Інноваційні процеси підприємств, що виготовляють іншу неметалеву мінеральну продукцію

Міністерство освіти і науки України

НУ “Львівська політехніка”

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту організації

Контрольна робота

на тему :

«Інноваційні процеси підприємств, що виготовляють іншу неметалеву мінеральну продукцію»

Виконала:

ст.гр. МОРм-11

Карабін Н.М.

Прийняла:

Лісовська Л.С.

ЛЬВІВ - 2010

Зміст

Вступ

1. Опис бізнесу ВАТ «Миколаївцемент»

2. Аналіз інноваційних процесів у галузі виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції по Україні за напрямами

2.1 Кількість інноваційно-активних промислових підприємств

2.2 Групування підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції за напрямами проведених інновацій

2.3 Розподіл загального обсягу фінансування інноваційної діяльності підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції за джерелами

2.4 Кількість підприємств, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію, що впроваджували інновації

2.5 Кількість підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції, що реалізували інноваційну продукцію

2.6 Обсяг реалізованої інноваційної продукції підприємствами, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію

2.7 Обсяг реалізованої інноваційної продукції підприємствами, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію за межі України

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Останні події в світі, спричинені глобальною світовою кризою, показали, що насиченість ринків, глобальний характер пропозиції товарів та послуг переводять справу завоювання ринків у площину динамічної технологічної конкуренції на основі інновацій, які знижують усі види трансформаційних і трансакційних витрат, а також створюють можливість економії ресурсів у процесі експлуатації чи споживання. Окрім того, інновації дають можливість створювати нові ринки в разі, якщо в процесі їх реалізації вдається задовольнити нові, раніше не усвідомлені потреби.

Інновація – це результат креативної діяльності, який втілений у новому продукті або новій технології, який апробований ринком і характеризується високим рівнем конкурентоспроможності.

Українська економіка, незважаючи на численні структурні проблеми, протягом останніх семи років (2001—2007 рр.) досягала відносно високих темпів економічного зростання, які в середньому складали 7,7 % щорічно, що перевищувало показник ЄС в середньому на 2,1 %. За останні роки показники впровадження інновацій в українській економіці залишаються незмінними, а деякі навіть зменшуються. Рівень інноваційності промислових підприємств до цього часу не відповідає рівню 1991 р.

Така негативна тенденціє є наслідком відсутності в інноваційному середовищі венчурних фондів та центрів трансферу технологій, підтримки діяльності винахідників, раціоналізаторів, науковців, що мають завершені науково-технічні розробки. Також не в повному обсязі використовується освітній та науковий потенціал, насамперед вищих навчальних закладів, у сфері інформаційно-комунікаційних, високих наукоємних технологій, а також інформаційні ресурси системи науково-технічної та економічної інформації, зокрема бази даних технологій, науково-технічних досягнень. Не визначено механізм стимулювання створення інноваційної інфраструктури.

Крім того, здійснення інноваційної діяльності є досить ризикована та й термін окупності нововведень в переважній більшості становить більше 10 років.

Метою даної контрольної роботи є дослідження інноваційної активності промислових підприємств України, зокрема тих, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію.

Проведення дослідження буде здійснене за різноманітними напрямами, основними з яких буде аналіз кількості інноваційно-активних підприємств; розподілу загального обсягу фінансування інноваційної діяльності; кількості підприємств, що реалізували інноваційну продукцію; обсягів реалізованої інноваційної продукції.

В переважній більшості, при проведенні розрахунків, будуть використо-вуватись дані Державного комітету статистики за три календарні роки (2006 – 2008 р.р.)

Результати аналізу будуть представлені із використанням таблиць, рисунків, аналітичних розрахунків. Завершальним етапом контрольної роботи буде формування висновків щодо інноваційної привабливості галузі виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції.

