Управління спеціальними проектами

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ, БІЗНЕСУ ТА ПРАВА

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА

Курсова робота з дисципліни:

«Проектний аналіз»

Спеціальність – “Економіка підприємства”.

Вариант №11.

Студентки гр. ЕП-06-1 з.с.

Косенко Наталії Миколаївни

Викладач:

Клімовіч Наталія Іванівна

Дніпропетровськ

2010

Вступ

Метою курсової роботи з дисципліни “Управління спеціальними проектами” є практичне засвоєння методології практичного аналізу, послідовності розрахунку, набуття відчуття цифр, а також основних термінологічних понять методології управління проектами.

Необхідно надати рішення про прийняття або ні цього проекту.

Це можливе лише на основі аналізу критеріїв ефективності проекту.

Тому слід розрахувати:

1. Чисту ліквідаційну вартість обладнання.

2. Ефект від інвестиційної діяльності.

3. Ефект від операційної діяльності.

4. Ефект від фінансової діяльності.

5. Потік реальних грошей.

6. Сальдо реальних грошей.

7. Сальдо нагромаджених реальних грошей.

8. Визначити показники ефективності проекту:

а) ЧДД – чистий дисконтований доход;

б) ІД – індекс доходності;

в) ВНД – внутрішня норма доходності;

г) СО – строк окупності;

д) К_еі – коефіцієнт ефективності інвестицій.

I. Описова частиназавдання

У результаті маркетингових досліджень фірма «Альфа» встановила, що її продукція має успіх і надалі користуватиметься великим попитом. Через це керівництво фірми вирішило розглянути проект випуску додаткової або нової продукції. Для реалізації такого проекту потрібно:

1. Придбання устаткування за рахунок кредиту.

2. Збільшення оборотного капіталу за рахунок власних коштів.

3. Додаткове наймання працівників.

4. Збільшення експлуатаційних витрат.

5. Придбання вихідної сировини.

Всі вихідні дані наведено в таблиці. 1.

II. Таблиця вихідних даних . Варіант №11

Таблиця 1.

1. Додаткові інвестиції.

1.1. Придбане устаткування за рахунок кредиту на 5 років, 130000 грн.;

1.2. Під 25% річних;

1.3. Ринкова вартість обладнання через 5 років становили 12 % від первісної вартості;

1.4. Витрати на ліквідацію через 5 років становитимуть 10 % від ринкової вартості;

1.5. Повернення основної суми кредиту рівними частками з 1 року;

1.6. Збільшення оборотного капіталу, 25000 грн.

2. Випуск продукції.

2.1. Прогнозований обсяг випуску на перший рік 40000 грн.;

2.2. Обсяг збільшуватиметься на 5 % щорічно до п’ятого року;

2.3. На п’ятий рік обсяг становитиме 95 % від обсягу першого року;

2.4. В перший рік ціна реалізації становила 4,9 грн. і збільшуватиметься на 2 од.

3. Затрати.

3.1. Витрати на оплату праці в перший рік, 51000 гн.;

3.2. Витрати на оплату праці збільшуватимуться щороку на 5 %;

3.3. Витрати на вихідну сировину в перший рік, 63000 грн.;

3.4. Витрати на вихідну сировину збільшуватимуться на 3 %;

3.5. Постійні витрати за перший рік становитимуть 3000 грн.;

3.6. Постійні витрати збільшуватимуться на 4 % щороку.

4. Норма доходу на капітал, 27 %.

Додаткові умови:

1. Тривалість життєвого циклу – 5 років (для простоти);

2. Амортизація здійснюється рівними частками протягом строку служби;

3. Через 5 років устаткування демонтується і продається;

4. Виробнича площа під нове устаткування є, а для спрощення розрахунків амортизація будівлі не враховується;

5. Решту затрат фірми сплачуватиме з власних коштів;

6. Усі платежі припадають на кінець року;

7. Норму доходу на капітал прийнято за усталеною традицією (табл. 1);

8. Ставка податку на прибуток приймається за Законом України (студент може прийняти свою ставку та обгрунтувати).

III. Розрахунки

1. Чиста ліквідаційна вартість

Таблиця 2.

