецьсвіту?

Мойсейдививсянасвоюрозповідьякнаісторію. Вінпомістивїїнапочаткусвоєїісторичноїкниги. Якщо всяйогокнига - історична, то, звичайно, такпотрібно дивитисяінарозповідьпросвітотворення. Законипро суботнійспокій (Вих. 20:8-11, 31:12-17) іпроювілейні святанемоглибматиобов'язковоїсили, якбинебули обґрунтованінаісторичнійістині.

Якнаістиннуісторіюсвітотвореннядивилисьнароз­повідьМойсеяіпізнішісвященніписьменникиСтарого Заповіту, атакожновозаповітні. Цеможнапобачити зїхніхчисленнихсвідчень, якіпідтверджуютьдосто­вірністьМойсеєвоїоповіді (див. напр.: Бут. 1:2, 7, 15; Пс. 32:6-9,148:4; 104:19; 2 Кор. 4:6; Євр. 4:3-4таін.). Сам Спасительнаприкладірозповідіпроствореннялюдини (Бут. 1:27, 2:24) утверджувавнерозривністьшлюбуяк Божественноїустановийосуджуваврозлучення (Мф. 19:4-6); ап. Павлозвідсиробитьвисновки, яківи­значаютьправилаповедінкивподружньомужитті (1 Кор. 11:3-12; Еф. 5:25-33 таін.).

ЯкісторіюсприймалирозповідьМойсеяіюдейські тлумачі (завиняткомФілона), невиражаючисумніву вїїБожественномупоходженні. Такерозуміннябуло панівнимівдавньоотецькомувченніпросвітотворення. Лишедеякізнихдивилисьнанеїякнаіносказання, в якомубезсумнівналишедумка, щоБогєТворецьусіх речей (КлиментОлександрійський, Орігеніблаж. Августин). Більшість, іприцьомуізнайбільшавторитетнихі найвідомішихотцівівчителівЦеркви (ВасилійВеликий, АмвросійМедіоланський, ГригорійНісський, Іван Золотоустий, атакожсв. Епіфаній, блаж. Феодорит, ЄфремСирин, ІванДамаскинібагатоін.), розуміли розповідьМойсеявбуквальномузначенніівідповідно доцьоготлумачилиїї. "Ніхтонеповинендумати,- говоритьсв. ЄфремСирин,- щошестиденнетворінняє іносказанням" (НаБут.).

Необхіднооднакпам'ятати, щорозповідьМойсеяне єзвичайноюісторичноюрозповіддю. Оскількисвідком творенняніхтозлюдейбутинеміг, топредметйого мігбутивідкритийтількиСамимБогом. Творення - цеоб'явленняБоже. Воноданебуло, безсумніву, не тількипророковіМойсею, алеіпершимлюдям. Шляхом спогляданняприродиівласнихузагальненьвонине моглидійтидовисновку, щосвітбувстворенийзашість днів, щосьомийденьбувблагословеннийіосвячений. АтомувосновівикладуМойсеємісторіїшестиденного твореннябулиіБожественнеОб'явлення, іПередання.⁵

ІСТОРІЯСТВОРЕННЯ РЕЧОВИННОГОСВІТУ

Мойсейрозрізняєдваголовнихвидитворіння: загальне, початкове, якеполягалоуствореннісамої речовинисвіту, тачастинне, щослідувалозаза­гальниміполягаловутвореннізпершоствореної речовинисилоюіпремудрістюТворцярізнихвидів творіньпротягомшестиепохрізноїтривалості, які названі "днями". "Той, Хтовічноживе, усеразом створив" (Сир. 18:1),- говоритьпремудрийсинСираха, маючинаувазіцетворення. Прошестиденнетворення всьогочуттєвогосвітутворчоюдіяльністюБогазцієї першоречовиниіншиймудрецьСтарогоЗаповіту говорить, щорукавсемогутня "створиласвітіз безформноїмаси" (Мудр. 11:17, Хоменко).