1. Опис бізнесу ВАТ «Миколаївцемент»

ВАТ "Миколаївцемент" створене в процесі приватизації майна Миколаївського цементно-гірничого комбінату згідно з рішенням Фонду державного майна України від 19 квітня 1995 року за №13-АТ відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1992 року №686 "Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства". Засновиком товариства є ФДМУ.

ВАТ "Миколаївцемент" - підприємство з виробництва цементу у місті Миколаєві Львівської області. Основною сировинною базою є поклади вапняку, що знаходяться неподалік від села Добряни Миколаївського району.

ВАТ «Миколаївцемент» займається:

видобутком, виробництвом, переробкою та реалізацією цементної сировини;

виробництвом та реалізацією цементу, клінкеру, будівельної продукції;

виробництвом іншої власної продукції.

Основними конкурентами є ВАТ "Волинь-цемент"; ВАТ "Подільський цемент", ВАТ "Балцем" та ВАТ"Кривий Ріг Цемент".

З 1999 року ВАТ « Миколаївцемент», перебуває у складі Групи "Лафарж", якій належить99,3% акцій, яка є світовим лідером у виробництві будівельних матеріалів, зокрема, цементу, гіпсу, бетону й наповнювачів.

"Лафарж" - єдина компанія у галузі будматеріалів, яка у 2009 році, і вже 5 років поспіль, буде внесена до переліку 100 найбільш стабільних світових корпорацій. Упродовж багатьох років свої головні зусилля спрямовує на стабільний розвиток компанії, працюючи в таких стратегічних напрямках як інновації в технології та підвищення ефективності виробництва, створення додаткової вартості, повага до працівників, охорона навколишнього природного середовища, збереження природних ресурсів та енергії.

З метою збереження невідновних природних енергоресурсів, зокрема, газу, а також утримання своєї конкурентноспроможності на цементному ринку України, у 2008 році на заводі запровадженно два вагомі інноваційні проекти.

Перший проект – це перехід з газу на вугілля як основне технологічне паливо.

Проект включав будівництво сучасного вугільного млина закритого циклу, вартістю 23 млн. євро. та монтування установок для подачі вугільного пилу до усіх діючих п'яти печей.

Відсоток використання вугілля сьогодні становить 94% від загальної кількості технологічного палива. Натомість, газ використовується лише для розпалу печей, роботи газогенератора вугільного млина (для сушіння вугілля) та бойлерних установок на підприємстві і складає 2,5%.

Другим проектом є часткова заміна газу альтернативними видами палива (Вартість інвестиції в проект склала приблизно 1 млн. євро. ).

Альтернативне паливо – це паливо, отримане шляхом спеціальної переробки та підготовки відпрацьованих матеріалів, які мають теплотворну здатність, і відповідають санітарним та екологічним нормам. У цементній промисловості можуть використовуватися такі види альтернативного палива, як використані автомобільні шини, відходи деревообробної, текстильної та меблевої промисловостей, папір, що не надається до повторного використання, побутові відходи, використані нафтопродукти, ін.

Сьогодні в якості альтернативного палива на заводі застосовуються зношені автомобільні шини, які поставляються переважно із заводів-виробників шин (вибракована продукція) та станцій заміни автошин. Відсоток використання шин в якості палива складає близько 10% на одну піч або приблизно 3,5% за рік в цілому по заводі.

КВЕД ВАТ « Миколаївцемент» 26.51.0 – виробництво цементу.

Виробництво цементу входить до такого виду діяльності, як виробництво неметалевої мінеральної продукції (табл.1).

Таблиця 1

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції [6]

2. Аналіз інноваційних процесів у галузі виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції по Україні за напрямами

2.1 Кількість інноваційно-активних промислових підприємств

Інноваційна діяльність є головним джерелом ефективного функціонування сучасного промислового виробництва. Конкурентоспроможність конкретної організації, і економіки в цілому, визначається не лише обсягами виробництва та експорту, а саме, наявністю інноваційної складової у виробництві.

