Б. Якобі - винахідник першого електродвигуна

Реферат з фізики

на тему:

“Б.Якобі - винахідник першого електродвигуна”

Нещодавно виповнилося 200 років із дня народження видатного фізика, піонера електротехніки Б. С. Якобі.

ЯКОБІ - Російський фізик і винахідник в області електротехніки Борис Семенович Якобі (Моріц) (1801, Потсдам - 1874, Петербург) - академік Петербурзької АН.

Він автор електродвигуна з комутатором оригінальної конструкції, десяти типів телеграфних апаратів (у т.ч. перший літеро­друкувальний), ряду конструкцій вузлів, і блоків для електо- радіотехнічних виробів.

Уродженець Німеччини, Борис Семенович повною мірою зміг реалізувати свої таланти в Росії, куди переїхав у 1835 р. Він відомий не тільки як дослідник теорії електромагнетизму, гальванопластики, але і як творець електродвигуна, ряду телеграфних апаратів, кожний з який був кроком вперед у розвитку електротелеграфії.

На той час, коли Б. С. Якобі почав займатися телеграфією, вона вже пройшла довгий шлях розвитку. Але проблема створення надійного і швидкого зв'язку вирішена не була.

У Європі одержав широке поширення електромагнітний телеграф С. Морзе, а Росія ще затрачала величезні гроші на спорудження оптичного семафорного телеграфу. Тому уряд запропонував Якобі побудувати "електротелеграфічний зв’язок" між Петербургом і Царським Селом.

Борис Семенович почав із критичного вивчення попередніх робіт з телеграфії, у тому числі свого друга Павла Львовича Шилінга, врахував слабкі сторони наявних телеграфних апаратів і переконався, що цілком реально створити новий, надійний, швидкодіючий і легко керований електромагнітний апарат.

Перший пишучий апарат Якобі сконструював у 1839 р. Його особливістю було те, що замість мультиплікатора використовувався електромагніт, що приводив за допомогою системи важелів у дію олівець. Запис сигналів вироблялася на порцеляновій дошці, що рухалася на каретці під дією годинного механізму. Телеграфний апарат Якобі протягом декількох років успішно працював на "царських" лініях: Зимовий палац - Головний штаб - Царське Село. Однак учений не був задоволений його роботою. Зиґзаґоподібні записи прийнятих депеш важко піддавалися розшифровці, мало зручним був також пристрій каретки з екраном.

Протягом багатьох літ Якобі продовжував удосконалювання свого винаходу. У 1845 р. він створив абсолютно нову конструкцію стрілочного синхронного апарата з горизонтальним циферблатом, електромагнітним приводом і прямою клавіатурою.

Цей апарат набув практичного застосування в Росії, у Європі і став основою для багатьох інших синхронних телеграфних апаратів. А в 1850 р. Якобі винайшов перший у світі літеродрукувальний телеграфний апарат, що працює за принципом синхронного руху. Цей винахід було одним з найбільших досягнень електротехніки середини XIX століття.

У своєму літеродрукувальному апараті винахідник використовував всі основні ідеї, успішно реалізовані їм у стрілочному телеграфі. Це відноситься насамперед до принципу синфазності і синхронності, що був згодом покладений в основу телеграфних апаратів Д. Юза, В. Сіменса і Е. Бодо. Цей принцип зберіг своє значення і для сучасних літеродрукувальних апаратів.

Однак уряд вважав винахід Якобі військовим секретом і не дозволяв ученому публікувати його опис. Про нього навіть у Росії знали деякі, доти, поки в Берліні Якобі не показав креслення своїм "давнім друзям". Цим скористався В. Сіменс, який вніс у конструкцію пристрою Якобі деякі зміни, і разом з механіком И. Гальську организовавший серійне виробництво таких телефонних апаратів. Так був покладений початок діяльності всесвітньо відомої електротехнічної фірми "Сіменс і Гальську". А Якобі в 1951 р. писав, що "та ж сама система, що я уперше ввів, прийнята в даний час в Америці й у більшості країн Європи".

Остання робота Б. С. Якобі в області апаратобудування відноситься до 1854 р., коли він створив новий телеграфний апарат для зв'язку на великих пароплавах між каютою капітана і машинним відділенням. Але апаратобудуванням не обмежувалася діяльність Якобі в області телеграфії. Він уніс видатний вклад у будівництво ліній електромагнітного телеграфу й у рішення питання про стійкість і надійність телеграфування. Ще один чудовий винахід Якобі - прототип сучасного підземного кабелю. Пізніше воно було використано при прокладці кабелю з Європи в Америку.

Використана література:

1. Історія відкриттів. - К., 1992.

2. Енциклопедичний словник юного фізика. - М., 1986.