ТВОРЕННЯЗАГАЛЬНЕ

УПершійкнизіМойсеевійсказано: "НапочаткуБог створивНеботаземлю. Аземлябулапустатапорожня, ітемрявабуланадбезоднею, ІДухБожийширявнад поверхнеюводи" [Бух. 1:1-2). Отже, першою творчоюдією БожоющодостворенняВсесвітубулостворенняНебаІ землі. ПідземлеюМойсейрозумівнеземлюувласному значенні, якастворенапізніше, ате, щознаходилося спочаткувстанізмішаностійневлаштованості,- матерію, зякоїрозвивалосяподальшесвітотворення. АлещопотрібнорозумітипідНебом? Слова "небо", "небеса", крімзначеньатмосферногойастрономічного, маютьуСтаромуЗаповітіщезначеннясимволічне, переносне. ПідНебомнерідкорозумієтьсявПисьмісвіт гарній (2 Кор. 12:2), місцеперебуванняБога (Пс. 68:34; ЗЦар. 8:27-30; Мф. 6:9; їв. 6:38; Євр. 8:1 таін.), ангелів (Пс. 148:1-2; Мф. 18:10; Еф. 1:20 таін.), якіназиваються воїнствомнебесним (3 Цар. 22:19-21; Пс. 148:2; Лк. 2:13 таін.), ісвятихБожих (4Цар. 2:11; Мф. 6:20; 19:21; Євр. 10:31 та ін.).

Існуєдумка, щовпереносномузначеннівжито слово "Небо" інапочаткуКнигиБуття, підНебом розуміютьтут "небесанебес" (3 Цар. 8:27, ЗО, 39), або світневидимий, ангельський, створенийпередсвітом видимим. СвятийжеІванЗолотоуст, маючинаувазі це, мовить: "Мойсейнеговоритьпросилиневидимі, неговорить: спочаткустворивангелівчиархангелів... НапочаткуБогрозстеляєнебо, апотімпідстеляєземлю, спершуробитьдах, апотімоснову" (НаБут. 11:2). Точно такіншізнаменитітлумачіШестиднева (напр., Василій Великий, ГригорійНісський, блаж. Феодорит, Єфрем Сирин, ІванДамаскин) розумілипідпершоствореними небоміземлею - небоіземлювбуквальномурозумінні, нерозумілислово "небо" впереносному, духовному значенні.

Відповіднодопочатковогостануземлііпідпершо-створенимнебомправильнішерозумітитакийжестан змішаностійневлаштованостіпершоречовинисвіту, з якоїбулостворенопізнішевсінебеснітіла.

Небоіземлю, тобтозагальнийскладусьогосвіту видимого, Богстворивізнічого. Станпершоствореної земліописанотак: "Землябулапустатапорожня, і темрявабуланадбезоднею, іДухБожийширявнад поверхнеюводи" (Бут. 1:2). Такезображеннястанупершоствореноїземлістосуєтьсяінеба, бозтієїжпершоречовини, ізякоївиниклаземля, булостворенонебо. "Письмо, - говоритьсв. ВасилійВеликий, - справедливо називалоземлюневлаштованою. Алетежсамеможемо сказатиіпронебо. Вононемалощеповногоутворення, неотрималовластивоїйомуприкраси, томущоне освітлювалосьмісяцемісонцем, невінчалосясонмами зірок. Усьогоцьогощенебуло; атомунезгрішимо протиістини, якщоінебоназвемоневлаштованим" (НаШестидн., 2бес).

Першопочатковаземля (власне, всесвітняречовина) буланевидимоюіневлаштованою, тобтобулапустою, безжиттєвоюмасою. Такийпершийстандалі називаєтьсябезоднею(євр. іекот - простірводи, якийвражаєглибиноюіпротяжністю), атакожводами, чимпоказується, що "ізвідомихродівтілсвітовапер-шоречовинанайбільшнаближаласьдовластивостей рідкихтіл" (митр. Філарет, Зап. наКн. Бут.). Всяця безодня, дивовижнапустотаперебувалауповній темряві, босвітлащенеіснувало.

"ПосилаєшТиДухаСвого- вонитворяться, іТи відновлюєшобличчяземлі" (Пс. 104:30). ДухБожий-БожественнийтворчийДух, третяОсобаСв. Тройці -ширявповерхводи, тобтонадбезформною, безжиттєвоюмасою. Слово "ширяв" уперекладізоригінального тексту, запоясненнямсв. ВасиліяВеликого, вжито замістьслова "зігрівав", назразокпташки, якависиджує яйцяінадаєтому, щонагрівається, цілющусилу (НаШестидн., 2 бес). Такимчином, БожийДухносився надбезформною - безжиттєвою - масою, щобвдихнути внеїжиттєвісили, приготуватитіформижиття, які викликанідобуттянаступнимтворчимСловом.⁶

ТВОРЕННЯЧАСТИННЕ

ТвореннячастиннеполягаловутворенніБогом ізпершоствореноїсвітовоїречовинидієюЙого всемогутньогоСловарізноманітнихвидівтворіння протягомшести "творчихднів".