Чиста ліквідаційна вартість

При розрахунках потрібно використовувати запропоновані дані, а також додаткові умови за якими відбувається протягом п’яти років. Таким чином, вартість обладнання, коли закінчиться строк проекту (12 % від початкової вартості обладнання 130 000 грн.) становитиме 15 600 грн. Капітальні вкладення в даному випадку – нарахована вартість обладнання (пункт 1.1 вихідних даних).

Під час реалізації проекту проводять амортизацію обладнання рівними частинами протягом року. Таким чином, щорічна амортизація становитиме 26000 грн., і після закінчення п’ятого року дорівнюватиме вартості обладнання – 130 000 грн.

Капітальні витрати та амортизаційні нарахування на виробничі приміщення і територію, а також комунікації загального користування в даному розрахунку не виконуємо.

Балансова вартість підприємства, що розглядається, дорівнює 0 (капітальні вкладення – амортизація).

Затрати на ліквідацію в нашому прикладі представлені як 10 % від ринкової вартості обладнання після закінчення строку проекту:

15600х0,10 = 1560

Доход приросту від операції ліквідації складатиме різницю між ринковою вартістю 15600 грн і витратами на ліквідацію 1560 грн. і, таким чином, становитиме 14040 грн.

Для визначення чистої ліквідаційної вартості від доходу, від операції ліквідації потрібно відняти податки (25 %):

14040х0,25 = 3 510 грн.

14040 – 3510 = 10530 грн.

10530 грн. – чиста ліквідаційна вартість.

2. Інвестиційна діяльність

У наведеній таблиці містяться показники проекту, в які можна вкладати інвестиції залежно від умов. У нашому прикладі показано інвестування в обладнання, з урахуванням того, що земля і виробничі приміщення є нашою власністю підприємства.

Інвестування в нематеріальні активи не розглядається.

Приріст оборотного капіталу задається пунктом 1.6 вихідних даних (25000 грн.). Ці кошти згідно з умовами завдання також інвестуються в проект.

Результати інвестиційної діяльності наводяться в табл. № 3.

Таблиця № 3

Інвестиційна діяльність

3. Операційна діяльність

Таблиця № 4

Результати операційної діяльності

Обсяг продукції становить 40 000 штук за перший рік і збільшується кожного наступного року на 5 %.

40 000 х 0,05 + 40 000 = 42 000 штук – за другий рік;

42 000 х 0,05 + 42 000 = 44 100 штук – за третій рік;

44100х 0,05+ 44100= 46 305 штук – за четвертий рік;

Відомо також, що протягом п’ятого року випуск становитиме 95 % від першого.

40 000 х 0,95 = 38 000 штук – за п’ятий рік

Ціна одиниці продукції наведена за перший рік, вона становить 4,9 грн за штуку і збільшується кожного наступного року на 2 грн.

4,9 + 2 = 6,9 грн за 1 штуку – на другий рік,

6,9 + 2 = 8,9 грн. за 1 штуку – на третій рік і т.д.

8,9 +2=10,9

10,9+2=12,9 , відповідно.

Щоб визначити виручку від продажу продукції кожного року потрібно: випуск продукції першого року (ВП₁) помножити на ціну за 1 штуку першого року.

ВП₁ х С₁ = ВР₁ – отримуємо виручку ВР₁ за перший рік і т.д.

40000х4,9=19 600

42000х6,9=289 800

44100х8,9=392 490

46305х10,9=5040724,5

38 000х12,9=490 200 , відносно вихідних даних по кожному року.

Показник змінних затрат у нашому випадку представлені оплатою праці і витратами на матеріали.

Оплата праці перший рік становитиме 51000 грн., кожного наступного року витрати на оплату збільшуватимуться на 5 %. Відповідно:

51000 х 0,05 + 51000 = 53550 грн. – на другий рік;

53550 х 0,05 + 53550 = 56227,5 грн. – на третій рік;

56227,5х0,05 + 56227,5= 59038,9грн. – четвертий рік;

59038,9х0,05 +59038,9= 61990,8 грн- п*ятий рік.

Затрати на матеріали за перший рік становитимуть 63000 грн. і збільшуватимуться кожного наступного року 3 %.

