Особливості використання розвивальних завдань на уроках читання та письма

Особливості використання розвивальних завдань

на уроках читання та письма.

Кажуть найтяжче жити у часи змін. Воно справді так. Але є і цікаво. Звісно, тільки в тому разі, коли ці зміни вносять у наше життя позитивні реалії. До таких можна віднести зміни в галузі освіти. Освіта України рухається у правильному напрямку. І не тільки вирішує внутрішні проблеми, а виходить на кардинально новий виток інтегруючись у досягнення світової спільноти. Розвивальне навчання сприяє розумовому розвитку школярів. Успіх розумового виховання залежить від творчого застосування методів навчання.

В. Сухомлинський відзначав, що готуючись до уроку досвідчений педагог завжди продумує, як відбиватимуться повідомлені ним знання на розумовому розвитку учнів.

Замислююсь саме над цими питаннями і я в своїй роботі. Від різноманітності методів та прийомів роботи залежить розвивальне значення процесу навчання, формування і розвиток практичних умінь і навичок.

Стараюся здійснювати керівництво мислительними процесами учнів на уроці. Навчання має будуватися на ідеях його розвивальної функції.

Розвиток дитини, її пам’яті, мислення, волі залежить від того, якою є дидактична мета уроку, які дібрано навчальні завдання, як методи навчання забезпечують активність, самостійність на творчість учня в діяльності навчання.

Вчитель повинен спрямовувати зміст навчання і виховання на вироблення в учнів критичного погляду на самих себе. Потрібно дітей спонукати до осмислення таких понять, як народження і смерть, сенс життя, горе, відчай, любов, совість, зло.

А також вміти використовувати ці знання для критичного і свідомого осмислення матеріалу виучуваного на уроці.

Важливим напрямком мовленнєвого та розумового розвитку учнів є формування в них умінь спілкуватися між собою, необхідно розвивати у них спеціальні уміння бачити навколишні предмети (спостерігати), сприймати їх істотні ознаки, розкривати тему й основну думку висловлювання, добирати й систематизувати здобуті знання. Для цього практикую різні прийоми і методи, щоб формувати уміння спостерігати і бачити істотні ознаки об’єктів навколишнього середовища, доцільно організовувати прогулянки з дітьми, практикувати вправи на впізнання предметів за даними ознаками, відгадування загадок, логіко-стилістичні вправи, ігри. Виходячи з цього проводжу слідуючи вправи:

За ознаками впізнавати предмет.

- високий, могутній, широкий, гіллястий (дуб)

- білокора, струнка, кучерява (берізка)

- кругле, червоне, смачне (яблуко).

Що може бути таким?

Білий, холодний – сніг, морозиво, молоко.

Важливу роль у такій роботі відіграють загадки. Робота над цим жанром корисна не лише для розвитку мислення, спостережливості, а й для засвоєння учнями нових слів – ознак, виробленні вмінь використовувати їх у мовленні.

Загадки підкреслюють, опоетизовують певні якості предметів та явищ навколишнього світу, примушують по-новому їх побачити. Наприклад:

У вінку зеленолистім, у червоному намисті, видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина).

Які слова допомогли відгадати загадку?

Якою ви уявляєте калину? Які почуття вкладені народом у загадку? Доведіть. Формуванню умінь спостерігати і бачити істотні ознаки об’єктів навколишнього середовища сприяє використання ігор. Так під час закріплення теми “Слова – назви предметів, назви ознак, та назви дій у 2 класі проводжу гру “Кого поставити поряд?”

-Діти розгляньте малюнок.

Назвіть птахів. Поставте до слів питання. (для роботи використовуються малюнки журавля, гуски, курки, ластівки).

Хто зображений на малюнку? (лелека)

Кого можна поставити поряд? Журавля.

Назвати предмети зображені на малюнках (яблуко, груша). Чи схожі вони між собою?

Чим відрізняються яблуко і вишня?

Важливу роль у розвивальному навчанні відводжу роботі над текстами на уроках читання.

Практикуються різні види роботи при опрацюванні текстів: а саме аналіз змісту та характеру твору, зіставлення текстів різних видів. Завдання такого типу допомагають формувати в учнів уміння аналізувати, розрізняти типове й особливе, суттєве й несуттєве.