Першийдень(Бут. 1:3-5). Початоктворчоїседмиці покладеноствореннямсвітла, «ісказавБог: "Хай станетьсясвітлої" істалосясвітло"»(євр. ог). Якгово­ритьапостол, "Бог... звелівбувсвітлузасяятизтемряви" (2 Кор. 4:6). Підсвітлом, першимвитворомБожественногоСлова, розумієтьсясвітоваматерія, відмінна відсвітил, створенихпізніше.

СвітлоІз'єднаназнимтеплота (євр. огпоєднує всобідвазначення - світлаітеплоти) - цеперша, найголовнішаумоваорганічногожиття: безсвітла іпоєднаноїзнимтеплотинеможерозвиватисьні рослинне, нітвариннежиття. Впливсвітлавбільшості випадківнеобхіднийідлянеорганічнихсполук. Слова Творця "Хайстанетьсясвітлої" можнарозумітисаме так, щоГосподьпремудро - всемогутнімСловомСвоїм спочаткунадаврухупершоречовині, апотімвикликаву ній, разомзтеплотоюйіншимиявищами, світло. Таким чином, БогєспочаткуТворцемінертноїматерії (яка самапособінездатнавийтизістануспокою), апотімїї Першорушієм.

Другийдень(Бут. 1:6-8). Надругийденьзатворчим повеліннямБожимз'явиласьтвердь (євр. гикіа) посеред води. Цеслово (віддієсловагока - поширювати) означаєпротяжністьповітряногопростору, якийоточує, подібнодошатра (Пс. 104:2) чипрозорогопокривала (Вих. 40:22), земнукулюівідділяєїївідіншихтіл Всесвіту. Створеннямтвердіпокладенорозділенняміж водами, якіпідтвердю, іміжводами, якінадтвердю. "Можнадумати, щописьменникБуттяводамитут називавте, щоіранішеназивавтимжеім'ям, ітакож безодню, тобтопершостворенаневлаштованаречовина сталапрозорою" (митр. Філарет, Зап. наКн. Бут.). Якщо погодитисязтакоюдумкою, тосправутвореннявдругий деньможназображатитак: убезмірновеликій, щоне малаобрису, масіпершоствореноїречовиниздійснився поділначастини, тобтонатіланебесні; простір, який утворивсяміжчастинамирозділеногоцілого, ставїх твердю. Визнаючи, щозатворчимповелінням "Нехай станетьсятвердьпосередводи" сталиутворюватися світовітіла, можнадумати, щовдругийденьотримала окремеіснуванняувизначеномуобрисійоб'ємі, з атмосферою, інашапланетаЗемля; вонаявляєсобою всещеводипіднебесами, підтвердю, якіншітіла - водинадтвердю (2 Пт. 3:5, 10, 16).

Третійдень(Бут. 1:9-13). Натретійдень, засловом Творця, відбувсярозподілневизначеногодоцього часуцілогоземноготіланаводутасушу {докладніше цеописановПс. 103:6-10) івикликалопершежиттяу воді - рослинне. «ІсказавБог: "Нехайзберетьсявода з-попіднебадомісцяодного, інехайсуходілстане видний". Істалосятак»(Бут. 1:9). Яквідбулосязібрання водземнихівиникненнясуші, СвятеПисьмонамне повідомляє. Земляімореєскладовоючастиноюземної кулі; післяїхрозподілубулозакінченоїїутворення. Вказуючинаутворенняземлівтретійдень, Мойсей незгадуєпроте, чиздійснювалосьодночасноз утвореннямнашоїпланетиутворенняіншихсвітовихтіл. Алеузв'язкузтим, щовописідругогоічетвертогоднів говоритьсяпродійствоТворцявціломусвітотворенні, іщоЗемлястановитьдужемалучастинувсього Всесвіту, "можнадумати, щотворчадіянатретійдень необмежуваласьоднієюЗемлею, алейіншіоднорідніз неютіланебесногопросторуотрималивцейденьбільш визначенеутворення, властивеїм" (митр. Філарет, Зап. наКн. Бут.).