За сучасних умов підприємству для того, щоб завоювати та утримувати конкурентоспроможність як на світовому так і на внутрішньому ринках, необхідно мати особливі технології та випускати виняткову за споживчою цінністю продукцію. Основним принципом сучасного розвитку кожного виробничого підприємства є постійне оновлення виробничих процесів, цілеспрямоване проведення та створення нових об'єктів промисловості [1].

Інноваційним підприємством визнається підприємство будь-якої форми власності, якщо більше ніж 70 відсотків обсягу його продукції (у грошовому вимірі) за звітний податковий період є інноваційні продукти або інноваційна продукція. Інноваційне підприємство може функціонувати у вигляді інноваційного центру, бізнес-інкубатора, технополісу, технопарку тощо [3].

Під інноваційно-активним підприємством вітчизняна статистика розуміє підприємство, що займалося інноваційною діяльністю.

До напрямів інноваційної діяльності традиційно відносять: здійснення досліджень і розробок; придбання нових технологій (у тому числі придбання права власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, а також ліцензій на використання зазначених об'єктів), придбання машин, обладнання, установок, інших основних фондів і здійснення капітальних витрат, пов'язаних з упровадженням інновацій, виробниче проектування [5].

Таблиця 2

Кількість інноваційно-активних промислових підприємств за видами економічної діяльності 2006-2008 р.р. [6]

Інноваційна активність у промисловості України характеризується даними, наведеними у табл. 2.

Як бачимо з таблиці 1, кількість інноваційно-активних промислових підприємств в Україні зростає. У 2008 році, порівняно із 2006, ця кількість збільшилась на 279 од. Найбільше таке зростання відбулось у підприємствах з виробництва

харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 67 од), целюлозно-паперове виробництво (на 29 од.) іншої неметалевої мінеральної продукції (на 27 од.), у підприємствах хімічної та нафтохімічної промисловості (на 31 од.), машино-будування (на 27 од.), виробництві машин та устаткування (на 16), виробництві електричного та оптичного устаткування (на 20 од.).

На перший погляд ці результати є досить втішними, проте слід виділити те, що сам відсоток інноваційно-активних підприємств у загальній кількості промислових підприємств становить тільки 14, 2 %. Порівняно з 2007 роком він звичайно збільшився , проте саме за рахунок збільшення кількості промислових підприємств на 25%. Тому можемо зробити висновок що інноваційна активність промислових підприємств помітно спадає.

Що ж стосується підприємств, що виготовляють неметалеву мінеральну продукцію,то тут ситуація аналогічна. Хоча інноваційних підприємств побільшало, проте порівнюючи темпи зростання загальної кількості промислових підприємств з інноваційно-активними то тут відбувається спад (рис.1)

Рис.1 Темпи зростання інноваційно-активних підприємств, що виготовляють неметалеву мінеральну продукцію в порівнянні до загальної кількості промислових підприємств (2006-2008р.р.)

З даних рис. 1 видно, що у 2007 році порівняно з 2006 кількість інноваційно-активних підприємств, що виготовляють неметалеву мінеральну продукцію не змінилась (73 підприємства у 2006р. і аналогічна сума у 2007 році.), проте як загальна кількість промислових підприємств зменшилась на 3,6%.

Та вже через рік, у 2008р. це тенденція змінилась у негативну сторону. За даними Держкомстату, темпи зростання кількості інноваційно-активних підприємств, що виготовляють неметалеву мінеральну продукцію становили 137 %. Проте в аналогічний період цього ж року темпи зростання загальної кількості промислових підприємств становили 146, 39%.

Отже, хоча в Україні й зросла частка інноваційно-активних, що виготовляють неметалеву мінеральну продукцію, та відбулось це зростання тільки за рахунок збільшення новостворених промислових підприємств.