63 000 х 0,03 + 63000 = 64890 грн. – на другий рік;

64890 х 0,03 + 64890 = 66 836,7 грн – на третій рік ;

66836,7 х 0,03+ 66836,7= 68841,8 грн- четвертий рік;

68841,8х 0,03+68841,8=70907,1 грн- п’ятий рік.

Показники постійних затрат на перший рік становить 3000 грн. і збільшуватиметься на 4 % щороку.

3000 х 0,04 + 3000 = 3120 грн. – на другий рік;

3120 х 0,04 + 3120 = 3244,8 грн. – на третій рік;

3244,8 х0,04+ 3244,8= 3374,6 грн- четвертий рік;

3374,6х 0,04+3374,6= 3509,6 грн -п’ятий рік

Показник амортизації будівель у даній роботі не враховується згідно з умовами.

При розгляді технологічного циклу виробництва продукції завжди можна встановити ступінь впливу даного процесу як на знос обладнання, так і на стан виробничого приміщення і згідно з проведеними дослідженнями та розрахунками визначитись з амортизаційними відрахуваннями.

У нашому прикладі амортизація обладнання обчислюється рівними частками протягом строку служби.

130000 / 5 = 26000 грн. щороку.

Для закупівлі обладнання береться предмет у розмірі 130000 грн. під 25 % річних. Отже, наприкінці першого року банку виплачується сума

130000 х 0,25 = 32500 грн.

Основну суму кредиту повертаємо рівними частинами щорічно, починаючи з першого року. Тому сума виплати з першого року. Тому сума виплати по процентах на другий рік відрізнятиметься від суми виплат першого року:

130000 – 26000 = 104 000 грн.

104 000 х 0,25 = 26 000 грн. – виплата по процентах на другий рік.

Протягом другого року буде повернуто ще одну частину основної суми кредиту.

104000 – 26000 = 78 000 грн.

Сума виплат по процентах за третій рік становитиме:

78 000 х 0,25 = 19 500 грн.

Протягом другого року буде повернуто ще одну частину:

78 000-26 000=52 000 грн.

Сума виплат по процентах за четвертий рік становитиме:

13000 грн (от 52 000 грн)

Сума виплат по процентах за п’ятий рік становитиме:

6500 грн (от 26000 грн)

Розрахунок показників балансового прибутку.

Перший рік:

- балансовий прибуток : 196000 – (51000 + 63000 + 3000 + 26000 + 32500) = 20500 грн.

- Показник податків і зборів (25%) : 20500 х 0,25 = 5125 грн.

- Чистий доход від операцій, що проектується : 20500 – 5125 = 15375 грн.

- Показник чистого доходу : 26000 + 15375 = 41375 грн.

Таким чином, результат операційної діяльності за перший рік становитиме 41375 грн.

Другий рік:

- балансовий прибуток : 289800 – (53550 + 64890 + 3120 + 26000 + 26000) = 116240 грн.

- Показник податків і зборів (25%) : 116240 х 0,25 = 29060 грн.

- Чистий доход від операцій, що проектується : 116240 – 29060 = 87180 грн.

- Показник чистого доходу : 26000 + 87180 = 113180 грн.

Таким чином, результат операційної діяльності за Другий рік становитиме 113 180 грн.

Третій рік:

- балансовий прибуток : 392490 – (56227,5 + 66836,7 + 3244,8 + 26000 + 19500) = 220681 грн.

- Показник податків і зборів (25%) : 220681 х 0,25 = 55170,3 грн.

- Чистий доход від операцій, що проектується : 220681 – 55170,3 = 165510,7 грн.

- Показник чистого доходу : 26000 + 165510,7 = 191510,7 грн.

Таким чином, результат операційної діяльності за третій рік становитиме 191510,7 грн.

Четвертий рік:

- балансовий прибуток : 504724,5 – (59038,9 + 68841,8 + 3374,6 + 26000 + 13000) = 334469,2 грн.

- Показник податків і зборів (25%) : 334469,2 х 0,25 =83617,3 грн.

- Чистий доход від операцій, що проектується : 334469,2 –83617,3 = 250851,9 грн.

- Показник чистого доходу : 26000 + 250851,9 = 276851,9 грн.