Зпоявоюсушісталоможливежиттярослин. Інші умовидляіснуваннярослинногоцарствавжебули -світло, теплота, повітря, вологість. Створитирослини Господьвелитьземлі: «ісказавБог: "Нехайземля вродитьтраву, ярину, щонасіннявонарозсіває, дерево овочеве, щозародомсвоїмплідприносить, щов ньомунасінняйогоназемлі". Істалосятак. іземля травувидала, ярину, щонасіннярозсіваєзародомїї, ідерево, щоприноситьплід, щонасінняйоговнімза родомйого»(Бут. 1:11-12), Цітрикласиобіймаютьусі видирослинногоцарства. Прекраснимєприцьому перерахуванняновостворенихвидів - спочаткупростих, апотімбільшскладнихідосконалих. Можнадумати, що послідовністьвописівказуєнапослідовністьсамого творіннявидіврослинногоцарства.

Четвертийдень(Бут. 1:14-19). Начетвертийдень булистворенісонце, місяць, зорі - взагалінебесні тіла. Творчеповелінняпробуттяцихтілзображається словами: "Нехайбудутьсвітиланатвердінебесній" (Бут. 1:14). Цейвиразвказуєненапершопочаткове творення, тобтознічого, а, яківирази "Хайстанеться світло<...> Нехайзберетьсявода", натворчеутворення предметів. Основнаматеріянетількидляземлі, але ідлянебайнебеснихтілстворенабуласпочатку (небесаіводинадтвердю); утвореннянебеснихтіл, можнадумати, здійснювалосьодночаснозутворенням землівтомужпослідовномупорядку. Начетвертий деньбулозакінченотворчеутворенняцихтіл, подібно дотогоякнатретій - нашоїпланети. Разомзісвоїм повнимутвореннямвонистализчетвертогодняза особливимтворчимповеліннямсвітиламидляземлі - носіямипершоствореногосвітла, йогозбудникамиабо знаряддями (саметакезначеннямаєєвр. -таоr-, на відмінувід - оr- - світлапершоствореного), чимдоцього часувонинебули. Одністалитакзванимисвітними тілами (зорі), інші - сяючимивідбитимсвітлом (напр., Місяць, планети).

П'ятийдень(Бут. 1:20-23). Нап'ятийденьбулопо­кладенопочатоктвореннюцарстватварин: спершу булистворенімешканцівод, апотім - повітря.

ПриствореннімешканцівводБогсказав: "Нехай закишатьводиживимистворіннями" {Бут. 1:20, Хоменко). Вираз "нехайзакишать" значить: нехай наповнитьсяводаживимиістотами, якіздатніжитив ній, аленедієюнаданихматерієюсил, адієютворчого повелінняБожого: "Ісотворив (bаrа - дієслово, яке вживаєтьсялишетам, девказуєтьсянатворенняу власномузначенні) Бог(прямезапереченнядумкипро здатністьматеріїутворюватижиття) великихморських потворівеликіживістворіння, щоповзаютьтакишать уводі (євр. scherar- тих, щобагатородяться, від scharaz- плазувати, кишіти; обіймаєсобоювсіхводних тварин - віднайбільшихдонайменших), заїхнімродом" (Бут. 1:21, Хоменко).

Доп'ятогодняналежитьтвореннямешканцівповітря. Божезакликанняїхдобуттявираженословами: "...Нехай птастволітаєнадземлеюпопідтвердюнебесною" (Бут. 1:20, Хоменко). ІстворивБогмешканцівповітряза родомїх.

Шостийдень(Бут. 1:24-25). Цьогодняотримали буттяназемнітвариниілюдина - вінецьземнихтворінь. «ІсказавБог: "Нехайвидастьземляживудушуза родомїї, худобуйплазуюче, іземнузвіринузародом її". Істалосятак»(Бут. 1:24). «КолисказавБог: "Нехай видастьземля",- зауважуєсв. ВасилійВеликий,- цене означає, щоземлявиноситьужете, щознаходилосяв ній, алеТой, Хтодавповеління, подарувавземліісилу видати». ТворецьтваринєБог, Якийутворивїхізземлі (Бут. 2:10), якілюдей (Бут. 2:7). Створенихізземлі (тобто ізземнихелементів) наземнихтваринПисьморозділяє натрикласи: це, по-перше, худоба, чотириногітварини, найбільшздатнідоприручення; по-друге, земніплазуни - всітварини, котрірухаютьсябезнігабоздопомогою ледвепомітнихкінцівок (напр., черви, безкрилікомахи); по-третє, земнізвірі, тобтодикітварини. Доцихкласів входятьусівидиназемнихтварин.