Держкомстатом України проводяться регулярні опитування керівників про причини низької інноваційної активності їх підприємств. За даними обстеження, проведеного у 2008 році, інноваційну діяльність підприємств стримують: нестача власних коштів (указали майже 83,0 % промислових підприємств), недостатня фінансова підтримка держави (56,6 %), великі витрати на нововведення (55,9 %), високий економічний ризик (38,9 %), недосконалість законодавчої бази (37,7 %), тривалий термін окупності нововведень (34,6 %), відсутність коштів у замовників (31,7 %). Крім того, 19,5 % промислових підприємств зазначили, що здійсненню нововведень перешкоджали нестача інформації про нові технології, 18,5 % – відсутність можливостей для кооперації з іншими підприємствами і науковими організаціями, 18,3% – нестача інформації про ринки збуту, 17,2 % – відсутність кваліфікованого персоналу, 16,0 % – відсутність попиту на продукцію, 14,5 % – несприйнятливість підприємств до нововведень [2].

Отже, дані вказаних опитувань дозволяють зробити висновок про те, що на думку керівників промислових підприємств, протягом останніх років значно збільшився ризик інноваційної діяльності, а також посилилася проблема відсутності кваліфікованого персоналу.

2.2 Групування підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції за напрямами проведених інновацій

Найпоширеніші напрями проведення інновацій підприємствами, що виготовляють іншу неметалеву мінеральну продукцію наведені у таблиці 3.

Таблиця 3

Групування підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції за напрямами проведених інновацій у 2006-2008р.р. [4]

Дані табл. 3 свідчать про те що з кожним роком кількість підприємств, що займаються виробництвом іншої неметалевої мінеральної продукції збільшується. Проте, на жаль, інновації проводять приблизно 10 % з них.

У 2007 спостерігається найбільша активність підприємств до інноваційної діяльності. З них 67 підприємств витрачали кошти на придбання машин, обладнань,установок, 12 на внутрішні НДР, 3 на зовнішні знання.

Проте вже у 2008 році кількість цих підприємств зменшилась на 10 од., попри те що нових утворилось 53. Відповідно зменшилось витрачання коштів на придбання машин, обладнань,установок, на внутрішні НДР, на зовнішні знання та інше.

2.3 Розподіл загального обсягу фінансування інноваційної діяльності підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції за джерелами

Джерелами фінансової підтримки інноваційної діяльності можуть бути : кошти Державного бюджету України, власні кошти фінансово-кредитних установ, власні чи запозичені кошти суб'єктів інноваційної діяльності, інші джерела, не заборонені законодавством України. Джерела фінансування інноваційної діяльності підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції схематично зображені на рис. 2

Рис. 2 Джерела фінансування інноваційної діяльності підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції

З рис.2 можемо зробити наступний висновок : обсяги фінансування інноваційної діяльності на підприємствах зростає. У 2008 році було витрачено на 68,59 % коштів більше порівняно з 2007р. Проте залучення цих коштів відбувається за рахунок власних джерел фінансування та частково кредитів, держава та вітчизняні інвестори за останні три роки не витратили ні одної гривні на фінансування інноваційної діяльності на підприємствах.

Також з рис. 2 бачимо, що у 2007-2008 р.р. зарубіжні інвестори вклали в інновації підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції близько 23614,8 тис.грн, що становить 1,87 % від загального обсягу фінансування за три роки.

2.4 Кількість підприємств що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію, що впроваджували інновації

Інновації – новостворені або вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва. Позитивний вплив інноваційної діяльності на економічні показники виробництва є безперечним. Більшість підприємств, що впроваджували інновації, одержали значні обсяги приросту продукції, підвищили її конкурентоспроможність, розширили ринки збуту [2]. Кількість підприємств, що впроваджували інновації показано у таблиці 5.

Таблиця 5

Кількість підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції, що впроваджували інновації у 2006-2008р.р. [4]

Як бачимо з таблиці 5 2007 рік для підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції був більш інноваційно-активним. У порівнянні з 2006 роком, у 2007р. кількість підприємств, що впроваджували інновації збільшилась на 28 од. Та вже у 2008 році ця позитивно тенденція змінилась застоєм.