Таким чином, результат операційної діяльності за четвертий рік становитиме 276851,9 грн.

П’ятий рік:

- балансовий прибуток : 490200 – (61990,8 + 70907,1 + 3509,6 + 26000 + 6500) = 321292,5 грн.

- Показник податків і зборів (25%) : 321292,5 х 0,25 =80323,1 грн.

- Чистий доход від операцій, що проектується : 321292,5 –80323,1 = 240969, 4 грн.

- Показник чистого доходу : 26000 + 240969, 4 = 266969,4 грн.

Таким чином, результат операційної діяльності за п’ятий рік становитиме 266969,4 грн.

4. Фінансова діяльність

Величина власного капіталу 25000 грн. задається умовами п.16. Ці кошти інвестуються в проект разом з іншими і не потребують погашення чи відрахування процентів з даної суми.

Короткострокові кредити в цьому прикладі не наведено, але цілком реальні в будь-якому проекті, залежно від умов і можливостей фінансового розвитку підприємства.

Довгострокові кредити (130000 грн.) у нашому прикладі використовуються для закупівлі обладнання. Слід звернути увагу на умови повернення основної суми кредиту в даному окремому випадку. Початок погашення основної суми кредиту припадає з першого року. Основна сума кредиту погашається рівними частинами. Отже,

130000 : 5 = 26000 грн. – щорічна сума до закінчення реалізації проекту.

Виплата дивідендів у нашому випадку передбачена, але цей показник, як і вищевказаний (короткострокові кредити), реальний в будь-якому проекті, наприклад, якби наше підприємство було акціонерним товариством тощо.

Таким чином:

Для розрахунку показника “потік реальних грошей” потрібні дані таблиць № 4 і № 2.

Згідно з розрахунком чистий доход реальних грошей у перший рік становитиме:

-129 000 + 41375 = -87625грн.

В наступні чотири роки інвестиції не робляться. Тому значення показника п. 13 табл. 4 по другому, третьому, четвертому роках ідентичні значенням показника “потік реальних грошей” табл. 5.. П’ятого року значення показника “потік реальних грошей” збільшується на суму чистої ліквідаційної вартості, що з’являється на п’ятий рік реалізації проекту:

266969,4+10503=277472,4 грн.

Результати фінансової діяльності наведено в табл. 5.

Таблиця 5.

Фінансова діяльність

“Сальдо реальних грошей” :

129000 + (-87625) = 41375 грн. – за 1-й рік

-26000 + 113180 = 87180 грн. – за 2-й рік

-26000 + 191510,7= 165510,7- за 3-й рік

-26000 + 276851,9= 250851,9– за 4-й рік

-26 000 + 277472,4= 251472,4– за 5-й рік

“Сальдо нагромаджених реальних грошей” розраховується шляхомпочергового підсумовування.

5. Показники ефективності проекту

За потоком реальних грошей і прийнятою нормою доходу на капітал (п.4 вихідних даних) розраховується такі показники (табл. 6).

Таблиця 6.

Коефіцієнт дисконтування при нормі 22 %:

1

Перший рік: --- = 0,787;

1+0,22

Другий рік : 1

---- = 0,621 и т.п.

( 1+0,22)²

Дисконтований потік реальних грошей (п.3 х п.5)

0,787*(-87625)=-68960,9 грн

0,621*113180=70284,8 грн

0,488*191510,7=93457,2 грн

0,385*276851,9=106588 грн

0,303*277472,4=84074,1 грн , відповідно заданих даних по роках.

Дисконтований потік чистого прибутку (п.4 х п.5)

0,787*(-113625)= -89422,9 грн

0,621*87180=54138,8 грн

0,488*165510,7=80769,2 грн

0,385*250851,9=96578 грн

0,303*251472,4=76196,1 грн., відповідно заданих даних по роках.

Рішення про прийняття проекту можливе лише на основі аналізу критеріїв ефективності проекту.

Чистий дисконтований доход (ЧДД) .

tR_t – З_t

ЧДД = Σ ------------,

t = 0 (1 + d)^t

де R_t – результати, яких досягають на на t-му кроці розрахунку;

З_t – затрати, які здійснюються на тому ж етапі;

t – тривалість розрахункового періоду (номер кроку розрахунку, на якому проект закривається);

d – постійна норма дисконту (для інвестора – норма доходу на капітал).