Такабіблійнаісторіяствореннясвітувидимого. Знеї випливаютьзагальнідогматичніположення:

I. Небо, іземля, івсевійськоїх - весьматеріальний світзівсім, щоживенаньому,- зобов'язанийТворцю нелишесвоїмбуттям, алейчастиннимутворенням ісвоєюдосконалістю. БогєТворецьстихійсвіту матеріального. Богістворив, івлаштувавкосмос (світ) ізпершоствореноїречовини. ДієюжтворчостіБожої отрималибуттяідосконалістьприродивсіістоти, які живутьуводі, вповітріінасуші, кожнезасвоїмродом.

II.Cвітстворенийнемиттєво, неодноразовоютворчоюдієюБожою: крімстворенняспочатку "Небаіземлі" повнеформуванняйогоздійснювалосяпротягомшести "днів". Якіце "дні", відомолише Творцеві. Але "дні" творенняпоказують істини й порядок безпосередніх дій Творчої Сили, якіздійснились увизначенийчас. Отже, світневічний, аотримавбуттяівлаштуваннявчасі. Зпочатком світотворенняотримавпочатокісамчасякщось, що маєвимір.

III. Порядоксвітотворенняполягавусходженні відзагальногодочасткового, віднайпростішогодо найскладнішого, віднижчихступенівжиттядовищих,- у загалі, відменшдобільшдосконалого, причомукожна ланкавланцюгутворіньБожихєприготуваннямдо вищої, увищіймаєнайближчусвоюмету. Вусійісторії світотвореннянеможнаневбачатиприготуваннядо створеннятакоїістотиназемлі, якамоглаброзумітичудо творенняБожогоірозумнокористуватисяствореним, тобтолюдини, котрапоставленацаремприроди.

ДОСКОНАЛІСТЬТВОРІННЯ

Всесвітстворенодосконалим, тобтотаким, щовідповідаєтомупризначенню, якевизначене дляньогоТворцем. Іоб'явленняпоказує, щосвіт напочаткудійсновідповідавтворчимзадумам пронього, СамимТворцембуловизнанодобрим, апозакінченнітворення "побачивБогусе, що вчинив. Іото,- вельмидобре[воно!]" (Бут. 1:31). Навітьпросвітутеперішньомуйогостаніапостол вчить: "КожнебоБожетвориводобре" (1 Тим. 4:4). Псалмоспівецьописуєсвітякчудовийівеличний органоб'явленняслави (Пс. 18:2), премудрості (Пс. 103:24) іблагостіБожої (Пс. 144:9), івнаслідок такоговідображенняусвітідосконалостейБожих вказуєнаньогоякнанайкращийдлялюдей посібникістинногобогопізнанняібогошанування (Пс. 85:8-10; 91:1-6; Іс. 40:26). Але, зіншогобоку, в об'явленнінемаєдумки, щоцейсвітєнайкращимз усіхможливих, якітількимігстворитиБог. Навпаки, воновчить, щотеперішнінебойземляминуться (Мф. 24:35; 2 Пт. 3:10, 12), щобуденовенебоінова земля, вякихперебуватимеправда (2 Пт. 3:18; Рим. 8:20-21), тобтокращийідосконалішийсвіт, ніжтеперішній.

Отже, всесвітстворенийвідповіднодосвого призначення. Віндосконалий. УствореномуБогомсвіті, іствореномузавдякиБожественнійблагості, небулоі немоглобутизла; злонеможебутисправоюТворця⁷. Забогооб'явленимученням, появаусвітізлаісмертіє наслідкомгріхаіпосилаютьсявониБогомдлялікування гріха, агріх, абоморальнезло, єсправоюморально вільнихістот, якізловживаютьсвоєюволеювсупереч намірамТворця.