Також, у тих підприємствах, де впроваджувались інновації, переважає тенденція до збільшення нових технологічних процесів, що і вказано на рис.3

Рис. 3 Динаміка кількості підприємств, що впроваджували нові технологічні процеси та освоювали виробництво інноваційних видів продукції

2.5 Кількість підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції, що реалізували інноваційну продукцію

Інноваційною може бути визнана продукція, яка відповідає таким вимогам:

а) вона є результатом виконання інноваційного проекту;

б) така продукція виробляється в Україні вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншою аналогічною продукцією, представленою на ринку, є конкурентоздатною і має суттєво вищі техніко-економічні показники [3]. Кількість підприємств з, що реалізували інноваційну продукцію показано у таблиці 6 .

Таблиця 6

Кількість підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції, що реалізували інноваційну продукцію у 2006-2008 р.р. [4]

Із даних табл. 5 видно, що у 2007 році кількість підприємств, що реалізували інноваційну продукцію зросла на 11од. Також у цьому періоді, порівняно з попереднім зростала і продукція що була новою на ринку (на 6 од.) та продукція, що була новою тільки для підприємства. Та вже через рік ці показники помітно зменшились.

Також цікавим є й той факт, що інноваційна продукція підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції, в порівнянні з всією промисловою, що реалізовується на українському ринку є дуже мізерною, що зображено на рисунку 3.

У 2008 році, порівняно з 2007 роком кількість підприємств, що реалізували промислову продукцію збільшилась на 98 од. Тоді як кількість підприємств з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції, що реалізували інноваційну продукцію на 8 од (рис.4).

Рис. 4 Кількість підприємств в Україні, що реалізували інноваційну та промислову продукцію

2.6 Обсяг реалізованої інноваційної продукції підприємствами, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію (таблиця 7)

Таблиця 7

Обсяг реалізованої інноваційної продукції підприємствами, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію у 2007-2008 р.р. [4]

Дані таблиці 7 свідчать про те, що обсяги реалізованої інноваційної продукції підприємствами, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію у 2008 році порівняно з 2006 р. зросли майже на 52 тис. грн.. Проте у % до загального обсягу реалізованої промислової продукції зменшились на 0,7 %.

Також варто зазначити, що кількість продукції, яка була новою на ринку зростає, тоді як кількість продукції що нова тільки для підприємства спадає (рис.5)

Рис. 5 Обсяг реалізованої інноваційної продукції підприємств, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію у %

2.7 Обсяг реалізованої інноваційної продукції підприємствами, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію за межі України

Найхарактернішим показником ефективності інноваційної діяльності, що водночас характеризує і конкурентоспроможність продукції, є зростання обсягу реалізації продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Оцінку ефективності інноваційної діяльності у промисловості сьогодні в цілому доцільно давати за результатами аналізу динаміки реалізації продукції саме на зовнішньому ринку, оскільки міжнародний досвід свідчить, що успішний вихід країн із кризи за допомогою інновацій починається нині у першу чергу шляхом експорту високотехнологічної продукції.

Наявність проблеми з реалізацією української продукції на зовнішньому є підтвердженням поки, що низької конкурентоспроможності продукції вітчизняного товаровиробника [1].

Дані за 2008 рік в порівнянні з 2006р. вказують на небажану динаміку (рис.6)

Рис. 6 Динаміка кількості підприємств, що реалізовують іншу неметалеву мінеральну продукцію за межі України

Як бачимо з рис. 6, кількість підприємств у 2008 році, що реалізовують іншу неметалеву мінеральну продукцію на зовнішньому ринку, в порівнянні з 2006 роком, стрімко зменшилась. І судячи з ситуації, яка склалась на ринках України в зв’язку з фінансовою кризою ця кількість зросте не скоро.