Якщо ЧДД > 0, то проект ефективний, якщо ЧДД < 0 – проект збитковий, якщо ЧДД = 0 – то не прибутковий і не збитковий.

На основі проведених розрахунків, які наведено в табл. 6, можна розрахувати ЧДД як суму дисконтованого потоку реальних грошей за 5 років:

ЧДД = -89422,9+54138,8+80769,2+96578+76196,1=218259,2 > 0

Індекс доходності (ІД).

1 t R_t – З_t

ИД = --- Σ -----------,

k t=0 (1 + d)^t

де З_t – затрати на t-му кроці за умови, що до них не входять капіталовкладення;

R_t – результати, які досягаються на t-му кроці розрахунку;

k – сума дисконтованих капіталовкладень.

ІД тісно пов’язані з ЧДД. Якщо ЧДД > 0, то ИД > 1, і навпаки.

-89422,9+54138,8+80769,2+96578+76196,1 218259,2

ІД = --------------------------------------------------------- = ------------- = 1,7 > 1

130 000 130 000

Внутрішня норма доходності (ВНД) – це норма дисконту d, за якої величина наведених ефектів (ЧДД) дорівнює наведеним капіталовкладенням:

t R_t – З_t t К_t

Σ ---------------- = Σ ---------------

t=0 (1 + d)^t t=0 (1 + d)^t

При d = 27 % значення ЧДД > 0 і дорівнює 218259,2 грн.

Розглянемо зміни ЧДД при різних значеннях d.

Таблиця 7.

Враховуючи те, що ВНД показує максимально припустимий відносний рівень витрат, які можна асоціювати з даним проектом, визначимо більш точно її значення за формулою:

f(d₁)

ВНД = d₁ + --------------- x (d₂ – d₁),

f(d₁) – f(d₂)

де d₁ – величина ставки дисконту, за якої значення ЧДД – позитивне (>0);

d₂ – величина ставки дисконту, за якої значення ЧДД – позитивне (< 0);

f(d₁) – позитивне значення ЧДД при ставці дисконту d_1;

f(d₂) – позитивне значення ЧДД при ставці дисконту d_2.

Таким чином, значення ВНД проекту, що розглядається, (перевищення якого робить проект збитковим) дорівнює:

2790,623

ВНД = 160 + ----------------------------- х (170 – 160) = 169,3%.

2790,623 – (-223,524)

Строк окупності капітальних вкладень (СО) – це мінімальний часовий інтервал від початку здійснення проекту (початку інвестування), коли затрати, пов’язані з реалізацією проекту покриваються сумарними результатами його здійснення.

При рівномірності розподілу прогнозованих доходів:

К

СО = ------

D ,

де К – одноразові капітальні затрати;

D – щорічний доход від капіталу.

При нерівномірності розподілу прогнозованих доходів СО розраховується прямим підрахуванням кількості років (місяців, кварталів), протягом яких інвестицію буде погашено комулятивними доходами, тобто:

n

СО = n, при Σ P_t ≥ K,

t=0

де, n – кількість років;

К – капітальні затрати.

Для проекту, що розглядається,

Дисконтований потік чистого прибутку (таб.6, п.7)

-89423+54138,8+80769,2+96578+76196,1= 218259,2

Період -5 років.

К- 130 000 грн.

130 000

СО = ------------------------- = 3 роки.

218259,2/5

Показник ефективності інвестицій (К_эи) – це рентабельність капіталовкладень:

ЧП

К_эи = ---------------- ,

К – ЛС

де, ЧП – чистий прибуток (балансовий прибуток мінус відрахування до бюджету);

ЛС – ліквідаційна вартість проекту з дисконтуванням грошових потоків.

Для проекту, що розглядається,

218259,2/5

К_эи = --------------------- х 100 % = 36,54 %

130000 – 10530

VI. Аналіз результатів

Рішення про прийняття проекту можливе лише на основі аналізу критеріїв ефективності проекту.