Прочитайте тексти:

1. Виліз їжачок із свого зимового лігва і почав чистити. Він терся об кущі та гілочки. Потім облизав себе язичком. Подивився їжачок навкруги, струснувся і побіг на полювання.

2. Ось їжачок. Сам він сірий. Має гострі колючки. У нього маленькі лапки і гостра мордочка. Цікава тваринка!

3. Їжачок – корисна тварина. Він полює за шкідливими комахами та мишами і цим приносить користь. Їжаків треба охороняти.

Про кого розповідається в цих текста

Що відмінного між цими текстами?

Розвиткові уяви учнів сприяє словесне малювання. Складання творів-мініатюр за опорними словами і словосполученнями та творів – описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі.

Завдання: Уявіть, що сьогодні сонячний вересневий день. Які слова ви використали б для його опису.

Не менш важливу роль відіграють різні види роботи при вивченні теми “Казки”.

При вивченні казки “Колобок” слід скласти таку казкову задачу.

Як зробити так, щоб лисичка не з’їла Колобка.

Думки дітей.

Не спекти Колобок.

Спекти довгий великий, щоб не помістився в роті лисички.

Сісти не на ніс, не на язик, а на голову.

На уроках читання часто використовую міні-стратегію “Гронування”.

Це сплітання словникових павутинок до того чи іншого слова.

Наприклад до слова “Весна”.

При вивченні нового матеріалу даю дітям завдання підготувати свої дослідження на ту чи іншу тему. На уроці здійснюю “Довідкове бюро” і учні розповідають про свої думки по цьому питанню. Проводжу, хвилинки роз слабинки.

Наприклад:

Закріплюючи розділ “Шкільними стежинами пропоную таке завдання. Уявіть себе краплинкою чи хмаркою. У якому із вивчених творів ви хотіли б опинитися, що побачите там, що хотіли б виправити чи змінити?

Дуже часто використовую на різних уроках такі завдання творчого характеру.

Що потрібно для того, аби...

Створити космічну ракету, вирости здоровим, просто жити.

Чим чи ким стане предмет через деякий час.

Хлопчик – чоловіком, дерево – дошкою

Жолудь – дубом, дошка – будинком, меблями

Тісто-хлібом

При вивченні теми “Усна народна творчість” проводжу роботу над прислів’ями.

Завдання:

Прочитати частини прислів’їв і поєднати їх.

Без праці хто не хоче робити

Хотів би все мати той вміє і відпочивати

Тяжко тому жити нема відпочинку

Хто добре працює а нічого не робити

Дуже часто працюю із деформованими текстами та реченнями.

З. Опадають, повільно, листочки, дерев, вирій, у, відлітають птахи, готуються, зими, до звірі.

Розкласти частини тексту відповідно до розвитку подій.

Незабаром лапка загоїлась. І білочку віднесли до лісу.

Школярі знайшли в лісі білочку.

У неї була зламана лапка. Діти поселили звірка в живому куточку, доглядали його.

Методичний бік уроку сьогодні має передбачати й значний розвиток та використання самостійності учнів.

Одна з вимог життя до школи є формування школяра, як активної самодостатньої творчої особистості. В одній із праць В. Сухомлинський відзначив: “Все що учень може взяти сам, не можна йому давати”. Він вважав, що вчителеві треба створювати на уроці ситуації, в яких учень переконувався б у тому, що покладатися можна тільки на власні сили, на свою працю. Хай за урок учень зробить менше, але цілком самостійно. Труднощі у навчанні, невдачі школяр має вчитися долати самостійно. На уроці, вважав В. Сухомлинський, треба лише заохочувати ініціативу учнів, давати їм змогу в деяких випадках самостійно вибирати шляхи оволодіння матеріалом. Характерною ознакою розвивального навчання є словесне, колірно-графічне і предметно виражене образотворення. Повністю задіюються засоби комплексного впливу на учнів: природа, мистецтво, казка.

Слід відзначити, що казка, поряд з іншими видами творчої діяльності (складання ребусів, загадок, приказок, чайнвордів, віршиків) розвиває мислення. Вчить думати, спостерігати, бачити, збагачує словниковий запас, сприяє формуванню творчої особистості молодших школярів.

Отже, розвивальне навчання ґрунтується на активній позиції учнів, їхній пізнавальній самостійності.

Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.