Таблиця 8

Обсяг реалізованої інноваційної продукції підприємствами, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію за межі України у 2006-2008 р.р. [6]

Дані таблиці 8 свідчать про те, що обсяги реалізованої продукції у 2007 році в порівнянні з 2006 р. збільшились на 11678 тис.грн., а в 2008 в порівнянні з 2007 збільшились на 34086 тис.грн. Проте якщо аналізувати у відсотках до загального обсягу реалізованої інноваційної продукції то у 2006 році він становив 22,6 %, а вже у 2007році зменшився на 6,9% , а в 2008 році на 0,3 % (в порівнянні з 2007 роком) .

Подано ( отримано ) заявок на видачу охоронних документів до (від) Державного департаменту інтелектуальної власності та патентних відомств інших країн

Одним з важливих критеріїв оцінки конкурентоспроможності й технічного рівня будь-якої продукції, технології, технічного рішення тощо є наявність охоронних документів, що, в свою чергу, сприяє активізації інноваційної діяльності в промисловості.

Минулого року (2008р. ), серед підприємств, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію, спостерігалося зростання активності у поданні заявок на видачу охоронних документів на об'єкти промислової власності (таблиця 9). Так, до Держпартаменту України надійшло 3 заявки на винаходи, тоді як у 2007 році не було жодної. На корисні моделі надійшло 3 заявки у 2007 році, а в 2008 р.- 6 заявок.

Отримали 7 заявок на винаходи у 2008 році, на корисні моделі надійшло 6 заявок, на промислові зразки – 2 заявки (таблиця 10)

Таблиця 9

Кількість поданих заявок на видачу охоронних документів підприємствами, що виготовляють іншу неметалеву мінеральну продукцію за 2006-2008 р.р.[6]

Таблиця 10

Кількість отриманих охоронних документів підприємствами, що виготовляють іншу неметалеву мінеральну продукцію за 2006-2008 р.р.[6]

Висновки

Інноваційна діяльність — процес, спрямований на реалізацію результатів закінчених наукових досліджень і розробок або інших науково-технічних досягнень у новий або вдосконалений продукт, що реалізується на ринку, у новий або вдосконалений технологічний процес, що використовується у практичній діяльності, а також у пов’язані з цим додаткові наукові дослідження і розробки. При цьому слід враховувати, що інноваційна діяльність означає весь, без виключень, інноваційний процес, починаючи з появи науково-технічної ідеї і завершуючи розповсюдженням (дифузією) продукту.

Інноваційний процес у сучасному розумінні не обмежується першою появою на ринку нового продукту, послуги або доведенням до проектної потужності нової технології. По мірі розповсюдження інновація вдосконалюється, стає більш ефективною, набуває раніше не відомих споживчих властивостей. Це відкриває для неї нові сфери застосування, ринки, нових споживачів.

На початок 90-х рр. Україна володіла значними можливостями для успішного розвитку в науково-технологічній сфері. В Україні було створено науково-технічний потенціал, який за багатьма параметрами відповідав рівню найбільш розвинених країн. Вітчизняна наука та технології з окремих пріоритетних напрямів, наприклад, матеріалознавства, теоретичної фізики, математики, зварювального виробництва, захисних та зміцнюючих покриттів, біотехнологій тощо, зберігають передові позиції у світі. Проте цей перехід стримувався загальною орієнтацією економічного розвитку на екстенсивний тип відтворення, що зумовлювалося застарілістю форм і методів директивного планування, обмеженим доступом галузей загального призначення до інноваційних результатів, недосконалістю критеріїв ефективності економічного розвитку, обмеженістю фінансових ресурсів та відсутністю налагоджених і постійно діючих механізмів їхньої концентрації на інноваційних пріоритетах.

І як наслідок, рейтинг української економіки :

згідно доповіді Всесвітнього економічного форуму "The Global Competіtіveness Report 2008 -2009" (станом на 08.11.2008 р.), Україна займає 72 місце у світовому рейтингу конкурентоспроможності економік (у 2007 р. – 73).

за рейтингом у сфері інновацій - 73-75 місце, ділячи його із Пакистаном і Єгиптом.