Чистий дисконтований доход (ЧДД) – абсолютний показник, який є основним показником, що характеризує абсолютне збільшення капіталу підприємства.

Якщо ЧДД > 0, то проект ефективний, якщо ЧДД < 0 – проект збитковий, якщо ЧДД = 0 – то не прибутковий і не збитковий.

Для даного проекту ми маємо - 218259,2> 0

Індекс доходності (ІД) – це відносний показник, що характеризує питому прибутковість капіталу і являє собою відношення суми наведених ефектів до величини капітальних вкладень.

ІД тісно пов’язані з ЧДД. Якщо ЧДД > 0, то ИД > 1, і навпаки.

У нашому випадку:

ІД = 1,7 > 1

Внутрішня норма доходності (ВНД) – це норма дисконту d, за якої величина наведених ефектів (ЧДД) дорівнює наведеним капіталовкладенням:

При d = 27 % значення ЧДД > 0 і дорівнює 218259,2 грн.

Враховуючи те, що ВНД показує максимально припустимий відносний рівень витрат, які можна асоціювати з даним проектом,

Таким чином, значення ВНД проекту, що розглядається, (перевищення якого робить проект збитковим) дорівнює:

ВНД = 169,3%.

Строк окупності капітальних вкладень (СО) – це мінімальний часовий інтервал від початку здійснення проекту (початку інвестування), коли затрати, пов’язані з реалізацією проекту покриваються сумарними результатами його здійснення.

СО = 3 роки.

Показник ефективності інвестицій (К_эи) – це рентабельність капіталовкладень:

Для проекту, що розглядається,

К_эи = 36,54 %

Висновок:

Враховуючи вище згадані цифри, ми можемо стверджувати, що наданий проект може розвиватися та бути прибутковим з рентабельністю на рівні 36,54 %, зі строком окупності – 3 роки.

VII. Аналіз чутливості проекту

Аналіз чутливості - це техніка аналізу проектного ризику, яка показує, як змінити значення NPV проекту при заданій зміні вхідної змінної за інших рівних умов.

Проведення аналізу чутливості - досить проста операція, яка легко піддається алгоритмізації. Аналіз чутливості має такі недоліки. Наприклад, NPV інвестиційних проектів по розробці вугільних родовищ практично завжди чутлива до змін змінних витрат та ціни продажів. Аналіз чутливості розглядає зміну окремих змінних проекту, виявляючи величину їх критичних значень.

Визначимо чутливість результатів проекту, якщо вихідні параметри (V – обсяг виробництва; Ц – ціна; ПВ – постійні витрати; ЗВ – змінні витрати, інвестиції та % за кредитом) змінимо на 5, 10, 15, 25 % і стійкість проекту.

Розрахунок еластичності NPV за змінними проекту та критичних значень показників проекту наведено у таблиці.

Таблиця 7.1.Аналіз чутливості проекту і важливості при зміні вихідних параметрів на 5%.

Таблиця 7.2.Аналіз чутливості проекту і важливості при зміні вихідних параметрів на 10%

Таблиця 7.3.Аналіз чутливості проекту і важливості при зміні вихідних параметрів на 15%

Таблиця 7.4.Аналіз чутливості проекту і важливості при зміні вихідних параметрів на 20%

Проект з більш чутливою NPV розглядається як ризикований, оскільки малі зміни вхідної змінної спричиняють великий розкид значень NPV довкола очікуваного, тобто більшу невизначеність, а отже і більший ризик.

Аналіз чутливості досить простий у практичному застосуванні, однак має істотні недоліки. Наприклад, NPV інвестиційних проектів по розробці вугільних родовищ практично завжди чутлива до змін змінних витрат та ціни продажів. Однак, якщо фірмою укладено контракт на поставку фіксованого обсягу вугілля за ціною, яка враховує інформацію, даний проект може бути цілком безпечним незважаючи на високу чутливість NPV.

Це говорить про те, що власний ризик проекту залежить не тільки від чутливості NPV до зміни значень вхідних змінних, а й від інтервалу ймовірних значень цих змінних, який визначається їх імовірнісним розподілом.