Висновок

БогєнетількиТворець, алейПромислительсвіту, Вседержитель. ПереконаннявбуттіпромислуБожогоє настількизагальневлюдськомуроді, якіпереконанняв буттіБожому, якісамарелігія. Безвіривпромиселнеможливаніякарелігія. Наочнимсвідченнямвсезагальної віривБога-Промислителяємолитва, якоюлюдинапрагневвійтивживеспілкуваннязБожеством; молитване моглабвиникнутибезупевненостівбезпосередній близькостіБогадосвітуіЙогопіклуванніпросвіт.

Аленетількиокремівислови, айусеПисаннясвідчитьпропромислительнудіюБожувсвіті. Воноісамепо собі - свідченняпромислуБожого, аджеєнадзвичайним засобомспасіннялюдини.

ПромиселБожийвідкриваєтьсяпереважноу збереженнітворіньікеруванніними. Світівсіістоти, щовньомузнаходяться, зїх законами, силоюідіяльністю, зберігаютьсявбуттідією Бога-Промислителя, БездіївсезберігаючоїсилиБожої світнемігбиіснуватийоднієїмиті - всебвідразу зруйнувалось, аджевінпідлягаєпостійнимзмінам, несамобутнійівцілому, івчастинах.

Бог-Вседержительнетількизберігаєбуттявсього світу, алевсідіїстворенихсил, істот, щознаходятьсяв світі, івсіподії, щовньомувідбуваються, направляєдо досягненняпризначенихсвітуцілей. Саметворіннябез керівництваіспівдіїпромислительноїсили, тількисвоїми силами, присхильностіістотсвітуцьогодочуттєвого, а особливоморальноговідхиленнявідпорядку, неможе підтримуватипорядокіблагоустрійусвіті, безсильнеі вдосягненніпризначенихцілей. ТількичерезГоспода всеусвітіможеуспішнодосягнутисвогопризначення (Сир. 43:28).

БібліястверджуєістинупроБожекеруваннясвітом, коливчитьпроБога, щоВінякТворецьнебаіземлі єверховнийВладикавсесвіту (Пс. 95:3; Зах. 14:9; Мф. 11:25), "ГосподьнадпанамитаЦарнадцарями" (Об. 17:14; Тим. 6:15). "Господняземля, івсе, щонаній, вселеннаімешканціїї" (Пс. 24:1; див. також 89:12).

ДіїсвітоуправлінняБожогопоширюютьсяякнасвіт матеріальний, такінасвітрозумновільнихістот. Бог, за свідченнямПисання, "наказуєсходитисонцюСвоєму надзлимиінаддобрими, ідощпосилаєнаправедних інанеправедних" (Мф. 5:45), зодягаєпольовутраву (Мф. 6:30), подаєдощіврожайнічаси (Дії 14:17), вказує шляхдляблискавки (Йова 28:26, 38:25, 35), "випроваджуєвітеріззапасівСвоїх" (Пс. 135:7) тощо. Всіявища усвітіматеріальному, співдіючізішляхамипромислу пролюдину, слугуютьдляморальногосвітоуправління Божого. Залежновідцілейцьогосвітоуправління, подаютьсявПисаннінетількичастковіймісцевізміни, алеізміниустанівсьогоматеріальногосвіту, якті, що відбулися (прокляттяземлізагріхлюдиниівсесвітній потоп - Бут. Зі 7 розд.), такіті, щомаютьвідбутися (привідкриттіцарстваслави - Рим. 8:19-22). ВідчутнимдоказомморальногоБогокерівництвасвітом єчудеса, якізвершуютьсязволіБожоїдляСвоїх великихцілей.

КеруєБогісвітомрозумновільнихістот, співдіючи досягненнюнимипризначенихцілей.

Використана література

1. Макарий (Булгаков). Православно-догматическое богословие. - Москва, 1999.-Т. 1.- С. 486.

2. Православноеисповедание, илиИзложениероссийскойверы ПетраМогиы. - Ч. 1, отв. навопр. 27.- Москва, 1996.- С. 31.

3. Православнавіра. Посланнясхіднихпатріархів. - 14 чл. - Вінніпег, 1957.- С. 43.

4. Книгаправил святих апостолів, святих соборів вселенських і помістних,ісвятих Отців. - Бровари, 2002. (Репринт. воспроизведениеизд. 1893 г.- С. 238).

5. ГригорийБогослов. Собр. творений: В 2-хт. Т. - 1. Слова 38 и 45.- Москва, 1994.

6. прот. Іван Нідзельський, - Основи православного віровчення. – Луцьк, 2005. – С. 383.