Адже з самого початку реалізації проголошеного керівництвом України курсу на переведення національної економіки на інноваційний шлях розвитку виникли серйозні труднощі з фінансуванням цього процесу. Таке реформування потребує значних капіталовкладень, проте ані держава, ані вітчизняні підприємці та бізнесмени їх не мають.

Аналіз стану розвитку інноваційної діяльності в Україні дає змогу відзначити, що останніми роками понад 80 % промислових підприємств не займаються інноваційною діяльністю. Так, кількість промислових підприємств, що займались інноваційною діяльністю зменшилась з 18,0 % у 2000 р. до 14,2 % у 2008 р., а тих, що впроваджували інновації - з 14,8 % у 2000 р. до 11,5 % у 2008 р.

Аналогічна доля спіткала і підприємства що виготовляють іншу неметалеву мінеральну продукцію. А саме підприємств-виробників цементу, вапна, керамічних плиток, листи гофровані, шифер, посуд столовий, шлаковату, вату мінеральну силікатну.

За даними Держкомстату, темпи зростання кількості інноваційно-активних підприємств, що виготовляють неметалеву мінеральну продукцію становили 137 %. Проте в аналогічний період цього ж року темпи зростання загальної кількості промислових підприємств становили 146, 39%.

З кожним роком кількість підприємств, що займаються виробництвом іншої неметалевої мінеральної продукції збільшується. Проте, на жаль, інновації проводять приблизно 10 % з них. У порівнянні з 2006 роком, у 2007р. кількість підприємств, що впроваджували інновації збільшилась на 28 од. Та вже у 2008 році ця позитивно тенденція змінилась застоєм.

У 2007 спостерігається найбільша активність підприємств до інноваційної діяльності. З них 67 підприємств витрачали кошти на придбання машин, обладнань,установок, 12 на внутрішні НДР, 3 на зовнішні знання. Проте вже у 2008 році кількість цих підприємств зменшилась на 10 од., попри те що нових утворилось 53.

Обсяги реалізованої інноваційної продукції підприємствами, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію у 2008 році порівняно з 2006 р. зросли майже на 52 тис. грн. Проте у % до загального обсягу реалізованої промислової продукції зменшились на 0,7 %. Кількість підприємств у 2008 році, що реалізовують іншу неметалеву мінеральну продукцію на зовнішньому ринку, в порівнянні з 2006 роком, стрімко зменшилась (з 23 до 15 підприємств) .

Обсяги фінансування інноваційної діяльності на підприємствах, що виробляють іншу неметалеву мінеральну продукцію зростає. У 2008 році було витрачено на 68,59 % коштів більше порівняно з 2007р. Проте залучення цих коштів відбувається за рахунок власних джерел фінансування та частково кредитів, держава та вітчизняні інвестори за останні три роки не витратили ні одної гривні на фінансування інноваційної діяльності на підприємствах.

Інноваційну діяльність підприємств, що займаються виробництвом іншої неметалевої мінеральної продукції стримують: нестача власних коштів, недостатня фінансова підтримка держави, великі витрати на нововведення , високий економічний ризик , недосконалість законодавчої бази , тривалий термін окупності нововведень , відсутність коштів у замовників .

Список використаної літератури

1. Варналій З. Регіональна інноваційна політика України: проблеми та стратегічні пріоритети. // Економіст. - 2007. – № 9. – С. 36 – 39.

2. Захарін С.В. Інноваційна активність промислових підприємств. // Економіка підприємства. – 2007. – № 14. – С. 13 – 21.

3. Закон України "Про інноваційну діяльність" від 04.07.2002. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 36.

4. Наука та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник./ Державний комітет статистики. За редакцією І.В. Калачової - Київ ДП “Інформаційно-аналітичне агентство” 2009.

5. Патон Б. Є., Яцків Я. С. Наука та інновації. Науково-практичний журнал НАН України 2009 - № 3

6. Статистичний щорічник України. За редакцією О. Г. Осауленка. Київ ДП “Інформаційно-аналітичне агентство” 2009.

7. www.ukrstat.gov.ua

8. www.nas.gov.ua