Аналіз чутливості розглядає зміну окремих змінних проекту, виявляючи величину їх критичних значень. В аналізі чутливості розглядається окремий вплив кожної змінної на результуючу величину. Втім, на практиці всі змінні впливають на результати проекту одночасно, погіршуючи або поліпшуючи результуючу величину чистої поточної вартості проекту. Тому наступним кроком при аналізі ризиків є аналіз сценаріїв, який на основі прогнозу ймовірності настання базового, песимістичного чи оптимістичного сценарії покаже можливість реалізації даного проекту.

Зробимо висновки. В аналізі чутливості, ми змінюємо кожну змінну величину на декілька визначених процентних пункти, вище та нижче очікуваної величини, не зачіпаючи інші фактори. Таким чином, визначаємо вплив кожного фактора (обсяг продажу, змінні фактори і вартість капіталу) на значення NPV. Набір значень NPV зображується на графіку разом із змінною величиною, що була змінена. Схема показує графіки чутливості проекту для трьох ключових вхідних змінних величин (чим крутіший нахил, тим чутливіша NPV до змін у змінних величинах.

В нашому випадку на ефективність проекту впливає показник інвестицій і % за кредитом, потім значний вплив мають змінні витрати та обсяги продажу.

При відсутності інформації про можливий, з погляду учасника проекту, межах зміни значень зазначених параметрів рекомендується провести варіантні розрахунки реалізуємості й ефективності проекту послідовно для наступних сценаріїв:

1) збільшення інвестицій. При цьому вартість робіт, виконуваних вітчизняними підрядниками, і вартість устаткування вітчизняної поставки збільшуються на 20 %, вартість робіт і встаткування інофірм - на 10 %. Відповідно змінюються вартість основних фондів і розміри амортизації в собівартості;

2) збільшення на 20 % від проектного рівня виробничих витрат і на 30% питомі (на одиницю продукції) прямих матеріальних витрат на виробництво й збут продукції. Відповідно змінюється вартість запасів сировини, матеріалів, незавершеного виробництва й готової продукції в складі оборотних коштів;

3) зменшення розміру виручки до 80 % її проектного значення

4) збільшення на 100% часі затримок платежів за продукцію, що поставляє без передоплати;

5) збільшення відсотка за кредит на 40 % його проектного значення по кредитах у гривні на 20 % по кредитах у ВКВ.

Звичайно практикується використання принаймні трьох сценаріїв (оптимістичного, найбільш імовірного й песимістичного). Ці сценарії рекомендується розглядати на тлі несприятливого розвитку інфляції, що задає експертно. Звичайно при не занадто більших змінах параметрів проекту відповідні зміни елементів грошових потоків і узагальнюючих показників ефективності проекту виражаються залежностями, близькими до лінійного. У цьому випадку проект, реалізований і ефективний при декількох сценаріях, буде реалізованим і ефективним при будь-яких "середніх" сценаріях.

Проект уважається стійким стосовно можливих змін параметрів, якщо при всіх розглянутих сценаріях: ЧДД (NPV) позитивний і забезпечується необхідний резерв фінансової реалізуємості проекту. Якщо при якому-небудь із розглянутих сценаріїв хоча б одне із зазначених умов не виконується, рекомендується провести більше детальний аналіз меж можливих коливань відповідного параметра й при можливості уточнити верхні границі цих коливань. Якщо й після такого уточнення умови стабільності проекту не дотримуються, рекомендується при відсутності додаткової інформації відхилити проект.

Література

1. Верба В., Загородніх О. Проектний аналіз: підручник.К.: КНЕУ, 2000. – 322 с.

2. Воркут Т. А. Проектний аналіз. – К.: Укр. Центр духовноїкультури,2000. – 440 с.

3. Катасонов В.Ю., Морозов Д.С. Проектное финансирование: организация, управление риском, страхование. – М.: Анкил, 2000. – 272 с.

4. Мазур И.И. и др. Управление проектами. – М.: Економика, 2001.–574с.

5. Проектний аналіз. За ред. С.О. Москвина. – К.: Либра, 1998 – 368 с.

6. Тян Р.Б., Холод Б.І., Ткаченко В.А. Управління проектами: Навч. пос. – Дніпропетровськ: ДАУБП, 2000. – 224 с.